Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №490/8278/25 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/8278/25

н\п 2-о/490/46/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді – Чулуп О.С.

присяжних Куса М.Д. та Хруль С.П.,

за участю секретаря – Правник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство внутрішніх справ України, Головне управління Національної гвардії України, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про оголошення особи померлою

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулась до Центрального районного суду м. Миколаєва із заявою в якій просить: оголосити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , громадянина України, місце народження Україна, Миколаївська обл., м. Миколаїв, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , стать чоловіча, солдата, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 НГУ – померлим, а саме загиблим пі час виконання обов`язків військової служби у період дії воєнного стану виконуючи бойове завдання на околиці н.п. Селидове, Покровського району, Донецької області. Місцем смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати н.п. Селидове, Покровського району, Донецької області. Датою смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати 23.10.2024 року.

В обгрунтування заявник вказує, що Відповідно до корінця сповіщення №197/2024 року за вих. №13526 від 25.10.2024 року дружину ОСОБА_1 сповіщено про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_4 зник безвісти 23.10.2024 року на околиці н.п. Селидове, Покровського району, Донецької області, під час висування груп на спостережні пункти.

Заявник вказує, що відповідно до висновку службового розслідування Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 зник безвісти 23.10.2024 р. на околиці н.п. Селидове, Покровського району, Донецької області, під час висування груп на спостережні пункти. Оскільки н.п. Селидове віднесено до Селидівської міської територіальної громади Покровського району, а згідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 березня 2025 року № 380/43786, затвердженої наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376 Селидівська міська територіальна громада, за винятком м. Українськ, с-ше Цукурине, датою завершення бойових дій є 03.01.2025 р.

Оголошення ОСОБА_4 загиблим потрібно заявниці для реалізації права на оформлення спадкових прав, належних соціальних виплат на дитину. Від оголошення померлим військовослужбовця під час виконання бойового завдання внаслідок збройної агресії російської федерації проти України залежить виникнення та реалізація особистих майнових та немайнових прав заявників як членів сім`ї загиблого військовослужбовця, тобто має індивідуальний характер.

Заявник та її представник в судовому засіданні вимоги заяви підтримали.

Заінтересована особа ОСОБА_2 проти задоволення заяви не заперечував.

Заінтересована особа ОСОБА_5 в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені судом.

Представник Військової частини НОМЕР_1 надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, рішення прийняти на розсуд суду.

Представник Головного управління Національної гвардії України надав заяву в якій просить розглядати справу за його відсутності, а рішення прийняти на розсуд суду.

Представники Міністерства оборони України, Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Міністерство внутрішніх справ України в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені судом.

Дослідивши матеріали справи, давши оцінку доказам, суд приходить до висновку, що вимоги заяви підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом досліджено свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 згідно якого ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі батько – ОСОБА_4 , мати – ОСОБА_7 .

Судом досліджено свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4 згідно якого ОСОБА_4 та ОСОБА_7 25 жовтня 2023 року уклали шлюб внаслідок чого дружина змінила прізвище на « ОСОБА_8 ».

Судом досліджено сповіщення сім`ї № 197/2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 від 25.10.2024 року згідно якого ОСОБА_1 повідомлено, що її чоловік ОСОБА_4 зник безвісти 23.10.2024 року на околи н.п. Селидове, Покровського району, Донецької області під час висування груп на спостережні пункти.

Судом досліджено довідку Військової частини НОМЕР_1 від 27.01.2025 року згідно якої повідомлено, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дійсно в період з 01.08.2023 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Оріхів Пологівського району Запорізької області.

Судом досліджено довідку оперативно-тактичного з`єднання – 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_5 » згідно якого повідомлено, що ОСОБА_4 дійсно з 23 по 31 січня 2023 року, з 01 по 28 лютого 2023 року, з 01 по 31 березня 2023 року, з 01 по 03, з 06 по 12 квітня 2023 року, з 14 по 31 травня 2023 року, з 01 по 16, з 19 по 30 червня 2023 року, з 01 по 03, з 11 по 31 липня 2023 року, з 01 по 31 серпня 2023 оку, з 01 по 20 вересня 2023 року, з 17 по 30 листопада 2023 року, з 01 по 26 грудня року, з 12 по 25, з 27 по 31 січня 2024 року, з 01 по 29 лютого 2024 року, з 01 по 05, з 08 по 09, за 31 березень 2024 року, з 01 по 02, з 06 по 19, за 21, 23 квітня 2024 року, за 01.03., 11,18, з 24 по 25 червня 2024 року, за 01, 06, 08, 10, 12,12, 13 серпня 2024 року, з 26 по 31 серпня 2024 року, з 01 по 30 вересня 2024 року, з 01 по 03, з 05 по 22 жовтня 2023, за 23 жовтня 2024 року брав участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Запорізькій, Донецькій області.

Судом досліджено висновок службового розслідування за фактом зникнення безвісті навідника 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_4 , затверджений т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України згідно якого запропоновано: вважати підтвердженим факт зникнення безвісти навідника 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_4 ; вважати завершеним службове розслідування за фактом зникнення безвісти навідника 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_4 ; вважати навідника 2-го гранатометного відділення гранатометного взводу роти вогневої підтримки НОМЕР_5 батальйону оперативного призначення солдата ОСОБА_4 таким, що зник безвісти за особливих обставин; вважати відсутньою інформацію щодо будь-яких фактичних даних, які б свідчили про те, що солдат ОСОБА_4 перебуває в полоні; вважати відсутньою інформацію щодо будь-яких фактів або відомостей, які б свідчили про добровільну здачу в полон солдата ОСОБА_4 або відмову діяти зброєю під час бою.

З висновку вбачається, що в ході проведення службового розслідування було встановлено, що військовослужбовцями та посадовими особами підрозділу вживались заходи щодо встановлення місцезнаходження солдата ОСОБА_4 . Причинами які не дозволили встановити місцезнаходження військовослужбовця є стрімке просування протиника та окупація місцевості на якій відбувалось виконання бойового завдання, щільний артилерійський обстріл місцевості ймовірного зникнення солдата ОСОБА_4 та масове застосування противником FPV дронів по пошуковим групам.

Судом досліджено витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин від 04.08.2025 року, який містить відомості про те, що ОСОБА_4 зник на території бойових дій (під час воєнних дій).

Згідно з частинами першою статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Відповідно до частини першої статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі №607/159/23.

У постановах від 26 квітня 2023 року у справі №337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі №753/8033/22Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Вочевидь вказаний перелік доказів не є вичерпним та може бути конкретизований у кожній справі залежно від встановлених у ній обставин. Подібні висновки висловлені у постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року справі №607/1612/23(провадження №61-6323св23).

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерупротягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та«з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі №755/11021/22зроблено висновок, що «…шість місяців, які визначені в реченні другому частини другоїстатті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (даліНаказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що обрахування шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другоїстатті 46 ЦК України, від дня припинення або скасування воєнного стану в Україні загалом або закінчення воєнних дій, збройного конфлікту на усій її території суперечило б принципу правовладдя (верховенства права) та його складовій -правовій визначеності».

«…Під час визначення моменту для початку відліку шестимісячного строку, встановленого реченням другим частини другої статті 46 ЦК України, суд повинен враховувати соціальний контекст та засаду справедливості. Оскільки в умовах російської агресії, яка триває на території України, ситуація в країні залишається недостатньо стабільною, будь-які правові рішення повинні бути чутливими до складних життєвих обставин, у яких опинилися люди.

Відрахування шестимісячного строку з дня припинення або скасування воєнного стану чи закінчення воєнних дій, збройного конфлікту було б непропорційним обмеженням прав та інтересів значної кількості цивільних осіб, членів сімей захисників і захисниць України.

Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що у частині другій статті 46 ЦК України йдеться про воєнні дії, збройний конфлікт, а не про воєнний стан. Не можна тлумачити цей припис як такий, що його можливо застосувати стосовно оголошення особи померлою винятково після скасування воєнного стану на усій території України.

Також не можна відраховувати шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, від дати ймовірної загибелі фізичної особи на території ведення активних бойових дій, оскільки внаслідок триваючих активних бойових дій ситуація на певній території може бути невизначеною та непередбачуваною. Зокрема, зв`язок із особою може перерватися з різних причин, особа може бути змушена змінити місце постійного проживання, перебування або потрапити в полон, що ускладнює встановлення обставин її зникнення. В умовах воєнних дій, збройного конфлікту часто бракує достовірної інформації, що унеможливлює навіть гіпотетичне визначення дати ймовірної загибелі, а відтак і об`єктивне обчислення строків для оголошення особи померлою.»

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про оголошення її чоловіка ОСОБА_4 загиблим в районі виконання бойових завдань, під час виконання бойового завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації під час воєнних дій на території України. Визначаючи мету звернення до суду, заявниця вказала, що рішення суду їй необхідне для отримання виплат, передбачених законодавством, а також для оформлення спадщини.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У даному випадку докази, які долучені до заяви про оголошення фізичної особи померлою та які не містять жодних суперечностей щодо обставин зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_4 , дають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання обов`язків військової служби у періоді дії воєнного стану виконуючи бойове завдання на околиці н.п. Селидове, Покровського району, Донецької області.

Факти збройної (військової) агресії Російської Федерації відносно України, окупації частини території України, зокрема з 24.02.2022, є загальновідомими, а тому не підлягають доказуванню згідно з положеннями ч. 3 ст.82 ЦПК України. Правовий режим воєнного стану триває по теперішній час.

Особа може бути оголошена в судовому порядку померлою у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть цієї особи. На цьому наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі №177/11/20, від 07 листопада 2023 року у справі № 607/159/23.

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку, що в зв`язку з тим, що з моменту зникнення безвісти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Миколаєва, рнокпп НОМЕР_2 , пройшло більше шести місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, та згідно п.1 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 №376 “Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” зазначено дату завершення бойових дій в Селидівська міська територіальна громада за винятком м. Українськ, с-ще Цукурине - 03.01.2025 року, то ОСОБА_4 зник безвісти 23.10.2024 року під час виконання обов`язків військової служби у період дії воєнного стану під час виконання обов`язків військової служби, то суд вважає за необхідне оголосити ОСОБА_4 померлим в ході бойових дій під час виконання військового обов`язку виконуючи бойове завдання, місце смерті –м. Селидове, Покровського району, Донецької області.

З урахуванням положення частини третьої статті 46 ЦК України, суд вважає за необхідне оголосити ОСОБА_4 померлим від дня його вірогідної смерті, а саме ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Слід зазначити, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою (ч.1 ст. 48 ЦК України).

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 79, 81, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 померлим ІНФОРМАЦІЯ_6 під час виконання обов`язків військової служби у період дії воєнного стану, місце смерті – м. Селидове, Покровського району Донецької області.

Роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або померлою, або іншою заінтересованою особою, в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя