Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №748/3313/25 — Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/252/26

Єдиний унікальний № 748/3313/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2026 р.м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кухти В.О.,

секретаря Крошки І.С.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, –

В С Т А Н О В И В :

03.10.2025 р. до Чернігівського районного суду Чернігівської області надійшла позовна заява від позивача до відповідача, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частки від всіх видів його доходу, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення сином повноліття але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що відповідач, будучи батьком неповнолітнього сина, після припинення фактичних шлюбних відносин припинив добровільно надавати матеріальну допомогу на його утримання, у зв`язку з чим виникла необхідність у судовому захисті прав та інтересів дитини шляхом стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходу відповідача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Таким чином, позивач звертається з даною позовною заявою до суду, оскільки відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання неповнолітньої дитини, що порушує її право на належне матеріальне забезпечення.

Ухвалою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.10.2025 р. справу прийнято до провадження Чернігівського районного суду Чернігівської області та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

Згідно ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 278 ЦПК України, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач – заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву.

10.11.2025 р. до суду надійшов відзив від відповідача.

У своєму відзиві відповідач зазначає, що він є батьком неповнолітнього сина та частково визнає позовні вимоги щодо обов`язку утримувати дитину. Водночас відповідач стверджує, що ним фактично здійснюється матеріальна допомога на утримання сина, оскільки він регулярно перераховує кошти позивачці, у зв`язку з чим, на його думку, відсутній спір та підстави для звернення до суду.

Разом з тим відповідач не заперечує проти стягнення аліментів у судовому порядку, однак категорично не погоджується із заявленим розміром аліментів у частці 1/3 від усіх видів доходу, вважаючи його таким, що не відповідає вимогам законодавства. Відповідач вказує, що розмір аліментів на одну дитину має становити 1/4 частки від доходу платника або визначатися у фіксованій сумі, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

У зв`язку з цим відповідач просить суд задовольнити позов частково, а саме визначити розмір аліментів у розмірі 1/4 частки від усіх видів його доходу, а в іншій частині позовних вимог відмовити.

Відповідь на відзив позивач не надала.

Дослідивши обставини справи, судом встановлено наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 02, де відповідно в графі «батько» зазначений – ОСОБА_2 , а в графі «мати» зазначена – ОСОБА_1 (а.с.7).

Заочним рішенням Чернігівського районного суду Чернігівської області від 09.02.2026 р. справа № 748/3633/25 (провадження № 2/748/335/26) розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.24,25).

Позивач та неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , прозивають разом за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади (а.с.5,8).

Враховуючи наведене, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син, а також самі дочка або син, які продовжують навчання.

За таких обставин, обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання після досягнення повноліття (незалежного від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За змістом ст. ст. 191, 200 СК України, аліменти присуджуються рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів із урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 р. «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» зазначено, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

У відповідності до п. 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Згідно ч. 1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти не дитину визначається судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Отже, заявляючи вимоги про стягнення аліментів у розмірі 1/3 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, позивач не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість визначення саме такого розміру аліментів та необхідність їх стягнення у підвищеному розмірі.

Разом з тим суд враховує, що відповідач у поданому відзиві частково визнав позовні вимоги, не заперечував проти обов`язку утримувати дитину та погодився на стягнення аліментів у судовому порядку, однак заперечив проти їх розміру, вказуючи на його завищеність. При цьому позивач не подала відповіді на відзив та не надала додаткових доказів на підтвердження своїх вимог.

Крім того, суд враховує сформовану судову практику, відповідно до якої у разі відсутності виняткових обставин (зокрема, підвищених потреб дитини або значного рівня доходів платника аліментів) розмір аліментів на одну неповнолітню дитину, як правило, визначається у розмірі 1/4 частки від усіх видів заробітку (доходу) платника.

Отже, проаналізувавши вищевикладене, враховуючи поданий відповідачем відзив та відсутність відповіді на нього з боку позивача, дослідивши всі надані суду докази та обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача аліментів у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу) на утримання їх спільного неповнолітнього сина.

Такий розмір аліментів суд вважає достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи про стягнення аліментів в усіх судових інстанціях. Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивачем заявлено позовну вимогу, яка задоволена частково, а тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, ст. 182, 191, 183, 199, 200 СК України, ЗУ «Про судовий збір» суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на неповнолітню дитину – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі 1/4 частки від всіх видій його доходу, починаючи з 03 жовтня 2025 року і до досягнення сином повноліття, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу «Стягнення судового збору»).

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернігівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.О. Кухта