Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №359/13669/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №359/13669/25

Суддя: Шкоріна Олена Іванівна

Головуючий у суді першої інстанції: Шевченко О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа №359/13669/25

провадження №33/824/1274/2026

27 лютого 2026 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві адміністративну справу щодо ОСОБА_1 , головного бухгалтера ТОВ «Агро-Холдинг МС» (код ЄДРПОУ 34575937), зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2025 року,-

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу, 24 жовтня 2025 року в ході документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Холдинг МС» (код ЄДРПОУ 34575937) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено, що ОСОБА_1 , будучи головним бухгалтером даного товариства, здійснила порушення вимог п.44.1, п.44.3 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.4 ст.200, ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, у результаті чого завищено суму від`ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) за серпень 2025 року у розмірі 15321,00 грн.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України та накладено на неї стягнення у виді штрафу в розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок, стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та закрити провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП. Апелянт вважає оскаржувану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.

Зокрема, вказує, на те що вона не є суб'єктом відповідальності за вказаним у протоколі епізодом. Забезпечення виконання правил обліку в ДАП «Україна» не входить і не може входити до службових об'язків апелянта, оскільки апелянт ОСОБА_1 працює в ТОВ «Агро-Холдинг МС».

Вказує, що суд першої інстанції не врахував суті бланкетної диспозиції ст. 163-1 КУпАП та вимог ст. 14 КУпАП, безпідставно інкримінувавши апелянту порушення по сторонній юридичній особі. Крім того, невірне тлумачення норм ПКУ щодо статусу акту перевірки та неправильне визначення моменту вчинення правопорушення за ст. 38 КУпАП призвели до помилкового висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного проступку. Вважає, що таким чином, неправильне застосування норм матеріального права є самостійною та достатньою підставою для скасування незаконної постанови суду.

Також, суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 251, 252 КУпАІІ поклав в основу постанови недопустимий доказ - протокол, який містить завідомо суперечливі дані та був складений з порушенням встановленої законом процедури (без участі апелянта). Ненадання судом належної оцінки суттєвим розбіжностям у матеріалах справи та фактичне ігнорування письмових пояснень захисту свідчить про порушення вимог ст. 280 КУпАП щодо всебічного та об`єктивного розгляду. Вважає, що такі процесуальні порушення унеможливили встановлення об`єктивної істини у справі та, відповідно до вимог закону, тягнуть за собою скасування прийнятого судового рішення.

До апеляційної скарги ОСОБА_1 подано клопотання, в якому вона просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2025 року. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначає, що 5 січня 2026 року було подано апеляційну скаргу, а листом 12 січня 2026 року Київський апеляційний суд повідомив, що було помилково подано апеляційну скаргу через суд апеляційної інстанції, так як апеляційна скарга подається через суд першої інстанції. Зазначає, що було вчасно подано апеляційну скаргу, але помилково через суд апеляційної інстанції.

З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, права на апеляційне оскарження, реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, з огляду на викладені обставини суд апеляційної інстанції вважає за необхідне клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2025 року, як такий, що пропущений з поважних причин.

В судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, судове повідомлення були направлені ОСОБА_1 як на електронний адрес, так і на поштову адресу, які зазначені нею в апеляційній скарзі. Судове повідомлення, направлене на поштову адресу, повернулося до суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.

Судом установлено, що вина ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення № 3166/10-36-07-05 від 24.10.2025, складеного відносно ОСОБА_1 ; копією акту документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агро-Холдинг МС» (код ЄДРПОУ 34575937) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 24.10.2025 № 49107/10-36-07-05/34575937.

Частиною 2 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення серед іншого вирішує чи належить до його компетенції розгляд даної справи та чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Частиною 1 ст. 163-1 КУпАП встановлено відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Постановляючи рішення у цій справі, суд виходив із наявності достатніх підстав для визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, а саме порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ і організацій встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є правильною, оскільки вона, обіймаючи посаду головного бухгалтера товариства, допустила порушення встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку.

Суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Довід апелянта про те, що ОСОБА_1 , не є суб'єктом відповідальності, не може бути прийнятий в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного бухгалтера товариства, несе відповідальність за ведення податкового обліку. Пункти 48.5 ст.48 та п.49.1 Податкового кодексу України передбачають, що податкова звітність підписується керівником та головним бухгалтером, а отже головний бухгалтер на рівні з директором несе відповідальність за її своєчасне та достовірне подання.

Довід ОСОБА_1 про те, що вона не є головним бухгалтером ТОВ «Україна», про що зазначено в протоколі, відповідно не має нести відповідальність за порушення податкового законодавства в цьому товаристві, є формальним, оскільки виявлені в результаті перевірки порушення стосуються ТОВ «Агро-Холдінг», головним бухгалтером якого є ОСОБА_1 , про що зазначено в протоколі № 3166/10-36-07-9-05. І саме ОСОБА_1 як головному бухгалтеру ТОВ «Агро-Холдінг» ставиться в провину порушення встановленого законодавством порядку ведення податкового обліку в цьому товаристві.

Доводи апеляційної скарги в тій частині, що протокол, який містить завідомо суперечливі дані та був складений з порушенням встановленої законом процедури (без участі апелянта), є недопустимим доказом не можуть бути прийняті в якості підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються дата, місце, суть правопорушення, норма закону, що передбачає відповідальність, та інші дані, необхідні для вирішення справи.

Як вбачається з протоколу № 3166/10-36-07-05 від 24.10.2025 року, він містить опис правопорушення: зазначено чітко місяці та роки, в яких знижено податок на додану вартість, несвоєчасно зареєстровані податкові накладні, знижено податкові зобов`язання по податку на нерухоме майно.

Також, аналіз протоколу свідчить, що він містить посилання на конкретні пункти Податкового кодексу (п.44.1, п.44.3 ст.44, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 п.200.4 ст.200, ст.201), а також зазначає, що порушення виразилися у невиконанні вимог щодо належного обліку та звітності. Такі відомості є достатніми для розуміння суті правопорушення.

Доводи апеляційної скарги в частині неправильного визначення моменту вчинення правопорушення не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної постанови, оскільки адміністративне стягнення накладено в межах 3 місяців з дня вчинення адміністративного правопорушення, тобто з 19 вересня 2025 року, коли подано податкову декларацію, достовірність інформації в якій була предметом документальної позапланової виїзної перевірки.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на їхню правильність не впливають.

Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення апеляційним судом не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані.

Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, апеляційний суд не встановивши підстав для зміни або скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції, оскільки вона є законною, обґрунтованою та вмотивованою, дійшов висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її ухвалення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: О.І. Шкоріна

Оригінал: reyestr.court.gov.ua