Рішення від 17 березня 2026 р. у справі №127/32539/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Суд: Вінницький міський суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: інших фактів, з них:.

Дата: 17 березня 2026 р.

Справа: №127/32539/25

Суддя: Бойко В. М.

Справа № 127/32539/25

Провадження № 2-о/127/598/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Бойко В.М.,

при секретарі Іщенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні,-

В С Т А Н О В И В:

До суду з заявою звернулась ОСОБА_1 , за участю ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 який є братом матері заявниці, є їй рідним дядьком. Родинні стосунки з матір`ю заявниці підтверджується свідоцтвом про її народження. Дядько ОСОБА_1 постійно та щомісячно матеріально утримував її та надавав фінансову допомогу, оскільки вона на той час була непрацездатною. У дядька не було дружини, дітей , а ні інших рідних людей , окрім заявниці. Під час проходження військової служби у лавах ЗСУ, її дядько продовжував піклуватися про неї та перераховував що місяця кошти на утримування. ОСОБА_2 був призваний на військову службу за мобілізацією 07.02.2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , та під час виконання бойового задання в Курській області ІНФОРМАЦІЯ_3 загинув.

Просила суд, встановити факт, що перебування ОСОБА_1 на утримуванні дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 16.10.2025 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, та надано термін на усунення недоліків.

27.10.2025 року на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 28.10.2025 року вказану заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами окремого провадження, призначено до розгляду у судовому засіданні.

Заявниця та її представник в судове засідання не з`явились, однак подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 в судове засідання не з`явився, хоча про день, час та місце проведення судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.

Судом встановлено, що згідно із свідоцтвом про народження від 12 грудня 2002 року серії НОМЕР_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.8).

Батьки заявниці: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) 28.10.2000 року одружилися, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 28.10.2000 року, актовий запис № 142 (а.с.5).

Згідно із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що зроблено запис №3166 (а.с.8).

Також, відно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що зроблено запис №859 (а.с.8).

Відповідно до сповіщення сім`ї № 1353 від 15.02.2025 року, заявницю ОСОБА_4 повідомлено, що її брат, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_5 з 07.02.2023 року, який вважався зниклим безвісти 28.01.2025 року неподалік н.п. Миколаєво-Дар`їно, Суджанського району, Курської області, загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання. (а.с.7).

Відповідно до Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого 18.02.2025 Стрижавською селищною радою Вінницького району Вінницької області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 в н.п. Миколаєво-Дар`їно, Суджанського району, Курської області, російської федерації смерть настала у зоні військових дій (а.с.7).

Як вбачається з довідки про трудовий та страховий стаж Пенсійного фонду України, Страховий загальний стаж ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 30.09.2025 років: років – 0, місяців – 8, днів – 6. (а.с.8).

Крім того в матеріалах справи міститься довідка Універсал банку про рух коштів по карті від 25.05.2025року, клієнт ОСОБА_1 , рахунок: НОМЕР_7 , деталі операції: VOLODYMYR, сума за період з 27.10.2023 по 18.12.2024 років – 61 800 грн.(а.с.3-4).

Сам факт надання окремих грошових сум не є достатнім підтвердженням того, що військовослужбовець протягом життя взяв на себе обов`язок утримувати заявницю та забезпечував її основні потреби. Відповідно до вимог закону, утримання має передбачати систематичність і сталість наданої допомоги, а також те, що ця допомога була основним і постійним джерелом засобів до існування для особи, яка претендує на статус утриманця.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

За частиною другою статті 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 5) в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п. 7 Постанови Пленуму ВСУ № 5 суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

В пункті 8 Постанови Пленуму ВСУ № 5 зазначено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що:

- за загальним правилом право на пенсію в разі смерті годувальника мають непрацездатні члени сім`ї годувальника, які були на його утриманні;

- для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним не менше одного року.

- для встановлення факту перебування на утриманні при відшкодуванні шкоди в разі втрати годувальника не має значення чи знаходився непрацездатний утриманець в родинних чи шлюбних відносинах з годувальником

Таким чином, в судовому порядку можливо встановити факти, коли ці факти безпосередньо породжуватимуть юридичні наслідки, тобто вони повинні мати юридичне значення, а саме: від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення.

Метою встановлення фактів у даній справі заявниця вказала реалізацію права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України Про військовий обов`язок і військову службу, Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Отже, для визначення можливості встановлення фактів, про які просить заявниця, суду необхідно встановити, чи породить встановлення таких фактів юридичні наслідки для заявника у виді набуття права на отримання матеріальних виплат та гарантій, передбачених Законами України Про військовий обов`язок і військову службу, Про соціальний і правовий статус військовослужбовців і членів їх сімей та постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виплата одноразової грошової допомоги у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовців, здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» одноразова грошова допомога у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовців - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Відповідно до пп. 1 п. 2 статті 16 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі, зокрема, загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби.

Згідно зі ст. 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей (у редакції, чинній на 06.03.2023, тобто на дату загибелі військовослужбовця у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї,які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зокрема, за загиблого (померлого) військовослужбовця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих, які перебували на їх утриманні (стаття 31). Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли в період проходження служби.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" непрацездатними членами сім`ї вважаються: а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків; б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю; в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю. г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати; д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Таким чином, системне тлумачення положень статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей та положень статей 30, 31 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" дає підстави для висновку, що право на виплату одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). При цьому утриманцями можуть бути непрацездатні члени сім`ї, зокрема, діти, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Тобто, заявниця мала б довести суду систематичне та повне утримання, відсутність інших джерел доходів окрім допомоги померлого, довести, що допомога годувальника була постійним основним джерелом засобів до її існування.

Проте, вище вказані докази не можуть бути достатніми для підтвердження факту перебування її на утриманні ОСОБА_2 , оскільки вказаними документами не можливо встановити, що утримання було повним або допомога, яка надавалась заявниці була для неї постійним і основним джерелом засобів до існування.

Заявницею не надано суду належних і допустимих доказів, які могли б підтвердити факт, який вона просить встановити, не заявлялося клопотання про виклик свідків, які могли б підтвердити чи спростувати даний факт, крім того не надано доказів, які б підтверджували належність заявниці до категорії непрацездатних осіб, які б, у разі встановлення судом фактів належності до члена сім`ї загиблого військовослужбовця та перебування на його утриманні, надавали їй право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 315-319 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 за участю ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Судові витрати залишити за заявником.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.03.2026 року.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua