Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №569/20632/25 — Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 569/20632/25

Провадження № 2/675/226/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2026 р. м. Ізяслав

Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого судді - Пашкевича Р. В.,

за участю: секретаря судового засідання – Гедзенюк В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в залі суду в м. Ізяслав цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2025 АТ «А-Банк» звернулось до Рівненського міського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року в розмірі 65954,26 грн, що виникла станом на 26.09.2025 року, а також судових витрат в розмірі 2422,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26.03.2025 року ОСОБА_1 , будучи клієнтом АТ «А-Банк», уклала з позивачем кредитний договір №АBH0CT155101377722, за умовами якого отримала кредит у сумі 50000,00 грн. строком на 36 місяців зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 75 % річних.

АТ «А-Банк» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами кредитного договору.

Позивач вказує, що в порушення умов кредитного договору відповідачка взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 26.09.2025 року виникла заборгованість у сумі 65954,26 грн, з яких: 49650,28 грн. - тіло кредиту, 15547,03 грн. - проценти за користування кредитом та 756,95 грн. – заборгованість за пенею.

Враховуючи наведене, АТ «А-Банк» просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість та судові витрати по справі.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29.09.2025 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд Ізяславського районного суду Хмельницької області.

Ухвалою судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 27.11.2025 року позовну заяву АТ «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без руху, які у встановлені строки позивачем усунуто.

Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 03.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано сторонам по справі подати відзив та відповідь на відзив.

Представник позивача Шкапенко О. В. у судове засідання не з`явився, у поданому до суду письмовому клопотанні просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце слухання справи повідомлена у встановленому законом порядку, про причини неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Представник відповідача у поданому до суду письмовому клопотанні просив розглянути справу без його участі, зазначивши, що відповідач ОСОБА_1 визнає позовні вимоги частково, тільки щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту, в іншій частині просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено, що 26.03.2025 року між АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №АBH0CT155101377722 шляхом підписання відповідачкою заяви про надання послуги «Швидка готівка».

Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», заява про надання послуги «Швидка готівка» №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року, Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит підписані відповідачкою електронним підписом за допомогою відкритого ключа.

Із заяви про надання послуги «Швидка готівка» №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 просила АТ «А-Банк» надати їй кредит за послугою «Швидка готівка» у сумі 50000,00 грн. на строк кредитування 36 місяців із 26.03.2025 року по 26.03.2028 року включно, зі сплатою процентів у розмірі 75 % річних, розмір щомісячного платежу складав 3564,67 грн., номер платіжної картки, на яку зараховувалася сума кредиту 5375235204142580, загальна сума кредиту до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків, комісії становить 128328,76 грн.

Відповідно до меморіального ордеру №TR.45220351.35991.1007 від 26.03.2025 року банк видав ОСОБА_1 кредит в сумі 50000,00 грн. згідно кредитного договору №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року.

У зв`язку із неповним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань із повернення грошових коштів за кредитним договором, заборгованість станом на 26.09.2025 року становить в сумі 65954,26 грн., з яких: 49650,28 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 15547,03 грн. – загальний залишок заборгованості за процентами та 756,95 грн. – загальний залишок заборгованості за пенею, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року та випискою по кредиту за період з 26.03.2025 року по 25.09.2025 року.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

У силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як передбачено ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Із положень ч. 3 ст. 11 Закону України від 03вересня 2015року №675-VIII«Про електронну комерцію» слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону №675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

За змістом ч. 6 ст. 11 Закону №675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону № 675-VIII).

У силу п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону №675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У ч. 1 ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.

Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.

Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Зобов`язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Досліджені судом докази вказують на те, що АТ «А-Банк» і ОСОБА_1 уклали в електронній формі кредитний договір, який підписаний сторонами електронним підписом.

Відповідачка підписала усі документи електронним підписом за допомогою відкритого ключа.

При укладенні кредитного договору відповідачкою вчинено ряд дій, без здійснення яких договір був би не укладеним, що в свою чергу підтверджує укладання вказаного договору в електронній формі.

ОСОБА_1 була належним чином ознайомлена з умовами вищевказаного кредитного договору, отримала грошові кошти в сумі 50000,00 грн. на вказану нею банківську картку, однак не виконала грошові зобов`язання по поверненню кредитних коштів, а тому заборгованість по договору кредиту в межах строку кредитування підлягає стягненню за рішенням суду.

Враховуючи, що ОСОБА_1 порушила умови договору кредиту №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року, допустила прострочення з повернення тіла кредиту, тому з неї на користь АТ «А-Банк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту, яка утворилась станом на 26.09.2025 року, в загальному розмірі 49650,28 грн.

При обрахунку розміру заборгованості за процентами за кредитним договором №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року слід виходити з наступного.

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 25.05.2018 року ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_3 та змінила прізвище з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 ».

Представник відповідача долучив до матеріалів справи довідку №157 від 28.01.2026 року, яка видана військовою частиною НОМЕР_2 та копію витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_2 №114 від 29.05.2020 року, з яких вбачається, що ОСОБА_3 з 29.05.2020 року перебуває на військовій службі за контрактом.

Згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.», відсотки за період проходження військової служби відповідачем по спірному кредитному договору не нараховуються.

Ці положення внесені до Закону №2011-ХІІ згідно із Законом України від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку», який набрав чинності 18.05.2024 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що на відповідача, як дружину військовослужбовця, який був призваний на військову службу за призовом під час мобілізації, поширюються пільги, передбачені п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовці та членів їх сімей» та, відповідно, відсутні правові підстави для задоволення позову в частині стягнення з неї на користь позивача нарахованих процентів за кредитним договором №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року в розмірі 15547,03 грн.

Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідача пені в сумі 756,95 грн. суд дійшов таких висновків.

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 рокує Дія воєнного стану в Україні неодноразово продовжувалася та діє дотепер.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавець звільнив позичальників від відповідальності визначеної статтею 625 ЦПК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 та такі нарахування підлягають списанню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги щодо стягнення пені в сумі 756,95 грн. задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі викладеного, оцінивши надані докази у їх сукупності, надавши їм належну правову оцінку суд дійшов висновку про наявність підстав стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 49650,28 грн. – загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 75,28% (49650,28:65954,26х100), з урахуванням приписів п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 1823,58 грн. (2422,40х75,28%).

Відповідно до ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи, необхідні та достатні для ухвалення даного рішення, отримали достатню оцінку.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 48, 51, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент - Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп – НОМЕР_3 , на користь Акціонерного товариства «Акцент - Банк» (місце знаходження - 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ – 14360080) заборгованість за кредитним договором №АBH0CT155101377722 від 26.03.2025 року у розмірі 49650 (сорок дев`ять тисяч шістсот п`ятдесят) грн. 28 коп., а також судовий збір у розмірі 1823 (тисяча вісімсот двадцять три) грн. 58 коп.

У задоволенні решти позовних вимог Акціонерного товариства «Акцент - Банк» відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Акцент - Банк»: місце знаходження - м. Дніпро, вул.Батумська, 11; код ЄДРПОУ – 14360080.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп – НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя: Р. В. Пашкевич