Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №459/279/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/279/26

Провадження № 2/459/101/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

20 березня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Отчак Н.Я.,

з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в :

28.01.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором №2106740466363 від 08.03.2021 у розмірі 35903,78 грн та вирішити питання судових витрат, які включають в себе витрати на правову допомогу. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.03.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 , було укладено Договір №2106740466363, за умовами якого ТОВ «Служба миттєвого кредитування» надало відповідачу споживчий кредит у сумі 2200,00 грн та строк дії кредитного договору 1 рік. Відповідач кредитні кошти отримала, але свої зобов`язання належним чином не виконала, внаслідок чого в нього виникла заборгованість.

Також зазначає, що 01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №1-12, за яким до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106740466363 від 08.03.2021.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023, за яким до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106740466363 від 08.03.2021.

18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №18-02/25, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2106740466363 від 08.03.2021.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2106740466363 від 08.03.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви становить 35903,78грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2200,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33703,78 грн.

Ухвалою від 29.01.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач не скористався правом на подачу відзиву.

У зв`язку із першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, розгляд справи 11.02.2026 відкладено на 27.02.2026.

На підставі розпорядження керівника апарату Шептицького міського суду Львівської області Рибіцької А. В. №71 від 23.02.2026 у зв`язку із тимчасовим відрядженням судді Дем`яновської Ю.Д. до Пустомитівського районного суду Львівської області, згідно з п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду здійснено повторний авторозподіл вказаної цивільної справи (протокол від 23.02.2026), відповідно до якого визначено головуючого суддю Отчак Н. Я.

У зв`язку із неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача, розгляд справи 27.02.2026 відкладено.

В судове засідання 20.03.2026 сторони не з`явились.

Представник позивача подала заяву про розгляд справи у її відсутності та зазначив, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач повторно у судове засідання не з`явилася, не повідомила суду про причини своєї відсутності, заяв чи клопотань не подала, хоча належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

В зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до ст.247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст.ст.81,83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 08.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2106740466363.

Згідно п. 1.1. Договору за цим договором товариство зобов`язалося надати позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами в заяві-анкеті, та складає 2200.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, нараховані згідно умов цього договору, його додатків та правил.

Відповідно до п. 1.4. Договору проценти за користування кредитом розраховуються від суми кредиту за кожний день користування (далі - «процентна ставка»), протягом фактичного строку користування кредитом починаючи з першого дня перерахування суми кредиту у наступному розмірі:

а) 2.00 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1.64 % порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 14.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.6);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в).

д) тип процентної ставки - фіксована.

Відповідно до п. 1.9. Договору граничний строк кредитування (строк дії кредитного договору): 1 (один) рік.

На виконання умов укладеного договору позикодавцем перераховано грошові кошти на рахунок позичальника у розмірі 2200.00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» від 04.02.2025, згідно якого на підставі укладеного між Кредитодавцем та Платіжною організацією договору про здійснення переказів грошових коштів Платіжною організацією, 08.03.2021 здійснено 1 переказ грошових коштів на карту № НОМЕР_1 , яка належить позичальнику, у сумі 2200.00 грн.

Договір про надання фінансових послуг укладено з відповідачем у електронній формі відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію» та підписано шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

У п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, 08.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2106740466363 у формі електронного документу, який був підписаний останньою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна кредитний договір №2106740466363 з нею не був би укладений.

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку в розмірі 2200 грн, яка передбачена умовами договору.

Разом з цим, відповідачем не виконувались умови кредитного договору, у зв`язку з чим станом на 06.01.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором №2106740466363 перед позивачем становить 35903,78грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 2200,00 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 33703,78 грн.

Щодо набуття ТОВ «Факторинг Партненрс» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу №1-12, за яким до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106740466363.

10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №2106740466363.

18.02.2025 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за яким до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2106740466363.

Відповідно до реєстру боржників до Договору №18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18.02.2025 від ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ТОВ «Факторинг Партнерс» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №2106740466363 на загальну суму 35903,78 грн.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Згідно з частиною першою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами першою та другою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Дослідивши вказаний розрахунок та інші матеріали справи, виходячи із заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення позивачем сума заборгованості за основною сумою боргу за Кредитним договором та процентами за користування кредитом узгоджується із умовами договору, розмір відсотків розраховано, виходячи із процентної ставки, погодженої сторонами, що відповідає принципу свободи договору, в межах строку кредитування.

Розмір заборгованості відповідачем не спростований, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Факторинг Партнерс» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №2106740466363 в сукупному розмірі 35903,78 грн. За наведених обставин, позов є підставним та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч.ч.1, 2 ст.137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

Позивач заявив до стягнення 13 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких надав копію договору про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024, копію прайс -листа АО «Лігал Ассістанс» затвердженого Рішенням Загальних зборів №01-11/2023 від 01.11.2023, заявку про надання юридичної допомоги № 503 від 01.12.2025, в якій зазначено вартість послуг 13 000 гривень, а саме: надання усної консультації 2 годин - 4 000 гривень, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години - 9 000 гривень, витяг з акту № 25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, в якому зазначено вартість послуг 13 000 гривень, а саме надання усної консультації 2 години - 4 000 гривень, складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 2 години - 9 000 гривень.

Суд наголошує, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У постановах від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц та від 05.07.2023 у справі №911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Верховний Суд у постанові від 31.08.2023 року у справі №824/20/23 висловив правову позицію, що зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

Суд зауважує, що справа не входить до категорії складних та розглядалась у спрощеному провадженні, ціна позову по даній цивільній справі становить 35903,78 гривень.

Крім того, послуги надані адвокатом, є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом діяльності позивача, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позиції.

З огляду на обставини справи, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи, час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, тривалість судового розгляду, значення справи для сторін, суд вважає, що розмір витрат позивача є непропорційним до предмету позову, вартість послуг є вочевидь завищеною, тому наявні підстави для часткового їх відшкодування відповідачем, а саме: в розмірі 4 000,00 гривень що відповідатиме обсягу наданих послуг та вимогам розумності та справедливості.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.2, 4, 12, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263- 265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ: 42640371) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 35903,78 гривень (тридцять п`ять тисяч дев`ятсот три гривні 78 копійок) заборгованості за кредитним договором №2106740466363 від 08.03.2021, з яких: 2200,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту, 33703,78 грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 4000,00 гривень (чотири тисячі гривень 00 копійок) судових витрат, понесених на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судових витрат понесених на сплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 20 березня 2026 року.

Суддя: Н. Я. Отчак