Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №686/34215/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 19 березня 2026 р.

Справа: №686/34215/25

Суддя: Заворотна О. Л.

Справа № 686/34215/25

Провадження № 2/686/364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі : головуючого судді – Заворотної О.Л., розглянувши в письмовому провадженні в порядку ст. 247 ЦПК України, за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Південно-Західні тепломережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

КП «Південно-Західні тепломережі» звернулось до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, в обґрунтування якого вказало, що відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії та гарячої води, які надає позивач, разом з тим відповідач не оплачує спожиті послуги внаслідок чого утворилась заборгованість за період з 01.01.2022 по 01.11.2025 в сумі 4 438,99 грн., які підлягають стягненню у судовому порядку відповідно до ст. 530 ЦК України, постанови КМ України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», постанови КМ України від 11.12.2019 № 1182 «Про надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води», а також 844,08 грн. інфляційних нарахувань та 248,93 грн. три відсотки річних та понесені судові витрати.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11.12.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач відзив на позов не подав.

20.03.2026 розгляд справи закінчено ухваленням рішення суду по суті заявлених вимог.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 509 ч.1 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

ОСОБА_1 має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою № 1 від 11.08.2025, є споживачем послуг, які надає КП «Південно-Західні тепломережі», про що свідчить присвоєння особового рахунку № НОМЕР_1 , часткова оплата послуг підприємства.

Частиною 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Цей обов`язок відповідає зустрічному обов`язку виконавця, визначеному п. 2 ч. 2 ст. 8 цього Закону готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Основні правові, економічні та організаційні засади діяльності на об`єктах сфери теплопостачання та відносини, пов`язані з виробництвом, транспортуванням, постачанням та використанням теплової енергії врегульовано Законом України «Про теплопостачання».

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Укладання договору на постачання теплової енергії передбачено і статтями 24 і 25 Закону України «Про теплопостачання» та є обов`язковим для сторін на підставі закону.

Так, приписами статті 25 цього Закону визначено, що теплогенеруюча, теплотранспортна та теплопостачальна організації мають право укладати договори купівлі-продажу теплової енергії із споживачами, водночас приписами статті 24 Закону встановлено, що своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії є основними обов`язками споживача теплової енергії.

Відповідно до п.13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах. Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.

Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.

За приписами ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги. Аналогічне визначення міститься у ст.1 Закону України «Про теплопостачання».

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Згідно правової позиції викладеної в постановах Верховного Суду України від 11.04.2018 у справі №904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі №904/7377/17, укладення договору з теплопостачальною організацією відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та Правил користування тепловою енергією, є не правом споживача послуг, а його обов`язком. Але, сам факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період.

Згідно із зазначеними нормами закону, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з виконавцем послуг не позбавляє споживача обов`язку оплачувати надані йому послуги.

Згідно п.34 Типового індивідуального договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п.34 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води затверджених Постановою КМУ від 11 грудня 2019 року №1182, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання гарячої води з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання послуги складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до цих Правил та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, яка визначається окремим договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Також, згідно п.35 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою КМ України від 11.12.2019 №1182, плата за послугу, витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), абонентське обслуговування і плата за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однією сумою в порядку та розмірах, визначених договором. При цьому виконавець забезпечує деталізацію інформації щодо структури плати у рахунках споживачів.

За приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У період з 01.01.2022 по 01.11.2025 позивач надавав послуги відповідачу, разом з тим відповідач розрахунки з оплати спожитих послуг з постачання теплової енергії та гарячої води не проводить, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 4 438,99 грн., що підтверджується розрахунком № 003807.

Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного суду від 18.03.2019 справа № 210/5796/16 зазначено, що закріплена у пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та 3 % річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утриманими грошовими коштами, що підлягають сплаті кредиторові.

Згідно розрахунку позивача, з яким суд погоджується:

- розмір 3 % річних, у зв`язку із прострочення виконання зобов`язання відповідачем складає 844,08 грн.;

- інфляційні втрати – 248,93 грн.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 5 532 грн. (4438,99 грн.+844,08 грн.+248,93 грн.).

Судові витрати по справі складають 3028 грн., які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, ст.ст. 509, 510, 524, 526, 901 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», суд -

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Південно-Західні тепломережі» заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 4438 грн. 99 коп., інфляційні втрати в сумі 844 грн. 08 коп., три відсотки річних в сумі 248 грн. 93 коп. та судовий збір в розмірі 3028 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Комунальне підприємство «Південно-Західні тепломережі», 29025, м. Хмельницький, вул. Р.Шухевича, 17/1, код ЄДРПОУ 36123019.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Дата складення повного тексту рішення: 20.03.2026.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua