Рішення від 23 лютого 2026 р. у справі №132/1634/25 — Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/1634/25

Провадження № 2/132/73/26

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" лютого 2026 р. Калинівський районний суд Вінницької області

в складі:головуючого судді Павленко І.В.

за участю секретаря судового засідання Олійник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

05.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200496218 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав ОСОБА_1 у користування кредитні кошти в розмірі 13099,02 грн, з встановленим строком користування з 05.04.2016 по 05.04.2018, а вона зобов`язалась повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої, позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором. Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 06.05.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 33961,70 грн, з яких: 12369,02 грн заборгованість за кредитом; 21592,68 грн заборгованість за відсотками; сума збитків з урахуванням 3% річних 3059,34 грн та сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 7426,22 грн. Приналежність права вимоги за вищезазначеним кредитним договором, який був предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020 укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва. Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5 ст. 267 ЦК України). Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносин щодо кредитування між боржником та банком) унеможливлювала реалізацію прав позивача на звернення до суду із захистом своїх власних інтересів. Лише після отримання таких документів, позивач почав здійснювати процедури задля захисту власних інтересів звернення до суду із позовною заявою. З огляду на викладене представник позивача просить суд поновити строк позовної давності для подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2004962218 від 05.04.2016, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 44447,26 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 27.06.2025 відкрито провадження у справі № 132/1634/25 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання на 09:25 год. 28.08.2025; направлено відповідачу копію позовної заяви з доданими до неї документами та роз`яснено право на подання заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та про необхідність надання відзиву проти позову із посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, протягом 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Відповідач скористалась своїм правом на подання відзиву, у якому виклала свої заперечення проти позову та просила суд в задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі. Під час ухвалення судом рішення прийняти до уваги та надати правову оцінку її запереченням проти позову, які викладені у відзиві.

Позивач відповідь на відзив не подавав, однак надав додаткові пояснення у справі (документ сформований в системі «Електронний суд» 11.12.2025) в яких виклав свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх відхилення.

У судове засідання представник позивача Романенко М. Е. не з`явився, однак у резолютивній частині позовної просив справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав за обставин, викладених в позовній заяві та просив суд їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечував.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, однак звернулася до суду з письмовою заявою про розгляд справи у її відсутність, відзив підтримує в повному обсязі, щодо позовних вимог заперечує.

Суд, оцінюючи, належність, допустимість й достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Судом установлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Так, 05.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» то ОСОБА_1 укладено угоду № 200496218 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав у користування кредитні кошти в розмірі 13099,02 грн, з встановленим строком користування з 05.04.2016 по 05.04.2018, а вона зобов`язалась повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. 20 липня 2020 ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020, що підтверджено постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 910/11298/16, відповідно до якої, позивача визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за кредитним договором. Таким чином, банк, правонаступником якого є позивач, виконав свої зобов`язання за кредитним договором належним чином, в той же час відповідач порушила умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та у визначений строк. Станом на 06.05.2025 загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 33961,70 грн, з яких: 12369,02 грн заборгованість за кредитом; 21592,68 грн заборгованість за відсотками; сума збитків з урахуванням 3% річних 3059,34 грн та сума збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 7426,22 грн. Приналежність права вимоги за вищезазначеним кредитним договором, який був предметом договору відступлення прав вимоги від 20.07.2020, укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс», було предметом спору у справі № 910/11298/16 Господарського суду міста Києва. Саме наявність тривалого судового спору щодо приналежності права вимоги кредитору, в деяких випадках за частиною кредитних договорів призвело до спливу встановленого законодавством загального строку позовної давності, в межах якого суд має право задовольнити позовні вимоги кредитора (за умови що боржник клопотатиме перед судом про застосування такої позовної давності), що в свою чергу також є підставою для його поновлення/не застосування судом позовної давності, оскільки кредитор з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутись до суду в межах такого строку (ч. 5 ст. 267 ЦК України). Фактична відсутність документів, які стосуються угоди щодо кредитування (анкета боржника, надані ним ідентифікаційні дані, що свідчать про виявлення сторони інтересу в укладенні такої угоди та інших документів, які свідчать про наявність правовідносин щодо кредитування між боржником та банком) унеможливлювала реалізацію прав позивача на звернення до суду із захистом своїх власних інтересів. Лише після отримання таких документів, позивач почав здійснювати процедури задля захисту власних інтересів звернення до суду із позовною заявою. З огляду на викладене представник позивача просить суд поновити строк позовної давності для подання позову до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2004962218 від 05.04.2016, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 44447,26 грн, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п. 3 ч. 1ст. 3 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. 1, ч. 2 ст. 633 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Так, 05.04.2016 між Публічним акціонерним товариством «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200496218 щодо кредитування. Відповідно до умов кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) банк надав ОСОБА_1 у користування кредитні кошти в розмірі 13099,02 грн, з встановленим строком користування з 05.04.2016 по 31.03.2018, а вона зобов`язалась повернути отримані кошти у встановлений в кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Кредитні кошти від ПАТ «Банк Михайлівський» відповідачка отримала.

20.07.2020 позивачем ТОВ «Діджи Фінанс» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський» на підставі договору №7 БМ від 20.07.2020 року, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту №GL16N618071 проведеного 15.06.2020 року.

Вказані обставини встановлені постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 року у справі №910/11298/16, відповідно до якої ТОВ «Діджи Фінанс» визнано єдиним та належним кредитором за кредитними договорами укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», в тому числі і за спірним кредитним договором. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів.

Вважаючи себе належним новим кредитором ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості з позичальника, тобто з відповідача.

При цьому згідно отриманих відповідачем ОСОБА_1 повідомлень від 20.05.2016, її було проінформовано ПАТ «Банк Михайлівский», ТОВ «Плеяда» про відступлення прав вимоги по укладених нею з банком кредитних договорах № 200496218 від 05.04.2016 та № 200496250 від 05.04.2016 від ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «Плеяда», а від ТОВ «Плеяда» до нового кредитора ТОВ «Фагор», з проханням сплачувати зобов`язання за кредитним договором на рахунок ТОВ «ФК «Фагор».

Після отримання зазначеного повідомленням, діючи в добросовісний спосіб, як боржник за кредитними договорами, ОСОБА_1 29.07.2020 сплатила наявну заборгованість, що стало підставою для закриття кредитного договору як виконаного.

31.07.2020 ТОВ «ФК «Фагор» Савчук С.І. було видано довідку про те, що станом на 31.07.2020 заборгованість за договором № 200496218 від 05.04.2016 погашена в повному обсязі та договір закритий. Додатково повідомлено, що відповідно до діючого законодавства України (зокрема ст.ст. 204, 1082 ЦК України), дії боржників по виконанню обов`язку на користь ТОВ «ФК «Фагор» будуть вважатися належним виконанням за договором. Зазначений факт має місце, оскільки, відповідно до чинного законодавства України, вирішення судом спору, який існує між кредиторами буде мати негативні наслідки не для боржника (клієнта), який повністю виконав свої обов`язки перед ТОВ «ФК «Фагор», а для сторони спору, не на користь якої прийняте судове рішення. Звернуто увагу на те, що виконані належним чином та в повному обсязі зобов`язання боржника (клієнта) за договором, мають наслідок припинення зобов`язань за договором та погашення прав вимоги кредитора, в зв`язку з чим відсутній ризик виконання боржником одного зобов`язання на користь обох кредиторів одночасно.

Як слідує із довідки Українського бюро кредитних історій за ідентифікацією особи ОСОБА_1 кредитний договір на споживчі цілі (сума кредиту 13099,02 грн, дата видачі 05.04.2016, кредитор ТОВ ФК «Фагор») закритий 29.07.2020.

Крім того, станом на час здійснення погашення ОСОБА_1 як боржником кредитної заборгованості, тобто 29.07.2020, діяв укладений договір факторингу № 1905 від 19.05.2016 за яким, відповідно до ст. 512 ЦК України, до ТОВ «ФК «Фагор» перейшло право вимоги, про що ОСОБА_1 , як боржник була належним чином повідомлена і на виконання своїх зобов`язань, було сплачено товариству як новому кредитору заборгованість по кредитному договору.

Тобто, після отримання зазначеного повідомлення, діючи в добросовісний спосіб, як боржник за кредитним договором, ОСОБА_1 сплатила наявну заборгованість, що стало підставою для закриття кредитного договору як виконаного.

Всі подальші обставини, в тому числі і судові справи, пов`язані з розглядом позову ПАТ «Банк Михайлівський» до ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» про застосування наслідків нікчемності договорів факторингу, результатом яких стало рішення про зобов`язання ТОВ «ФК» Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» передати ТОВ «Діджи Фінанс» документи отримані від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно договорів факторингу, не може вважатись правовою підставою для повторного покладення на відповідача обов`язку по сплаті кредитної заборгованості.

Таким чином сплата ОСОБА_1 коштів за кредитним договором ТОВ «ФК «Фагор» свідчить про належне виконання умов договору, оскільки укладені договори факторингу між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ФК «Плеяда», та між ТОВ «ФК «Плеяда» та ТОВ «ФК «Фагор» були визнані недійсними постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/11298/16 від 01.07.2021, яка набрала законної сили 01.07.2021. Цією ж постановою і застосовано наслідки нікчемності договору факторингу.

Відтак, станом на 29.07.2020 ТОВ «ФК «Фагор» було єдиним новим кредитором за укладеним між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 кредитними договорами, і нею після отримання повідомлення про відступлення права вимоги за кредитними договорами, цілком правомірно були сплачені новому кредитору кошти в рахунок заборгованості.

При цьому подальше визнання ТОВ «Діджи Фінанс» єдиним та належним кредитором за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «Банк Михайлівський», не може нівелювати факт виконання ОСОБА_1 свого обов`язку як позичальника та слугувати підставою для повторного стягнення з неї кредитної заборгованості.

За вказаних обставин відсутні підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо строку позовної давності суд зазначає наступне.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3 та 4 статті 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.02.2022 у справі № 758/10335/16-ц.

Позивачем пропущено строк звернення до суду. Кредитний договір укладено 05.04.2016 по 05.04.2018. Таким чином, строк позовної давності за даними вимогами закінчився 05.04.2021, а до суду з позовом позивач звернувся лише 23.05.2025.

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку позовної давності, позивачем не надано, оскільки згідно договору №7_БМ від 20.07.2020 до ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» від ПАТ «Банк Михайлівський» згідно реєстру боржників перейшла і ОСОБА_1 – відповідачка по справі. Крім того, постанову Північним апеляційним господарським судом було ухвалено 01.07.2021. Із цього часу також уже минула позовна давність на звернення до суду із даним позовом. Посилання позивача, що дана постанова була на примусовому виконанні у приватного виконавця і оригінали документів ним отримані лише на початку 2023 року не заслуговують на увагу та є голослівними, так як у грудні 2022 року позивачеві були передані усі оригінали документів згідно постанов про закінчення виконавчого провадження. У той же час, позивачем не надано доказів, що оригінали документів, що стосуються кредитного договору, який було укладено з ОСОБА_1 , були також передані у грудні місяці 2022 року, а не раніше. На підтвердження/спростування даного факту позивачем будь-яких доказів не надано.

Пропуск позовної давності є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості пред`явлені позивачем з пропуском позовної давності.

Відповідно до ст.262 ЦК України заміна сторін у зобов`язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Таким чином, заміна кредитора у зобов`язанні, у зв`язку з відступленням права вимоги за кредитним договором, не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, тощо).

За таких обставин, суд вважає, що оскільки право або охоронюваний законом інтерес позивача не були порушені, а отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Виходячи із викладеного, керуючись ст.ст. 223, 258-259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354, ст. 355 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 268 ЦПК України).

Суддя: