Постанова від 17 березня 2026 р. у справі №757/30807/24-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/696/2026

справа №757/30807/24-ц

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Верланова С.М., Соколової В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32», підписаною адвокатом Зарубіною Тетяною Михайлівною, на рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року, ухвалене під головуванням судді Ільєвої Т.Г., повне судове рішення складено 03 березня 2025 року,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У липні 2024 року ТОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості.

Вимоги позову мотивує тим, що предметом діяльності ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» є надання житлово-комунальних послуг, утримання будинку, прибудинкової території та постачання теплової енергії у житловому комплексі на АДРЕСА_1 . Квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва від 29 травня 2007 року, а право власності зареєстровано 04 червня 2007 року.

02 січня 2008 року між сторонами укладений договір №302а-Б про надання комунальних послуг та участь у витратах на утримання будинку.

ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» виконувало свої договірні обов`язки щодо утримання будинку, забезпечення технічного обладнання та надання комунальних послуг у повному обсязі, водночас ОСОБА_1 , користуючись усіма послугами, систематично не здійснює оплату не пізніше 15 числа місяця, чим порушує умови договору і норми законодавства.

Станом на 01 червня 2024 року заборгованість відповідача за період з 01 жовтня 2022 року по 01 червня 2024 року становить 18 543,17 грн.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» встановлює, що житлово-комунальні послуги надаються на підставі договорів, а споживач зобов`язаний укладати такі договори та оплачувати отримані послуги щомісячно і в повному обсязі. Відсутність договору не звільняє від оплати.

ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» є єдиним виконавцем послуг у цьому комплексі та має ліцензію на виробництво і постачання теплової енергії, а також відповідні договори з Київводоканалом, Київенерго, Нафтогазом України та іншими виробниками послуг, що підтверджено витягом з Реєстру суб`єктів у сфері теплопостачання.

Власник зобов`язаний утримувати належне йому майно, а співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті послуги.

Вказує, що у зв`язку із невиконанням грошового зобов`язання відповідно до положень статті 625 ЦК України із відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати та 3% річних.

Вказує, що попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 24 600,00 гривень.

Мотивуючи наведеним, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32», 18 543,17 грн основного боргу, 36,11 грн інфляційних витрат, 30,94 грн 3% річних, а всього 18 610,22 грн.

Стягнути понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600,00 гривень.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» заборгованість у розмірі 18 610,22 грн.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028,00 грн.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції відхилив твердження відповідача про те, що він ніколи не був споживачем комунальних послуг з централізованого опалення. Суд вказав, що спірний будинок прийнятий в експлуатацію в установленому порядку, тобто на закінченому будівництвом об`єкті були виконані всі передбачені проектною документацією державними нормами роботи, змонтоване і випробуване обладнання, а всі квартири в цьому будинку були підключені до передбачених проектною документацією інженерних мереж.

Суд відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, вказавши, що позивачем не надано квитанції про оплату послуг адвоката, отже, стягнення витрат не підлягає задоволенню, оскільки такі належним чином непідтверджені.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, ТОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що при поданні позову позивачем було виконано вимоги пункту 9 частини 3 статті 175 ЦПК України та зазначено орієнтовний розрахунок витрат на правничу допомогу в розмірі 24 600 грн, а у прохальній частині позову містилась вимога про їх стягнення у сумі 9 600 грн.

На підтвердження понесення витрат позивач подав копію договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2024 року, копію свідоцтва адвоката та Акт про обсяг наданої правничої допомоги від 11 червня 2024 року на загальну суму 9 600 грн. Акт детально відображає надані послуги: консультацію (1 200 грн), збір та аналіз документів (2 400 грн), підготовку позовної заяви та додатків (6 000 грн).

Згідно з частиною 1, пункту 1 частини 3 статті 133 та статті 137 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат і за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами. Стаття 141 ЦПК України встановлює, що такі витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову. Частина 8 цієї статті прямо передбачає, що підставою для їх встановлення є докази, які підтверджують обсяг і вартість наданих послуг, у тому числі ті, що підлягають сплаті.

Суд першої інстанції, відмовляючи у стягненні витрат, послався на відсутність квитанції про оплату послуг адвоката. Проте такий висновок суперечить пункту 1 частини 2 статті 137 та частині 8 статті 141 ЦПК України.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року в частині відмови позивачу у відшкодуванні витрат на правничу допомогу скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600,00 гривень.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

29 квітня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшов відзив адвоката Дикої Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на апеляційну скаргу.

В обґрунтування відзиву вказує на відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов`язку сплатити позивачеві заявлені 9 600,00 грн витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції, оскільки матеріали справи не підтверджують фактичного надання таких послуг Адвокатським об`єднанням «Міжнародна Адвокатська Група» та не підтверджують виникнення у позивача зобов`язань зі сплати цих коштів.

Вказує, що перелік послуг, за які позивач просить компенсацію, не відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги від 01 червня 2024 року і не належить до витрат, що підлягають відшкодуванню відповідно до ЦПК України. Види послуг, які зазначені в Акті від 11 червня 2024 року (зокрема консультації, збір документів, аналіз судової практики), не передбачені Договором та не підтверджені будь-якими доказами їх фактичного виконання адвокатським об`єднанням.

Вказує, що обставини справи свідчать, що позивач не потребував консультацій щодо стягнення заборгованості, оскільки веде численні однотипні справи, а в його штаті працює юрист С. Ткаченко, який засвідчував документи, додані до позову. Доказів звернення адвоката за отриманням будь-яких документів не існує, тоді як Договір прямо зобов`язує самого позивача надавати адвокатам необхідні матеріали.

Інші заявлені послуги - вивчення судової практики, аналіз документів, підготовка плану дій - також не входять до переліку витрат, що компенсуються за нормами ЦПК, і їх виконання не доведено. До того ж однотипність позовів позивача підтверджує відсутність потреби в такому обсязі підготовчих робіт.

Копії договору та акту не містять жодних ідентифікуючих даних конкретної справи, що виключає можливість встановити зв`язок між зазначеними в них послугами та цією судовою справою. Обидва документи містять лише загальні формулювання щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_3 , без зазначення періоду, що є предметом саме цієї справи - з 01 жовтня 2022 року по 01 червня 2024 року.

Звертає увагу, що позивач не підтвердив понесення витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі. Згідно зі статтею 137 ЦПК України необхідно підтвердити як обсяг і зміст наданих послуг, так і оплату або виникнення зобов`язання з оплати. Однак пункт 5.6 Договору передбачає, що обов`язок оплати правничої допомоги у позивача виникне лише після фактичного стягнення судових витрат з відповідача. Тобто Договір не передбачає обов`язку сплатити за надані послуги ні після їх виконання, ні після підписання акту. Таким чином, сам факт оплати поставлений у залежність від випадкової події, яка може ніколи не настати. Це свідчить про фіктивний характер Договору, укладеного без реального наміру отримання адвокатським об`єднанням винагороди. Відсутність рахунку на оплату та будь-яких даних про фінансові взаємовідносини лише підтверджує відсутність факту понесення витрат.

Матеріали справи вказують на те, що всі роботи, за які позивач просить компенсацію, виконані його штатним юристом С.Ткаченко, що виключає можливість їх відшкодування як витрат на правничу допомогу адвоката. У зв`язку з тим, що жодного документального підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу не надано, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у їх стягненні.

Відтак підстав для задоволення апеляційної скарги немає.

Зазначає, що попередній розрахунок судових витрат відповідача, які він очікує понести у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, складається з витрат на професійну правничу допомогу, орієнтовна вартість складання процесуальних документів 8000 грн.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

5. Позиція учасників справи.

30 жовтня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшло клопотання адвоката Дикої Т.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про долучення до матеріалів справи доказів понесення відповідачем витрат на професійну правничу допомогу. Просить долучити до матеріалів справи копію платіжної інструкції №839303221.1 від 29 жовтня 2025 року.

Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи.

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року оскаржується лише в частині відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, відтак в іншій частині колегією суддів не переглядається.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З матеріалів справи установлено, що позивачем на виконання вимог пункту 9 частини 3 статті 175 ЦПК України повідомлено суд про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 24 600 грн. Прохальна частина позовної заяви містить вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600,00 гривень.

01 червня 2024 року адвокатське об`єднання "Міжнародна адвокатська група" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" уклали договір про надання правничої допомоги, відповідно до якого виконавець на підставі Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" надає клієнту наступну професійну правничу допомогу:

O вивчення матеріалів по кредиторській заборгованості ОСОБА_1 , який є власником квартири АДРЕСА_4 перед ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32", за надані житлово-комунальні послуги, вивчення судової практики з питань стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, вивчення судової практики з питань стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги;

O складання позовної заяви ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів та 3% річних;

O підготовка розрахунку заборгованості за житлово-комунальні послуги ОСОБА_1 , втрат від інфляції та розрахунку 3% річних, що є додатком до позовної заяви ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32»;

O представництво інтересів ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» в Печерському районному суді міста Києва, Київському апеляційному суді при розгляді цивільної справи за позовом ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, втрат від інфляційних процесів та 3% річних;

O підготовка процесуальних документів по справі, заяв по суті спору у відповідності до вимог цивільно-процесуального законодавства в інтересах Клієнта, в тому числі підготовка відзиву на апеляційну скаргу, складання апеляційної скарги та інші правничі послуги.

Згідно пункту 5.1. договору сторони домовились, що розмір винагороди виконавця за надання правничої допомоги відповідно до пункту 1.1. цього договору становить 1 200,00 гривень за одну годину надання правничої допомоги виконавцем.

Згідно пункту 5.5. договору правова допомога, що надається виконавцем і результати їх виконання оформлюється актом про обсяг наданої правової допомоги, що підписується сторонами.

Згідно пункту 5.6. договору клієнт зобов`язується оплатити надану правову допомогу протягом 1 банківського дня з дня фактичного стягнення за рішенням суду із відповідача ОСОБА_2 на користь ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32" понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу по справі за позовом ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_4 (том 1 а.с. 88).

Згідно даних акту про обсяг наданої правової допомоги від 11 червня 2024 року за договором про надання правової допомоги від 01 червня 2024 року убачається, що виконавцем відповідно до пункту 1.1. та пункту 5.1. договору про надання правничої допомоги надав клієнту таку професійну правничу допомогу:

O надано консультацію щодо стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_4 перед ТОВ "ЖЕП "Щорса, 32", вивчено судову практику з питання стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги / 1 200,00 гривень (1 година) / 1 200,00 гривень;

O здійснено збір та пошук необхідних документів по кредиторській заборгованості ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_4 перед ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» за надані житлово-комунальні послуги, а також здійснено аналіз та вивчення вказаних документів та підготовлено план дій щодо стягнення вказаної заборгованості в судовому порядку, складено розрахунок заборгованості за житлово-комунальні послуги / 2 400,00 гривень (2 години);

O складено (підготовлено) до Печерського районного суду м. Києва позовну заяву ТОВ «ЖЕП «Щорса, 32» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_4 перед ТОВ «ЖЕП «Щорса,32» про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, складено та підготовлено додатки до позовної заяви згідно переліку позовної заяви / 6 000,00 гривень (5 години);

Загальна вартість наданої правничої допомоги становить 9 600,00 гривень.

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (частина 1 статті 60 ЦПК України).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», про що зазначено в частині 4 статті 62 ЦПК України.

Частинами 2-4 статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг та на нього поширює своє регулювання Глава 63 Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтею 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України передбачає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договору про надання послуг. Відповідно до статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Водночас, згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства дозволяє зробити наступні висновки:

1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині другій статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність";

2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім того, на такий договір поширюється дія загальних норм та принципів договірного права, включаючи, але не обмежуючись визначені главою 52 Цивільного кодексу України;

3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Указані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Указане передбачено як положеннями цивільного права, так і нормами Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Отже, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з нормами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

У справі, що переглядається колегією суддів, позивач на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надав копію договору про надання правничої допомоги, що містить визначений розмір гонорару та копію акту про обсяг наданої правової допомоги від 11 червня 2024 року, що містить детальний опис наданих послуг та витрачений адвокатом час.

Суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у стягненні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, додатковій постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 727/463/19, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18, від 02 червня 2022 року у справі № 158/203/20.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції вказаного не врахував, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу не надав належну правову оцінку доказам, наданим позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу, не урахував судову практику Верховного Суду із вказаного процесуального питання та дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні заяви позивача.

У позовній заяві позивач просив суд стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 600,00 гривень.

Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо того, що змістом укладеного між договору адвокатським об`єднанням "Міжнародна адвокатська група" та ТОВ "Житлово-експлуатаційне підприємство "Щорса, 32" не конкретизовано правничу допомогу, оскільки такі твердження суперечать змісту договору.

Розділ 1.1. договору містить визначений спір, у якому надається правнича допомога.

Посилання відповідача на пункт 5.6. договору як на підставу відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу колегія суддів відхиляє, оскільки вказаний пункт конкретизує період, коли вартість правничої допомоги має бути сплачена клієнтом. Обов`язок сплати правничої допомоги після ухвалення судом рішенням про стягнення таких витрат не є підставою для відмови у стягненні витрат.

Разом з цим, колегія суддів не убачає підстав для стягнення заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, оскільки складання позовної заяви включає надання консультації, збір та пошук документів для підготовки позовної заяви.

Таким чином, колегія суддів уважає, що стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції у розмірі 6 000,00 гривень.

Ураховуючи те, що апеляційну скаргу позивача задоволено частково, відсутні підстави для стягнення із скаржника на користь відповідача понесені останнім витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381 - 384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32», підписану адвокатом Зарубіною Тетяною Михайлівною, задовольнити частково.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 26 лютого 2025 року в оскарженій частині щодо відмови у стягненні витрат на професійну правничу допомогу скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення такого змісту.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса, 32» на відшкодування судових витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги в суді першої інстанції, 6 000,00 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді С.М. Верланов

В.В. Соколова