Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №740/598/26 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/598/26

Провадження № 2-адр/740/1/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі

головуючого - судді Карпуся І.М.,

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сергієнко Ніни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа – Ніжинський відділ ДВС у Ніжинському районі Чернігівської області, про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 03.03.2026 позов ОСОБА_1 задоволено, постанову у справі про адміністративне правопорушення № 472 від 15.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень – скасовано, справу про адміністративне правопорушення закрито.

09.03.2026 від представника позивача – адвоката Сергієнко Н.О. надійшла заява, в якій просить ухвалити додаткове рішення про стягнення із ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 1064,96 грн.

Представником відповідача подано до суду клопотання щодо зменшення витрат на професійну правничу допомогу, мотивоване тим, що сума 15000 грн є явно завищеною та не відповідає характеру та складності справи і обсягу фактично виконаної представником позивача роботи. Просить зменшити розмір витрат на правничу допомогу, заявлених представником позивача, з 15000 грн до 2000 грн.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 143, ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), оскільки суд вирішує лише питання про судові витрати.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи в обсязі необхідному для вирішення заяви представника позивача, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

То ж, оскільки питання про судові витрати, як по сплаті судового збору, так і на правничу допомогу, рішенням суду вирішено не було, слід їх розподілити, ухваливши додаткове рішення.

Як встановлено ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно квитанції від 04.02.2026 за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 1064,96 грн (а.с. 17).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №543/775/17 зазначила, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Разом із цим, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час подання позову ОСОБА_1 становило 665,60 грн.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, позивачу належало сплатити за подання позовної заяви в електронній формі судовий збір у розмірі 532,48 грн, які у зв`язку із задоволенням позову на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Оскільки норми ст. 7 Закону України «Про судовий збір» у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, передбачають можливість повернення судового збору в розмірі переплаченої суми тільки за клопотанням особи, яка його сплатила, і стороною позивача не заявлено такого клопотання, суд не вирішує питання повернення надміру сплаченого судового збору ОСОБА_1 у розмірі 532,48 грн.

Щодо витрат на правничу допомогу, суд ураховує, що відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з ч. 3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень ч. 5 ст. 134 КАС, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 7 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Cуд також має враховувати чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес тощо.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України», пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інші проти України», пункт 80 рішення у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначаючи суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у суді здійснювала адвокат Сергієнко Н.О. на підставі договору про надання правничої допомоги від 03.02.2026 та ордеру серії АІ № 2119088 від 04.02.2026 (а.с. 73-74).

Розмір гонорару адвоката за виконання обов`язків визначених договором складає 15000 грн. (п. 4 договору).

Копіями квитанцій від 03.02.2026 № ІВ\318519 та від 16.02.2026 № ІВ\815981 підтверджено, що ОСОБА_1 сплачено на користь адвоката Сергієнко Н.О. загальну суму 15 000 грн. згідно договору правничої допомоги від 03.02.2026 (а.с.75).

З урахуванням наведеного, проаналізувавши надані представником позивача докази, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, враховуючи заявлені представником відповідача заперечення, виходячи з критерію розумності та співмірності, суд вважає слушними і обгрунтованими заперечення представника відповідача, що заявлена сума витрат на правничу допомогу 15000 грн. є завищеною, а тому слід зменшити розмір таких витрат до 4000 грн, оскільки саме такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає складності справи і наданому адвокатом позивачу обсягу послуг.

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову на користь позивача на підставі ч. 1 ст.139 КАС України необхідно стягнути 4000 грн витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 532 грн. 48 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн., а всього стягнути 4532 (чотири тисячі п`ятсот тридцять дві) грн. 48 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому додаткового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складене і підписане 20.03.2026.

Cуддя І.М. Карпусь