Рішення від 05 березня 2026 р. у справі №383/465/23 — Центральний районний суд м. Миколаєва

383/465/23

н\п 2/490/78/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

в складі: головуючого судді – Чулуп О.С.,

при секретарі – Правник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва з позовом про стягнення кредитної заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 04.05.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2036319153, на підставі якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник отримує його на умовах передбачених Кредитним договором. За умовами договору, кредит надається у розмірі 16499 грн., на споживчі цілі. Відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача за кредитним договором № 2036319153 від 04.05.2021 станом на 13.12.2022 становить 8082,24 грн., яка складається з: 8081,68 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 0,56 грн. - заборгованість за відсотками.

Крім того, 22.11.2021 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2038119658, на підставі якого Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник отримує його на умовах передбачених Кредитним договором. За умовами договору, кредит надається у розмірі 150 000,00 грн., на споживчі цілі. Відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по поверненню кредитних коштів, у зв`язку з чим, заборгованість відповідача за кредитним договором № 2038119658 від 22.11.2021 станом на 13.12.2022 становить 187153,95 грн., яка складається з: 141874,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 32911,80 грн. - заборгованість за відсотками; 12367,50 грн. – заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування. У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитними договорами та витрати по сплаті судового збору.

Представник відповідача надав пояснення в яких зазначив, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження повноважень представника позивача. Крім того представник відповідача вказує, що позивачем не надано доказів перерахування кредитних коштів. Крім того позивач вказує, що розрахунок заборгованості за кредитним договором № 2036319153 від 04.05.2021 року не відповідає дійсності.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

У ч. 2 цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1-3 ст. 633 ЦК України визначено, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

За правилами ст.ст.1050,1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. При цьому, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, в силу зобов`язання одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як то: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші тощо або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Судом встановлено, що 04.05.2021 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до Акціонерного товариства «ОТП Банк», у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву на отримання кредиту та 04.05.2021 року сторони уклали кредитний договір № 2036319153, згідно якого отримала кредит у розмірі 16499 грн. на придбання товару у Продавця до 04.05.2023 року, на загальні споживчі цілі з щомісячною комісією за управління кредитом 3 % від суми кредиту та фіксованою процентною ставкою в розмірі 0,01 % річних. Крім того, ОСОБА_1 підписала графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, а також паспорт споживчого кредиту, яким передбачено порядок та строки повернення кредитних коштів, а також відповідальність за порушення зобов`язань.

Відповідно до п. 1.3. Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником Ануїтетних Платежів.

Відповідно до п.2.1 Договору, в порядку передбаченому кредитним договором та правилами кредитування, банк надає позичальнику кредит безготівково, шляхом перерахування Банком кредитних коштів на поточний рахунок Продавця, зменшених на утриману Банком Комісійну винагороду за видачу Кредиту, а також на оплату Додаткових послуг Банку, страхової премії Страховій компанії, якщо вищезазначені суми включені до суми Кредиту та з подальшим перерахуванням цих сум за Цільовим використанням Кредиту згідно із дорученням Позичальника.

Відповідно до п. 2.6.1 кредитного договору, за порушення боргових зобов`язань в обумовлені кредитним договором та правилами користування строки, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 150 грн. за кожний випадок порушення боргових зобов`язань, але не частіше ніж 1 раз за календарний рік.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на 13.12.2022 року виникла заборгованість у розмірі 8082,24 грн., яка складається з: 8081,68 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 0,56 - заборгованість по відсоткам;

Крім того, судом встановлено, що 22.11.2021 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до Акціонерного товариства «ОТП Банк», у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву на отримання кредиту та 22.11.2021 року сторони уклали кредитний договір № 2038119658, згідно якого отримала кредит у розмірі 150 000,00 грн. на загальні споживчі цілі строком до 22.11.2024 року, з щомісячною комісією за управління кредитом 0,85 % від суми кредиту та фіксованою процентною ставкою в розмірі 28,80 % річних. Крім того, ОСОБА_1 підписала графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту, а також паспорт споживчого кредиту, яким передбачено порядок та строки повернення кредитних коштів, а також відповідальність за порушення зобов`язань.

Відповідно до п. 1.3. Договору, повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником Ануїтетних Платежів.

Відповідно до п.2.1 Договору, в порядку передбаченому кредитним договором та правилами кредитування, банк надає позичальнику кредит, а позичальник приймає кредит, зобов`язується належним чином використати та повернути банку суму отриманого кредиту, а також сплатити відповідну плату за користування кредитом на рахунок погашення боргових зобов`язань, а також виконати всі інші зобов`язання, як вони визначені кредитним договором та правилами кредитування.

Відповідно до п. 3.6.1 кредитного договору, за порушення боргових зобов`язань в обумовлені кредитним договором та правилами користування строки, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі 150 грн. за кожний випадок порушення боргових зобов`язань, але не частіше ніж 1 раз за календарний рік.

Відповідачка взяті на себе зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим станом на 13.12.2022 року виникла заборгованість у розмірі 187153,95 грн., яка складається з: 141874,65 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 32911,80 грн. - заборгованість за відсотками; 12367,50 грн. – заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування – 12367,50 грн.

Факт перерахування кредитних коштів, а також користування ними підтверджуються випискою з особового рахунку відповідача за період з 05.05.2021 року по 04.02.2026 року, а також меморіальним ордером № 36749824 від 22 листопада 2021 року, яким підтверджено факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 2038119658 від 22.11.2021 року та меморіальним ордером № 3022621 від 05 травня 2021 року, яким підтверджено факт видачі кредитних коштів за кредитним договором № 2036319153 від 04 травня 2021 року.

Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи викладене вище, судом встановлено неналежне виконання відповідачкою умов договору, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Проте, з розрахунку позивача за Кредитним договором № 2038119658 від 22.11.20221року вбачається, що до загальної суми заборгованості включено 12367,50 грн. комісії за розрахункове обслуговування.

Відповідно до преамбули Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 11 ч.1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Пунктами 9, 11 ч.1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит.

Споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з п. 22 ч.1 ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З цього випливає, що споживчий кредит - грошові кошти, що надаються споживачу, тобто фізичній особі, на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою діяльністю.

За положеннями ч.5 ст.11, чч.1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Отже, несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту.

Крім того, відповідно до ст.55 Закону «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством, нормативно-правовими актами Національного банку та угодами (договорами) між клієнтом і банком.

Відповідно до п.3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженими постановою правління НБУ від 10.05.2007 №168 банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

Згідно із ч.ч.1, 2, 4 та 5 ст.18 Закону України "Про захист прав споживачів" продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах зі споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Зазначений висновок міститься в постанові Верховного Суду від 7 лютого 2018 року в справі №175/1543/16-ц, яка, відповідно до ч. 4 ст. 264 ЦПК України, має враховуватися судом.

У Постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 р. № 6-1746цс16 зазначено, що встановлення банком в кредитному договорі обов`язку боржника сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта, є незаконним.

Статтею 1 п.17 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що послуга це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Враховуючи вищевикладене та те, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки такі послуги не є послугою у визначенні вказаного Закону, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії у розмірі 12367,50 грн. за Кредитним договором № 2038119658 від 21.11.2021 року задоволенню не підлягають, з огляду на їх необгрунтованість.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Доводи про те, що позов підписано не уповноваженою особою суд до уваги не бере, оскільки позов підписано представником АТ «ОТП БАНК» за довіреністю В.Ю.Лісовою. Довіреність видана головою правління АТ «ОТП БАНК» Мудрим В. (т. 1 а.с. 63). Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (т. 1, а.с. 61) вбачається, що Мудрий В.Ф є керівником АТ «ОТП Банк» .

Крім того, у відповідності до п.п.1 п.1 ч.2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та в порядкуст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2742,87 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 530, 549, 610, 633, 634, 638, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 76 -83, 133, 141, 209-211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 2036319153 від 04.05.2021 року в розмірі 8082 (Вісім тисяч вісімдесят дві) грн. 24 коп., з яких: 8081,68 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 0,56 грн. – заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 2038119658 від 22.11.2021 року в розмірі 174 786 (Сто сімдесят чотири тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 45 коп., з яких: 141874,65 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 32911,80 грн. – заборгованість за відсотками.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2742,87 грн.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки передбачені ст. 273 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відомості про сторін:

позивач: Акціонерне товариство «ОТП Банк», код ЄДРПОУ 21685166, юридична адреса: м. Київ вул. Жилянська, буд. 43.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя