Постанова від 26 січня 2026 р. у справі №521/9181/25 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/168/26

Справа № 521/9181/25

Головуючий у першій інстанції Тихонова О. А.

Доповідач Котелевський Р. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І.,

за участю:

секретаря судового засідання – Тьосової Я.В.,

представника Одеської митниці – Тернавського М.С.,

захисника – Нечипорук І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Одеським апеляційним судом та з використанням системи «ВКЗ» за участю захисника Нечипорук І.І. апеляційну скаргу представника Одеської митниці Іванчикової А.Ю. на постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 06.11.2025 року, якою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , директора ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ», який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

закрито провадження у справі про порушення митних правил на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України,

встановив:

оскарженою постановою суду першої інстанції закрито провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу вказаного адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з постановою суду, представник Одеської митниці Державної митної служби України Іванчикова А.Ю. подала апеляційну скаргу, в якій посилається на незаконність та необґрунтованість постанови, стверджує про неповноту судового розгляду, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 % від вартості товарів безпосередніх предметів правопорушення, яка складає 4246254,044 грн з конфіскацією цих товарів.

Апелянт вказує, що постанова є незаконною, оскільки митним органом доведено, що директором ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» ОСОБА_1 переміщено товари вартістю 4246254,044 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо продавця та вартості товарів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України, що місцевим судом враховано не було.

До початку апеляційного розгляду, захисник Нечипорук І.І. подала заперечення на апеляційну скаргу представника митниці, просила залишити її без задоволення, а постанову місцевого суду без змін.

Відповідно до положень ч.ч. 5, 6 ст. 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Апеляційний розгляд, проведено за відсутності особи, щодо якої складено протокол про порушення митних правил ОСОБА_1 , який будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився.

Захисник Нечипорук І.І. повідомила суду, що ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи, однак не має можливості з`явитися в судове засідання, тому вважала можливим здійснювати розгляд за його відсутності, за участю захисника.

Апеляційний суд вважає, що на стадії апеляційного перегляду оскарженої постанови, судом були створені всі умови для реалізації права учасників провадження на доступ до правосуддя.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

У своїх рішеннях Європейський Суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вивчивши матеріали справи; заслухавши представника Одеської митниці Державної митної служби України Терновського М.С., який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_2 та просив її задовольнити; захисника Нечипорук І.І., яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши докази, які долучені до справи; суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Порядок провадження у справах про порушення митних правил встановлений розділом ХІХ Митного кодексу України.

Згідно зі ст.486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Статтею 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі ст.494 МК України, про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Згідно з ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом учинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідальність за статтею 483 МК України настає у разі переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

На думку Одеської митниці, керівником ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» ОСОБА_1 переміщено товари вартістю 4246254,044 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо продавця та вартості товарів, у зв`язку із чим складено протокол про порушення митних правил №0237/UA500000/2025 від 03.04.2025 року.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги, судом повторно досліджені докази по справі.

Так, відповідно до протоколу про порушення митних правил №0237/UA500000/2025 від 03.04.2025 року вбачається, що директором/декларантом ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» в особі ОСОБА_1 підготовлена та подана митному органу митна декларація (далі - МД) типу «ІМ40АА», яка прийнята та зареєстрована 27.09.2022 за номером UA500420/2022/004557.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до Одеської митниці директором/декларантом ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» ОСОБА_1 надані передбачені ст.335 МК України наступні документи: контракт від 25.07.2022 № WA-13JK, інвойс від 23.09.2022 № WA/K-P/22007, CMR від 23.09.2022 № 1034123 та інші товаросупровідні документи.

Згідно з графи 21 МД (транспортний засіб на кордоні) перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортним засобом CE7096EA/CE4269XP згідно CMR від 23.09.2022 року №1034123. Умови поставки CPT «UA – Київ».

Відповідно до інформації, зазначеної у вищезазначеній МД та товаросупровідних документах встановлено, що відправником товарів є компанія «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» (Mediterranean St.The Village,stj 1870 St.Julians,Villa Malitah, Malta.), Республіка Мальта), а одержувачем, декларантом та особою, відповідальною за фінансове врегулювання є ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 44295954).

В рамках наведеного зовнішньоекономічного контракту на умовах поставки «СРТ UA Київ» автомобільним транспортним засобом CE7096EA/CE4269XP з Туреччини до України надійшло 38 товарів в асортименті «куртки, шкарпетки, лосини, штани, блузки, сукні, піжами та інші», фактурною вартістю 49334,76 доларів США., митною вартістю – 1809231,49 грн., кількістю місць - 556.

Після здійснення митного оформлення за МД №UA500420/2022/004557, вищевказані товари було випущено у вільний обіг.

Відповідно до ст.5 Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки щодо взаємної допомоги у митних питаннях (дата підписання: 27.11.1996; дата набрання чинності: 05.07.1997) (далі – Угода) митний орган однієї Договірної сторони з власної ініціативи чи на запит надає митному органу іншої Договірної сторони всю інформацію, що може бути використана ним для виявлення порушень митного законодавства.

Листом Департаменту міжнародної взаємодії Держмитслужби України від 13.03.2025 №26/26-04/7/619 до Одеської митниці спрямовано лист митних органів Турецької Республіки №29980007-724.01.03/UA-106506032 (вх. Держмитслужби України від 04.03.2025 року №6160/11/26) із наданням документів, зокрема які стосуються здійснення митного оформлення експорту вищезазначених товарів до України.

В ході опрацювання інформації, яка надана у вищевказаному листі митного органу Республіки Туреччини встановлено, що фактично товари, які надійшли автомобільним транспортним засобом CE7096EA/CE4269XP до України та оформлені в Одеській митниці за МД №UA500420/2022/004557, оформлювалися у митних органах Республіки Туреччини за інвойсом від 07.09.2022 №GIB2022000000030, CMR від 23.09.2022 № 1034123, в режимі «експорт» до України.

Згідно з наданими Республікою Туреччини інвойсу від 07.09.2022 №GIB2022000000030, CMR від 23.09.2022 №1034123 від відправника «GENCLER REKLAM ORGANIZASYON DANISMANLIKAMBALAJ VE KAGITCILIK LIMITED SIRKETI» (KUCUKBAKKALKOY MAH. BEYAZSARDUNYA SK. NO: 1 IC №3 ATASEHIR/ISTANBUL. Туреччина) переміщувався товар в асортименті «куртки, шкарпетки, лосини, штани, блузки, сукні, піжами та інші» загальною вартістю 116117,49 дол. США (дорівнює 4246254,044 грн., за курсом на день оформлення МД – 36,568600), кількістю місць – 556, який переміщувався автомобільним транспортним засобом CE7096EA/CE4269XP на адресу ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 44295954) на умовах поставки СРТ.

Отже, митний орган стверджує, що даними, які містяться у експортному інвойсі від 07.09.2022 року №GIB2022000000030, CMR від 23.09.2022 №1034123 підтверджено достовірність даних наданих при митному оформленні за МД № UA500420/2022/004557, а саме щодо країни відправлення, країни призначення, отримувача, кількості місць, умов поставки, номеру транспортного засобу, номеру CMR.

Таким чином, митний орган вважає, що співставлення даних митного оформлення, які містяться у документах, наданих митним органом Республіки Туреччини та документах, які подавались при ввезені товарів в Україну за МД №UA500420/2022/004557 дозволяє однозначно стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, експортованого з Туреччини до України.

Однак, під час співставленням даних, які містяться у експортному інвойсі від 07.09.2022 року №GIB2022000000030, CMR від 23.09.2022 №1034123, встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару на умовах поставки CPT - є меншою, ніж фактурна вартість відповідно експортного інвойсу на умовах поставки «CPT», який наданий митною адміністрацією Туреччини.

Загальна фактурна вартість товару, яка задекларована за митною декларацією №UA500420/2022/004557 дорівнює 49334,76 дол. США, митна вартість 1809231,49 грн., що не відповідає даним експортного інвойсу від 07.09.2022 року №GIB2022000000030 – 116117,49 дол. США (дорівнює 4246254,044 грн., за курсом на день оформлення МД – 36,568600).

Отже, під час співставленням даних, які містяться в експортному інвойсі від 07.09.2022 року №GIB2022000000030, CMR від 23.09.2022 року №1034123 встановлено, невідповідність даних щодо відправника, вартості товару, які заявлені у МД №UA500420/2022/004557.

Так, за результатами опрацювання інформації наданої від митних органів Республіки Туреччина встановлено, що відомості, зазначені у наданих до Одеської митниці товаросупровідних документах та митних деклараціях, не відповідають даним зазначеним в експортних документах при вивезенні товарів з Туреччини та є недостовірними щодо відправника та вартості товарів.

Таким чином, на думку митного органу, переміщення товарів через митний кордон України на адресу ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 44295954) здійснено шляхом надання до митниці в якості підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві дані щодо відправника та вартості товару.

Відповідно до ст.459 МК України при вчиненні порушень митних правил підприємствами, суб`єктами відповідальності за порушення митних правил є посадові особи цих підприємств.

Одержувачем, декларантом та особою, відповідальною за фінансове врегулювання згідно наданих до Одеської митниці документів є ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 44295954) в особі громадянина України ОСОБА_1 , який як керівник підприємства: організує, визначає, формулює, планує, здійснює і координує діяльність підприємства та в розумінні п.43 ст.4 МК України є посадовою особою цього підприємства.

Таким чином, на думку митного органу, директором ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 44295954) громадянином України ОСОБА_1 переміщено товари вартістю 4246254,044 грн. через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості щодо продавця та вартості товарів, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 Митного кодексу України.

Враховуючи вищезазначене, за даним фактом працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил від 03.04.2025 року за №0237/UA500000/2025 відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.483 МК України.

Як встановлено під час апеляційного розгляду скарги, судом першої інстанції в достатній мірі приділено увагу матеріалам справи, сформованих Одеською митницею Держмитслужби України щодо порушення ОСОБА_1 як керівником ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» митних правил, передбачених ч.1 ст.483 МК України.

Так, місцевим судом встановлено, що між компанією «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» (Mediterranean St.The Village,stj 1870 St.Julians,Villa Malitah, Malta.), Республіка Мальта) (Продавець), та компанією ТОВ «Платинум Текстиль» (Покупець) 25.07.2022 року було укладено зовнішньоекономічний контракт №WA-13JK щодо поставок товарів, номенклатура, якість, кількість та ціна яких визначається в інвойсах. В контракті зазначено, що інвойси є невід`ємною частиною та складені відповідно до положень контракту (а.с.39-42).

На час розгляду справи зазначений контракт не скасовано, не визнано недійсним, не спростовано наявність економічних відносин між зазначеними юридичними особами.

Пунктом 1 Контракту передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує товар відповідно до інвойсу, митних декларацій або товарно-транспортним документам на окрему поставку товару, які є невід`ємною частиною та складені відповідно до умов даного Контракту.

ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» на підставі рахунку-фактури (інвойса) від 23.09.2022 року №WA/K-P/22007 здійснено імпорт товарів, у графах МД №UA500420/2022/004557 заявлено 38 найменувань товару «манікени, коробки, взуття, джинси, штани, блузки, куртки, піжами, халати….». Фактурна вартість заявлених товарів складає 49334,76 доларів США, вагою брутто 15878,00 кг.

Місцевий суд звернув увагу, на те, що на інвойсі та пакувальному листі, які були подані до митного органу разом із митною декларацією, наявні відмітки, а саме штампи та підписи від постачальника Компанії «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED».

Із вищезазначених документів вбачається, що ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» було придбано товар, зазначений у рахунку-фактурі (інвойсі) від 23.09.2022 року №WA/K-P/22007, за цінами вказаними у ньому, відповідно до Контракту №WA-13JK від 25.07.2022 року та розмитнено.

ТОВ «Платинум Текстиль» при імпортуванні товарів 27.09.2022 року у графах МД МД №UA500420/2022/004557 було заявлено Експортером/вантажовідправником «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» (Mediterranean St.The Village,stj 1870 St.Julians,Villa Malitah, Malta.), Республіка Мальта), 38 товарів в асортименті «куртки, шкарпетки, лосини, штани, блузки, сукні, піжами та інші», фактурною вартістю 49334,76 доларів США., митною вартістю – 1809231,49 грн., кількістю місць - 556.

Окрім цього, місцевий суд врахував, що відповідно до наданих суду митним органом копій міжнародної товарно-транспортної накладної, електронного рахунка-фактури GIB2022000000030 від 23.09.2022 року, які, як зазначається митним органом надійшли до митного органу від Турецької сторони, як доказ правопорушення, відправником товару зазначено турецьку Компанію «GENCER REKLAM ORGANIZASYON DANISMANLIK AMBALAJ VEKAGITCILIK LIMITED отримувач ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ», з фактурною вартістю 116117,49 доларів США, вагою брутто 20873,00 кг, переміщувався товар в асортименті «куртки, шкарпетки, лосини, штани, блузки, сукні, піжами та інші», кількістю місць – 556, який переміщувався автомобільним транспортним засобом CE7096EA/CE4269XP на адресу ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» (код ЄДРПОУ 44295954) на умовах поставки СРТ.

Місцевий суд звернув увагу, що зазначені документи не містять жодної інформації про здійснення поставок товарів за дорученням/розпорядженням Компанії «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» та отримання від вказаної компанії поставок саме ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ». Відсутня така інформація і у копіях транспортних документів.

Таким чином, надані докази митним органом у даній справі не достатніми, оскільки, переклади міжнародної товарно-транспортної накладної, електронного рахунка-фактури GIB2022000000030 від 23.09.2022 року не вказують на беззаперечне доведення митним органом, що їх зміст спростовує відомості про зазначений товар, його кількість та вартість, який отримувався – імпортувався, саме ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» від постачальника Компанії «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» та відображався у митних деклараціях на підставі Контракту від 25.07.2022 року.

Місцевий суд врахував, що деякі збіги у товарно-транспортній накладній, наведені у протоколі №0237/UA500000/2025 від 03.04.2025 року, серед яких державний номер вантажівки та вага імпортованого вантажу, самі по собі не доводять, що замість імпортованого товару від Компанії «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED», зазначеного у митній декларації, ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ», завозився зовсім інший товар від іншого постачальника Компанії «GENCERREKLAM ORGANIZASYON DANISMANLIK AMBALAJ VE KAGITCILIK LIMITED іншої вартості, в іншій кількості.

Окрім цього, суд першої інстанції врахував, що надані митним органом документи не містять інформації про здійснення поставок товарів за дорученням/розпорядженням компанії «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» (Mediterranean St.The Village,stj 1870 St.Julians,Villa Malitah, Malta.), Республіка Мальта), та отримання від вказаної компанії поставок саме ТОВ «Платинум Текстиль».

Також місцевий суд дійшов висновку, що зазначені переклади наданих митним органом не вказують на беззаперечне доведення митним органом вини ОСОБА_1 . Крім того, матеріали справи не спростовують відомостей про відправника товару та його вартість, який отримувався - імпортувався саме ТОВ «Платинум Текстиль» від постачальника «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» та відображався у митних деклараціях на підставі контракту від 25.07.2022 року.

Суд першої інстанції зазначив, що відомостей стосовно одночасного перевезення - імпортування однією вантажівкою товару для ТОВ «Платинум Текстиль» компанією «KOROLEVSKIY VKUS LIMITED» так і «GENCLER REKLAM ORGANIZASYON DANISMANLIKAMBALAJ VE KAGITCILIK LIMITED SIRKETI» (KUCUKBAKKALKOY MAH. BEYAZSARDUNYA SK. NO: 1 IC №3 ATASEHIR/ISTANBUL. Туреччина) матеріали справи не містять, що виходячи з наявних об`ємів вантажівки з напівпричепом, не може бути виключеним та викликає сумнів у доведеності митним органом вчинення неправомірних дій з боку особи, стосовно якої складено протокол про порушення митних правил.

Апеляційний суд вважає, що оцінивши докази по справі в їх сукупності, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку, що під час розгляду справи не здобуто та суду не надано достатніх, належних, достовірних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України.

Під час апеляційного розгляду представником митниці висновки місцевого суду не спростовані, та не доведено в чому полягало приховування від митного контролю, а також не доведено переміщення ОСОБА_1 товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, зокрема шляхом подання до митниці, як підстави для переміщення товарів, документів, які містять неправдиві відомості, в тому числі щодо продавця та вартості товарів.

Апеляційний суд звертає увагу, що митним органом до протоколу не долучені належні та допустимі докази на підтвердження зазначеного в ньому порушення митних правил, яке інкримінується ОСОБА_1 , а саме переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Так, з протоколу вбачається, що митний орган вказує про вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення, посилаючись на отримання певних даних з митного органу Республіки Туреччини.

Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що вказані документи, зокрема лист Міністерства торгівлі Республіки Туреччина від 26.02.2025 року є «неофіційний переклад» (як зазначено в документах, а.с.13).

Далі, переклад міжнародної товарно-транспортної накладної «СMR №1034123 від 23.09.2022 року» (а.с.15, 16) та електронного рахунку-фактури (а.с.18,19) здійснено ФОП ОСОБА_3 .

Разом з цим, в матеріалах відсутні документи на підтвердження, що вказані особи ( ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 ) наділені правом та повноваженнями на здійснення відповідних перекладів з турецької на українську мову, та не засвідчено правильність здійснених перекладів, тому вони не можуть використовуватись в якості належних доказів по справі.

Апеляційний суд звертає увагу, що в листі Міністерства торгівлі Республіки Туреччина (неофіційного перекладу) вбачається, що турецьким органом проводилося певне «розслідування щодо комерційних транзакцій компанії «GENCLER REKLAM ORGANIZASYON DANISMANLIK AMBALAJ VE KAGITCILIK LIMITED SIRKETI», охоплених документами, що додаються, тому що вони мають певні сумніви щодо їх автентичності та щодо точності даних в них.

Тобто, з вказаного листа вбачається, що митним органом Республіки Туреччина проводилось розслідування щодо іншої компанії, а не стосовно ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» директором якого є ОСОБА_1 . Відповідно повна інформація саме щодо ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» митним органом Республіки Туреччина не збиралась та не перевірялась.

Далі, у вказаному листі митний орган Республіки Туреччина не констатував про вчинення конкретного правопорушення, а просив перевірити документи для їх розслідування по іншій компанії «GENCLER REKLAM ORGANIZASYON DANISMANLIK AMBALAJ VE KAGITCILIK LIMITED SIRKETI» (а.с.13).

Як вбачається з матеріалів справи, експертні дослідження щодо відповідності чи не відповідності документів, їх підробки, внесення неправдивих відомостей, митницею не проводились та висновки експертів у справі відсутні.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що лист Міністерства торгівлі Республіки Туреччина від 26.02.2025 року, міжнародна товарно-транспортна накладна «СMR №1034123» та електронний рахунок-фактура, не є належним підтвердженням подання ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» при митному оформленні документів, що містять неправдиві відомості.

Інших належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних в протоколі про порушення митних правил обставин митним органом не долучено.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України від 03.06.2005 №8 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду від 30.05.2008) «судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності».

Таким чином, не можливо погодитись з кваліфікацією посадової особи митниці в протоколах про порушення митних правил, що ОСОБА_1 як керівником ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» вчинені дії, спрямовані на переміщення товарів, з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави переміщення товарів документів, які містять неправдиві відомості, такі доводи спростовані як у суді першої інстанції, так і перевірені судом апеляційної інстанції.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується митним органом шляхом проставляння відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Враховуючи встановлені апеляційним судом обставини, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 умислу та мотиву на приховування від митного контролю або надання митниці документів, виданих на підставі документів, що містять неправдиві відомості, а також відсутності доказів, які б вказували на протилежне.

Один з основних принципів забезпечення вирішення спорів у публічно-правовій сфері, зокрема, між суб`єктом приватного права і суб`єктом владних повноважень, передбачає, що останній зобов`язаний забезпечити доведення в суді правомірності свого рішення, дії або бездіяльності, оскільки, в протилежному випадку, презюмується, що вони є протиправними.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31.01.2019 року по справі №760/10803/15-а (адміністративне провадження №К/9901/19074/18).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

Разом з тим, у рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 ст. 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд констатує, що в даній справі митним органом не було доведено наявності в діях керівника ТОВ «ПЛАТИНУМ ТЕКСТИЛЬ» ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п.1) статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1) ст.6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень («Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції»), (dec.); «Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2») [ВП], § 41).

З урахуванням встановлених обставин суд приходить до висновку, що апеляційна скарга представника Одеської митниці є необґрунтованою, оскільки вона містить лише виклад фактичних обставин справи та посилання на положення Митного кодексу України, однак будь-яких переконливих та обґрунтованих доводів, які б поза розумним сумнівом доводили, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив порушення митних правил, передбачене ч.1 ст.483 МК України, скарга не містить. Під час апеляційного розгляду представник митного органу не надав додаткових доказів на спростування висновків місцевого суду.

У відповідності до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

За таких обставин, апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги представника Одеської митниці та для скасування оскарженої постанови.

На підставі викладеного, керуючись статями 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 483, 522, 529, 530 МК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Одеської митниці Держмитслужби України Іванчикової А.Ю. – залишити без задоволення.

Постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 06.11.2025 року, якою закрито провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 , на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення й оскарженню не підлягає.

Суддя

Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський