Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №490/161/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/161/26 від19.03.2026

н\п 3/490/553/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої,

- за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.51 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

30.12.2025 приблизно о 15 годині 57 хвилин, громадянка ОСОБА_1 , будучи особою, яку було піддано адміністративному стягненню за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1,2 ст.51 КУпАП, повторно протягом року, знаходячись в приміщені магазину «АТБ», розташованого за адресою: місто Миколаїв, проспект Центральний, 154, таємно здійснила крадіжку товару, а саме: шоколад «Milka Nussini» вартістю 124,92 гривень без ПДВ, у кількості 10 шт., чим спричинила матеріальну шкоду на суму 1249,17 гривень, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.51 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, повідомлялась своєчасно належним чином про час та місце розгляду справи.

Постановою суду від 12.03.2026 ОСОБА_1 було піддано приводу до Центрального районного суду м. Миколаєва, однак УПП в Миколаївській області постанову про привід виконано не було.

Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщалася про час і місце розгляду справи, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не подавала письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явилась, її поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов`язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.

Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за її відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.

Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 51 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Згідно ч.3 ст. 51 КУпАП, встановлено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Відповідно до ч.3 ст. 51 КУпАП, особа притягується до відповідальності за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені неї, яка три і більше разів протягом року піддавалася адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 30.12.2025 здійснила крадіжку товару в магазині «АТБ», чим спричинила матеріальну шкоду на суму 1249,1 гривень, а також протягом року повторно скоїла дрібні крадіжки: 14.07.2025, 08.05.2025, 01.03.2025, тобто більше трьох разів, за що була піддана адміністративній відповідальності, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.4 ст.51 КУпАП.

Однак, з долучених матеріалів справи не вбачається факту накладення адміністративного стягнення три і більше разів протягом року, оскільки в матеріалах справи наявне лише рішення суду від 16.09.2025, яким ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1,2 ст.51 КУпАП.

Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить норми, яка б передбачала перекваліфікацію дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, тому вважаю, що у даному випадку необхідно застосувати аналогію закону, як засіб заповнення прогалини у законодавстві, який полягає у застосуванні врегульованих конкретною нормою правовідносин, норми закону, що регламентує подібні відносини у кримінальному процесуальному законодавстві.

Відповідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституційний Суд України у пункті 3.4 Рішення від 11.10.2011 N 10-рп/2011 зазначає, що з аналізу положень міжнародних актів, наведених у Рішенні, не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям "правопорушення".

У пункті 3.6 цього рішення Конституційний Суд України вказує, що відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним. У цьому ж Рішенні Конституційний Суд України поширює певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності.

З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в протоколі (обвинувальному акті), лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ №660462 від 30.12.2025, відповідно до якого 30.12.2025 приблизно о 15 годині 57 хвилин, громадянка ОСОБА_1 , знаходячись в приміщені магазину «АТБ», розташованого за адресою: місто Миколаїв, проспект Центральний, 154, таємно здійснила крадіжку товару, а саме: шоколад «Milka Nussini» вартістю 124,92 гривень без ПДВ, у кількості 10 шт., чим спричинила матеріальну шкоду на суму 1249,17 гривень, а також протягом року повторно скоїла дрібні крадіжки: 14.07.2025, 08.05.2025, 01.03.2025, тобто більше трьох разів, за що була піддана адміністративній відповідальності;

- заявою ОСОБА_2 від 30.12.2025, згідно якої вона просить прийняти міри до невідомої їй громадянки, яка 30.12.2025 здійснила крадіжку в магазині «АТБ маркет», за адресою: місто Миколаїв, проспект Центральний, 154, на суму 1249,17 грн.;

- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 30.12.2025, згідно яких у вказаний день, невідома жінка взяла товар – шоколад у кількості 10 шт., вийшла з магазину, не оплативши, та була зупинена охороною магазину за його межами;

- довідкою ТОВ «АТБ маркет», згідно якої сума викраденого товару, а саме: шоколад «Milka Nussini» вартістю 124,92 гривень, у кількості 10 шт., - становить 1249,17 гривень без ПДВ;

- рапортом чергового відділення поліції №1 Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області про те, що 30.12.2025 о 16 годині 51 хвилин, за адресою: місто Миколаїв, проспект Центральний, 154, у магазині «АТБ» затримано жінку ОСОБА_1 , яка викрала товар;

- відеозаписом з якого вбачається, що працівниками поліції було встановлено особу, причетну до викрадення майна, ним виявилася ОСОБА_1 ;

- постановою Інгульського районного суду м. Миколаєва від 16.09.2025 про те, що ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1,2 ст.51 КУпАП.

Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому достатні та допустимі дані, які б спростовували чи ставили під сумнів наведені досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.

Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.51 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою та другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушення, обставини справи щодо місця, часу правопорушення, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника, його майновий стан, відсутність даних про вчинення аналогічних адміністративних правопорушень. Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено.

Вирішуючи питання щодо накладення стягнення за вчинене правопорушення, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 мінімальну міру адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання особи і запобігання вчинення ним нових правопорушень.

Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

У відповідності з цією статтею, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 605.60 гривень на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.51 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Централ.р н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) – 899998, рахунок отримувача - UA688999980313040106000014483, Код класифікації доходів бюджету –21081100.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 гривень (шістсот п`ять грн. 60 коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).

Строк пред`явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

У разі несплати правопорушником штрафу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з правопорушника у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, у відповідності до ст. 308 КУпАП.

Суддя В.Л. Лященко