Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №487/1355/25 — Миколаївський апеляційний суд

20.03.26

33/812/129/26

Справа № 487/1355/25

Провадження № 33/812/129/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі:

головуючого судді Шаманської Н.О.

за участю секретаря Шурми Є.М.

особи, яку притягнуто

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік

у с т а н о в и в:

Згідно постанови судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2025 року та протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 252310 від 20 лютого 2025 року, ОСОБА_1 20 лютого 2025 року о 18:50 год. в м. Миколаєві по вул. Ігоря Бедзая, 48 керував транспортним засобом Fiat Uno державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме обстановка, що не відповідає дійсності, блідість обличчя, тремтіння кінцівок рук. Від проходження огляду у медичному закладі на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 474928, 470038. Зазначеними діями порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що працівники поліції, які склали протокол про адміністративне правопорушення щодо нього не є особами, які уповноважені на складення такого протоколу, оскільки він є військовослужбовцем. Зважаючи на те, що він є військовослужбовцем, матеріали про адміністративне правопорушення щодо нього мали б складатись командиром (начальником) військової частини чи іншою уповноваженою особою.

Окрім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилався на істотне порушення його процесуальних прав, які полягають у неповідомленні його судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості реалізувати своє право на захист.

У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

За змістом статті 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності.

Згідно положень статті 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

За правилами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (частини 1, 2 статті 251 КУпАП).

Окремим видом адміністративних правопорушень (проступків) є правопорушення на транспорті, в тому числі порушення, вчиненні під час дорожнього руху.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху (далі – Правила) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з диспозиції ст. 130 ч. 1 КУпАП адміністративна відповідальність настає не тільки у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само, і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Підстави та порядок виявлення у водіїв транспортних засобів, в тому числі наркотичного сп`яніння, передбачені статтею 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом МВС України, МОЗ України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція №1452).

За положеннями пунктів 1.4, 2.12, 3.17 Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 9 зазначеної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Проведення лабораторних досліджень в медичному закладі є обов`язковим для визначення факту перебування особи в стані наркотичного сп`яніння або під впливом лікарських засобів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зміст висновку щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння повідомляється оглянутій особі в присутності поліцейського, який її доставив, про що робиться запис у згаданому вище висновку. Акт медичного огляду, на підставі якого видається висновок залишається у медичному закладі.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що 20 лютого 2025 року о 18:50 год. ОСОБА_1 в м. Миколаєві по вул. Ігоря Бедзая, 48 керував транспортним засобом Fiat Uno державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме обстановка, що не відповідає дійсності, блідість обличчя, тремтіння кінцівок рук. Від проходження огляду у медичному закладі на визначення стану наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що зафіксовано на бодікамеру № 474928, 470038. Зазначеними діями порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

20 лютого 2025 року уповноваженою особою складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 252310, в якому зазначено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі, на що останній відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису, доданого до протоколу про адміністративне правопорушення чітко вбачається, що працівниками поліції повідомлено про причину зупинки. В ході бесіди працівником поліції було виявлено у водія ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано йому проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду. ОСОБА_1 довго сперечався з працівниками поліції, потім погодився проїхати до медичного закладу, але висунувши вимогу про охорону його транспортного засобу, який залишається на місці зупинки. В ході бесіди працівниками поліції було ще раз запропоновано ОСОБА_1 замкнути його транспортний засіб та проїхати до медичного закладу для проходження медичного огляду на що водій відповів відмовою. Лише після зазначених дій працівником поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення неуповноваженими на те особами, оскільки він є військовослужбовцем, а відтак матеріали про адміністративне правопорушення щодо нього мали б складатись командиром (начальником) військової частини чи іншою уповноваженою особою. суд зазначає наступне.

Положеннями вказаної ст.266-1 КУпАП визначений порядок огляду, зокрема, військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях.

Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб`єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.

До того ж матеріали справи не містять даних про те, що у визначений в протоколі час водій ОСОБА_1 перебував під час виконання обов`язків військовослужбовця. За таких обставин, порядок огляду водія ОСОБА_1 , який не перебував під час виконання обов`язків військової служби, та який керував транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції має здійснюватись в загальному порядку, встановленому ст.266 КУпАП, а тому при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 такий порядок порушений не був.

Зважаючи на викладене, твердження особи, яка подала апеляційну скаргу, про те, що працівниками поліції порушено вимоги чинного законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та оформленні матеріалів справи, не заслуговують на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо водія ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Щодо посилання ОСОБА_1 на порушення його процесуальних прав, які полягають у неповідомленні його судом першої інстанції про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, що позбавило його можливості реалізувати своє право на захист слід зазначити наступне.

Судом апеляційної інстанції поновлено права апелянта, визначені ст.268 КУпАП, в тому числі, право бути присутнім в судовому засіданні, надавати суду пояснення та докази. Будь-яких додаткових обставин, крім тих які були встановлені судом першої інстанції, апеляційним судом не встановлено, додаткових доказів на спростування висновків суду першої інстанції апелянтом не надано.

Отже, суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення повно дослідив надані йому докази, з`ясував обставини, що підлягали з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення та виніс законну та обґрунтовану постанову.

За такого, відсутні підстави для скасування постанови судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2025 року.

Керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2025 року залишити без задоволення.

Постанову судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Миколаївського

апеляційного суду Н.О.Шаманська