Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №740/7202/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/7202/25

Провадження № 2/740/689/26

Р І Ш Е Н Н Я

з а о ч н е

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Дударця Д.В., за участю секретаря судового засідання Каленіченко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача

У грудні 2025 року комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника» (далі - КП «СЄЗ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позов мотивовано тим, що 01.06.2019 між співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та КП «СЄЗ» було укладено договір про надання послуг з управління багатоквартирним будинком.

Як зазначено у позові, відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками квартири АДРЕСА_2 і кожному з них на праві власності належить по 1/2 частці нерухомого майна. Номер особового рахунку - НОМЕР_1 .

Відповідачі належним чином не виконували своїх зобов`язань зі сплати житлово-комунальних послуг, у результаті чого з урахуванням часткової оплати утворилася заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з липня 2019 до 31 квітня 2025 року в сумі 28 161,04 грн.

Враховуючи наведене, позивач КП «СЄЗ» просив суд стягнути з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 борг за послуги з управління багатоквартирним будинком пропорційно до розміру частки у їх власності в сумі 28 161,04 грн та вирішити питання судових витрат.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді від 01.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання представник позивача КП «СЄЗ» не з`явився. У поданій до суду заяві про розгляд справи без участі позовні вимоги підтримав у повному обсязі, щодо застосування строків позовної давності заперечила, оскільки через карантин та воєнний стан були зупинені.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, у якій позовні вимоги в частині пред`явлених до нього вимог визнав у повному обсязі та просив застосувати строк позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання рекомендованого поштового повідомлення за зареєстрованим місцем проживання. Про наявність поважних причин неявки до судового засідання не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні осіб, які беруть участь у справі, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Згідно з частиною 8 статті 178, частини 4 статті 223 та частини 1 статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Фактичні обставини, встановлені судом та норми права, які були застосовані

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що квартира АДРЕСА_2 є спільною частковою власністю відповідачів, кожному з яких належить по 1/2 частці нерухомого майна, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 417451414 від 12.03.2025.

Відповідно до положень статей 319, 322 ЦК України власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із статтею 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносин, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління визначає Закон України від 14 травня 2015 року № 417-VIII «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» (далі - Закон № 417-VIII), предметом регулювання якого є відносини, що виникають у процесі реалізації прав та виконання обов`язків власників квартир та нежитлових приміщень як співвласників багатоквартирного будинку (частина перша статті 2 зазначеного Закону).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону № 417-VIII, управління багатоквартирним будинком - це вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов`язків співвласників, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку.

Управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками.

За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (далі - ОСББ) (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку) (частина перша статті 9 Закону № 417-VIII). За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації.

Управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа- підприємець або юридична особа-суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб (пункт 7 частини першої статті 1 Закону № 417-VIII).

Управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за рішенням зборів співвласників (загальних зборів ОСББ) і згодою управителя та зазначається у договорі з управителем.

КП «СЄЗ» є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2019, укладеного з уповноваженою особою, обраною на загальних зборах зазначеного багатоквартирного будинку.

Відповідно до умов Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2019 КП «СЄЗ» (управитель) зобов`язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а співвласники зобов`язуються сплачувати управителю послугу з управління згідно з умовами законодавства та умовами цього договору. Договір укладається строком на один рік з можливістю продовження його дії (п. 1.1., 9.1. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна за послуги з управління становить 3,72 гривень на місяць за 1 кв.м загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.

Пунктом 3.3. Договору визначено, що плата за послугу з управління нараховується щомісячно управителем та вноситься кожним співвласником не пізніше останнього числа місяця, наступного за розрахунковим. За бажанням власника, оплата послуги може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів (п. 3.3. Договору).

У додатку 4 до зазначеного договору від 01.06.2019 затверджено Кошторис витрат на управління будинком та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 , в якому визначено складову витрат на утримання будинку та прибудинкової території та поточний ремонт спільного майна будинку, місячну суму витрат у розрахунку на 1 кв.м загальної площі житлових та нежитлових приміщень у будинку.

Розпорядженням № 8 КП «СЕЗ» від 01.04.2021 визначено нову ціну за послуги з управління багатоквартирним будинком по АДРЕСА_1 , що становила 4,33 гривень на місяць; розпорядженням № 7 КП «СЕЗ» від 23.05.2022 з 01.06.2022 до 09.06.2022 ціна становила 3,68 гривень на місяць, а з 10.06.2022 - 4,60 гривень на місяць; розпорядженням № 15 КП «СЕЗ» від 04.10.2022 встановлено ціну в розмірі 5,29 гривень на місяць; розпорядженням № 18 КП «СЕЗ» від 11.12.2023 ціна становила 6,23 гривень на місяць; розпорядженням № 43 КП «СЕЗ» від 11.12.2023 визначено ціну в розмірі 7,66 гривень на місяць.

З матеріалів справи слідує, що зазначений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 01.06.2019 відповідачами не оскаржувався. Протилежного суду не надано.

Відповідно до зведеної облікової картки по особовому рахунку № НОМЕР_1 відповідачі належним чином не виконували своїх зобов`язань зі сплати житлово-комунальних послуг, у результаті чого з урахуванням часткової оплати утворилася заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з липня 2019 року до 31 квітня 2025 року в сумі 28 161,04 гривень.

Відносини, що виникають у процесі надання послуг з управління багатоквартирним будинком, регулюються Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон № 2189-VIII), згідно зі статтею 10 якого вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.

Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору (частина перша статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII).

Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (частина третя статті 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14 травня 2015 року № 417-VIII).

Отже обов`язок з утримання квартири АДРЕСА_2 покладено на відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 законом.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (належне виконання).

Згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Крім того, за правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду (справа № 210/5796/16-ц) від 18 березня 2019 року, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 522/7683/13-ц від 20.09.2018 суд апеляційної інстанції виправив допущені судом першої інстанції помилки та, скасовуючи ухвалене ним рішення і частково задовольняючи позов, з урахуванням положень статті 319 ЦК України, правильно виходив з того, що в силу належності квартири на праві спільної часткової власності, кожен із співвласників має нести відповідальність відповідно до своєї частки у спільному майні, оскільки іншої домовленості між співвласниками щодо утримання квартири не встановлено, доказів визначення уповноваженого власника квартири не надано. Тягар утримання майна лежить на співвласниках квартири (стаття 322 ЦК України).

Щодо заявленого відповідачем ОСОБА_2 клопотання про застосування до вимог позивача про стягнення заборгованості за період з липня 2019 року до 31 квітня 2025 року строків позовної давності, суд зазначає таке.

За правилом статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 259 ЦК передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.

Згідно з статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Перевіряючи долучену до позовної заяви історію фінансового стану послуг абонента за період з липня 2019 року до 31 квітня 2025 року, судом встановлено, що відповідачами у зазначений період часу частково здійснювалися платежі на оплату послуг з утримання нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 .

Вирішуючи питання про порушення позивачем строків позовної давності щодо заявлених вимог, суд враховує таке.

Відповідно до пункту 12 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою КМУ від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2 карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» був встановлений в Україні з 12.03.2020 та діяв до 30.06.2023 (Постанова КМУ від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Крім того, Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

На підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2102-ІХ від 15.03.2022 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України був доповнений пунктом 19, згідно зі змістом якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» № 3450-ІХ від 08.11.2023 пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України був викладений у новій редакції, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

На підставі Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» № 4434-IX від 14 травня 2025 року пункт 19 «Прикінцевих та перехідних положень» Цивільного кодексу України був виключений. Зазначений Закон набрав чинності 04 вересня 2025 року.

Аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не пропущені строки позовної давності за пред`явленими вимогами до відповідачів про стягнення заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком.

Мотивована оцінка та висновки суду

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи зазначене, суд погоджується з правомірністю нарахованої заборгованості відповідачам за надану послугу з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 за період з липня 2019 року до 31 квітня 2025 року, що становить 28 161,04 гривень. Відповідачами обставин наявності зазначеної заборгованості перед позивачем не спростовано.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, а тому з відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 необхідно стягнути заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком, що становить 28 161,04 гривень, по 14 080,52 гривень з кожного.

Судові витрати

При зверненні до суду КП «СЄЗ» понесено судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.

Відповідно до положень статті 141 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00 гривень, по 1 514,00 гривень з кожного.

Керуючись статтями 319, 322, 360, 526, 610, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статтями 5, 10, 13, 76, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-284, 288, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з липня 2019 до жовтня 2025 року в сумі 14 080 (чотирнадцять тисяч вісімдесят) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з липня 2019 до жовтня 2025 року в сумі 14 080 (чотирнадцять тисяч вісімдесят) гривень 52 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Служба Єдиного Замовника» з кожного по 1 514 (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять) гривень 00 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, а відповідачем - в той же строк з дня залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини 5 статті 265 ЦПК України:

Позивач: комунальне підприємство «Служба Єдиного Замовника», ЄДРПОУ: 32126283, адреса: Небесної сотні, 14, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Дмитро ДУДАРЕЦЬ