Постанова від 12 березня 2026 р. у справі №757/56803/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

м. Київ, вул. Солом`янська , 2-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2026 року суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Кияшко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу з доповненнями адвоката Каплі А.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2026,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню за:

- ч.1 ст.130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;

- ч.1 ст.122-2 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 місяці.

На підставі ч.2 ст.36 КУпАП остаточно визначено ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Згідно з вказаною постановою, ОСОБА_1 29.10.2025 о 20 год. 05 хв. керував автомобілем «Suzuki Grand Vitara» д.н.з. НОМЕР_1 , по бул. М. Міхновського, 35 в м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, розширені зіниці, що не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР.

Крім того, ОСОБА_1 29.10.2025 о 20 год. 05 хв., керуючи автомобілем «Suzuki Grand Vitara» д.н.з. НОМЕР_1 , по бул. М. Міхновського, 35 в м. Києві, в порушення п. 8.9.а ПДР України, не виконав вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, подану жезлом.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, адвокат Капля А.С. подала в інтересах ОСОБА_1 апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить постанову місцевого суду скасувати, адміністративне стягнення за ч.1 ст.122-2 КУпАП змінити на штраф у розмірі 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 грн., а провадження за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з недоведеністю вини.

Мотивуючи апеляційну скаргу зазначає, що постанова є незаконною та необґрунтованою. Стверджує, що у ОСОБА_1 був відсутній умисел на невиконання вимоги працівників поліції про зупинку, оскільки ця вимога була висунута одночасно декільком автомобілям, він зупинився, однак подальша поведінка поліцейських була не чітка, тому він продовжив рух, а як тільки екіпаж патрульної поліції поїхав за ним, він одразу ж зупинився. Вважає, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_1 найсуворіший вид стягнення за ч.1 ст.122-2, оскільки матеріали справи не містять даних про притягнення останнього до адміністративної відповідальності протягом року. Наголошує, що на відеозаписі не зафіксовано наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння. Зауважує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, однак хотів переставити автомобіль, оскільки він знаходився на проїзній частині, але працівники поліції заборонили. Звертає увагу, що ОСОБА_1 самостійно пройшов огляд у КНП «Київська міська клінічна лікарня №1» протягом 2 годин, за результатами якого у останнього не встановлено стану сп`яніння. Також вказує, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вислухавши пояснення адвоката Каплі А.С., ОСОБА_1 , які підтримали апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 надав пояснення, що відповідають змісту апеляційної скарги, зауваживши, що наркотичні засоби не вживає, а працівники поліції безпідставно вимагали від нього пройти огляд на стан сп`яніння, оскільки будь-яких ознак він не мав. Фактично він не відмовлявся пройти огляд, однак йому не дозволили убрати автомобіль з проїзної частини. При цьому його не відсторонили від керування транспортним засобом.

Зміст запису нагрудних відеокамер працівників поліції, що здійснювали оформлення адміністративного правопорушення, також доводить те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом.

Відповідно до ч.1 ст.266 КУпАП та п.п. 1, 12 р.2 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції" працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, вправі направити особу, яка керує транспортним засобом, для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, лише у тому випадку, коли є достатні підстави вважати, що вказана особа перебуває у відповідному стані.

Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП за наявності підстав вважати, що особа, яка керує транспортним засобом, перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, зобов`язаний тимчасово затримати транспортний засіб та відсторонити водія від керуванням транспортним засобом.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що працівники поліції, склавши відносно ОСОБА_1 протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в порушення вимог ст.ст. 265-2 та 266 КУпАП не здійснили тимчасове затримання керованого ним транспортного засобу, не відсторонили його від керування цим транспортним засобом, чим поставили під сумнів обґрунтованість підозри щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння.

Дані обставини узгоджуються з висновком лікаря «КМКЛ№10» від 04.11.2025 щодо результатів медичного огляду, з якого вбачається, що у ОСОБА_1 ознак сп`яніння не виявлено.

Отже, пояснення ОСОБА_1 , висновок «КМКЛ№10» від 04.11.2025 щодо результатів медичного огляду,послідовність дій працівників поліції, які не виконали весь комплекс заходів, які вони зобов`язані вжити щодо водія, який має ознаки наркотичного сп`яніння, вказують на не дотримання останніми вимог ч.1 ст.266 КУпАП та п.п. 1, 12 р.2 Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".

Відповідно до ч.5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На думку апеляційного суду, відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не може становити складу адміністративного правопорушення за умови, коли вимога про проходження медичного огляду була безпідставною, а дії працівників поліції не в повній мірі відповідали вимогам закону.

Згідно п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Крім того, накладаючи на ОСОБА_1 стягнення за ч.1 ст.122-2 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суддя місцевого суду в порушення вимог ст. 33 КУпАП не повною мірою з`ясував та врахував характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, а також відсутність обставин, які обтяжують відповідальність.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся, даних про притягнення останнього до адміністративної відповідальності матеріали справи не містять.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність, апеляційний суд визнає щире каяття ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Обставин, які обтяжують його відповідальність, судом не встановлено.

З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, позитивних даних про особу, яка притягається до відповідальності, наявності обставини, що пом`якшує відповідальність, відсутності обставин, які обтяжують відповідальність, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суддя місцевого суду необґрунтовано застосував до ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та вважає за можливе замінити йому вид адміністративного стягнення на штраф у розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст. 122-2 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу з доповненнями адвоката Каплі А.С. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2026, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, - скасувати та закрити провадження в цій частині у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанову судді Печерського районного суду м. Києва від 20.01.2026 в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.1 ст.122-2 КУпАПм - змінити шляхом заміни адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці на штраф в розмірі 9 (дев`яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) гривні.

Постанова суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя