Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №760/20577/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року м. Київ

Справа №760/20577/25

Апеляційне провадження №33/824/735/2026

Київський апеляційний суд в складі судді Соколової В.В., за участі секретаря Липченко О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року за матеріалами, які надійшли від Управління патрульної поліції Національної поліції в місті Києві про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 381772 від 05 липня 2025 року, 05 липня 2025 року о 05 год. 02 хв. по пр-т Повітряних Сил, 92-б в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 540IX» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну та не вибрав безпечної швидкості, в наслідок чого, здійснив зіткнення з дорожнім знаком 2.4. та бетонною огорожею. При дорожньо-транспортній пригоді засіб отримав механічні пошкодження з матеріальним збитками. ОСОБА_1 порушив п. 2.3(б) Правил дорожнього руху України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.

Крім цього, 05 липня 2025 року о 05 год. 02 хв. в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 540IX» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер». Результат тесту №1370 від 05 липня 2025 року - позитивний, показник становив 1,94% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження в справі відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення. Визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Судове рішення мотивовано тим, що винність ОСОБА_1 підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381767 від 05 липня 2025 року та серії ЕПР1 №381772 від 05 липня 2025 року, тестом №1370 від 05 липня 2025 року, картками обліку адміністративного правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди, рапортом та відеозаписом. Суд прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто порушення правил дорожнього руху в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило пошкодження транспортних засобів. Доказів, які б спростували обставини, зазначені в протоколах про адміністративні правопорушення, суду не надано. Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП закрито, згідно п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, оскільки факт адміністративного правопорушення мав місце 05 липня 2025 року, тому, на момент розгляду справи, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення, визначений у ч. 2 ст. 38 КУпАП, що вираховується з дня вчинення правопорушення закінчився.

Не погодився із вказаною постановою ОСОБА_1 , його захисником - адвокатом Шимком А.О., 04 грудня 2025 року подана апеляційна скарга, яка обґрунтована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що до дорожньо-транспортної пригоди був тверезий та спиртних напоїв не вживав, тому поліцією безпідставно зазначено про керування автомобілем під час ДТП в стані алкогольного сп`яніння. Після зіткнення перебував у стані стресу та шоку внаслідок отриманих травм та раптового зіткнення. Через отримані травми та відкриті рани на обличчі ОСОБА_1 за відсутності сторонньої допомоги рухаючись пішки в напрямку дому намагався знайти найближчу аптеку по Повітрофлотському проспекту щоб обробити рани та прийняти знеболююче. Однак на той час працюючої аптеки не знайшов. Зателефонував своєму товаришу та просив допомогти, на що останній погодився та приїхав. В автомобілі товариша була пляшка віскі і ОСОБА_1 з метою обробки ран та зменшення болю використав алкоголь в антисептичних цілях прополоскавши рот та вживши мінімальну кількість для знеболення щоб мати змогу повернутися на місце для складання матеріалів. Після цього повернувся на місце ДТП де вже на той час перебували працівники поліції. Він пояснював поліції, що до ДТП він був тверезий та спиртних напоїв не вживав і тільки значно пізніше не маючи знеболювального і відчуваючи нестерпний біль від перелому щелепи він вжив спиртне.

Крім того вказує, що письмові пояснення поліцією у ОСОБА_1 не відбиралися, що є істотним недоліком як в оформленні матеріалів ДТП так і при формуванні матеріалів за ст. 130 КУпАП.

Зазначає, що законом не передбачена можливість притягнення водія до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у випадку вчинення ним правопорушення за ч. 4 ст. 130 КУпАП.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року та закрити провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

До апеляційної скарги долучено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому ОСОБА_1 просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку вказав, що справу було розглянуто без присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Про оскаржувану постанову дізнався лише 27 листопада 2025 року під час ознайомлення адвоката Шимка А.О. з матеріалами справи. У зв`язку з чим просить поновити строк апеляційного оскарження постанови суду. В матеріалах справи наявні докази, що підтверджують доводи скаржника, а саме відмітка про ознайомлення з матеріалами справи (а.с. 22).

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року як такий, що пропущений з поважних причин.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Шимко А.О. підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. ст. 278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Так, відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов`язаний:

- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Згідно з п. 2.9(а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За керування транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Пунктом 2.3(б) ПДР України передбачено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 не було дотримано.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що вина ОСОБА_1 у порушенні вказаних пунктів ПДР, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 381767 від 05 липня 2025 року відповідно до якого, 05 липня 2025 року о 05 год. 02 хв. в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 540IX» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія, у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер». Результат тесту №1370 від 05 липня 2025 року - позитивний, показник становив 1,94% проміле, з яким ОСОБА_1 погодився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 381772 від 05 липня 2025 року, відповідно до 05 липня 2025 року о 05 год. 02 хв. по пр-т Повітряних Сил, 92-б в м. Києві водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «BMW 540IX» д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну та не вибрав безпечної швидкості, в наслідок чого, здійснив зіткнення з дорожнім знаком 2.4. та бетонною огорожею. При дорожньо-транспортній пригоді засіб отримав механічні пошкодження з матеріальним збитками. ОСОБА_1 порушив п. 2.3(б) Правил дорожнього руху України - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 2);

- даними чеку Drager протестовано особу - ОСОБА_1. - результат тесту - 1,94 ‰ (а.с. 3);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 6);

- схемою ДТП від 05 липня 2025 року на якій зображено місце розташування транспортного засобу та напрямок руху транспортного засобу під час події (а.с. 12);

- відеозаписами з Б/К 476515, 474921 (а.с. 15).

Так, на наявному у справі відеозаписі події зафіксовано, що працівники поліції були викликані на місце дорожньо-транспортної пригоди іншими особами, ОСОБА_1 був відсутній. Проте через незнаний проміжок часу він з`явився, визнав, що автомобіль його та він керував ним під час дорожньо-транспортної пригоди.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Вказаний відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій, при цьому, він отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних у нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами

Обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлені судом першої інстанції вказують на те, що ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну та не вибрав безпечної швидкості, в наслідок чого, здійснив зіткнення з дорожнім знаком 2.4. та бетонною огорожею. В цій частині постанова суду першої інстанції не оскаржується, оскільки провадження закрито у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності. Але ці обставини в судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 визнав. У схемі місця ДТП вказано, що було денне освітлення та стан покриття проїзної дороги сухе, інші учасники відсутні.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на те, що покинув місце дорожньо-транспортної пригоди та саме в цей час вжив алкоголь в антисептичних цілях та для зменшення болю, оскільки мав травму обличчя. Разом з тим такі його дії є досить суперечливими, оскільки після ДТП маючи травми він не звернувся за допомогою, не скористався аптечкою, яка має бути в автомобілі, а покинув місце ДТП. Також в доводах апеляційної скарги посилався на допомогу товариша у присутності якого він вживав алкоголь, проте ця особа не була заявлена в якості свідка.

З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager», зазначивши що вживав алкоголь але після ДТП. За результатами проведеного тесту виявлено алкогольне сп`яніння - 1,94 ‰. Такий доволі високий показник спростовує твердження скаржника про вживання алкоголю в антисептичних цілях прополоскавши рот та для зменшення болю та виключено після ДТП з огляду на незначний час його відсутності.

Установлено, що протокол про адміністративне правопорушення про керування саме ним транспортним засобом та у стані алкогольного сп`яніння порушником засвідчено підписом без будь-яких заперечень та застережень.

В доводах апеляційної скарги ОСОБА_1 вказує на неправильність кваліфікації його дій, зазначаючи, що вони мали бути кваліфіковані за ч. 4 ст. 130 КУпАП. Проте слід звернути увагу на те, що міра відповідальності за вказаними положеннями закону є значно суворішою. На даній стадії розгляду суд позбавлений можливості зміни кваліфікації правопорушення або вчинити інші процесуальні дії для цього. А отже вказані дії сторони захисту мають досить суперечливий характер та розцінюються судом як спроба уникнення від адміністративної відповідальності в цілому.

Наведені обставини у сукупності вказують на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують висновків суду першої інстанції, вказуючи на певні обставини ним не надано доказів на їх підтвердження.

Слід звернути увагу на те, що відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінка доказів відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Наявні у справі докази узгоджуються між собою та у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 положень п. 2.9 (а), п. 2.3(б) ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст. ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому їх правильно покладено судом першої інстанції в обґрунтування висновків про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень.

ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, як водій, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що районний суд правильно оцінив наявні в даній справі докази, відповідно до вимог ст. 251 КУпАП та дійшов до правильних висновків про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9(а), п. 2.3(б) Правил дорожнього руху, а також, що його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з виявлення алкогольного сп`яніння.

Перевіркою матеріалів також не встановлено порушень при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.

При цьому, апеляційний суд вважає за необхідне зауважити, що матеріали справи в цілому відображають усі обставини, які мають значення для кваліфікації і повного та об`єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, підтверджують факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

Підстав для закриття провадження у справі за ч. 1 ст. 130 КУпАП у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено, як не встановлено істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції.

Таким чином, всупереч доводам апеляційної скарги, висновки суду першої інстанції про встановлення вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтуються на підставі повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова районного суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В

Клопотання ОСОБА_1 задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови Солом`янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, оскарженню не підлягає.

Суддя: Соколова В.В.