Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №686/4641/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4641/26

Провадження № 2-а/686/115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О.В.

при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку ст. 229 КАС України, справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Просить причини пропуску строку ОСОБА_1 - визнати поважними та поновити процесуальний строк звернення до суду. Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2025 № 9155 щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - визнати протиправною та скасувати. Справу стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

На обґрунтування свого позову вказав, що 24.06.2025 о 11 год. 21 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 складено протокол, яким йому ОСОБА_1 ставиться у вину, що останній не прибув 12.06.2025 о 09 год. 00 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці № 3709897 направленій Укрпоштою за номером поштового відправлення 0610257100165.

04.07.2025 реалізуючи повноваження наданні статтею 265 КУпАП начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 було прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 9155 з підстав порушення абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу 2 частини першої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», підпункт 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Окремо варто звернути увагу суду на те, що у оскаржуваній постанові зазначені персональні дані позивача, а саме: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване/задеклароване місце проживання АДРЕСА_1 » Однак, варто зазначити, що правильними даними є « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване/ задеклароване місце проживання АДРЕСА_1 ».

Зазначення неправильної дати його народження ( ІНФОРМАЦІЯ_3 замість правильної - ІНФОРМАЦІЯ_4 ) свідчить про некоректну ідентифікацію особи, щодо якої прийняте відповідне рішення, що безпосередньо вплинула на можливість належного та своєчасного повідомлення позивача про наявність даної постанови, у зв`язку з чим він фактично був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з відповідною постановою та реалізувати своє право на захист. Більше того, наявність помилки в ключових анкетних даних особи об`єктивно викликає сумнів у належності оскаржуваної постанови саме позивачу.

У тексті протоколу не зазначено, що даний лист із повісткою повернуто на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 з будь-якої підстави, визначеної Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) як-от повернення з підстави «адресат відсутній за вказаною адресою». У додатках до вказаної постанови також відсутній даний документ.

У постанові не зазначається про причини повернення даної повістки, відтак встановити об`єктивну істину чи надсилалась взагалі ця повістка на адресу особи неможливо.

Таким чином, відсутність факту вручення позивачу повістки або підтвердження про її повернення свідчить про порушення процедури повідомлення, передбаченої чинним законодавством.

За номером поштового відправлення 0610257100165, який зазначений у тексті постанови за допомогою онлайн-трекінгу на веб-саиті АТ «Укрпошта» з`ясовано, що «Дані про відправлення за номером 0610257100165 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі».

У постанові не конкретизовано, яким чином його належним чином оповіщено про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач, при прийнятті постанови, не посилається на докази фактичного вручення йому повістки, належного повідомлення про обов`язковість явки та наслідки її невиконання. Він завчасно уточнив персональні дані, зокрема актуальний номер мобільного телефону, однак жодних повідомлень, викликів чи сповіщень не надходило, конверт на адресу його проживання не був доставлений, більш того, якби на конверті був номер телефону отримувача, він б міг дізнатись про наявність даного поштового відправлення, однак матеріали справи не містять відомостей, ані про конверт і його реквізити, а ні про наявність чи відсутність його номеру мобільного телефону. Таким чином, фактичне оповіщення не відбулося, а формальне відправлення поштою не може вважатися належним доказом отримання повістки.

У додатках до постанови також не міститься жодного документального підтвердження факту відправлення чи повернення повістки, що є грубим порушенням процедури належного інформування громадянина про його обов`язки. У його діях відсутній будь-який умисел чи навіть об`єктивна можливість порушити вимоги чинного законодавства. Вся ця ситуація склалася виключно через неналежне інформування з боку територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що грубо порушує принцип правової визначеності та права особи на справедливий розгляд справи.

Він виконав свій обов`язок із оновлення даних, пройшов військово-лікарську комісію, є маю належним чином оформлену відстрочку від призову на військову службу, що може свідчити про належне виконання ним обов`язків, передбачених законодавством України про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Таким чином, відсутність факту вручення позивачу повістки або підтвердження про її повернення свідчить про порушення процедури повідомлення, передбаченої чинним законодавством. Позивач належним чином не був повідомлений про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказані обставини свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Про винесену постанову йому стало відомо після надходження сповіщення в мобільному застосунку «Дія» згідно з оновленою інформацією автоматизовної системи виконавчого провадження. Копію оскаржуваної постанови отримано представником позивача через автоматизовану систему виконавчого провадження 12.02.2026 року.

Представник позивача направив до суду заяву про розгляд справи у її відсутності та відсутності позивача, позовні вимоги підтримують та просять задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, направив до суду відзив, просить слухати справу у відсутності представника, відмовити у задоволені позовних вимог, та вказав, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації. 02.06.2025 року позивачу за адресою проживання, рекомендованим листом з описом № 0610257100165 надіслана повістка № 3709897 з вимогою з`явитись 12.06.2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних. У відповідача були відсутні дані про освіту, основну цивільну спеціальність та місце роботи. В порушення ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» та п.2 ч. 1 дод.2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач у встановлений у виклику день і час не з`явився. Про причини не прибуття за повісткою не повідомив. Відповідно до п.41 Порядку , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 № 560 визначено, що повістка може надсилатись засобами поштового зв`язку і днем отримання такого відправлення особою підтверджується інформацією або документами від поштового оператора. Відповідно до трекінгу поштового відправлення позивачу, воно повернуто у зв`язку з відсутністю адресата за адресою. Листи, що повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини» - належно вручені.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 04.07.2025, ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 17 000,00 грн.

Відповідно до постанови, встановлено, що 24.06.2025 року о 11 год. 21 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , 1994 р.н., перебував у розшуку, у зв`язку із тим, що не прибув 12.06.2025 року на 09-00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці №3709897 направленій Укрпоштою №0610257100165, яку не отримав, повістка повернулась у зв`язку із відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується повісткою, трекінгом відправлення, причин неявки не повідомив, порушив вимоги абзацу 3 пункту 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункт 2 пункту 1 додатку 2 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначених постановою КМУ №1487 від 30 грудня 2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП під час дії особливого періоду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно з п.1 Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" «Пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" викласти в такій редакції: "2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".

Відповідно до даних Резерв+, ОСОБА_1 дані уточнив вчасно, проходив ВЛК 17.11.2022 року, наявна відстрочка на підставі п. 13 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" до завершення мобілізації, водій, здійснює перевезення автомобільним транспортом.

З наведеного слідує, що відповідач належними та допустимими доказами не підтвердив наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вказаною статтею.

Суд зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Частина 1 статті 247 КУпАП зазначає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин суд, вважає, що слід скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2025 № 9155 щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до ст.139 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судові витрати у розмірі 532,48 грн. судового збору.

Керуючись ст..ст. 38, 210-1,247,268,284,289,292,293 КУпАП, ст..ст.2,9,77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Другий відділ Державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення від 04.07.2025 № 9155 щодо ОСОБА_1 за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Справу стосовно притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП - закрити за відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 532,48 грн. судового збору.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено 18.03.2026 року.

Суддя: