Постанова від 22 січня 2026 р. у справі №757/7129/25-п — Київський апеляційний суд

Справа № 757/7129/25 Головуючий в суді І інстанції - Константінова К.Е.

Провадження № 33/824/554/2026 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

секретар: Сіваєва Ю.В.,

за участю:

особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника Сидоренка Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сидоренка Леоніда Івановича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2025 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 23.01.2025 о 00 год. 50 хв. в м. Києві по мосту Патона, керував автомобілем Форд, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на нагрудні боді-камери № 470777 та 230803 працівників поліції.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сидоренко Л.І. подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначають, що постанова Печерського районного суду від 13.05.2025 не відповідає вимогам закону, винесена з порушенням закону яке полягає в порушенні основоположних норм Конституції України та ґрунтується на недопустимих доказах, що протирічить основним засадам правосуддя та права на справедливий суд, тому підлягає скасуванню.

Апелянти звертають увагу на те, що у складеному протоколі суть правопорушення, в частині зазначення в протоколі об`єктивної сторони складу правопорушення, не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також, згідно направлених до суду матеріалів, за півтори години складання матеріалів щодо даної події, працівниками поліції так і не було складено - Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Разом з цим, апелянти наголошують, що фактично на місці зупинки ОСОБА_1 23.01.2025 близько 00 год. 50 хв. на мосту Патона, м. Києва до 2 год. 08 хв., ОСОБА_1 працівники поліції спочатку пропонували пройти огляд на стан сп`яніння - на що так і не було отримано відмови від ОСОБА_1 , після чого працівниками поліції було запропоновано відмовитись від проходження огляду і підтвердити свою відмову на камеру, однак так і не отримавши відмови від ОСОБА_1 працівники поліції склали наданий до суду протокол.

При цьому, виниклий на мосту Патона м. Києва конфлікт між працівниками поліції та ОСОБА_1 через наявність двох свідоцтв на право власності автомобіля та незгоду ОСОБА_1 з його зупинкою, закінчився підозрами щодо стану сп`яніння та лише через годину складанням протоколу без підтвердження ознак алкогольного сп`яніння, без складання акту огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, на думку апелянтів, в справі відсутні належні та допустимі докази вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сидоренка Л.І., які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вбачається, що суддя місцевого суду при її розгляді дослідив письмові докази у справі, та, за відсутності жодних клопотань щодо дослідження додаткових доказів або виклику і допиту в суді свідків, постановив рішення на підставі наявних у провадженні доказів.

Так, ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан сп`яніння є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На противагу доводам апеляційного прохання, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується письмовими доказами, які правильно були враховані судом на обґрунтування свої висновків, а саме даними, які містяться:

- в протоколі серії ЕПР1 №227972, де зазначено, що 23.01.2025, о 00 год. 50 хв. в м. Києві по мосту Патона, керував автомобілем Форд, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився. Протоколскладений уповноваженою на те особою, а його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;

- у відеозаписах із нагрудних бодікамер працівників патрульної поліції, з яких вбачається, що автомобіль марки Форд, д.н.з. НОМЕР_2 був зупинений працівниками поліції, оскільки здійснював рух в період комендантської години. На пропозицію працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, водій не погодився;

- іншими письмовими доказами.

Також із рапорту інспектора взводу 2 роти 1 батальйону 2 полку 1 УПП у м. Києві Д. Соломатіна від 23 січня 2025 року вбачається, що у зв`язку з тим, що водій автомобіля Форд д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 порушував комендантську годину, його було зупинено. Під час перевірки документів у водія виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка що не відповідала обстановці. На неодноразову пропозицію пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, водій відмовився, намагався ухилитися від відповідальності.

Таким чином, суддя місцевого суду, проаналізувавши усі докази по справі, правильно встановив фактичні обставини правопорушення, визнавши доведеним невиконання водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України, отже дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи про те, що поліцейськими було порушено порядок огляду на стан сп`яніння, у зв`язку з чим він вважається недійсним, а протокол недопустимим доказом його вини - є хибними, оскільки ОСОБА_2 ставиться у вину відмова від проходження огляду на стан сп`яніння.

Доводи апелянтів про незаконність, необґрунтованість постанови судді, неналежність та недопустимість доказів у справі апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.

Інших доводів, які б заслуговували на увагу і підтверджували позицію апелянтів щодо незаконності постанови судді місцевого суду та наявності підстав для закриття провадження в справі, в апеляційній скарзі не наведено.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено з дотриманням вимог ст. 33, ч. 1 ст. 130 КУпАП та в межах строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Отже, при розгляді даної справи суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, встановлених судом.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення у межах апеляційної скарги не встановлено таких порушень, що унеможливили б прийняття законного та обґрунтованого рішення. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

Враховуючи зазначене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Також, апеляційний суд зауважує, що незнання ОСОБА_1 своїх обов`язків як водія пройти на вимогу працівника поліції огляд на стан сп`яніння (тобто порушення вимог п.2.5 ПДР України) і наслідків такої відмови, не дає підстав вважати, що рішення суду першої інстанції є незаконним, оскільки, відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сидоренка Леоніда Івановича - залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2025 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Рудніченко