Постанова від 01 березня 2026 р. у справі №371/2104/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2026 року

справа № 371/2104/25

провадження № 33/824/1598/2026

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Лушкіна Юрія Петровича на постанову Миронівського районного суду Київської області від 04 лютого 2026 року, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Миронівського районного суду Київської області від 04 лютого 2026 року визнано винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік.

Стягнуто судовий збір з на користь держави у розмірі 605 грн 60 коп.

Не погоджуючись із постановою Миронівського районного суду Київської області від 04 лютого 2026 року захисником ОСОБА_1 - адвокат Лушкін Юрій Петрович подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення.

В обґрунтуванні вимог посилається на те, що з відозапису вбачається, що автомобіль скаржника був припаркований та рух не здійснював, що не відповідає фактичним обставинам зазначеними у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 пояснив тим. Що не керував транспортним засобом, а тому не має потреби проходити відповідне освідування.

Факт керування транспортним засобом скаржником працівниками поліції не встановлені та не зафіксовані.

Відповідно до вимог ст. 286 КУпАП права ОСОБА_1 роз`яснені не були та було порушено право на захист.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції мають виправлення, а тому доказ є недопустимим.

З часу виявлення автомобіля до часу складання протоколу пройшло понад дві години.

В судове засідання з`явився захисник ОСОБА_1 - адвокат Лушкін Ю.П. апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 08.12.2025 року серії ЕПР 1 № 534530, 08.12.2025 о 01 год. 30 хв. в м. Миронівка, вул. Соборності (Леніна) 130, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Daewoo Lanos» д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, не чітка мова та почервоніння шкіри обличчя. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестеру драгер та в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 відмовився, що зафіксовано на боді камеру поліцейського.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, і вчинив правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2, п. 4 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується наступними доказами, наявними в матеріалах справи:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 08.12.2025, серія ЕПР1 № 534530;

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.12.2025 року;

- рапортом поліцейського від 08.12.2025 року;

- відеозаписом із нагрудної камери поліцейського від 08.12.2025.

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Лушкіна Ю.П. стосовно того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 повідомив працівників поліції, про те, що здійснював рух автомобілем.

Об`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а також безпеки на річковому транспорті та маломірних суднах.

Суб`єкт адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, спеціальний - водій транспортного засобу, або інша особа, яка керувала транспортним засобом.

У статті 15 КУпАП передбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень. Відповідно до частини першої статті 15 КУпАП військовослужбовці за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

В статті 266-1 КУпАП не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом, отже військовослужбовці, за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

З наведених обставин апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною, вмотивованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Лушкіна Юрія Петровича залишити без задоволення.

Постанову Миронівського районного суду Київської області від 04 лютого 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя