Постанова від 09 лютого 2026 р. у справі №757/7531/21-ц — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа № 757/7531/21-ц

провадження № 22-ц/824/1135/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:

судді - доповідача Кирилюк Г. М.

суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,

при секретарі Черняк Д. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення до житлового приміщення, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича на рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року в складі судді Остапчук Т. В.,

встановив:

10.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням та вселення.

Посилався на ті підстави, що 16 листопада 2020 року відбулися електронні торги з реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

25 листопада 2020 року він був визнаний переможцем вказаних електронних торгів та став власником вказаної квартири, що підтверджується свідоцтвом від 10 грудня 2020 року, виданим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Л. С. на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В. В. 04 грудня 2020 року.

Зазначав, що 13 грудня 2020 року він прибув до вказаної квартири на правах власника і застав у своєму помешканні попередню власницю - ОСОБА_2 , якій повідомив про те, що він є новим власником цієї квартири, з чим вона не погодилась і йому довелось піти.

18 грудня 2020 року він прибув до придбаної ним квартири та викликав патруль поліції. Разом з поліцейськими він зайшов до помешкання та залишився в ньому. Він дозволив відповідачці проживати разом з ним в даній квартири на правах вільного користування помешканням та солідарної сплати комунальних послуг у випадку, якщо їй нема де жити. Але відповідачка наполягала на тому, що не бажає з ним проживати під одним дахом і просила надати декілька днів на добровільне залишення квартири, н а що він погодився. Відповідачка вручила йому дублікат ключів від квартири та запевнила, що н е буде змінювати замки і перешкоджати користуватися квартирою.

21 грудня 2020 року він повторно прибув до квартири та помітив, що замки у дверях були змінені. Відповідачка відмовилася відчинити двері та дати можливість зайти до власного помешкання.

Після цього впродовж декількох місяців він неодноразово намагався зайти до власної квартири, але відповідачка до квартири його не допускала. Він неодноразово викликав на місце конфлікту патрульних поліцейських, а вони в свою чергу слідчо-оперативну групу, але дані дії не закінчилися для нього успіхом.

Посилаючись на вказані обставини просив суд зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користування власністю, а саме житловою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 . Вселити ОСОБА_1 в квартиру з а вказаною адресою.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року позов задоволено. Зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод в користуванні квартирою АДРЕСА_2 . Вирішено вселити ОСОБА_1 в квартиру АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 908 грн.

Суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.

23.05.2025 представник ОСОБА_2 - адвокат Шаповалов А. М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Стягнути на користь відповідача судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 362, 00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції розмірі 18 000 грн.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивачем не надано суду переконливих доказів порушення його права власності на спірне житлове приміщення зі сторони відповідачки, а також доказів звернення позивача до правоохоронних органів за фактом вчинення ОСОБА_2 неправомірних дій.

Судом першої інстанції не було взято до уваги, що саме зі сторони ОСОБА_1 вчиняються неправомірні дії, що полягають у примусовому виселенні відповідача з квартири, у знятті реєстрації місця проживання ОСОБА_2 у вказаній квартирі, а також не досліджено питання про те, що остання є особою похилого віку, одинокою, самотньою, хворою людиною та те, що це її єдине житло.

Зазначив, що у власності позивача, крім спірної квартири, є ще 6 квартир, останній неодноразово притягався до адміністративної та кримінальної відповідальності, схильний до вживання заборонених наркотичних речовин, у якого наявні психічні та поведінкові розлади, що є вкрай небезпечним для життя та здоров`я відповідачки та може призвести до непоправних наслідків.

До апеляційної скарги представником відповідача адвокатом Шаповаловим А. М. додано клопотання, в якому він просить поновити пропущений строк для подання нових доказів до матеріалів справи.

Клопотання обґрунтовано тим, що судом першої інстанції не було вирішено питання про долучення доказів, які є важливими для даної справи, для підтвердження протиправних дій ОСОБА_1 , вчинених ним по відношенню до відповідачки, зокрема, щодо її незаконного зняття з задекларованого місця реєстрації та погроз щодо її викрадення, докази погіршення стану здоров`я відповідачки від протиправних дій позивача. Також просить долучити докази оплати комунальних платежів.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зазначив, що сам по собі факт подання апеляційної скарги є беззаперечним доказом перешкоджання йому у користуванні спірним житловим приміщенням. Теж саме стосується таких дій, як подання відповідачем клопотань про зупинення провадження по справі. На правах нового власника від зняв з реєстрації попереднього власника, який на момент здійснення реєстраційної дії вже втратив майнові права на житлове приміщення. Доводи про вчинені ним неправомірні дії по відношенню до відповідачки є необґрунтованими. На момент його звернення до суду сума боргів по оплаті комунальних послуг була близько 100 000 грн, на сьогоднішній день сума боргу збільшилась та становить близько 220 000 грн.

Додатково пояснив, що цієї вести він захворів на запалення хребта, він проходить лікування в Інституті травматології та ортопедії НАМН України.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

09.02.2026 представник ОСОБА_2 - адвокат Шаповалов А. М. надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд справи без участі заявника та його представника.

Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належала на праві власності двокімнатна квартира АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 09 вересня 2002 року.

Печерський районний суд міста Києва заочним рішенням від 22 квітня 2014 року у справі № 757/2272/14-ц позов ТОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_2 , ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» про стягнення коштів задовольнив. Стягнув солідарно з ОСОБА_2 , ЗАТ «Страхова компанія «Інкомстрах» на користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за договором кредиту від 15 липня 2005 року № ML003/143/2005 у розмірі 7 362,41 доларів США, що станом на 08 січня 2014 року становить 58 847,74 грн; пеню у розмірі 10 503,36 грн; витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 654 грн.

16 листопада 2020 року відбулися електронні торги з реалізації квартири АДРЕСА_2 .

Відповідно до протоколу проведення електронних торгів № 511817 переможцем торгів став ОСОБА_1 , ціна продажу - 1 615 998,58 грн.

10 грудня 2020 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л. С., відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», ст.41 Закону України «Про іпотеку» на підставі акту про реалізацію предмета іпотеки, складеного приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Корольовим В. В. 04 грудня 2020 року, видала свідоцтво, яким засвідчила, що ОСОБА_1 належить на праві власності майно, що складається з квартири АДРЕСА_2 (а.с. 6 т.1).

Державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 здійснена державним реєстратором Рильською Л. С. 10.12.2020 року (а.с. 7 т1).

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади, 14.12.2020 здійснено реєстраційну дію по зняттю ( скасуванню) зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.23 т.2).

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 12 липня 2023 року (справа №757/25590/21-ц), залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 лютого 2024 року та постановою Верховного Суду від 13 березня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Корольова В. В., Державного підприємства «СЕТАМ», треті особи: ОСОБА_1 , ТОВ «ОТП Факторинг Україна» про визнання електронних торгів недійсними відмовлено.

Матеріали справи містять витяг з ЄРДР, до якого внесено відомості за № 12020105060001323 від 23.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст.356 КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення: 22.12.2020 приблизно о 09 год. 30 хв. за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 самовільно зрізав петлі дверей квартири та намагався проникнути до неї (а.с.39 т.1).

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24 квітня 2024 року (справа №757/16324/24-к) скаргу адвоката Шаповалова А. М., подану в інтересах ОСОБА_2 , задоволено. Постанову дізнавача відділу дізнання Печерського УП ГУ НП у м. Києві Стиранки О.М. від 12.11.2021 про закриття кримінального провадження №12020105060001323 від 23.12.2020 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України, скасовано.

Відділом дізнання Печерського УП ГУ НП у м. Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12021105060000143 від 30.01.2021 за заявою ОСОБА_2 про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 356 КК України (а.с. 245 т.1).

Згідно відповіді Печерського УП ГУНП у м. Києві від 20.07.2022, 20 липня 2022 року до ЄРДР 20.07.2022 внесені відомості за заявою Шаповалова А. М. в інтересах ОСОБА_2 від 02.02.2022 та розпочато кримінальне провадження №12022105060000631 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 355 КК України (а.с.242 т. 1).

Матеріали справи містять витяг з ЄРДР, до якого внесено відомості за № 12024105060000709 від 18.11.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 162 ч.1КК України. Короткий виклад обставин, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення: До Печерського УП ГУНП у м. Києві за вх. №141310-2024 від 15.11.2024 надійшла ухвала Печерського районного суду м. Києва у справі №757/26354/24-к щодо внесення відомостей до ЄРДР за заявою адвоката Шаповалова А. М в інтересах ОСОБА_2 про те, що невстановлені особи здійснили незаконне проникнення до квартири АДРЕСА_2 ( а.с.216 т. 1). Станом на 19.11.2024 по вказаному кримінальному провадженню проводяться необхідні слідчі та процесуальні дії (а.с. 20 т.2).

Вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про усунення перешкод у користуванні квартирою АДРЕСА_2 , та вселення ОСОБА_1 у вказану квартиру, суд першої інстанції правильно виходив з того що позивач, як власник цієї квартири, має право на користування ним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном, а також право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частинами першою, другою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

За змістом частин першої та другої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень статті 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Судом встановлено, що порушення прав позивача з боку відповідача полягає в ненаданні доступу до квартири АДРЕСА_2 .

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідачка заперечує проти вселення позивача в квартиру, оскільки боїться за своє життя та здоров`я.

Разом з тим, доказів того, що вселення позивача в квартиру загрожує її життю та здоров`ю, матеріали справи не містять. Не надано таких доказів і до поданої в її інтересах апеляційної скарги.

Так, постанова Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 22.10.2013 у справі №632/3297/13-п; постанова Калинівського районного суду Вінницької області від 29.06.2017 у справі №132/1722/17; постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.05.2019 у справі № 357/5413/19, виходячи з даних ЄДРСР, не стосуються особи позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 05.11.2024 (справа № 761/34876/24) ОСОБА_1 на підставі ч. 4 ст. 309 КК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 309 КК України. Кримінальне провадження № 120 241 051 000 014 93 від 12.08.2024 за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 309 КК України закрито.

Дії ОСОБА_1 , спрямовані на виселення відповідачка з квартири, зняття її з реєстраційного обліку в квартирі, що належить йому на праві власності, сплата відповідачкою витрат на спожиті нею комунальні послуги, не є обставинами, що підлягають встановленню в межах заявлених позовних вимог.

На можливість здійснення власником дій, спрямованих на усунення перешкод в користуванні власним житловим приміщенням, не впливає та обставина, що особа має на праві власності інші об`єкти нерухомого майна, якими вона може користуватися.

Вік та стан здоров`я відповідача, відсутність у неї іншого житлового приміщення також не може слугувати підставою для відмови у вселенні особи до належного йому на праві власності житлового приміщення.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності з урахуванням тих, що надані до апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про правильність висновку суду першої інстанції про доведеність та обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Вказаний висновок суду першої інстанції доводами апеляційної скарги не спростовується.

Наявність обставин, за яких відповідно до статті 376 ЦПК України судове рішення підлягає обов`язковому скасуванню, апеляційним судом не встановлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Шаповалова Андрія Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 23 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.03.2026.

Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк

Судді І. М. Рейнарт

Т. І. Ящук