Постанова від 16 березня 2026 р. у справі №127/5509/25 — Вінницький апеляційний суд

Справа № 127/5509/25

Провадження № 22-ц/801/225/2026

Категорія: 6

Головуючий у суді 1-ї інстанції Горбатюк В. В.

Доповідач:Сало Т. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 рокуСправа № 127/5509/25м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів: Ковальчука О.В., Шемети Т.М., секретар Кулішко Б.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року, ухвалене суддею Горбатюком В.В., повне рішення складено 03 листопада 2025 року, в цивільній справі за позовом Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою шляхом припинення права володіння гідротехнічною спорудою, скасування державної реєстрації права власності із закриттям розділу та реєстраційної справи,

встановив:

У лютому 2025 року заступник керівника Вінницької окружної прокуратури звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив:

1. Припинити право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта - 1638841105101).

2. Усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження цією гідротехнічною спорудою, шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану гідротехнічну споруду із закриттям розділу 27818279 та реєстраційної справи №1638841105101;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради гідротехнічну споруду.

3. Припинити право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта - 826448205101).

4. Усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження цією гідротехнічною спорудою, шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану гідротехнічну споруду із закриттям розділу 12898330 та реєстраційної справи №826448205101;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради гідротехнічну споруду.

5. Припинити право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта - 498020605101).

6. Усунути перешкоди у здійсненні державою в особі Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження цією гідротехнічною спорудою, шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на вказану гідротехнічну споруду, із закриттям розділу 76394641 та реєстраційної справи №498020605101 в частині реєстрації права власності на гідротехнічну споруду;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради гідротехнічну споруду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Вінницькою окружною прокуратурою під час реалізації повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст.23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено наявність підстав для представництва інтересів держави у сфері додержання вимог чинного законодавства в частині набуття права приватної власності на гідротехнічні споруди. Установлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами 0510100000:03:058:0235 площею 0,3106 га, 0510100000:03:058:0237 площею 0,7782 га та 0510100000:03:058:0187 площею 1,1146 га належать до земельних ділянок водного фонду.

Між Вінницькою міською радою та ОСОБА_1 18 березня 2024 року та 01 квітня 2024 року укладено договори оренди земельних ділянок водного фонду з кадастровими номерами 0510100000:03:058:0235 площею 0,3106 га та 0510100000:03:058:0237 площею 0,7782 га відповідно, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Крім цього, між вказаними сторонами 19 червня 2024 року укладено договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом на земельну ділянку з кадастровим номером 0510100000:03:058:0187 площею 1,1146 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

На земельних ділянках із зазначеними кадастровими номерами знаходиться ряд гідротехнічних споруд, які перебувають у приватній власності ОСОБА_1 , а саме:

- 10 листопада 2014 року зареєстровано право приватної власності на гідротехнічну споруду, що складається з греблі № 1, водопропускної споруди №2 та підпірної стіни № 3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 04 січня 2016 року зареєстровано право приватної власності на гідротехнічну споруду, що складається з греблі № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 05 вересня 2018 року зареєстровано право приватної власності на гідротехнічну споруду, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Опрацюванням матеріалів, що містяться в реєстраційній справі встановлено, що рішення про реєстрацію права власності на зазначені вище гідротехнічні споруди прийнято на підставі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації та технічних паспортів.

Однак, вказані гідротехнічні споруди перейшли у приватну власність всупереч вимогам чинного законодавства, чим порушено інтереси держави. Спірні гідротехнічні споруди є складовими частинами штучних поверхневих водних об`єктів (ставків), їх перебування у приватній власності суперечить вимогам чинного законодавства. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов`язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

За приписами Земельного та Водного кодексів України земельна ділянка, на якій розміщена спірна гідроспоруда, не може перебувати в приватній власності, що фактично також виключає правомірність приватизації гідротехнічних споруд та можливість, за таких умов, перебування їх у приватній власності.

Таким чином, набуття ОСОБА_1 у приватну власність гідротехнічних споруд створило передумови для протиправного використання (завуальованого набуття у власність) землі під такими спорудами, чим грубо порушено вимоги законодавства, інтереси держави, зокрема територіальної громади м. Вінниці.

Реєстрація права власності на спірні гідротехнічні споруди є незаконною, а всі подальші правочини з цими об`єктами недійсними.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1141 від 26 жовтня 2011 року.

Державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, значення яких є обов`язковим для внесення до Державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Однак, дамба, водоскиди не наділені всіма тими технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав.

Для проведення державної реєстрації прав з видачою свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв`язку з набуттям права власності на новозбудовані чи реконструйовані об`єкти нерухомого майна заявник подає ряд документів, встановлених нормативно-правовими актами.

Однак, з Інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та документів, що містяться в реєстраційних справах встановлено, що право приватної власності на спірне нерухоме майно вперше зареєстровано за ОСОБА_1 без дотримання визначеного Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та вказаним вище Порядком механізму.

Як вбачається з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, в т.ч. і з матеріалів реєстраційних справ, підставою для прийняття державними реєстраторами рішень (з відкриттям розділів) про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексні номера рішень: 42896951 від 07.09.2018; 27768695 від 06.01.2016; 17102627 від 11.11.2014) на спірні гідротехнічні споруди стали декларація про готовність об`єктів до експлуатації (за результатом проведення їх реконструкцій, технічні паспорти та витяги про присвоєння адрес.

Тобто, вказане право власності зареєстровано за ОСОБА_1 за відсутності документів, які підтверджували б право власності на об`єкти нерухомого майна, розташовані на вказаних земельних ділянках, до проведення їх реконструкції (капітального ремонту). Фактично право власності зареєстровано лише на підставі декларацій про готовність об`єктів до експлуатації за результатом проведення реконструкцій спірних гідротехнічних споруд, що прямо суперечить вимогам законодавства, чинного на той час, та підтверджує, що спірне нерухоме майно у власності ОСОБА_1 до проведення реконструкції не перебувало.

З огляду на викладене, прийняті державними реєстраторами рішення про проведення державної реєстрації за відповідачем права власності на спірні гідротехнічні споруди підлягають визнанню незаконними та скасуванню в судовому порядку.

Тому запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права приватної власності на об`єкт з обмеженою оборотоздатністю (у даному випадку на гідротехнічні споруди, що розташовані на земельних ділянках водного фонду) за особою, яка протиправно набула його у приватну власність, є перешкодою у реалізації державою в особі територіальної громади м. Вінниці речових прав на зазначені об`єкти.

Вінницька обласна військова адміністрація є уповноваженим органом виконавчої влади на розпорядження земельними ділянками водного фонду державної власності, на яких розташовані спірні гідротехнічні споруди, а також уповноваженим суб`єктом владних повноважень на виконання завдань із захисту інтересів територіальної громади, у тому числі щодо раціонального використання земель і водних об`єктів державної власності.

Таким чином, окружна прокуратура звертається з позовом в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати захист прав територіальної громади, а саме Вінницької міської ради та Вінницької обласної військової адміністрації.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року позов задоволено.

Припинено право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта - 1638841105101).

Усунуто перешкоди у здійсненні державою в особі Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Будівельників, 17, шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на гідротехнічну споруду, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу 27818279 та реєстраційної справи №1638841105101;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради гідротехнічну споруду, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Припинено право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта - 826448205101).

Усунуто перешкоди у здійсненні державою в особі Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на гідротехнічну споруду, що складається з греблі №1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , із закриттям розділу 12898330 та реєстраційної справи №826448205101;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради гідротехнічну споруду, що складається з греблі №1, яка розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Будівельників, 13-А.

Припинено право володіння ОСОБА_1 гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта - 498020605101).

Усунуто перешкоди у здійсненні державою в особі Вінницької міської ради Вінницького району Вінницької області права користування та розпорядження гідротехнічною спорудою, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на гідротехнічну споруду, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , із закриттям розділу 76394641 та реєстраційної справи №498020605101 в частині реєстрації права власності на гідротехнічну споруду;

- зобов`язання ОСОБА_1 повернути Вінницькій територіальній громаді в особі Вінницької міської ради гідротехнічну споруду, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури судовий збір у розмірі 27 252 (двадцять сім тисяч двісті п`ятдесят дві) гривні 00 копійок.

Не погодившись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

У скарзі зазначає, що заступником керівника Вінницької окружної прокуратури при зверненні до суду не було надано належних та допустимих доказів, які згідно ч. 3 ст. 23 закону України «Про прокуратуру» надавали б прокурору законне право здійснювати представництво інтересів Вінницької міської територіальної громади в суді, а саме доказів того, що захист таких інтересів не здійснюється або неналежним чином здійснюється Вінницькою міською радою. Факт порушення законних прав та інтересів Вінницької міської ради є недоведеним, оскільки доказів того, що гідротехнічні споруди знаходились у власності чи перебували на балансі Вінницької міської ради до набуття права власності на них відповідачем надано не було. Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, а відтак саме з цих підстав слід було відмовити у задоволенні позову.

У поданому на апеляційну скаргу відзиві Вінницька окружна прокуратура Вінницької області просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Апеляційний суд, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції, встановивши, що право власності на спірні гідротехнічні споруди зареєстровано за відповідачем за відсутності будь-яких документів, а спірні гідротехнічні споруди забезпечують функціонування водного об`єкта і не можуть існувати окремо і право власності на них ні за ким не може бути зареєстроване, тому що вони є складовою частиною водойми, яка належить Вінницькій міській раді, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Суд вважав, що у даному випадку належним та ефективним способом захисту у цьому випадку є заявлення на підставі ст. 391 ЦК України вимоги про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном шляхом скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права приватної власності.

Зазначено, що прокурор у даній справі належно мотивував підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави, а також дотримався встановленого законом порядку підготовки та подання позову. Зокрема, наявність підстав для звернення до суду з позовом в інтересах держави прокурор обґрунтував бездіяльністю протягом тривалого часу уповноваженого державного органу, в інтересах якого він звернувся до суду, та обґрунтував необхідність захисту прав та інтересів держави, що відповідає ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». Тому у даному випадку допуск прокурора до суду виправданий, вступ у справу здійснений у межах дискреційних повноважень, визначених законодавством.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з урахуванням обставин даної справи та ґрунтуються на нормах матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№412732903 від 11 лютого 2025 року, №412733541 від 11 лютого 2025 року, №412733847 від 11 лютого 2025 року) в оренді ОСОБА_1 перебуває:

- земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:058:0235 площею 0,3106 га, дата реєстрації 26 березня 2024 року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:058:0237 площею 0,7782 га, дата реєстрації 26 квітня 2024 року;

- земельна ділянка з кадастровим номером 0510100000:03:058:0187 площею 1,1146 га, дата реєстрації 15 лютого 2017 року.

Відповідно до інформації Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно (№413734076 від 17 лютого 2025 року, №413734375 від 17 лютого 2025 року, №413735645 від 17 лютого 2025 року) на земельних ділянках із зазначеними кадастровими номерами знаходиться ряд гідротехнічних споруд, які перебувають у приватній власності ОСОБА_1 , а саме:

- 10 листопада 2014 року зареєстровано право приватної власності на гідротехнічну споруду, що складається з греблі №1, водопропускної споруди №2 та підпірної стіни №3, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- 04 січня 2016 року зареєстровано право приватної власності на гідротехнічну споруду, що складається з греблі № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

- 05 вересня 2018 року зареєстровано право приватної власності на гідротехнічну споруду, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення про реєстрацію права власності на зазначені гідротехнічні споруди прийнято на підставі наступних документів:

- греблі №1 та водопропускної споруди №2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі декларацій про готовність об`єкта до експлуатації серії ВН 143142960699 від 23 жовтня 2014 року, технічного паспорта № 81-14 від 07 жовтня 2014 року та витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради «Про присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна» від 11 червня 2015 року № 1257 (матеріали реєстраційної справи 498020605101);

- греблі № 1, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації серії ВН № 143151970402 від 16 липня 2015 року, технічного паспорта № 81-14 від 23 грудня 2015 року та витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради «Про присвоєння адрес об`єктам нерухомого майна» від 17 грудня 2015 року №2879 (матеріали реєстраційної справи № 826448205101);

- греблі № 1 та водопропускної споруди № 2, які розташовані за адресою: м. Вінниця, вул. Будівельників, 17, на підставі декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (ССІ) серії ВН 141182321708 від 20 серпня 2018 року, технічного паспорта від 29 серпня 2018 року (матеріали реєстраційної справи № 1638841105101).

Вінницька окружна прокуратура 15 липня 2024 року звернулась із листом №50/10665вих-24 до Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг про надання інформації щодо ситуативного розташування водного об`єкта, розташування на цьому об`єкті гідроспоруд, належність гідроспоруд до вказаного водного об`єкта та щодо можливості функціонування водних об`єктів без гідротехнічних споруд:

- розташованих на земельних ділянках з кадастровими номерами 0510100000:03:058:0235 площею 0,3106га та 0510100000:03:058:0237 площею 0,7782 га, що знаходяться за адресами: м. Вінниця, вул. Будівельників, 13-А, 15, 17.

На вказане звернення Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг надало відповідь №1163/4 від 17 липня 2024 року про те, що в Управлінні наявний паспорт водного об`єкта «Ставка площею 0,7782 га, розташованого в межах АДРЕСА_1 », розроблений БУВР Південного Бугу на замовлення департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради та погодженого Державним агентством водних ресурсів України 25 вересня 2019 року. Згідно з цим паспортом ставок площею 0,7782 га розташований на річці без назви, лівій притоці річки Південний Буг, на південній околиці м. Вінниця, вул. Будівельників, 17, Вінницького району, Вінницької області. Кожен із ставків являє собою три складові частини - земельну ділянку під водним плесом, саму воду і гідротехнічні споруди. Гідротехнічні споруди - це споруди, які слугують для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки тощо. Існування водного об`єкта, зокрема ставка, забезпечується гідротехнічними спорудами, а саме греблею, яка здійснює водопідпірну функцію. Характеристика греблі наведена у пункті 4 паспорта водного об`єкта. Можливість регулювання рівнів та об`єму води у ставку здійснюється шляхом використання водоскидної та переливної споруд, характеристики яких вказані в пункті 5 та 5.1 паспорта водного об`єкта. У графічних матеріалах паспорта також міститься план гідровузла та план водовипуску водного об`єкта. За наявною в Управлінні інформацією вказаний вище ставок перебуває у користуванні для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей згідно договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 01 квітня 2024 року у ОСОБА_1 .

Копію паспорта водного об`єкта «Ставка площею 0,7782 га, розташованого в межах міста Вінниця, вул. Будівельників, 17, Вінницької області» додано до позовної заяви та досліджено судом.

Вінницька окружна прокуратура 09 вересня 2024 року звернулась із листом №50/13279вих-24 до Басейнового управління водних ресурсів річки Південний Буг про надання інформації щодо ситуативного розташування водного об`єкта, розташування на цьому об`єкті гідроспоруд, належність гідроспоруд до вказаного водного об`єкта та щодо можливості функціонування водних об`єктів без гідротехнічних споруд:

- розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 0510100000:03:058:0187 площею 1,1146га, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Будівельників, 15.

На вказане звернення Басейнове управління водних ресурсів річки Південний Буг надало відповідь, у якій вказало, що в Управлінні наявний паспорт водного об`єкта водного об`єкта «Ставка площею 1,1146 га, розташованого в межах міста Вінниці, Вінницького району Вінницької області», розроблений ТОВ «Водпроект» на замовлення департаменту комунальних ресурсів Вінницької міської ради та погодженого Державним агентством водних ресурсів України 17 березня 2015 року. Згідно паспорта ставок площею 1,1146 га розташований на річці без назви, лівій притоці річки Південний Буг, в південній частині м. Вінниця, вул. Примакова б/н (тепер Якова Шепеля - вул. Будівельників, 15), Вінницького району, Вінницької області. Рік здачі в експлуатацію в паспорті не зазначений. Кожен із ставків являє собою три складові частини - земельну ділянку під водним плесом, саму воду і гідротехнічні споруди. Гідротехнічні споруди - це споруди, які слугують для використання водних ресурсів, а також для боротьби з шкідливим впливом вод: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки тощо. Існування водного об`єкта, зокрема руслового ставка, забезпечується гідротехнічними спорудами, а саме греблею, яка здійснює водопідпірну функцію. Характеристика греблі наведена у пункті 4 паспорта водного об`єкта. Можливість регулювання рівнів та об`єму води у ставку здійснюється шляхом використання водоскидної та переливної споруд, характеристики яких вказані в пункті 5 паспорта водного об`єкта. У графічних матеріалах паспорта також міститься план гідровузла та план водовипуску водного об`єкта. За наявною в Управлінні інформацією вказаний вище ставок перебуває у користуванні для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей згідно договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 19 червня 2024 року у ОСОБА_1 .

Копію паспорта водного об`єкта «Ставка площею 1,1146 га, розташованого в межах міста Вінниці, Вінницького району Вінницької області», що розроблений ТОВ «Водпроект» на замовлення департаменту комунальних ресурсів Вінницької міської ради та погодженого Державним агентством водних ресурсів України 17 березня 2015 року додано до позовної заяви та досліджено судом.

Вінницька окружна прокуратура 11 жовтня 2024 року звернулась до Вінницької міської ради із листом за № 50/15186вих-24, в якому вказала про виявлені порушення вимог законодавства щодо незаконності розпорядження спірним нерухомим майном. У листі прокуратура просила надати інформацію щодо трьох гідротехнічних споруд (що розташовані в м. Вінниці по вул. Будівельників, 15, 13-А, 17) та ініціювала питання про вжиття заходів реагування до усунення порушень і повернення майна до комунальної власності територіальної громади.

Вінницька міська рада листом від 22 жовтня 2024 року повідомила, що запитувані гідротехнічні споруди відсутні у переліках об`єктів нерухомого майна комунальної власності Вінницької міської територіальної громади. Також вказала, що за інформацією департаменту архітектурно-будівельного контролю міської ради згідно даних з реєстру будівельної діяльності Єдиної системи наявні такі відомості: 29 вересня 2014 року зареєстрована декларація про початок виконання будівельних робіт ВН083142730417 та 23 жовтня 2014 року декларація про готовність об`єкта до експлуатації ВН143142960699 «Реконструкція гідротехнічної споруди», замовник – ОСОБА_1 ; 17 червня 2015 року декларація про початок виконання будівельних робіт ВH083151680345 та 16 липня 2015 року BH143151970402 - декларація про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція гідротехнічної споруди», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 ; 17 червня 2015 року НОМЕР_1 - декларація про початок будівельних робіт та 16 липня 2015 року ВH143151970401 декларація про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкція гідротехнічної споруди», за адресою: АДРЕСА_1 , замовник - ОСОБА_1 ; 24 липня 2018 року зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1) ВH061182050002 та декларація про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (CC1) BH14182321708 20 серпня 2018 року «Реконструкція гідротехнічної споруди по АДРЕСА_1 », замовник - ОСОБА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 0510100000:03:058:0155. Також вказано, що Департамент архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради, утворений 01 грудня 2016 року, отримав повноваження щодо здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Вінниці від Державної архітектурно-будівельної інспекції України 16 січня 2017 року (підписано акт приймання – передавання). Однак по акту приймання-передавання зазначені документи за 2014 та 2015 роки департаменту не передавались.

Вінницька міська рада зазначила, що не заперечує щодо представництва прокуратурою інтересів держави в особі Вінницької міської ради.

Між Вінницькою міською радою та ОСОБА_1 укладено Договір оренди земельної ділянки від 18 березня 2024 року, зареєстрований за №04920 від 25 березня 2024 року, на земельну ділянку площею 0,3106 га, в тому числі в межах прибережної захисної смуги (кадастровий номер 0510100000:03:058:0235), для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років.

Між Вінницькою міською радою та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 01 квітня 2024 року, зареєстрованого за №04935 від 23 квітня 2024 року, на земельну ділянку площею 0,7782 га, в тому числі земельна ділянка під ставком площею 0,7782 га (кадастровий номер 0510100000:03:058:0237), для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років.

Між Вінницькою міською радою та ОСОБА_1 укладено Договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом від 19 червня 2024 року, зареєстрованого за №05014 від 24 липня 2024 року, на земельну ділянку площею 1,1146 га, у тому числі земельна ділянка під ставком площею 1,1146 га (кадастровий номер 0510100000:03:058:0187), для культурно-оздоровчих потреб, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , строком на 10 років.

Вінницька окружна прокуратура повторно за вихідним номером 50/430вих-25 від 09 січня 2025 року повідомила Вінницьку міську раду про намір звернутись до суду із позовною заявою в інтересах міської ради.

За змістом статей 13, 19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються, зокрема, на землі водного фонду (пункт «є» частини першої статті 19 ЗК України).

Відповідно до статті 4 ВК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

За змістом статті 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Статтею 59 ЗК України встановлено особливий правовий режим використання земель водного фонду.

Так, хоча й у частині першій цієї статті передбачено, що такі землі можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності, разом з тим стаття 59 ЗК України у частинах другій-четвертій закріплює обмеження щодо набуття таких земель у приватну власність та встановлює можливість їх використання для визначених цілей на умовах оренди.

Відповідно до пункту «ґ» частини третьої статті 83 ЗК України та пункту «д» частини четвертої статті 84 ЗК України землі водного фонду, які перебувають у державній або комунальній власності взагалі не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків передбачених законодавством.

З огляду на вищезазначені норми права, землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду (подібний висновок викладено у пункті 4.42 постанови Верховного Суду від 17 липня 2024 року у справі №918/791/23).

У вказаній постанові від 17 липня 2024 року у справі №918/791/23 касаційний суд зазначив, що гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію, а відтак, відповідно до положень статті 186 ЦК України є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки) та має наслідувати долю головної річчі.

Аналогічний підхід у визначенні статусу гідротехнічної споруди використовує Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду, зокрема, у постановах від 05 червня 2024 року у справі №128/1243/22, від 05 березня 2025 року у справі №291/255/23 та від 24 червня 2025 року у справі №291/185/24.

Нерозривний зв`язок гідротехнічних споруд із землями водного фонду вказує на неможливість відокремлення цих об`єктів у цивільному обігу, а відповідно і на неможливість виникнення різних власників на них. У свою чергу, оскільки гідротехнічні споруди наслідують долю земельних ділянок, на яких вони розташовані, пріоритет мають становити саме земельні правовідносини, оскільки, як зазначено вище, об`єктом цивільного права є саме земельна ділянка, на якій розташована така гідротехнічна споруда.

Заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України та ВК України є неможливим та порушує права держави.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають окремій державній реєстрації права на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі.

У ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зазначено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Положеннями ч. 1 ст. 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

Статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено підстави для державної реєстрації права власності та інших речових прав.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

За змістом статті 2 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Вимога щодо захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування. Зазначені правові позиції неодноразово висловлювались Великою Палатою Верховного Суду і Верховним Судом, та узагальнено викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають ураховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки висловлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі №338/180/17(пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Під способами захисту суб`єктивних земельних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 90)).

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 52 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.

Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України).

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).

Велика Палата Верховного Суду вже неодноразово виснувала про те, що заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду (перехід до них володіння цими землями) всупереч вимогам ЗК України є неможливим. Розташування земель водного фонду вказує на неможливість виникнення приватного власника, а отже, і нового володільця, крім випадків, передбачених у статті 59 цього кодексу (висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 469/1203/15-ц; від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц; від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц; від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц; від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц).

Отже, зайняття земельної ділянки водного фонду з порушенням ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити упродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки водного фонду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц (пункт 71); від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (пункт 96); від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81); від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97); від 7 квітня 2020 року у справі № 372/1684/14-ц (пункт 46)).

Відтак, зважаючи на вищевказану практику Верховного Суду, доводи апеляційної скарги щодо того, що належним способом захисту є віндикаційний позов не беруться до уваги апеляційним судом.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що заступником керівника Вінницької окружної прокуратури при зверненні до суду не було надано належних та допустимих доказів, які згідно ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» надавали б прокурору законне право здійснювати представництво інтересів Вінницької міської територіальної громади в суді, а саме доказів того, що захист таких інтересів не здійснюється або неналежним чином здійснюється Вінницькою міською радою, то такі доводи не заслуговують на увагу.

У ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на момент звернення до суду із вказаним позовом) зазначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Встановлено, що у позовній заяві керівник Вінницької окружної прокуратури навів підстави для представництва інтересів Вінницької міської ради. При цьому, до позовної заяви додав докази, які, на його думку, підтверджують факт не здійснення Вінницькою міською радою захисту інтересів міської ради.

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не проаналізував надані прокурором докази на обґрунтування підстав для представництва законних інтересів міської ради та не навів доводів на спростування висновків суду в цій частині.

Відхиляються також доводи апеляційної скарги з приводу ненадання прокурором доказів перебування гідротехнічних споруд у власності чи на балансі Вінницької міської ради до набуття права власності на них відповідачем, оскільки як вказано у постанові Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі №903/906/16, водний об`єкт не може бути відокремлений від земельної ділянки та бути самостійним (окремо від земельної ділянки, на якій він розташований) об`єктом прав та обов`язків, а право розпоряджатися водним об`єктом належить власнику земельної ділянки, на якій розташований цей водний об`єкт.

Враховуючи правовий статус гідротехнічної споруди як приналежності водного об`єкту, власником гідротехнічної споруди може виступати лише особа, яка є власником земельної ділянки, на якій розташований водний об`єкт з гідротехнічною спорудою.

Встановлено, що спірні гідротехнічні споруди розташовані на земельних ділянках водного фонду, власником яких Вінницька міська рада.

Відтак державна реєстрація права власності на гідротехнічні споруди за відповідачем всупереч законодавству позбавляє територіальну громаду прав на користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду.

Підсумовуючи, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, оскільки воно ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 20 березня 2026 року.

Головуючий Т.Б. Сало

Судді О.В. Ковальчук

Т.М. Шемета