Постанова від 10 березня 2026 р. у справі №939/2328/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 939/2328/25

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6677/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою представника ОСОБА_1 про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі за позовом Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Бучанського нотаріального округу Мошкіна Катерина Сергіївна, про визнання спадщини відумерлою,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 29 грудня 2025 року, постановлену під головуванням судді Стасенка Г.В.,-

встановив:

У серпні 2025 року Немішаївська селищна рада Бучанського району Київської області звернулась до суду із названим позовом.

11 листопада 2025 року до Бородянського районного суду Київської області від представника Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 12 листопада 2025 року названу позовну заяву залишено без розгляду.

15 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про стягнення із позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн 00 коп.

Ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 29 грудня 2025 рокувідмовлено у задоволенні названої заяви.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

На адресу Київського апеляційного суду від представника виконавчого комітету Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області надійшла заява про розгляд апеляційної скарги без їх участі, щодо вимог поданої апеляційної скарги заперечує.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлялися належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 2, ч. 3, ч 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

За ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Враховуючи вищевикладене, необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до ч. 5 ст. 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Залишення заяви без розгляду на підставі заяви позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.

Відтак, саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не є необґрунтованими діями позивача, так як це є його диспозитивним правом, передбаченим нормами ЦПК України, яке не містить обмежень в його реалізації.

Вирішуючи заяву представника ОСОБА_1 про компенсацію витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції правильно виходив із відсутності підстав для визнання дій позивача необґрунтованими.

Судом встановлено, що Немішаївська селищна рада Бучанського району Київської області звернулась до суду із позовом про визнання спадщини відумерлою.

Положеннями ч. 1 ст. 1277 ЦК України передбачено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням нерухомого майна, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходженням основної частини рухомого майна зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою.

Так, звернення позивача до суду за захистом порушених прав, а також дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами та не можуть вважатися необґрунтованими.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим ст. 55 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Під час судового розгляду цивільної справи № 939/2328/25 суд першої інстанції не встановлював та не застосовував до позивачабудь-яких заходів у зв`язку із зловживанням правами. Позовну заяву залишено без розгляду за заявою позивача, а не через зловживання процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для стягнення із позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу на підставі ч. 5 ст. 142 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права та не підтверджують посилання представника ОСОБА_1 на необґрунтованість дій Немішаївської селищної ради Бучанського району Київської області.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду від 29 грудня 2025 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 29 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 18 березня 2026 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

Л.П. Сушко