Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №485/103/26 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 485/103/26

Провадження №2/485/187/26

Рішення

іменем України

20 березня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого - судді Соловйова О.В.,

секретар судового засідання Гусарова І.М.,

за участю представника позивача - Єськової О.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

встановив:

У січні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" (далі ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Позовні вимоги обґрунтовують тим, що 13 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" (далі - ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів") та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 75588285, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 5000,00 грн на узгоджений у договорі строк та зі сплатою процентів за користування кредитом. 30 грудня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" (далі ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ") укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" відступило ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 10 січня 2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідачка свого зобов"язання щодо повернення кредитних коштів не виконала, внаслідок чого допустила заборгованість за договором № 75588285 від 13 травня 2021 року у розмірі 17109,05 грн, яка складається з: заборгованості за основним зобов"язанням (за тілом кредиту) в розмірі 5000,00 грн, заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 11940,00 грн, нараховані 3% річних в розмірі 23,01 грн та інфляційні збитки 146,04 грн.

Також, 26 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" (далі - ТОВ "МІЛОАН") та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір № 4964664, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у сумі 5000,00 грн на узгоджений у договорі строк та зі сплатою процентів за користування кредитом. 29 листопада 2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 29-11-102, відповідно до якого ТОВ "МІЛОАН" відступило ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 10 січня 2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" відступило ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" право грошової вимоги до позичальників, в тому числі за договором, укладеним із ОСОБА_1 . Відповідачка свого зобов"язання щодо повернення кредитних коштів не виконала, внаслідок чого допустила заборгованість за договором № 4964664 від 26 червня 2021 року у розмірі 32520,61 грн, яка складається з: заборгованості за основним зобов"язанням (за тілом кредиту) в розмірі 3941,00 грн та заборгованості за нарахованими відсотками в розмірі 28579,61 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за двома кредитними договорами в загальному розмірі 49629,66 грн, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн та на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

16 лютого 2026 року відповідачка ОСОБА_1 подала відзив на позовну заяву в якому просить у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вказала на те, що кредитні договори були укладені в 2021 році, позивачем пропущено строк позовної давності та позивачка просить застосувати до вимог позивача наслідки спливу позовної давності. Також зазначила про те, що вона перебуває у скрутному матеріальному становищі, самостійно виховує дітей, не має можливості сплатити заявлену до стягнення позивачем суму заборгованості (а.с. 143).

У відповіді на відзив від 23 лютого 2026 року представником позивача підтримано позовні вимоги у повному обсязі, наголошено на необхідності їх задоволення, яка обґрунтовується тим, що обставини на які посилається відповідач у відзиві на позовну заяву, як на підстави для відмови у задоволенні позовних вимог в повному обсязі є не обґрунтовані, недоведені та суперечать умовам укладених правочинів (а.с. 152-158).

05 березня 2026 року відповідачка подала заперечення на відповідь на відзив (а.с. 167-168).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити.

Відповідачка у відзиві на позовну заяву просила справу розглянути за її відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що 13 травня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 75588285 (на умовах повернення позики в кінці строку позики), за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти (суму позики) у розмірі 5000,00 грн строком на 30 днів до 12 червня 2021 року зі сплатою відсотків у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка/фіксована). Процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день (не використовується в період карантину) 2,70%, що узгоджується п. 2 договору (а.с. 115).

Пунктом 1 вказаного договору визначено, що за цим договором позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Згідно п. 4 договору позики підписуючи договорі відповідачка підтвердила, що: ознайомлена на сайті http:/mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією про позикодавця та його послуги, що передбачена ст.. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; до моменту підписання договору вивчила цей Договорі та Правила надання грошових коштів у позику (на у мовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту розміщені на сайті http:/mycredit.ua/ru/documents-license/ (надалі - «Правила»), їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення договору, а також зазначена в Правилах процедура і наслідки оформлення позичальником продовження с року користування позикою (пролонгація) їй зрозумілі.

Згідно п. 7.1. Правил позичальник має право продовжити строк користування Позикою (далі - Пролонгація). За продовження с троку користування позикою, позичальник сплачує Товариству проценти та умовах , обраних позичальником для здійснення певного виду пролонгації. Умови пролонгації вказуються в особистому кабінеті позичальника на сайті (п. 7.2. Правил). При кожному продовженні строку користування позикою, змінюється кінцева дата строку позики та кінцева дата строку (терміну) дії договору позики на відповідну кількість календарних днів. Після кожного оформлення пролонгації, на електронну адресу позичальника , яку позичальник зазначив як контактну при реєстрації на сайті, товариство відправляє повідомлення з інформацією про оформлену позичальником пролонгацію. Таке повідомлення містить інформацію, зокрема, щодо нового строку позики, розміру заборгованості до повернення позичальником (п. 7.6. Правил).

За даними таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, орієнтовна загальна вартість кредиту складає 7985,00 грн.

Як убачається із договору позики, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису, зокрема відповідачкою договір підписано одноразовим ідентифікатором Sqbm1Q6IF.

Отже, договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.

Видача кредитних коштів в сумі 5000,00 грн підтверджується довідкою ТОВ "Фінансова компанія "ФІНЕКСПРЕС" від 07 листопада 2025 року, відповідно до якої на карту НОМЕР_1 13 травня 2021 року було перераховано грошові кошти у вказаній сумі (а.с. 122).

Згідно розрахунку заборгованості за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року, складеного первісним кредитором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів", станом на 30 грудня 2021 року заборгованість складала 16940,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11940,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 126-129).

30 грудня 2021 року між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 30-12/2021, у відповідності до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передав (відступив) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" прийняв належні ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.33-37 39-44).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 30-12/2021 від 30 грудня 2021 року, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року в сумі 16940,00 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11940,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 45).

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року складеного кредитором ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", вказаним кредитором було нараховано 3% річних за період з 30.12.2021 до 23.02.2022 в розмірі 23,01 грн та інфляційні збитки у період з січня 2022 року по лютий 2022 року у розмірі 146,04 грн, та станом на 10 січня 2023 року заборгованість за кредитним договором складала у загальному розмірі 17109,05 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11940,00 грн - заборгованість за відсотками, 23,01 грн нараховані 3% річних та 146,04 грн інфляційні збитки (а.с. 10).

10 січня 2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" передав (відступив) ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" прийняв належні ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.46-59, 61-66).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року в сумі 17109,05 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11940,00 грн - заборгованість за відсотками, 169,05 грн нараховані за порушення грошового зобов"язання згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 68).

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", відповідачка свої зобов`язання за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року не виконувала, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснювала (а.с. 16).

Крім того, 26 червня 2021 року між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 4964664, за умовами якого відповідачка отримала грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 5000,00 грн на строк 30 днів до 26 липня 2021 року зі сплатою процентів за користування кредитом в сумі 15,00 грн, які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, що узгоджується з п.1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.5.1, 1.5.2 договору (а.с.12-15).

Відповідно до п.1.6 Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

У пункті 2.2.1 договору визначено, що позичальник сплачує кредитодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п.1.5.1-1.5.2 договору, в термін (дату) вказаний в п.1.4. У випадку, якщо позичальник продовжує строк кредитування, вказаний в п.1.3 договору, він додатково має сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту, проценти за ставкою визначеною п.1.5.2 або проценти за стандартною (базовою) ставкою, визначеною п.1.6 договору, в сумі та на умовах визначених п.2.3 договору.

За змістом п.3.4.2 договору позичальник має право здійснювати пролонгацію на умовах передбачених цим договором.

У пункті 2.3 договору визначено, що пролонгація може відбуватися на пільгових умовах (п.2.3.1.1) або на стандартних (базових) умовах.

Пунктом 2.3.1.1. передбачено право позичальника на неодноразове продовження строку кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

За умовами п.2.3.1.2. Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Як убачається із кредитного договору, він підписаний сторонами шляхом вчинення електронного підпису, зокрема відповідачкою договір підписано одноразовим ідентифікатором J47441 направлений 26 червня 2021 року на номер телефону НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про ідентифікацію ТОВ "МІЛОАН" (а.с. 90).

Отже, договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України "Про електронну комерцію" прирівнюється до письмової форми.

Разом з укладанням кредитного договору ОСОБА_1 попередньо було підписано анкету-заяву на кредит № 4964664 від 25 червня 2021 року (а.с.73-74), відповідачка також ознайомилася та підписала графік платежів, який є Додатком № 1 до кредитного договору (а.с. 38), та паспорт споживчого кредиту № 4964664 Додаток № 2 до кредитного договору (а.с.60).

Видача кредитних коштів в сумі 5000,00 грн підтверджується квитанцією платіжної системи LIQPAY № 1687867116 від 26 червня 2021 року, відповідно до якої на карту НОМЕР_3 *81 26 червня 2021 року було перераховано грошові кошти у вказаній сумі (а.с. 91).

Згідно відомості про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 4964664 від 25 червня 2021 року, складеної первісним кредитором ТОВ "МІЛОАН", станом на 26 жовтня 2021 року заборгованість складала 15377,26 грн, з яких: 3941,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11436,26 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 92-93).

29 листопада 2021 року між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 29-11-102, у відповідності до умов якого ТОВ "МІЛОАН" передав (відступив) ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" прийняв належні ТОВ "МІЛОАН" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.17-31).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29-11-102 від 29 листопада 2021 року, ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4964664 від 25 червня 2021 року в сумі 15377,26 грн, з яких: 3941,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 11436,26 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 32).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 4964664 від 25 червня 2021 року складеного кредитором ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ", вказаним кредитором було нараховано відсотки за користування кредитним коштами за період з 29.11.2021 до 23.02.2022 року у розмірі 28579,61 грн, у зв"язку з чим загальний розмір заборгованості на вказану дату склав 32520,61 грн, з яких: 3941,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28579,61 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 9).

Як зазначено вище, 10 січня 2023 року між ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" та ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, у відповідності до умов якого ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" передав (відступив) ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" прийняв належні ТОВ "ВЕРДИКТ КАПІТАЛ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.56-66, 68-77).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 4964664 від 25 червня 2021 року в сумі 32520,61 грн, з яких: 3941,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 28579,61 грн - заборгованість за відсотками (а.с. 67).

Згідно розрахунку заборгованості складеного ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором № 4964664 від 25 червня 2021 року не виконувала, після відступлення права грошової вимоги платежів для погашення існуючої заборгованості не здійснювала (а.с. 11).

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до змісту статей 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Що стосується договорів факторингу, суд зазначає наступне.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цсі 5.

Відповідно до вимог статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28.03.2018.

Як вбачається з наданого первісним кредитором ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" розрахунку заборгованості за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року (а.с. 126-129), сума відсотків в розмірі 11940,00 грн, яку просить стягнути позивач, нарахована за період з 13.05.2021 до 04.12.2021.

З вказаного вище розрахунку заборгованості вбачається часткова сплата відповідачкою відсотків за користування кредитними коштами, що відповідає умовам п. 7.1. Правил надання грошових коштів у позику (на у мовах повернення позики в кінці строку позики), у тому числі на умовах фінансового кредиту щодо пролонгації строку користування позикою, що свідчить про пролонгацію такого строку.

При цьому, умовами договору позики № 75588285 від 13 травня 2021 року та Правилами не передбачено строк пролонгації користування позикою, та згідно Правил, вказаний строк зазначається в Особистому кабінеті позичальника та повідомленнях, направлених на електронну адресу позичальника.

Враховуючи зазначене, судом не встановлено факту нарахування відсотків за користування позикою поза межами погодженими сторонами, з урахуванням пролонгації, строку користування позикою. Окрім того, відповідачка в своєму відзиві не спростовує факту пролонгації користування позикою та не зазначає про те, що відсотки за користування позикою їй нараховані поза межами строку користування позикою, з урахуванням пролонгації, зазначеного в особистому кабінеті та в повідомленнях, направлених на її електронну адресу.

З урахуванням зазначеного, вимоги позивача про стягнення з відповідачки заборгованості за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному розмірі (5000,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 11940,00 грн - заборгованість за відсотками 23,01 грн 3% річних, 146,04 грн інфляційні збитки, а всього 17109,05 грн).

Крім того, позивач зазначає в позовній заяві про наявність заборгованості по відсоткам за кредитним договором № 4964664 від 26 червня 2021 року в сумі 28579,61 грн, нараховані кредитором ТОВ "Вердикт Капітал" за період з 29.11.2021 по 23.02.2022.

Згідно із відомістю первісного кредитора ТОВ "Мілоан" про щоденні нарахування та погашення по кредитному договору № 4964664 від 26 червня 2021 року відповідачка вчиняла дії для продовження строку кредитування в порядку передбаченому п. 2.3.1.1. сплативши комісію, частину тіла кредиту та проценти, продовжувала користуватися кредитними коштами, відповідно загальний строк кредитування за Договором продовжився спочатку на пільгових, а після цього на стандартних (базових) умовах відповідно до п. 2.3.1.2. Станом на 26 жовтня 2021 року заборгованість відповідачки за кредитним договором склала 15377,26 грн, з яких 3941,00 грн заборгованість по тілу кредиту, 11436,26 грн заборгованість за відсотками (а.с. 92-93).

Відповідно до п. 1.3. Кредитного договору кредит надається строком на 30 днів з 26 червня 2021 року (строк кредитування). Однак умовами кредитного договору передбачена можливість продовження строку кредитування передбаченого п. 1.3., зокрема така можливість передбачена п. 2.3.1. кредитного договору.

Доказів на підтвердження продовження строку кредитування після 26 жовтня 2021 року позивачем не надано.

Таким чином, є обґрунтованим стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № 4964664 від 26 червня 2021 року по тілу кредиту у розмірі 3941,00 грн, та 11436,26 грн заборгованості за відсотками, всього у розмірі 15377,26 грн.

Посилання в судовому засіданні представника позивача про передбачену умовами договору можливість нарахування відсотків до виконання зобов"язань за договором суд вважає безпідставними оскільки вони суперечать правовій позиції викладеній в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28.03.2018.

Враховуючи вище наведене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитними договорами обґрунтовані та підлягають до задоволення, однак частково у розмірі 32486,31 грн, яка складається з наступного: за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року у розмірі 17109,05 грн, з яких: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11940,00 грн - заборгованість за відсотками, 23,01 грн нараховані 3% річних, 146,04 грн інфляційні збитки; та кредитним договором № 4964664 від 26 червня 2021 року у розмірі 15377,26 грн, з яких: 3941,00 грн заборгованість за основною сумою боргу, 11436,26 грн заборгованість за відсотками.

Відповідачка в своєму відзиві та та запереченнях не спростовувала факту отримання кредитних коштів та уклавдення кредитних договорів. Посилання відповідачки на ненадання позивачем доказів на підтвердження належності їй мобільного номера телефона, на який направлений одноразовий ідентифікатор (смс-код), не свідчить про заперечення факту укладення саме відповідачкою кредитних договорів, оскільки при оформленні кредиту відповідачака мала можливість використовувати будь-який доступний мобільний номер телефону. При цьому відповідачака не заперечує та спростовує факту отримання кредитних коштів.

З приводу застосування наслідків пропуску позовної давності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України). Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID_19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року, який набрав чинності 04 вересня 2025 року, пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, з 12 березня 2020 року по 01 липня 2023 року перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24 лютого 2022 року та по 03 вересня 2025 року перебіг строків позовної давності зупинено.

Отже, строки позовної давності не були пропущені позивачем, а, підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності у суду відсутні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, відповідно до вимог ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (а. с. 86).

У зв`язку з чим, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (65,46%) в розмірі 1742,81 грн.

Також, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов"язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (Рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.

Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Верховний Суд у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 зробив висновки про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем надано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та Адвокатським об`єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" (а.с. 78-81), перелік послуг та їх ціни (а.с. 82-83), заявку на надання юридичної допомоги № 615 від 01 грудня 2025 року за підписом сторін за Договором № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року ТОВ "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР" та адвокатського об"єднання "ЛІГАЛ АССІСТАНС" (а.с. 84), витяг з Акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року про погодження надання правових послуг адвокатським об"єднанням "ЛІГАЛ АССІСТАНС" у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитними договорами № 75588285 та № 4964664, а саме: надання усної консультації з вивченням документів - 2 год. на суму 4000,00 грн, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години на суму 12000,00 грн - всього 16000,00 грн (а.с.85).

Суд бере до уваги, що позовні вимоги ґрунтуються на праві грошової вимоги, що виникло з правочину, укладеного у письмовій формі. За своєю сутністю спірні правовідносини не є складними, а судова практика по такій категорії справ є усталеною. Розгляд справи здійснено судом оперативно в одному судовому засіданні без учасників справи.

Отже, оцінюючи обґрунтованість заяви позивача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 16000,00 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат (обсяг юридичної та технічної роботи, пов`язаної з розглядом справи у суді та її доцільністю).

Таким чином, беручи до уваги обсяг та зміст позовних вимог, складність справи, обсяг виконаних представником позивача робіт, докази на підтвердження понесених витрат, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог щодо компенсації витрат позивача на правову допомогу в межах суми понесених ним витрат в розмірі 5000,00 грн, оскільки, такий розмір видається пропорційним та обґрунтованим з огляду на складність.

Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР"до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОЛЛЕКТ ЦЕНТР", код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, заборгованість за кредитними договорами в загальному розмірі 32486,31 грн (тридцять дві тисячі чотириста вісімдесят шість грн 31 к,) з яких: за договором позики № 75588285 від 13 травня 2021 року у розмірі 17109,05 грн: 5000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11940,00 грн - заборгованість за відсотками, 23,01 грн - 3% річних, 146,04 грн інфляційні збитки; за кредитним договором № 4964664 від 26 червня 2021 року у розмірі 15377,26 грн: 3941,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11436,26 грн - заборгованість за відсотками; а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1742,81 грн (одна тисяча сімсот сорок дві грн 81 к.) та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн (п"ять тисяч грн 00 к).

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 20 березня 2026 року.

Суддя О. В. Соловйов