Суд: Новозаводський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 08 березня 2026 р.
Справа: №751/883/26
Суддя: Овсієнко Ю. К.
Справа№751/883/26
Провадження №3/751/538/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 березня 2026 року місто Чернігів
СУДДЯ НОВОЗАВОДСЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ МІСТА ЧЕРНІГОВА
Овсієнко Ю.К.
за участю особи, відносно якої складено протоколи ОСОБА_1 ,
потерпілої ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справи про адміністративне правопорушення у відношенні громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
- за ч.ч.1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ВСТАНОВИВ:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №989339 від 18.01.2026, 18.01.2026 о 20 год 30 хв, гр. ОСОБА_1 , в АДРЕСА_2 , за місцем проживання (маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння), учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в ляпасах, ображав нецензурною лайкою, чим завдав їй фізичного болю та психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №989340 від 18.01.2026 року, 18.01.2026 о 20 год 30 хв, гр. ОСОБА_1 , за місцем свого проживання в АДРЕСА_2 (маючи явні ознаки алкогольного сп`яніння), учинив стосовно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру, які полягали в ляпасах, ображав нецензурною лайкою матір потерпілого ОСОБА_3 , чим завдав їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю ОСОБА_3 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
З огляду на викладене, суд вважає за доцільне об`єднати адміністративні матеріали про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч.2 ст. 173-2 КУпАП, в одне провадження.
Особа, відносно якої складено протоколи – ОСОБА_1 , у судовому засіданні своєї вини у вчиненні вказаних адміністративних правопорушень не визнав та пояснив, що дружина викликала поліцію ввечері 18.01.2026 в зв`язку з непорозумінням. Наразі все узгоджено, питань до нього зі сторони ОСОБА_2 немає.
Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що того дня викликала поліцію на співмешканця. На даний час вони примирилися. Просила не карати ОСОБА_1 , зазначила, що виникло непорозуміння, домашнього насильства не вчинялося.
Вислухавши пояснення особи, відносно якої складено протоколи, та потерпілої, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає у разі вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 р. визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, за яке передбачена санкція у виді позбавлення права керування транспортним засобом, що вимагає додержання процедурних гарантій визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Положеннями ст.245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст.251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали в суду сумніви.
Суд акцентує увагу на тому, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на приписи ч.1 ст.251 КУпАП, є самостійним джерелом доказів. Разом з тим, в розпорядженні суду наявні письмові пояснення потерпілої, що надані працівникам поліції, та під час судового розгляду, які за змістом щодо обставин заподіяння шкоди їй та сину – ОСОБА_3 є взаємовиключними.
Незважаючи на відсутність у матеріалах справи будь-яких інших прямих доказів в підтвердження вчинення ОСОБА_1 фізичного та психологічного насильства стосовно ОСОБА_2 та психологічного насильства стосовно ОСОБА_3 працівниками поліції було складено адміністративні протоколи за ч.1 та ч.2 ст.173-2 КУпАП
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Адміністративний матеріал не містить достатніх доказів вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства по відношенню до ОСОБА_2 та сина ОСОБА_3 , тобто вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП.
У відповідності до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
За таких обставин, провадження по справі підлягає закриттю, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 33-35, 36, 40-1, ч.ч. 1, 2 ст. 173-2, 283, 284 КУпАП-
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративні справи № 751/883/26 та № 751/729/26 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та ч. 2 ст. 173-2 КУпАП об`єднати в одне провадження, присвоївши справі № 751/883/26, провадження № 3/751/538/26.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП – закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Ю. К. Овсієнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua