Рішення від 11 березня 2026 р. у справі №127/25763/24 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/25763/24

Провадження № 2/127/8461/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Бойко В.М.,

участі секретаря Іщенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ТОВ «Діджи фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 18.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду № 200506485 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого на умовах повернення, платності, строковості банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 14 362,01 грн. з встановленим строком користування з 18.04.2016 року по 18.10.2017 року, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

ПАТ «Банк Михайлівський» виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушивла умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та не сплатила відсотки за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк.

20.07.2020 року ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020 року, укладеного за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі № 910/11298/16, відповідно до якої позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за зазначеним кредитним договором. Таким чином, станом на 19.06.2024 року загальний розмір заборгованості відповідачки перед позивачем за кредитним договором становить 42 556,89 грн., з яких: 14 362,01 грн. - заборгованість за кредитом; 28 194,88 грн. - заборгованість за відсотками.

08.04.2025 року Вінницьким міським судом Вінницької області винесено заочне рішення яким позовні вимоги ТОВ «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.

Стягнено з ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ – 42649746, заборгованість за кредитним договором №200506485 від 18.04.2016 в розмірі 63 581 (шістдесят три тисячі п`ятсот вісімедят одна) гривня 88 копійок.

Стягнено з ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ – 42649746, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору, та 7 500 (сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

04.11.2025 року представник відповідачки адвокат Ковальчук Є.М. подав заяву про перегляд заочного рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2025 року. Заява мотивована тим, що відповідачка не погоджується із заочним рішенням і вважає його ухваленим з істотним порушенням норм ЦПК України, зокрема щодо належного її повідомлення, обов`язку позивача зазначати відомі засоби зв`язку, належного надсилання процесуальних документів, а також вимог до законності та обґрунтованості судового рішення. Представник наголосив, що заборгованість за кредитним договором №200506485 від 18.04.2016 відсутня, оскільки погашена відповідачкою повністю, водночас через необізнаність відповідачки про розгляд справи вона була позбавлена можливості повідомити про це суд.

Ухвалою суду 18.11.2025 року скасовано заочне рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 08.04.2025 року, та справу призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

01.12.2025 року від представника відповідачки Ковальчука Є.М. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просить відмовити повністю у задоволенні позову ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200506485 від 18.04.2016 року. Судові витрати у справі, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу відповідача, покласти на позивача.

Представник позивача 03.12.2025 року надіслав відповідь на відзив, в якій просив заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представника відповідачки Ковальчук Є.М. подав заперечення на відповідь на відзив, де зазначив, що просить врахувати наведені заперечення та відхилити доводи, викладені у «Відповіді на відзив» ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», визнати неналежними та недопустимими як докази подані позивачем «виписки», розрахунки та інші матеріали, що не відповідають вимогам ст. 76 78, 95 ЦПК України та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200506485 від 18.04.2016 року – відмовити повністю. Судові витрати у справі, у тому числі витрати на професійну правничу допомогу відповідача, покласти на позивача, про що буде подано детальний розрахунок та підтверджуючі документи у встанолвені ЦПК України порядку та строки.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явились, від представника позивачки надійшла заява, в якій він просить розгляд справи проводити за їх відсутності.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, судом встановлено, що 18.04.2016 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 було укладено угоду № 200506485 щодо кредитування - кредитний договір, відповідно до умов якого на умовах повернення, платності, строковості банк надав відповідачу у користування кредитні кошти в розмірі 14 362,01 грн., з встановленим строком користування з 18.04.2016 року по 18.10.2017 року, а відповідач зобов`язалася повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк та сплатити відсотки за користування кредитними коштами (а.с.34-36).

Згідно із загальними умовами кредитування, визначеними у довідці про умови кредитування: мета кредиту – на споживчі потреби, форма кредитування – у формі кредиту, що видається шляхом перерахування повної суми кредиту на рахунок, відкритий у банку; сума кредиту (розмір кредитного ліміту) – 14 362,01, строк кредиту – 18 місяців, тип процентної ставки – фіксована, процентна ставка за кредитом (річних) у грн – 0,0001% нараховується на залишок заборгованості по кредиту (а.с.42).

Факт укладення кредитного договору між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 також підтверджується підписанням 18.04.2016 року відповідачкою наступних документів: анкети №2689955 (а.с.36), довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту (а.с.42), договору добровільного страхування життя (а.с.43-46).

Згідно з платіжним дорученням від 09.07.2020 №25 ТОВ «Діджи Фінанс» перерахувало ПАТ «Банк Михайлівський» вартість придбаного лоту у розмірі 5307308,39 грн (а.с. 33).

20.07.2020 року між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» було укладено договір № 7_БМ про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у додатку № 1 до цього договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту) та/або договорами поруки та/або договорами іпотеки (іпотечними договорами) та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього договору (а.с.29-33)

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16 апеляційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/11298/16 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.2021 у справі №910/11298/16 скасовано в частині немайнових вимог, з ухваленням нового рішення про задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» у цій частині. Застосовано наслідки нікчемності договору факторингу від 19.05.2016 №1905, а саме: зобов`язано ТОВ «ФК «Плеяда» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно з договором факторингу від 19.05.2016 №1905 та актів прийому-передачі від 20.05.2016 №1 і №2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Плеяда» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2 до цього договору та актах прийому-передачі від 20.05.2016 № 1 і № 2 до зазначеного договору факторингу. Визнано недійсним договір факторингу від 20.05.2016 № 1, укладений між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор». Зобов`язано ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи, отримані ним від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договору факторингу від 19.05.2016 № 1905 та актів прийому-передачі до нього від 20.05.2016 № 1 і № 2. Визнано відсутніми у ТОВ «ФК «Фагор» будь-яких майнових прав (прав вимоги) до боржників, перелік яких зазначено у договорі факторингу від 19.05.2016 №1905, реєстрах прав вимог до нього від 19.05.2016 № 1 та від 20.05.2016 № 2, актах прийому-передачі від 20.05.2016 до зазначеного договору факторингу № 1 і № 2, та в договорі факторингу від 20.05.2016 № 1 та додатках до нього (а.с.51-63).

Із наведеного позивачем у позовній заяві розрахунку заборгованості слідує, що загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, як правонаступником банку, становить 63 581,88 грн, з яких: 42 556,89 грн - сума заборгованості, 17 189,51 грн - сума інфляційних втрат, 3 835,48 грн - 3% річних (а.с.14-15).

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Окрім того, на виконання зобов`язань за кредитним договором № 200506485 ОСОБА_1 сплатила ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» у повному обсязі заборгованість, у зв`язку з чим кредитний договір було закрито як виконаний. Цю обставину підтверджує довідка ТОВ «Фінансова компанія «Фагор» від 31.07.2019 про відсутність заборгованості за кредитним договором № 200506485, оригінал якої міститья в матеріалах справи.

Згідно зі статтями 526, 599 Цивільного кодексу України належне виконання зобов`язання припиняє зобов`язання. Оскільки відповідачка сплатила суму боргу новому кредитору, визначеному на підставі чинних на той час договорів факторингу, її зобов`язання перед кредитором за кредитним договором № 200506485 припинилися.

Тому суд вважає, що подальші спори між фінансовими компаніями щодо дійсності або нікчемності договорів факторингу стосуються розподілу ризиків між самими кредиторами, але не можуть нівелювати факт належного виконання зобов`язання боржником, який не брав участі у відповідних господарських спорах.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в межах заявлених вимог, та враховуючи вимоги ст. 196 СК України, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 141 ЦПК України, та вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 195, 196 СК України, ст.ст. 4, 7, 12, 13, 81, 89, 141, 244, 263, 273 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на правничу допомогу в сумі 10 000(десять тисяч) гривень 00 копійок, а також сплачений судовий збір в сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», код ЄДРПОУ 42649746, місцезнаходження: вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 17.03.2026 року.

Суддя: