Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №591/10720/25 — Сумський апеляційний суд

Справа №591/10720/25 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Сибільв О.В.

Номер провадження 33/816/1026/26 Суддя-доповідач Колодяжний А. О.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Колодяжний А. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Пулинця Богдана Анатолійовича на постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, -

установив:

Постановою судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Згідно з цією постановою ОСОБА_1 , 14 вересня 2025 року о 20 год. 28 хв. керував автомобілем Volkswagen Transporter н.з. НОМЕР_1 в м. Суми по вул. Збройних Сил України, 22, в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився на місці зупинки із застосуванням технічних засобів відеозапису за допомогою приладу газоаналізатор Алкотест «Drager 6810», показник 0,43 проміле, чим порушив пункт 2.9 (а) Правил дорожнього руху.

В апеляційній скарзі захисник Пулинець Б.А. просить скасувати постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2026 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях його підзахисного складу даного адміністративного правопорушення.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт вказує на те, що долучений до справи відеозапис не підтверджує наявність у його підзахисного об`єктивних ознак алкогольного сп`яніння, а висновки судді суду першої інстанції з цього приводу свідчать про його упередженість та формальний підхід до розгляду справи. Окрім цього вказує на те, що наявність підпису ОСОБА_1 на складених відносного нього документах не є беззаперечним доказом його згоди з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу, враховуючи, в тому числі, що така згода була обумовлена стресовою ситуацією і психологічним тиском з боку працівників поліції та відсутністю належної правової допомоги на місці зупинки. Зазначає також, що його підзахисному не були належним чином роз`яснені його процесуальні права та наслідки притягнення до адміністративної відповідальності, а тому він, не усвідомлюючи юридичних наслідків своїх дій погодився з результатом приладу та не наполягав на проходженні огляду в закладі охорони здоров`я.

ОСОБА_1 та його захисник, про час та місце розгляду справи повідомлялись, у судове засідання не з`явились, клопотань про відкладення розгляду справи не подали.

Оскільки учасники справи поінформовані про її розгляд і їх явка не є обов`язковою, апеляційний суд вирішує розглянути справу.

Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Адміністративна відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає, серед іншого, за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння.

Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 453950 від 14 вересня 2025 року, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і, окрім протоколу, об`єктивно, підтверджується наступними доказами.

Роздруківкою показників огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810, результат тесту – 0,43 проміле. Вказана роздруківка підписана ОСОБА_1 і він власноручно зазначив, що згоден із показниками приладу.

Актом огляду на стан алкогольного сп`яніння із використанням спеціального технічного засобу, де зазначено, що результат огляду 0,43 проміле, з яким ОСОБА_1 погодився, що підтверджується його особистим підписом у відповідній графі акту.

Довідкою поліції від 15 вересня 2025 року, якою підтверджено, що ОСОБА_1 з 10 жовтня 2017 року набув право на керування транспортними засобами, а отже він пройшов навчання, склав іспити, має необхідний рівень знань Правил дорожнього руху та навичок водіння.

Відеозаписами події правопорушення з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані обставини зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , встановлення поліцейськими його особи, виявлення у нього під час спілкування поліцейськими ознак алкогольного сп`яніння, проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6810 і результат такого огляду 0,43 проміле, з яким він погодився.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 14 вересня 2025 року в м. Суми у апеляційній скарзі не оспорюється.

Крім того, вказана обставина також повністю підтверджується й наявним у справі відеозаписом, який був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зокрема, з даного відеозапису чітко видно, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції за те, що проїхав на червоний сигнал світлофора. Через кілька хвилин після зупинки, у процесі перевірки документів, які посвідчують особу, поліцейські запідозрили ОСОБА_1 у керуванні в стані алкогольного сп`яніння та запропонували йому пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора, на що він погодився та пройшов його з результатом огляду - 0,43 проміле. Після роз`яснення ОСОБА_1 у доступній формі права пройти огляд в найближчому закладі охорони здоров`я у разі не згоди з результатом проведеного огляду працівниками поліції, останній в категоричній формі відмовився слідувати в медичний заклад, погодився з результатом огляду та підписав складені відносно нього документи.

Вказаними відеозаписами також спростовуються і доводи захисника про те, що згода ОСОБА_1 з результатом проведеного огляду на місці зупинки транспортного засобу обумовлена стресовою ситуацією і психологічним тиском з боку працівників поліції, відсутністю належної правової допомоги, згідно яких жодного тиску з боку поліцейських на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності не встановлено, спілкування відбувалося в межах закону та у порядку наданих працівникам поліції повноважень. Крім того, після проходження тесту на місці ОСОБА_1 не заперечував його результат, про необхідність отримання правової допомоги не просив.

Не встановлено під час розгляду апеляційної скарги й будь-яких даних про застосування відносно ОСОБА_1 -В. незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до примусової згоди на підписання наявних у справі процесуальних документів: протоколу про адміністративне правопорушення, роздруківки результату Драгера, акту огляду на стан сп`яніння.

Доказів, про те, що сторона захисту зверталась з будь-якими скаргами на дії працівників поліції ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду не надано.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не підтверджують наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, апеляційний суд до уваги не бере враховуючи наступне.

За змістом статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану (запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).

Наведені вимоги закону свідчать, що повноваження поліцейського уповноваженого підрозділу національної поліції самостійно виявляти та оцінювати наявність ознак алкогольного сп`яніння у водія транспортного засобу, є виключними. У зв`язку з чим, якщо у поліцейського виникають обґрунтовані підстави вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані сп`яніння, поліцейський має законне право вимагати від водія пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Відеозапис свідчить, що у даній ситуації у поліцейських під час спілкування із ОСОБА_1 виникли обґрунтовані підстави вважати, що водій транспортного засобу може перебувати у стані алкогольного сп`яніння.

Не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду і доводи захисника про не роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП.

Інші доводи апелянта мають формальний характер та не спростовують того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено, як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

Таким чином, при розгляді справи в повному обсязі дотримані положення статей 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

постановив:

Постанову судді Зарічного районного суду м. Суми від 20 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника Пулинця Богдана Анатолійовича на цю постанову – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А. О. Колодяжний