Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №740/5936/25 — Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/5936/25

Провадження № 1-кп/740/141/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ніжина об`єднане кримінальне провадження, внесене 04.10.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025275490000248, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігів, громадянина України, одруженого, який працює в АТ «Укрзалізниця» на посаді провідника, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Згідно з вимогами ст. 68 Конституції України ОСОБА_4 зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основні обов`язки громадянина, правовий режим власності, засади цивільно-правової відповідальності, діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

За вимогами пунктів 2, 5-1, 16-18 постанови Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 № 340 «Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» (далі – постанова КМУ від 08.05.1993 № 340), особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії (далі – посвідчення водія), крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Посвідчення водія є офіційним документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами.

Посвідченням водія, виданим вперше, є документом, що підтверджує право його власника на керування транспортним засобом, отриманий після проходження особою, яка раніше не мала посвідчення водія, медичного огляду в порядку, встановленому МОЗ, а також підготовки відповідно до планів і програм та після складення теоретичного і практичного іспитів в уповноважених підрозділах територіальних органів з надання сервісних послуг МВС – територіальних сервісних центрах МВС (далі – територіальні сервісні центри МВС).

Посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В» видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі МВС теоретичний і практичний іспити.

Згідно з пунктами 1.10, 2.1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху» (далі – постанова КМУ від 10.05.2001 № 1306) водій – це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія відповідної категорії. Зазначене посвідчення водій повинен мати при собі та пред`явити його для перевірки на вимогу поліцейського.

Однак, порушуючи вищенаведені нормативно-правові акти ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об`єднань громадян за таких обставин.

ОСОБА_4 отримав посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «А», «В» серії РМА № 075684 від 28.05.1998. У подальшому 23 червня 2023 року о 15 год 28 хв ОСОБА_4 керував мопедом марки «Keeway», без державного номерного знаку, з ознаками алкогольного сп`яніння та був зупинений працівниками Ніжинського РВП ГУНП в Чернігівській області за адресою: вул. І. Франка м. Ніжин, Чернігівська область. За таким фактом було складено протокол серії ААД 188324 від 23.06.2023.

Надалі постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області у справі №740/4089/23, провадження №3/740/1860/23, яка набрала законної сили 18.07.2023, ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

У подальшому, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та точного часу, але не пізніше 04.10.2025, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на підроблення офіційного документу, а саме: посвідчення водія з метою незаконного отримання права керувати транспортними засобами, останній підшукав невстановлену досудовим розслідуванням особу, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, щодо сприяння у виготовленні підроблених документів, після чого останні, діючи за попередньою змовою групою осіб спільно та маючи єдиний умисел, об`єднавши свої зусилля у взаємообумовлену спільну діяльність, спрямовану на досягнення загального, бажаного для всіх співучасників результату кримінального правопорушення – підроблення документів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, домовились підробити посвідчення водія на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою його використання останнім, узгодили зміст виконуваних функцій кожного та деталі виготовлення підробленого документа.

Реалізовуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на підроблення посвідчення водія, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та точного часу, але не пізніше 04.10.2025, ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи, що він не проходив установленого законом порядку отримання посвідчення водія з метою незаконного отримання права керувати транспортними засобами, у невстановленому досудовим розслідуванням місці, надав невстановленій досудовим розслідуванням особі, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, персональні дані про себе та власне фотозображення в електронній формі, які були використані зазначеною особою для підроблення за невстановлених досудовим розслідуванням обставин посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій «В» серії НОМЕР_1 від 30.07.2024 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нібито виданого ТСЦ 1242.

Після чого, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та точного часу, але не пізніше 04.10.2025, у відділенні №5 логістичної компанії «Нова Пошта» за адресою: вул. Незалежності, буд. 31/1, м. Ніжин, Чернігівська область ОСОБА_4 отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В» серії НОМЕР_1 від 30.07.2024 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нібито виданого ТСЦ 1242, тобто офіційний документ, що видається установою, яка має право видавати такий документ, та який надає право керування транспортними засобами, на своє ім`я, завідомо усвідомлюючи, що зазначений документ є підробленим, оскільки він не вчиняв визначених законодавством дій щодо проходження медичного огляду, відповідної підготовки та складення теоретичного і практичного іспитів у територіальних сервісних центрах МВС, після чого став зберігати підроблене посвідчення при собі з метою подальшого його використання.

Він же, 04.10.2025 близько 17 год 00 хв, перебуваючи за кермом легкового автомобіля марки ВАЗ моделі 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись за адресою: вулиця Незалежності, біля будинку 42-А, місто Ніжин, Чернігівська область, був зупинений уповноваженими працівниками ВРПП Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», та на вимогу уповноваженого працівника ВРПП Ніжинського РУП ГУ НП в Чернігівській області пред`явити для перевірки документи, а саме посвідчення водія, ОСОБА_4 , діючи умисно, достовірно знаючи, що посвідчення водія серії НОМЕР_1 від 30.07.2024 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нібито видане ТСЦ 1242, у встановленому законом порядку він не отримував, надав працівникам поліції Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівської області вищезазначене посвідчення водія, тим самим використав завідомо підроблений документ, який згідно з висновком експерта № СЕ-19/125-25/13792-ДД від 08.10.2025 не відповідає за лінійними розмірами, способами друку та спеціальними елементами захисту встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України.

Позиція обвинуваченого

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У скоєному розкаявся та засудив свою поведінку.

Оцінка суду

Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінальному правопорушенні за обставин, викладених у обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження письмових доказів. При цьому, судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Аналізуючи в сукупності надані прокурором та перевірені в судовому засіданні матеріали, які узгоджуються між собою, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України.

Дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати:

- за ч. 3 ст. 358 КК України як підроблення офіційного документу, яке видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такий документ, і який надає права, з метою його використання особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

- за ч. 4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Призначення покарання

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до положень ст. 12 КК України, відносяться: ч. 3 ст. 358 КК України до нетяжкого злочину, ч. 4 ст. 358 КК України до кримінального проступку.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, до виконавчого комітету міської ради скарг не надходило, під наглядом лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою до лікаря-нарколога не звертався, одружений, працює в АТ «Укрзалізниця» на посаді провідника.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, зважаючи на положення ст. 67 КК України, судом не встановлено.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Обвинувачений вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю, дав правдиві показання, висловив жаль з приводу скоєних неправомірних дій та готовність понести покарання, а також добровільно надав допомогу органам досудового слідства і суду у з`ясуванні фактичних обставин, які мають істотне значення для розкриття кримінальних правопорушень, розповівши про обставини, за яких ним було скоєно кримінальні правопорушення, і які органу досудового розслідування відомі не були.

З досудової доповіді Ніжинського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Чернігівській області від 26.01.2026 вбачається, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній, існує можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429, 437-439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд дійшов висновку, що вищенаведені обставини, які пом`якшують покарання, в сукупності з зазначеними даними про його особу, за відсутності обтяжуючих покарання обставин, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, а тому є підстави перейти до іншого, більш м`якого виду покарання, не зазначеного у санкції ч. 3 ст. 358 КК України, та призначити покарання ОСОБА_4 , з урахуванням принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, у виді штрафу, у розмірі, з врахуванням майнового стану останнього, 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень, та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, - остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень.

Суд враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у постанові від 28.05.2020 (справа № 753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно з якою Верховний Суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.

На думку суду, таке покарання, за вищенаведених встановлених судом обставин, буде адекватним характеру вчинених дій та їх небезпечності, необхідним, достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових злочинів як ним, так іншими особами, та змусить обвинуваченого додержуватись положень закону про кримінальну відповідальність.

Інші рішення, щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Суд також вважає за необхідне, керуючись ч. 2 ст. 124 КПК України, стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1 782,80 гривень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 349, 369-374, 394 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, та призначити йому покарання:

за ч. 3 ст. 358 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень;

за ч. 4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_4 покарання у виді однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави витрати на залучення експерта у розмірі 1 782 (одна тисяча вісімдесят дві) гривні 80 копійок.

Речові докази у справі:

- посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «В» серії НОМЕР_1 від 30.07.2024 на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - залишити у матеріалах справи;

- диск для лазерних систем зчитування формату DVD-R - залишити у матеріалах справи.

Вирок може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги на нього через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_5