Постанова від 05 березня 2026 р. у справі №753/406/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 березня 2026 року місто Київ

справа № 753/406/26

апеляційне провадження № 33/824/1681/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Андруцької Ганни Олександрівни на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва Рудюк О.Ю. від 4 лютого 2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною 1 статті 130 КУпАП,

в с т а н о в и в :

Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва Родюк О.Ю. від 4 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп.

Не погоджуючись з постановою судді районного суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Андруцька Г.О. подала апеляційну скаргу, у якій просила скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 4 лютого 2026 року та закрити провадження у зв`язку із відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.

Скаржник зазначає, що до протоколу не додано доказів, які свідчать про те, що транспортний засіб працівниками поліції було зупинено з дотриманням вимог статті 35 Закону України "Про Національну поліцію".

Суд першої інстанції не врахував відсутність доказів, які б свідчили про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 122-2 КУпАП, а саме - ігнорування вимоги поліцейського та не зупинку на мобільному блокпості. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 4 лютого 2026 року у справі № 753/409/26 закрито провадження за частиною 1 статті 122-2 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а тому подальша вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння є незаконною.

Вказує, що наявний у матеріалах справи відеозапис з місця події не відображає будь яких ознак наркотичного сп`яніння, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а зазначені поліцейським ознаки є лише його припущенням. Крім того, відеозапис не фіксує відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Також відеозапис переривається тричі, що свідчить про порушення поліцейським порядку фіксації.

Окрім того, скаржник наголошує, що поліцейським було порушено порядок складення протоколу про адміністративне правопорушення за відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння в медичній установі, як це передбачено пунктом 8 "Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року. Зокрема, не було залучено двох свідків під час проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також не зафіксовано факт вручення ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та направлення на проведення огляду в медичній установі, що свідчить про неможливість визнання протоколу про адміністративне правопорушення належним доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Андруцька Г.О. в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Перевіряючи підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, апеляційний суд встановив наступне.

25 грудня 2025 року о 23 год. 44 хв. інспектором 1 взводу 1 роти 1 батальйону полк-2 Управління патрульної поліції в місті Києві старшим лейтенантом поліції Струк В.М. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 550709 за частиною 1 статті 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , зі змісту якого убачається, що 25 грудня 2025 року о 23 год. 24 хв. у місті Києві, проспект Петра Григоренка, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Вerlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі в лікаря нарколога, водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.

Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до статті 245 КУпАП серед завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Так, районним судом на підставі протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що 25 грудня 2025 року о 23 год. 24 хв. в місті Києві, проспект Петра Григоренка, 28, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому медичному закладі в лікаря нарколога, водій відмовився.

Посилання захисника скаржника на те, що порушений порядок виявлення та фіксація ознак сп`яніння, оскільки не залучались свідки для огляду, апеляційний суд відхиляє.

За правилами частин 2-5 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Відповідно до вимог пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 3 Розділу І Інструкції визначає, що ознаками алкогольного є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість (пункт 4 Розділу І Інструкції).

Положення пункту 7 Розділу І Інструкції встановлено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я).

Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 7.11.2015 № 1395 огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а вразі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Отже, виходячи з положень частин 2 статті 266 КУпАП огляд водіїв на стан сп`яніння має проводитись поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису. Лише у разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Як встановлено з відеозапису із бодікамери № 473851, який міститься у матеріалах справи про адміністративне правопорушення, під час спілкування поліцейських з водієм ОСОБА_1 в останнього були виявлені типові зовнішні ознаки наркотичного сп`яніння (блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей занадто звужені та не реагують на світло) та запропоновано йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому закладні охорони здоров`я, який має акредитацію.

Крім того, до протоколу долучено направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складене інспектором 1роти 1 батальйону полк-2 Управління патрульної поліції в місті Києві старшим лейтенантом поліції Струк В.М, в якому зафіксовано, що 25 грудня 2025 року о 23 годині 24 хвилин ОСОБА_1 було направлено на огляд до КНП № 10, у зв`язку з виявленими ознаками наркотичного сп`яніння, який від проходження огляду відмовився.

Таким чином, поліцейські діяли відповідно до Інструкції і протилежного сторона захисту не довела в суді першої та апеляційної інстанції.

Як убачається із фабули протоколу про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 складено протокол не за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, а саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Твердження скаржника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, є безпідставними та спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, з відеозапису з бодікамери № 473851 у проміжку часу з 23:31 по 23:35 встановлено, що на пропозицію інспектора пройти огляд у лікаря-нарколога водій спочатку прямо заявив про відмову ("Я відмовляюсь, але згоден пройти Драгер"), а надалі, після уточнюючих запитань інспектора, фактично підтвердив неможливість проходження огляду у медичному закладі, зазначивши, що не може до нього поїхати.

Вказана поведінка свідчить про відмову водія від проходження огляду на стан сп`яніння саме у порядку, визначеному законодавством, який передбачає проведення такого огляду в закладі охорони здоров`я.

Отже, з урахуванням змісту зафіксованої розмови та поведінки водія, апеляційний суд доходить висновку, що ОСОБА_1 фактично відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, а тому обставина відмови від проходження огляду, яка є самостійною підставою для притягнення до відповідальності, є доведеною та не спростована доводами апеляційної скарги.

Апеляційний суд не може погодитися з доводами захисника скаржника про те, що відеозапис з бодікамери поліцейського є неналежним доказом, оскільки не є безперервним.

У пункті 5 Розділу ІІ, пункті 1 Розділу VII Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зазначено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам. Поліцейський забезпечує належне виконання вимог цієї Інструкції.

Разом із тим, сам по собі факт відсутності безперервного відеозапису не свідчить автоматично про його недопустимість як доказу, якщо такий запис не містить ознак монтажу, спотворення або втручання у його зміст, а зафіксовані на ньому обставини узгоджуються з іншими доказами у справі.

У даному випадку відеозапис з бодікамери, хоча і не є безперервним, у сукупності з іншими доказами дає можливість встановити послідовність подій, пов`язаних із зупинкою транспортного засобу ОСОБА_1 , перебігом адміністративної процедури та фіксацією відмови водія від проходження огляду у закладі охорони здоров`я. Крім того, слід зауважити, що відеозапис переривається лише епізодично, причому тривалість таких перерв становить незначні проміжки часу - у межах декількох хвилин.

За таких обставин підстав вважати зазначений відеозапис неналежним або недопустимим доказом у апеляційного суду немає.

Доводи скаржника щодо безпідставності зупинки транспортного засобу апеляційний суд відхиляє як необґрунтовані.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, зокрема, у разі порушення водієм правил дорожнього руху або за наявності очевидних ознак технічної несправності транспортного засобу.

Згідно з підпунктом «а» пункту 2.3 Правил дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан транспортного засобу, а пунктом 2.4 цих Правил передбачено обов`язок водія на вимогу поліцейського зупинитися та надати можливість перевірити технічний стан транспортного засобу за наявності відповідних підстав.

Як убачається з дослідженого судом відеозапису, поліцейський повідомив водію причини зупинки, а саме: невиконання вимоги про зупинку на мобільному блокпості та наявність технічної несправності транспортного засобу - непрацюючого заднього габаритного ліхтаря. Під час огляду транспортного засобу ця обставина знайшла своє підтвердження, оскільки встановлено, що лівий габаритний ліхтар не функціонує.

Посилання захисника на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 4 лютого 2026 року у справі № 753/409/26, якою закрито провадження за частиною 1 статті 122-2 КУпАП, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки зазначене судове рішення ухвалене за інших фактичних обставин та не має преюдиційного значення для вирішення даної справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції була порушена процедура складання протоколу про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, судом першої інстанції досліджені повно та об`єктивно, постанова судді Дарницького районного суду міста Києва від 4 лютого 2026 року є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування не встановлені.

Таким чином, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - Андруцької Г.О. підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Андруцької Ганни Олександрівни залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 4 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, - без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Я.В. Головачов