Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №465/397/26 — Франківський районний суд м. Львова

465/397/26

1-кп/465/834/26

Вирок

Іменем України

20.03.2026 м. Львів Франківський районний суд м. Львова у складі :

головуючого- судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

потерпілої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12025141370000854 від 11.11.2025 про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Косів, Івано - Франківської області, громадянина України, зереєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, з середньої освітою, пенсіонера, інваліда армії третьої групи,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», 10.11.2025 близько 15:20 год., перебуваючи за місцем свого спільного проживання з дружиною ОСОБА_5 у квартирі АДРЕСА_3 , умисно та безпідставно вчинив по відношенню до неї психологічне насильство, що носить системний характер, а саме ображав її образливими словами та нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою.

Вказані дії ОСОБА_4 є умисними та систематичними, оскільки до цього моменту відносно нього було винесено протоколи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП), які в подальшому розглянуті судом та ОСОБА_4 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, тобто за ст.173-2 КУпАП, зокрема:

- 25.04.2025 близько 18:40 год. ОСОБА_4 ,перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_2 , вчинив стосовно свої дружини ОСОБА_5 психологічне та фізичне домашнє насильство, а саме ображав її образливими словами та нецензурною лайкою, шарпав її за руки та волосся, чим завдав їй психологічну та фізичну шкоду здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За результатами розгляду Франківським районним судом міста Львова протоколу про вищевказане адміністративне правопорушення, постановою від 03.06.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 357 гривень;

- 21.05.2025 близько 21:20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, фізичного характеру, а саме накинувся на свою дружину ОСОБА_5 , наносив їй удари, дусив, що не спричинило тілесних ушкоджень, однак, внаслідок цих дій була завдана шкода фізичному та психічному здоров`ю, перебуваючи при цьому, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення рухів, чим завдав їй психологічну та фізичну шкоду здоров`ю, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

За результатами розгляду Франківським районним судом міста Львова протоколу про вищевказане адміністративне правопорушення, постановою від 01.07.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень;

- 25.07.2025 близько 21:20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання: АДРЕСА_2 , вчинив відносно свої дружини ОСОБА_5 повторно психологічне та фізичне домашнє насильство, а саме ображав її, принижував, штовхав, чим завдав її фізичному та психічному здоров`ю, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

За результатами розгляду Франківським районним судом міста Львова протоколу про вищевказане адміністративне правопорушення, постановою від 02.10.2025 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1020 гривень.

Таким чином, ОСОБА_4 скоїв домашнє насильство, а саме умисне систематичне вчинення психологічного насильства стосовно своєї бабусі, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК Украiни.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України, визнав повністю, надав показання про мотиви та обставини вчинення домашнього насильства. У скоєному щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні просила обвинуваченого суворо не карати.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив їм процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст.394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу та на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються, і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням храктеризуючих даних про особу обвинуваченого.

Отже, суд вважає доведеним факт скоєння ОСОБА_4 домашнього насильства, а саме умисного систематичного вчинення психологічного насильства стосовно своєї дружини, що призвело до психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно із ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі, принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

З огляду на викладене при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке з урахуванням положень ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, характер та ступінь суспільної небезпеки кримінального правопорушення, кількість епізодів вчинення домашнього насильства стосовно однієї потерпілої, відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням пом`якшуючих обставин, а саме- щире каяття, особу ОСОБА_4 , який відповідно до ст.89 КК України раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, за медичною допомогою до лікаря-психіатра не звертався, на обліку у КПН ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень» не перебуває, згідно посвідчення № 2848619410 є інвалідом армії третьої групи, відповідно до висновку КПН ЛОР "Львівський окологічний регіональний лікувально - діагностичний центр" ОСОБА_4 встановлено діагноз: Ca голови підшлункової з-зи, сТ4 сN1 MO, ст III, механічна жовтяниця. Виражений больовий с-ром. IIкл гр. Стан ЕРХГ та стентування холедоха.ХОЗЛ, наслідки перенесеної ЗЧМТ(2023р.).

Тому, з урахуванням тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеру і ступеня його суспільної небезпеки, відсутності обтяжуючих покарання обставин, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , враховуючи позицію потерпілої в судовому засіданні, останньому слід призначити покарання в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення, у виді позбалення волі.

Виходячи з вищевикладеного, беручи до уваги вищезазначені обставини, суд вважає, за необхідне визначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ст.126-1 КК України із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування покарання із випробуванням та встановленням іспитового терміну, а також з покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, що буде достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Запобіжний захід: особисте зобов`язання, застосований ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_4 - залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 369- 371, 373, 374, 376, 615 КПК України,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.126-1 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо він потягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації.

Запобіжний захід: особисте зобов`язання, застосований ухвалою слідчого судді відносно ОСОБА_4 - залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя ОСОБА_1