Постанова від 15 березня 2026 р. у справі №369/595/26 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2026 року м. Київ

Справа №369/595/26

Апеляційне провадження №33/824/1496/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року за матеріалами, які надійшли від Бучанського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №542866 від 17 грудня 2025 року, 17 грудня 2025 о 06 год 18 хв в с. Гореничі, вул. Столична, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн 60 коп.

Судове рішення мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №542866 від 17 грудня 2025 року, направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 грудня 2025 року та відеозаписом, за змістом якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , 04 лютого 2026 подав апеляційну скарга, яка обґрунтована тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи, є необґрунтованими, а також наявні порушення норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, в частині місця проведення огляду, у зв`язку з чим протокол є недопустимим та незаконним доказом вини скаржника.

Посилається на те, що відмовився від проходження огляду поза місцем зупинки транспорту, а пройти огляд на місці зупинки був готовий, але поліція цього не допускала і наполягала на проходженні в іншому місці.

Крім того, поліцейськими було порушено порядок складання акту огляду на стан сп`яніння та протоколу про адміністративне правопорушення. В графі про результати огляду зазначено, що водій відмовився, в той же час водій цього не робив, відмова була не від результатів огляду, а в проведенні огляду не за місцем зупинки транспортного засобу.

Звертає увагу, що в графі свідки замість зазначення свідків вказано «відео б/к», проте не зазначено ні відеозйомки, ні технічного засобу на який було здійснено відео. Дані відомості також не зазначені і в протоколі.

Скаржник вважає, що працівник поліції хибно зробив висновок про вживання ним алкоголю та про наявність в його діях ознак сп`яніння.

Вказує, що хотів пройти тест на алкоголь на місці та уникнути походу в місце перебування працівників ТЦК.

Зазначає, що цього ж дня о 10 год 00 хв в неврологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні №10 пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Результат огляду - ознак сп`яніння не виявлено.

Окрім цього, вказує що не отримував судову повістку про виклик до суду, чим порушено його право на захист.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року та закрити провадження у справі через відсутність події та складу адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шкрум І.П., підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, а постанову районного суду - скасувати.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційна інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст. 252 КУпАП).

Постанова суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам.

Частина 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

За вказаних обставин ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов`язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.

Як убачається зі справи, ОСОБА_1 , 17 грудня 2025 року о 06 год 18 хв в с. Гореничі, вул. Столична, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MAZDA» д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України) передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерство внутрішніх справ України Міністерство охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Порядок).

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та Мінохорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 пунктом 2 розділу І передбачено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно пункту 3 розділу І вказаної Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: а) запах алкоголю з порожнини рота; б) порушення координації рухів; в) порушення мови; г) виражене тремтіння пальців рук; ґ) різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; д) поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до пункту 6 розділу І вказаної Інструкції - огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (спеціальні технічні засоби). Пунктом 7 розділу І передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (заклад охорони здоров`я).

Згідно частин 2-4 статті 266 КУпАП, передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. І лише у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння, затверджується управлінням охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП).

Між тим, як установлено матеріалами справи, що виявивши ознаки алкогольного сп`яніння поліцейськими було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, проте він відмовився від такого проходження, про що складено протокол про адміністративне правопорушення із зазначенням ознак сп`яніння і дій водія щодо ухилення від огляду.

Отже, факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №542866 від 17 грудня 2025 року, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України (а.с. 1-2);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 17 грудня 2025 року (а.с. 3);

- відеозаписом, на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (а.с. 4);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 5).

Зокрема, з відеозапису вбачається, що працівниками поліції тричі було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки або в медичному закладі, а останній вказав на те, що не зобов'язаний цього робити. Вказане у свою чергу спростовує доводи апеляційної скарги про те, що поліцейськими не було запропоновано огляд на місці зупинки.

При цьому слід зазначити, що огляд на місці зупинки не означає у транспортному засобі. А тому твердження ОСОБА_1 , що він не зобов'язаний був виходити з автомобіля і побоювався це робити, так як поруч були працівники ТЦК не можуть бути прийняті до уваги суду.

Вказані дії ОСОБА_1 не відповідають положенням п. 2.5. ПДР України, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відеозапис долучений до справи свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення й суд його оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Матеріали справи не містять доказів порушення поліцейським законодавства при складанні протоколу про адміністративні правопорушення, протокол складений в установленому законом порядку, з дотриманням вимог ст. ст. 256, 266 КУпАП.

Окрім того, логічне тлумачення положень частини 2 статті 266 КУпАП дає підстави вважати, що застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису є належним та допустимим доказом під час провадження у справах за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не залежно від того, чи технічними засобами відеозапису зафіксовано сам огляд особи на стан сп`яніння, що проводився на місці, чи такими засобами зафіксовано відмову особи від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Залучення свідків до огляду на стан сп`яніння, а так само фіксації відмови водія від огляду, є обов`язковим лише у разі неможливості застосування поліцейськими технічних засобів відеозапису, а тому доводи апеляційної скарги щодо незалучення свідків є безпідставними.

При цьому як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення, що свідки не залучалися, а було використано технічний засіб відеозапису 859993, що вказує на дотримання працівниками поліції процедури, яка за наслідками зупинки водія та його огляду підтверджує, як дії останнього так і працівників поліції, які вживали заходів для належного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння та неодноразово пропонували пройти тест на приладі Драгер, на що отримали відмову.

Доводи апеляційної скарги про те, що того ж дня о 10 год 00 хв в неврологічному відділенні Київської міської клінічної лікарні №10 пройшов медичний огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння. Результат огляду - ознак сп`яніння не виявлено, апеляційний суд не приймає до уваги та це не може бути підставою для закриття провадження у справі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складений щодо відмови останнього пройти огляд на стан сп`яніння, що є порушенням п. 2.5. Правил дорожнього руху та становить самостійний склад адміністративного правопорушення.

Крім того медичний висновок про проходження ОСОБА_1 огляду за його зверненням не може бути взятий до уваги, оскільки огляд проведено без дотримання вимог ч. 4 ст. 266 КУпАП більше, чим через дві години після виявлення правопорушення та без присутності поліцейського.

Посилання в апеляційній скарзі, що розгляд справи відбувся за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не може розглядатися як самостійна підстава для скасування рішення суду. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, судом направлялася повістка на адресу ОСОБА_1 , яка міститься в протоколі про адміністративне правопорушення, а тому відсутні підстави вважати, що судом не здійснювався виклик ОСОБА_1 .

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, скаржником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Водій ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Отже, враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, а в його діях наявний склад вказаного адміністративного правопорушення, а тому апеляційну скаргу, слід залишити без задоволення, а постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП,апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 січня 2026 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.