Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №528/289/26 — Гребінківський районний суд Полтавської області

Суд: Гребінківський районний суд Полтавської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №528/289/26

Суддя: Вітківський М. О.

Гребінківський районний суд Полтавської області

__________________________________________________________________________________

Справа № 528/289/26

Провадження № 3/528/65/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

20.03.2026 м. Гребінка

20 березня 2026 року суддя Гребінківського районного суду Полтавської області Вітківський М.О., за участі особи, яка притягується до відповідальності, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від сектору поліцейської діяльності №1 відділення поліції №1 Лубенського районного ВП ГУНП в Полтавській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 184 КУпАП,

по відношенню до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , гр. України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

в с т а н о в и в :

З даних протоколу про адміністративне правопорушення від 28.02.2026 серія ВАБ № 1396679, складеного ст.інспректром СЮП ВП Лубенського РВП ГУНП в Полтавській області капітаном поліції Куц О.Г. слідує, що 17.02.2026 року о 00-30 год., громадянка ОСОБА_1 в порушення вимог ст.150 СК України та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме зловживала алкогольними напоями, не здійснювала належний догляд за дітьми, вела аморальний спосіб життя. В зв`язку з чим, дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ознаками адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення заперечувала. Пояснила, що є матір`ю п`яти неповнолітніх дітей, які проживають разом з нею, в орендованому будинку. Діти повністю знаходяться на її утриманні. Діти забезпечені всім необхідним, одягом, продуктами харчування, шкільним приладдям, мають місця для навчання. Того дня, а саме 17.02.2026 року в неї з сусідкою виник словесний конфлікт, в ході кого відбулась сварка і вона дійсно виражалась в бік сусідки нецензурною лайкою. Життю за здоров`ю її дітей нічого не загрожувало. Так, вона не заперечує, що того дня вживала алкоголь, в невеликій кількості, проте це жодним чином не відобразилось на вихованні дітей. Письмові пояснення, наявні в матеріалах справи, фактично писала під диктовку. Просить провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Суддя, роз`яснивши ОСОБА_1 вимоги ст.268 КУпАП, заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст.252 КУпАП, приходжу до висновку, що справа підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Нормами ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом, що передбачено ст. 7 КУпАП.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, який повинен встановлюватись на підставі відповідних доказів, що стверджують не тільки наявність правопорушення, а й вини особи у його вчиненні.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується як із нормами чинного законодавства так і з практикою та позицією ЄСПЛ.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Однак, матеріали справи встановленому критерію щодо належного доведення вини особи не відповідають та не містять належних та допустимих доказів на підтвердження порушення вимог чинного законодавства.

Згідно фабули правопорушення, сформованої у протоколі про адміністративне правопорушення серії від 28.02.2026 серія ВАБ № 396679, що 17.02.2026 року о 00-30 год., громадянка ОСОБА_1 в порушення вимог ст.150 СК України та ст.12 ЗУ «Про охорону дитинства» ухилилась від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання своїх неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , а саме зловживала алкогольними напоями, не здійснювала належний догляд за дітьми, вела аморальний спосіб життя.

На підтвердження вини ОСОБА_1 додано протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 396679 від 28.02.2026 р., копії фіксації звернень гр. ОСОБА_7 ; копія письмових пояснень гр. ОСОБА_8 ; копія письмових пояснень гр. ОСОБА_7 , копія особистих письмових пояснень гр. ОСОБА_1 ; лист Служби у справах дітей від 04.03.2026 року; копії актів обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 11.02.2026 та 26.02.2026 року.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.184 КУпАП настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб`єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Так, згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Крім того, відповідно до вимог ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Згідно Рішення Конституційного Суду України від 09.07.1998 р. у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно диспозицій норм ст.184 КУпАП.

Надані на розгляд суду матеріали не мають жодних відомостей, що достовірно підтверджують вживання гр. ОСОБА_1 алкогольних напоїв за обставин, вказаних у протоколі, або перебування вдома з ознаками алкогольного сп`яніння, в присутності дітей, окрім того огляд особи щодо перебування її у стані алкогольного чи іншого сп`яніння у встановленому законом порядку не проводився, даний факт лише відображений в протоколі.

Крім того, з даних актів обстеження житлово-побутових умов сім`ї (а.с.20,21) слідує, що мати ОСОБА_1 винаймає житло в м.Гребінка, проживає з п`ятьма неповнолітніми дітьми. Старші діти є учнями Гребінківської ЗОШ, найменша дитина садочок не відвідує. Мати на даний час не працює, отримує державну допомогу на найменшу дитину, а також як багатодітна мати. За місцем проживання діти мають власний куточок, облаштовані спальні місця, в наявності одяг, взуття відповідно до сезону. Останню попереджено про відповідальність за неналежне виконання батьківських обов`язків.

Інших даних щодо вчинення ОСОБА_1 дій по невиконанню своїх батьківських обов`язків по відношенню до дітей, а саме в частині забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять.

Таким чином, факт неналежного виконання батьківських обов`язків шляхом вживання ОСОБА_1 алкогольними напоями, а також факт не догляду за дітьми, та ведення аморального способу життя, вказані в протоколі про адміністративне правопорушення, яким визначено межі судового розгляду, не знайшли свого підтвердження під час дослідження у судовому засіданні, оскільки не підкріплені належними доказами.

Згідно ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП наявність адміністративного правопорушення і винність у його вчинені особи та інші обставини, що мають істотне значення для правильності вирішення справи про адміністративні правопорушення, підлягають доказуванню передбаченими законом способами, оцінка відповідних доказів має ґрунтуватись на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності та законі. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, поряд з іншим, підлягає з`ясуванню, чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа у його вчинені та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З урахуванням рішення ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином матеріали справи про адміністративне правопорушення, не дають достатніх підстав та доказів для висновку про винність ОСОБА_1 у інкриміновану їй діянні та наявності у її діях події та складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 184, ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП суддя,-

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Гребінківський районний суд на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови і може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Суддя М. О. Вітківський

Оригінал: reyestr.court.gov.ua