Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №757/37649/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

_____________________________________

Справа № 757/37649/25-п

Апеляційне провадження

№ 33/824/1963/2026

ПОСТАНОВА

18 березня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Рейнарт І.М., вивчивши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 6 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 6 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60грн.

3 листопада 2025 року ОСОБА_1 направив на поштову адресу Печерського районного суду міста Києва апеляційну скаргу на вказану постанову судді, яка надійшла до Київського апеляційного суду разом з матеріалами справи 11 березня 2026 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді, посилаючись на те, що оскільки він перебуває на військовій службі, то про наявність постанови він дізнався лише від своїх рідних, які отримали листа із постановою суду.

ОСОБА_1 вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді ним було пропущено з поважних причин.

Вивчивши матеріали справи та надані ОСОБА_1 документи, вважаю, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді задоволенню не підлягає з таких підстав.

Порядок оскарження постанов суду у справах про адміністративні правопорушення передбачений ст. 294 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Отже, строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 6 жовтня 2025 року закінчився 16 жовтня 2025 року.

За загальним правилом, пропущений процесуальний строк підлягає поновленню, якщо причини його пропущення є поважними.

Відповідно до висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 20 квітня 2017 року № 5-440кс(15)16, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суді має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на апеляційне оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Суди зобов`язанні вказувати підстави, на які вони посилаються як на підставу поновлення строку. Від судів вимагається вказувати підстави поновлення пропущеного строку. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності). При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи (рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до статті 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд його справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено й в статті 129 Конституції України.

Разом з цим, поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 р. у справі «Пономарьов проти України»).

Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьєв проти України).

З матеріалів справи вбачається, що до суду першої інстанції 11 серпня 2025 року надійшли матеріали за протоколом про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1

19 вересня 2025 року ОСОБА_1 була направлена судова повістка про виклик у судове засідання на 6 жовтня 2025 року.

23 вересня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Печерського районного суду міста Києва клопотання про закриття провадження та клопотання про зупинення провадження у справі до закінчення воєнного стану.

Отже, ОСОБА_1 був повідомлений про судовий розгляд складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення, однак у судове засідання не з`явився, на власний розсуд розпорядившись своїми правами бути обізнаним про результати судового розгляду.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, постанова судді Печерського районного суду міста Києва від 6 жовтня 2025 року була надіслана для оприлюднення 7 жовтня 2025 року та забезпечено надання загального доступу 9 жовтня 2025 року, а відтак ОСОБА_1 не був позбавлений можливості ознайомитись з її змістом та подати апеляційну скаргу у строки визначені Законом.

Доводи ОСОБА_1 стосовно того, що про наявність постанови він дізнався лише від своїх рідних, які отримали листа із постановою суду, належними доказами не підтверджені.

Посилання ОСОБА_1 на те, що він є військовослужбовцем, не може бути єдиною та беззаперечною підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді.

Крім того, ОСОБА_1 до апеляційної скарги не були додані належні документи, які б підтверджували, що на час розгляду справи судом ОСОБА_1 перебував на військовій службі, поза межами місця проживання, а надана до суду першої інстанції довідка про те, що ОСОБА_1 проходить військову службу, датована 9 вересням 2024 року, хоча розгляд справи відбувався 6 жовтня 2025 року, а протокол про адміністративне правопорушення був складений 23 липня 2025 року у місті Києві, що спростовує посилання ОСОБА_1 .

Враховуючи, що ОСОБА_1 був обізнаний про дату судового розгляду протоколу про адміністративне правопорушення, мав можливість ознайомитися з постановою судді у Єдиному державному реєстрі судових рішень з 9 жовтня 2025 року, не надав доказів перебування на військовій службі на час розгляду протоколу судом, доказів отримання копії постанови суду, вважаю, що відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови судді.

Оскільки в поновленні строку на апеляційне оскарження відмовляється, апеляційна скарга підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

постановив:

відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 6 жовтня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Рейнарт