Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №760/30743/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№33/824/1043/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2026 року місто Київ

справа №760/30743/24

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,

при секретарі судового засідання Балковій А.С.,

за участю:

представника Київської митниці Кучер Лучії Олександрівни,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - Кононенко Олени Сергіївни,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці на постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , за ст.473 МК України, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про порушення митних правил №0806/10000/24 від 24 вересня 2024 року,21 липня 2024 року в зоні митного контролю митного поста «УкрПошта» Київської митниці, на території логістичного центру «Київ» АТ «Укрпошта» (м. Київ, вул. Г. Кірпи, 2) під час проведення митного огляду міжнародного поштового відправлення №CV082029330UA, яке пересилалося з України відправником ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_2 до Франції одержувач HAROW DEFENSE, ST-GENIS- POUILLY 30 RUE AUGUSTE PICCARD,01630, TECHNOPARC DU PAYS DE GEX, було виявлено - пластикові частини в упаковці - 2 шт., пластикові частини з маркуванням «Tower ProMG90s»- 4 шт.

В митній декларації форми CN22 вміст вкладення задекларовано як «Виріб із пластику 4 шт.», вартість 100 USD.

Листом Київської митниці від 29 липня 2024 року №7.8-6/20-06/7/14175, зазначені зразки було направлено для проведення експертного дослідження Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Держмитслужби.

Згідно з висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від 15 вересня 2024 року №142000-3302-0279 надані на дослідження предмети ідентифіковано як спеціально призначені компоненти для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), які модифіковані для військового використання, виробництва «POLY DRONE», Україна, а саме: 1) 23 (двадцять три) хрестових запобіжника, для гранат Ф1/РГД-5 (під запал УЗРГМ), що призначені для запобігання підриву гранати в повітрі; 2) 4 (чотири) корпуси системи подвійного скиду з сервоприводами для БПЛА та чотирьома додатковими фіксаторами, що призначені для кріплення боєприпасів. Враховуючи зазначене, дослідження компонентів для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), виробництва «POLY DRONE», Україна, мають ознаки спеціально призначених компонентів для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), які модифіковані для військового використання, зазначених в позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807.

Оригінал дозволу або висновку Держекспортконтролю до митного органу не надавався.

Таким чином, відправник МПВ №CV082029330UA громадянин України ОСОБА_1 здійснив вкладення до МПВ №CV082029330UA зазначених вище предметів: 1) 23 (двадцять три) хрестових запобіжника, для гранат Ф1/РГД-5 (під запал УЗРГМ), що призначені для запобігання підриву гранати в повітрі; 2) 4 (чотири) корпуси системи подвійного скиду з сервоприводами для БПЛА та чотирьома додатковими фіксаторами, що призначені для кріплення боєприпасів без надання дозвільних документів, тобто відправив їх у посилці з порушенням митних правил, що в свою чергу відповідає диспозиції ст.473 МК України, а саме: «пересилання через митний кордон України у МПВ товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу».

Постановою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.473 МК України у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Повернуто ОСОБА_1 вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №0806/10000/24 від 24 вересня 2024 року товар згідно опису предметів.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції за ст.473 МК України, а саме конфіскацією безпосередніх предметів правопорушення.

В обґрунтування доводів посилалася на те, що суд першої інстанції не в повній мірі дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, а тому, дійшов помилкового та необґрунтованого висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.473 МК України.

Вказувала, що приймаючи рішення про закриття провадження у справі, суд першої інстанції надав перевагу висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27 лютого 2025 року №1401, згідно якого об`єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807 та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.

Зазначала, що судом першої інстанції не з`ясована наявність чи відсутність у судового експерта ОСОБА_2 законних повноважень визначати належність найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю та, відповідно, визначати належність товару до товарів військового призначення.

Посилалася на те, що експертизу від 27 лютого 2025 року №1401 проведено судовим експертом ОСОБА_2 , який не залучався ОСОБА_1 , як спеціаліст або експерт в порядку ст.327 МК України до даного провадження.

Вказувала, що відповідно до інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України за посиланням https://rase.minjust.gov.ua/, ОСОБА_2 не є фахівцем держ. спец. установи; має свідоцтво експерта №26-21/П від 27 травня 2021 року (термін дії продовжено до 05 червня 2027 року); номер та вид експертизи - Товарознавча експертиза; Індекс та вид експертної спеціальності - 12.1 Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів.

Зазначала, що експерт ОСОБА_2 відсутній у переліку юридичних осіб, які мають повноваження на здійснення діяльності щодо попередньої ідентифікації товарів у галузі державного експортного контролю, що міститься на офіційному сайті Державної служби експортного контролю.

Посилалася на те, що судовий експерт ОСОБА_2 не має повноважень з визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, а тому, висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27 лютого 2025 року №1401 не є належним доказом у справі про порушення митних правил, який підтверджує, що безпосередній предмет порушення митних правил не відноситься до товарів військового призначення.

Вказувала, що згідно з листом Державної служби експортного контролю від 08 серпня 2023 року №4308/42-23 та відповідно до ст.11 Закону України від 20 лютого 2003 року №549-IV «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» одним із завдань експертизи в галузі державного експортного контролю є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю. Порядок проведення такої експертизи визначено Постановою Кабінету Міністрів України №767 від 15 липня 1997 року «Про затвердження Положення про порядок проведення експертизи в галузі державного експортного контролю». Відповідно до п.7 Положення №767 експертиза в галузі державного експортного контролю може бути державною і недержавною. Недержавна експертиза проводиться юридичними особами, що мають на це відповідні повноваження, з ініціативи замовника експертизи, заінтересованого в одержанні експертних висновків. Висновок недержавної експертизи має рекомендаційний характер і може братися до уваги органами виконавчої влади поряд з висновками державної експертизи для прийняття відповідних рішень.

Зазначала, що до компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби та її фахівців, що мають право на проведення досліджень за відповідним напрямом, відноситься визначення характеристик зразків товарів з метою їх ідентифікації та класифікації тощо (для цілей митного контролю та оформлення або з`ясування питань в справі про порушення митних правил), за якими вони можуть бути віднесені до товарів військового призначення та подвійного використання відповідним уповноваженим державним органом.

Посилалася на те, що експертне дослідження товару, яке пересилалось ОСОБА_1 у МПВ №CV082029330UA, проводилось експертом СЛЕД Держмитслужби не в розумінні ст.11 Закону №549-1V, а відповідно до норм МК України в рамках здійснення митного контролю.

Вказувала, що ідентифікацію товару спеціально призначені компоненти для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), які модифікована для військового використання, зазначених в позиції ML10.C Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807, здійснено СЛЕД Держмитслужби, яке має атестат про акредитацію № 20761 від 30 червня 2021 року. Відповідно до сфери акредитації СЛЕД Держмитслужби, яка є Додатком до вказаного атестату про акредитацію, об`єктами досліджень можуть бути, у тому числі, вироби військового призначення, їх частини та конструктивно схожі з ними вироби.

Відтак, експертний висновок СЛЕД Держмитслужби від 15 вересня 2024 року №142000-3302-0279 є належним та допустимим доказом у справі про порушення митних правил №760/30743/24 (протокол про ПМП №0806/10000/24), який свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст.473 МК України.

Зазначала, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.473 МК України, повністю доведена та підтверджується протоколом про порушення митних правил №0806/10000/24 від 24 вересня 2024 року, актом про проведення огляду (переогляду) товарів від 21 липня 2024 року, висновком експерта СЛЕД Держмитслужби від 15 вересня 2024 року №142000-3302-0279 та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Натомість доказів, які б свідчили про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі про порушення митних правил за ст.473 МК України, у матеріалах справи відсутні.

У судовому засіданні апеляційного суду представник Київської митниці Кучер Л.О. доводи апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити з вищевказаних підстав.

Захисник-адвокат Кононенко О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 заперечувала проти апеляційної скарги, просила залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні докази які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.473 МК України, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до положень ст.2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.

Згідно зі ст.487 МК України провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

В силу вимог ст.486 МК України завданням провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи встановлюється наявними у справі доказами.

Відповідно до вимог ст.ст.278, 280 КУпАП, ст.489 МК України суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття 9 КУпАП передбачає, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за який законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, адміністративне правопорушення складається з об`єкту, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.

Відповідно до ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Тобто при складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.

Згідно з ст.473 МК України відповідальність настає за пересилання через митний кордон України у міжнародних експрес-відправленнях товарів, заборонених до такого пересилання законодавством України, а також пересилання у міжнародних поштових відправленнях товарів, заборонених до пересилання законодавством України та актами Всесвітнього поштового союзу.

За змістом ст.196 МК України, не можуть бути пропущені через митний кордон України:

1) товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом;

2) товари, на пропуск яких відповідно до закону потрібні дозволи інших державних органів, за відсутності цих дозволів (крім алкогольних напоїв і тютюнових виробів, а також харчових продуктів для власного споживання, що ввозяться громадянами в обсязі та в порядку, встановлених статтею 376 та частиною другою статті 378 цього Кодексу);

3) товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.235 МК України забороняється переміщення (пересилання) в міжнародних поштових та експрес-відправленнях, серед іншого, товарів, заборонених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України відповідно до ввезення на митну територію України або вивезення з цієї території (п.1.1).

За змістом п.3 Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 28 січня 2004 року №86, в редакції, яка діяла станом на час виникнення вказаних подій, здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання міжнародна передача товарів, зазначених у пункті 1 цього Порядку, може здійснюватися суб`єктом здійснення міжнародних передач товарів, центральним органом виконавчої влади, військовим формуванням, правоохоронним органом, органом та підрозділом цивільного захисту України, іноземним суб`єктом господарської чи іншої діяльності за наявності у них відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, зазначених у статті 15 Закону.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» товари військового призначення в сукупності чи окремо - це вироби військового призначення - озброєння, боєприпаси, військова та спеціальна техніка, спеціальні комплектуючі вироби для їх виробництва, вибухові речовини, а також матеріали та обладнання, спеціально призначені для розроблення, виробництва або використання зазначених виробів.

Міжнародна передача товарів військового призначення та подвійного використання може здійснюватися суб`єктом міжнародних передач товарів або іноземним суб`єктом господарської діяльності за наявності у нього відповідного дозволу чи висновку Держекспортконтролю, оригінал якого під час митного оформлення разом з іншими документами, необхідними для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, зобов`язаний надати відповідний суб`єкт.

За змістом Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, який є Додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 20 листопада 2003 року №1807 в редакції, яка діяла станом на час виникнення вказаних подій,, позиція ML10 передбачала: «Літальні апарати», «аеростатичні повітряні судна», «безпілотні літальні апарати» («БПЛА»), авіаційні двигуни, та обладнання для «літальних апаратів», «супутнє обладнання» та «компоненти», як наведено нижче, «спеціально призначені» або модифіковані для військового «використання», які мають УКТ ЗЕД - 8411, 8412, 8525, 8526, 8801 00, 8802, 8803;

- позиція ML10.с: непілотовані «літальні апарати» та «аеростатичні повітряні судна», а також «супутнє обладнання», які наведено нижче, та «спеціально призначені» для них «компоненти», які мають коди УКТ ЗЕД - з 8526, 8529, 8801, 8805, 9032, 9033 00 00 00:

1) «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (RPVs), автономні програмовані апарати і безпілотні «аеростатичні повітряні судна»;

2) пускові установки, ремонтно-відновлювальне обладнання та наземне обладнання;

3) обладнання, розроблене для керування або контролю.

Згідно з Переліком товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання» у період воєнного стану на території України, який є Додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 року №1378, позиція ML10.с: «непілотовані «літальні апарати» та «аеростатичні повітряні судна», а також «супутнє обладнання», які наведено нижче, та «спеціально призначені» для них «компоненти»:

1) «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (RPVs), автономні програмовані апарати і безпілотні «аеростатичні повітряні судна»;

2) пускові установки, ремонтно-відновлювальне обладнання та наземне обладнання;

3) обладнання, розроблене для керування або контролю.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 березня 2025 року внесено зміни до Додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 року №1378 - Переліку товарів, відповідно до якого позиція ML10.с викладена: «непілотовані літальні апарати» та «літальні апарати, легші за повітря», а також супутнє обладнання, як наведено нижче, та спеціально розроблені для них компоненти:

1) «БПЛА», дистанційно пілотовані літальні апарати (Remotely Piloted Air Vehicles, RPVs), автономні програмовані літальні апарати і безпілотні «літальні апарати, легші за повітря»;

2) пускові установки, ремонтно-відновлювальне обладнання та наземне допоміжне обладнання;

3) обладнання, розроблене для керування або контролю.

Згідно з положеннями ст.357 МК України дослідження (аналізи, експертизи) проводяться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленого підрозділу або інших експертних установ (організацій), призначених митним органом. Зазначені дослідження (аналізи, експертизи) проводяться з метою забезпечення здійснення митного контролю та митного оформлення і не є судовими експертизами.

Призначення дослідження (аналізу, експертизи) в інших установах (організаціях) допускається лише у разі неможливості проведення дослідження (аналізу, експертизи) спеціалізованим органом з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, чи його відокремленим підрозділом або за заявою декларанта чи уповноваженої ним особи для підтвердження чи спростування результатів проведеного дослідження (аналізу, експертизи).

Відповідно до ст.502 МК України експерт призначається посадовою особою митного органу, в провадженні якої перебуває справа про порушення митних правил, у разі потреби в спеціальних знаннях. Експертом може бути особа, яка має необхідні знання для надання відповідного висновку.

Частиною 1 ст.515 МК України визначено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Як вбачається з матеріалів справи, протокол про порушення митних правил №0806/10000/24 від 24 вересня 2024 року складений на підставі висновку експерта СЛЕД Держмитслужби від 15 вересня 2024 року №142000-3302-0279, з якого вбачається, що за результатами досліджень встановлено, що надані на дослідження предмети ідентифіковано як спеціально призначені компоненти для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), які модифіковані для військового використання, а саме: 1) 23 хрестових запобіжника, для гранат Фl/РГД-5 (під запал УЗРГМ), що призначені для запобігання підриву гранати в повітрі; 2) 4 корпуси системи подвійного скиду з сервоприводами для БПЛА та чотирьома додатковими фіксаторами, що призначені для кріплення боєприпасів, зазначених в позиції ML10.с Списку товарів військового призначення, що є додатком до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807.

Вказаний висновок містить опис проб (зразків) товару, методи дослідження, результати дослідження та висновки. Разом з тим, висновок не містить детального опису дослідження, проведеного експертом. Зокрема, лише вказано, що за результатами дослідження зовнішнього вигляду, конструкції зразків, довідкової інформації ресурсів мережі інтернет, надані на дослідження предмети ідентифіковано як спеціально призначені компоненти для дистанційно пілотованих літальних апаратів (БПЛА), які модифіковані для військового використання, а саме 23 хрестових запобіжника, для гранат Фl/РГД-5 (під запал УЗРГМ), що призначені для запобігання підриву гранати в повітрі та 4 корпуси системи подвійного скиду з сервоприводами для БПЛА та чотирьома додатковими фіксаторами, що призначені для кріплення боєприпасів.

У судовому засіданні суду першої інстанції захисник-адвокат Кононенко О.С., яка діє в інтересах ОСОБА_1 на спростування вказаного висновку надала суду висновок експерта №1401/1 від 27 лютого 2025 року, відповідно до якого за результатами проведення судової товарознавчої експертизи судовим експертом ОСОБА_2 , встановлено:

Об`єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою КМУ від 20 листопада 2003 року №1807 та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.

Об`єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Єдиному списку товарів подвійного використання, затвердженому постановою КМУ від 28 січня 2004 року №86 та не є товарами подвійного використання, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.

Суд першої інстанції оцінюючі висновки, що містяться в матеріалах справи, вважав за можливе покласти в основу постанови висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1401/1 від 27 лютого 2025 року, оскільки експертиза проводилась атестованим судовим експертом ОСОБА_2 , експерт був попереджений про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 КК України. Висновок експертизи містить докладний опис проведених експертом досліджень, у результаті яких зроблені висновки та надані обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експерту.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що предмети, які пересилались з України до Франції не відносяться до товарів військового призначення та подвійного використання, дозвіл на вивезення (тимчасове вивезення) яких не потрібен.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що експертний висновок СЛЕД Держмитслужби від 15 вересня 2024 року №142000-3302-0279 є належним та допустимим доказом у справі про порушення адміністративного правопорушення, який свідчить про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення митних правил, передбаченого ст.473 МК України, суд апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити наступне.

Нормами ст.516 МК України визначено, що визнавши за необхідне проведення експертизи, посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, виносить постанову, у якій визначаються підстави для призначення експертизи, прізвище експерта або найменування спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремленого підрозділу чи іншої відповідної установи, в якій має проводитися експертиза. У цій же постанові ставляться конкретні питання, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, а також визначаються матеріали, що передаються у розпорядження експерта.

В матеріалах справи про адміністративне правопорушення постанова про призначення експертизи відсутня, а лише наявний запит про проведення дослідження №7.8-6/20-06/7/14175 від 29 липня 2024 року. Крім того, запит про проведення дослідження не містить переліку конкретних питань, які мають бути вирішені під час проведення експертизи, як того вимагає ст. 516 МК України.

Вказані обставини свідчать про те, що митним органом не дотримано встановлених ст.516 МК України вимог, оскільки посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил не було винесено відповідної постанови про призначення експертизи.

Згідно з Положенням про СЛЕД Держмитслужби, затвердженим наказом Держмитслужби від 23 жовтня 2019 року №18 СЛЕД Держмитслужби є спеціалізованим територіальним органом Держмитслужби з питань експертизи у системі територіальних органів Державної митної служби.

СЛЕД Держмитслужби проводить дослідження (аналізи, експертизи) проб (зразків) товарів у рамках процедур митного контролю та оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: ідентифікації (визначення складу, фізичних, фізико-хімічних характеристик тощо) товарів, класифікації товарів згідно з УКТЗЕД та для інших цілей, визначених Митним кодексом України та Положенням про СЛЕД Держмитслужби.

Положенням про СЛЕД Держмитслужби передбачено здійснення СЛЕД Держмитслужби експертного забезпечення заходів Держмитслужби щодо запобігання та протидії контрабанді, а також боротьби з правопорушеннями під час застосування митного законодавства.

Апеляційний суд враховує, що згідно з Атестатом про акредитацію з додатком СЛЕД Держмитслужби має повноваження на комплексні класифікаційні та ідентифікаційні дослідження візуальним методом, методом вимірювання лінійних кутових розмірів, ваговим методом, методом порівняльного дослідження шляхом зіставлення конструктивних ознак і параметрів досліджуваних об`єктів з довідковими даними технічної документації, нормативних документів, відкритих довідникових джерел інформації, і об`єктом дослідження є машини механізми, їх складові частини та комплектуючі, виробниче та технологічне обладнання й устаткування, вироби побутового, виробничого, медичного призначення, їх частини та комплектуючі, мікросхеми та радіоелементи, комп`ютерна і офісна техніка, засоби зв`язку, їх частини, деталі та частини готових виробів, спеціальні технічні засоби, у тому числі, товари подвійного використання, вироби військового призначення, їх частини та конструктивно схожі з ними вироби.

При цьому СЛЕД Держмитслужби не здійснює проведення експертизи в галузі державного експортного контролю в розумінні та для цілей, описаних в ст.11 Закону України «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», однак, одним із основних завдань СЛЕД Держмитслужби є визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, та яку проводить Держекспортконтроль України.

Таким чином, до компетенції та уповноважень СЛЕД Держмитслужби та її фахівців, що мають право на проведення досліджень за відповідним напрямом, відноситься визначення характеристик зразків товарів з метою їх ідентифікації та класифікації тощо (для цілей митного контролю та оформлення або з`ясування питань в справі про порушення митних правил), за якими вони можуть бути віднесені до товарів військового призначення та подвійного використання відповідним уповноваженим державним органом.

Отже, з наведеного вбачається, що СЛЕД Держмитслужби має право на проведення експертних досліджень, шляхом проведення певних методик визначати за певними ознаками належність об`єктів предметам, які зазначені у відповідних списках, проте, не має повноважень безпосередньо визначати, чи відноситься той чи інший товар до товарів військового призначення.

За змістом експертного дослідження експертами СЛЕД як раз і зазначено про те, що надані на дослідження предмети мають ознаки товарів, які відносяться до товарів військового призначення, які вказані у відповідному Списку, однак, безумовного висновку про належність вказаних предметів до товарів військового призначення експертне дослідження не містить.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не прийняв вказаний висновок як доказ на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.

Посилання апелянта на те, що експертизу від 27 лютого 2025 року №1401 проведено судовим експертом ОСОБА_2 , який не залучався ОСОБА_1 , як спеціаліст або експерт в порядку ст.327 МК України до даного провадження, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.515 МК України визначено, що експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил. Особа, щодо якої порушено зазначену справу, має право на проведення за її рахунок незалежної експертизи.

ОСОБА_1 для захисту своїх прав та законних інтересів було проведено товарознавчу експертизу на підставі ч. 2 ст. 515 МК України.

Тому посилання апелянта щодо незалучення експерта ОСОБА_2 як спеціаліста або експерта в порядку ст.327 МК України є таким, що не відповідає нормам МК України.

Доводи апеляційної інстанції про те, що судовий експерт ОСОБА_2 не має повноважень з визначення належності найменувань та описів товарів, поданих на експертизу, до найменувань та описів товарів, внесених до відповідних списків товарів, що підлягають державному експортному контролю, а тому, висновок експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи від 27 лютого 2025 року №1401 не є належним доказом у справі про порушення митних правил, який підтверджує, що безпосередній предмет порушення митних правил не відноситься до товарів військового призначення, суд апеляційної інстанції відхиляє та вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до Розділу IV Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень товарознавча експертиза - це дослідження експертом товарознавцем будь-яких питань, вирішення яких вимагає застосування спеціальних знань у цій галузі. Під час проведення судово-товарознавчої експертизи оцінюються споживчі властивості товарів за органолептичними, фізико-хімічними та іншими якісними показниками, а також їх кількісними характеристиками, що здійснюється експертами шляхом проведення випробувань (вимірювань), вивчення інформації за маркуванням і дослідження відповідних товаросупровідних документів.

Предметом судової товарознавчої експертизи є споживчі властивості та вартість товарів.

Основними завданнями товарознавчої експертизи є: визначення вартості товарної продукції; визначення належності товарів до класифікаційних категорій, які прийняті у виробничо-торговельній сфері; визначення характеристик об`єктів дослідження відповідно до вимог тощо.

Згідно з даними Реєстру атестованих експертів на офіційному сайті Міністерства юстиції України експерт ОСОБА_2 , який не є фахівцем держспецустанови, однак, має кваліфікацію судового експерта, та свідоцтво на проведення товарознавчих експертиз, дія якого продовжена до 5 червня 2027 року, - «Визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів».

За змістом експертного висновку, експертом застосована методологія товарознавчої ідентифікації товару та за технічними характеристиками підтверджені коди УКТ ЗЕД наданих для проведення дослідження об`єктів, та зазначено, що вказані об`єкти за найменуванням та описом не відповідають Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1807, та не є товарами військового призначення, міжнародна передача яких підлягає державному контролю. Об`єкти дослідження за найменуванням та описом не відповідають Єдиному списку товарів подвійного використання, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 року № 86, та не є товарами подвійного використання, міжнародна передача яких підлягає державному контролю.

Як зазначено у висновку №1401/1 від 27 лютого 2025 року експерт методом товарознавчої ідентифікації товару та порівняння УКТ ЗЕД, технічних характеристик наданих на дослідження об`єктів дійшов висновку про невідповідність наданих на дослідження систем скидів даним, зазначеним у Списку товарів військового призначення, міжнародні передачі яких підлягають державному контролю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року № 1807, що не свідчить про недопустимість даного доказу.

За таких обставин, апеляційний суд відхиляє посилання представника Київської митниці на відсутність підстав для прийняття висновку експерта за результатами проведення судової товарознавчої експертизи №1401/1 від 27 лютого 2025 року.

Право на справедливий суд за статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.) охоплює, зокрема, право на справедливий судовий розгляд.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що суди при оцінці доказів керуються критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Кобець проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» та ін.). Обов'язок доведення вини «поза розумним сумнівом» лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь підсудного. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Стаття 62 Конституції України закріплює принцип презумпції невинуватості, відповідно до якого особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що при розгляді даної справи суд першої інстанції повно та всебічно дослідив докази, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил №0806/10000/24 від 24 вересня 2024 року та приймаючи рішення про закриття провадження відносно ОСОБА_1 дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.473 МК України.

Зважаючи на вищевикладене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним судом не встановлено, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Київський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Постанову судді Солом`янського районного суду міста Києва від 05 вересня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Борисова О.В.