Рішення від 09 березня 2026 р. у справі №148/3351/25 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/3351/25

Провадження №2/148/498/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення аліментів,

встановив:

Адвокат Печерська О.Л. в інтересах позивачки ОСОБА_1 у грудні 2025 року звернулася в суд з вказаним вище позовом.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що позивачка уклала шлюб з відповідачем 05 серпня 2014 року, про що складено актовий запис № 117.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Однак подружнє життя у них із відповідачем не склалось, тому рішенням Тульчинського районного суду Вінницької області у справі № 148/1595/23 від 13 листопада 2023 року шлюб між сторонами було розірвано. Діти після розірвання шлюбу та на даний час проживають разом позивачем і знаходяться на її утриманні.

Відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає, хоча є працездатною, фізично здоровою особою і тому має можливість утримувати своїх дітей у силу приписів ч.1 ст. 182 СК України. Крім того, у відповідача на утриманні інші діти, або ж непрацездатні члени сім`ї не перебувають.

Згідно інформації про доходи ОСОБА_3 , водія караулу 30 ДПРЧ (м. Ладижин), в період з 01.07.2025 по теперішній час його заробітна плата сягає від 26 998,74 грн до 40 166,92 грн. Загальна сума доходу в період з липня 2025 року по грудень 2025 року становить 220 504,58 грн., що свідчить про достатность заробітку (доходу) платника аліментів.

Однак ОСОБА_3 ухиляється від виконання обов`язку утримувати дітей. Позивачці самостійно важко забезпечити дітей всім необхідним. Позивач покриває витрати на харчування дітей, придбання одягу, взуття, засобів гігієни, шкільного приладдя, а також витрати на дозвілля дітей, зокрема на придбання книг та іграшок, техніки, здійснює оплату подорожей.

В добровільному порядку вирішити питання з приводу сплати відповідачем коштів на утримання дітей не вдалось. У зв`язку з чим представник позивачки просить стягувати із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини від всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з дати подачі позову і до досягнення ними повноліття. А також просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу.

В судове засідання позивачка та її представник адвокат Печерська О.Л. не з`явилися, хоча про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Від адвоката Печерської О.Л. до суду надійшло клопотання, в якому вона просить розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Від нього до суду надійшла письмова заява, в якій він позовні вимоги про стягнення аліментів визнає та просить справу слухати без його участі. Вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. не визнає, оскільки позивачем не надано квитанції про сплату даних коштів. Крім того, вважає що витрати на професійну правничу допомогу надто завищені. Вважає, що справа про стягнення аліментів не є складною, розглядається в спрощеному провадженні, то і підготовка такої позовної заяви немає ніякої складності і на це витрачається приблизно одна година, яка може бути оплачена в розмірі 1000 грн. Тому просить в задоволенні вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

Відповідно до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність сторін на підставі наявних матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приймаючи до уваги, що визнання позову відповідачем не суперечить закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно актового запису про шлюб №117, запит від 20.11.2025, ідентифікатор запиту 00119597870, судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тульчинського районного управління юстиції у Вінницькій області 05.08.2014. Після реєстрації шлюбу прізвище позивачки змінено з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » (а.с. 5).

З копії рішення Тульчинського районного суду Вінницької області від 13.11.2023 у справі№148/1595/23 судом встановлено, що шлюб між сторонами розірвано (а.с. 13-14).

Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується актовим записом про народження №135, запит від 20.11.2025, номер свідоцтва: НОМЕР_3 (а.с. 6), та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується актовим записом про народження №96, запит від 20.11.2025, номер свідоцтва: НОМЕР_4 (а.с. 7).

Відповідно до витягів з реєстру Тульчинської територіальної громади ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10 зв.бік, 11).

Згідно довідки відділу Центру надання адміністративних послуг Тульчинської міської ради №10390, виданої 29.10.2025 ОСОБА_1 , вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстровані та проживають зі своєю матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходяться на її утриманні (а.с. 12).

Згідно довідки голови вуличного комітету Тульчинської міської ради, виданої 27.12.2025 ОСОБА_1 , слідує, що ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , батько ОСОБА_3 з 01.03.2025 разом з дітьми не проживає (а.с. 12 зв.бік).

Згідно копії довідки про доходи від 26.12.2025 судом встановлено, що загальна сума доходу ОСОБА_3 , водія караулу 30 ДПРЧ (м. Ладижин), в період з липня 2025 року по грудень 2025 року становила 220 504,58 грн. (а.с. 15 зв.бік).

Відповідно до копії довідки тренера з футболу ФК «Олександрія» ОСОБА_8 від 17.11.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , займається в ФК «Олександрія» з 2024 року, навчальний процес забезпечує мати - ОСОБА_1 , батько дитини, ОСОБА_3 ніякої участі у футбольному житті дитини не бере, жодного разу не відвідував тренування чи змагання (а.с. 16).

Згідно копії довідки керівника танцювального дитячого колективу «Сюрприз» від 19.11.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , займається в колективі з 20.08.2025, усіма питаннями щодо розвитку та навчання дитини у танцювальному колективі займається мама - ОСОБА_1 , батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жодного разу не з`являвся, не телефонував, не цікавився дитиною (а.с. 16 зв.бік).

Відповідно до копії характеристики ОСОБА_4 за підписом класного керівника та директора Тульчинського ліцею № 2 батько дитини, ОСОБА_3 , із дитиною не спілкується, з сім`єю не проживає, у вихованні дитини участі не бере, з класним керівником на зв`язок не виходив, на батьківські збори не з`являвся (а.с. 17).

Згідно копії довідки директора Тульчинського ліцею № 2 про участь батьків учениці 2-В класу у шкільному житті дитини батько ОСОБА_3 контакту із школою, де навчається ОСОБА_5 , не підтримує, із вчителями не спілкується, дитину до школи приводить та забирає мати (17 зв.бік).

Статтею 51 Конституції України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Такий же обов`язок закріплено і в ст. 180 СК України.

Виходячи з положень вказаних законодавчих норм, утримання дитини є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

За змістом частини 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з якими проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Судом встановлено, що діти проживають з матір`ю - позивачкою у справі, а тому аліменти необхідно стягувати на її користь, а також встановлено, що відповідач є особою працездатного віку, доказів, які б свідчили про наявність у відповідача інших утриманців, суду не надано.

Визначаючи розмір аліментів, які слід стягнути з відповідача на утримання дитини, суд виходить з положень ст.ст. 181, 182 СК України та приймає до уваги, що визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, а тому вважає, що з відповідача слід стягнути аліменти в заявленому позивачкою розмірі - 1/3 частини заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Отже, оскільки позовну заяву пред`явлено до суду 31.12.2025, саме з цієї дати суд і присуджує аліменти.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Зі змісту ч.ч. 1-3 ст. 134 ЦПК України вбачається, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивачки у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести в зв`язку із розглядом справи, в сумі 5000 грн. (а.с. 1-4).

Також адвокатом Печерською О.Л. подано до суду копію договору про надання професійної правничої допомоги від 20.11.2025, укладеного між нею та ОСОБА_1 , з п. 1.1. якого вбачається, що за цим Договором Адвокат зобов`язується надати Клієнту професійну правничу допомогу, передбачену цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити послуги Адвоката та виконати інші обов`язки. В розділі 3 вказаного договору визначено, що сума гонорару (винагороди) Адвоката за надання професійної правничої допомоги за цим Договором, строки та порядок проведення розрахунків встановлюються у цьому Договорі та у відповідних додаткових угодах до цього Договору. Розмір гонорару становить 5 000 грн. Дана сума включає збір доказів, підготовку та написання позовної заяви. Розмір гонорару за участь у судових засіданнях визначається окремо, шляхом укладання Додаткових угод до Договору (а.с. 19).

В матеріалах справи наявні копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Печерською О.Л. (а.с. 18 зв.бік), копія ордеру серії АВ № 1261010 від 29.12.2025 (а.с. 18), виданого адвокатом Печерською О.Л. на надання правової допомоги Кирись Ю.Р., на підставі договору про надання правничої допомоги 20.11.2025 .

Між адвокатом Печерською О.Л. та ОСОБА_1 24.11.2025 складено та підписано Акт наданих послуг № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 20.11.2025, про що свідчить його копія (а.с. 20), відповідно до якого сторони підтвердили, що Виконавець надав Клієнту наступні послуги відповідно до Договору про надання професійної правничої допомоги від 20 листопада 2025: аналіз документів Клієнта; аналіз законодавства та судової практики; усний консультаційний висновок; адвокатський запит у 30-у Державну пожежно-рятувальну частину м. Ладижин ГУ ДСНС України у Вінницькій області (м. Ладижин); підготовка позовної заяви про стягнення аліментів до Тульчинського районного суду Вінницької області. Клієнт підтвердила, що послуги надані в повному обсязі і належної якості. Вартість послуг, вказаних в п. 1 Акту становить 5000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з п. 4 ч.1 ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 вказаного вище Закону N 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону N 5076-VI).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява N 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у справі № 922/3812/19 висловив позицію про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивачки адвокатом Печерською О.Л., проведено аналіз документів, аналіз законодавства та судової практики, надано усний консультаційний висновок, зроблено адвокатський запит у 30-у Державну пожежно-рятувальну частину м. Ладижин ГУ ДСНС України у Вінницькій області (м. Ладижин), підготовлено позовну заяву про стягнення аліментів до Тульчинського районного суду Вінницької області, а також подано до суду клопотання про розгляд справи без участі сторони позивачки.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що сума витрат на професійну правничу допомогу в даній справі в розмірі 5000 гривень, є співмірною зі складністю справи, часом, витраченим на виконання робіт з надання правничої допомоги, і значенням справи для сторін.

Посилання відповідача на те, що він вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 5000 грн. не визнає, оскільки позивачем не надано квитанції про сплату даних коштів, є необґрунтовані, адже отримання адвокатом гонорару в розмірі 5000 грн. підтверджується Акт наданих послуг № 1 до договору про надання професійної правничої допомоги від 20.11.2025

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягнення 1211,20 грн. судового збору за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивачка звільнена від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 180 - 184, 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. ст. 211, ч. 2 ст. 247, ч. 4 ст. 206, 263-265, п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд –

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , в розмірі 1/3 (однієї третини) заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 31.12.2025 і до досягнення ними повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. (п`ять тисяч гривень).

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави на рахунок UA908999980313111256000026001, Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Код класифікації доходів бюджету 22030106, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП) судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 19.03.2026.

Суддя Л.А. Штифурко