Рішення від 16 березня 2026 р. у справі №464/829/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/829/26

пр.№ 2-а/464/19/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17.03.2026 Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого-судді Чорна С.З.

при секретарі судових-засідань Сенюга М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в :

позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом, у якому просить скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6551452 від 22.01.2026, винесену інспектором 2 взводу 2 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції у Львівській області лейтенантом поліції Павлишином Олегом Михайловичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 680 грн., а також закрити провадження у справі.

В обґрунтування позову покликається на те, що 22.01.2026 інспектором 2 взводу 2 роти 2 батальйону УПП України у Львівській області Павлишином О. відносно нього складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6551452. Оскаржуваною постановою його було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.122 КупАП. Вважає постанову незаконною, необгрунтованою, та такою, яка підлягає скасуванню, оскільки стоянка транспортного засобу за адресою м.Львів, просп.Ч.Калини, 80, не могла перешкоджати руху транспортних засобів, оскільки на даній ділянці вулиці розміщується дві смуги для руху транспортних засобів в одному напрямку та відсутні дорожні знаки, які вказують на заборону зупинки чи стоянки.Транспортний засіб марки Renault Magnum був ним запаркований біля правого краю проїзної частини таким чином, що не створював жодних перешкод іншим учасникам руху.

Ухвалою суду від 16.02.2026 позов прийнято до розгляду та відкрито позовне провадження.

24.02.2026 представником відповідача Кутковською. Л.В. подано відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що відповідно до Постанови, 22.01.2026 року, близько 20 год. 34 хв., за адресою: м. Львів, проспект Червоної Калини, 80 Позивач, керуючи транспортним засобом із напівпричепом Renault Magnum 480 державний номерний знак НОМЕР_1 здійснив стоянку, де перешкоджає руху тролейбусів, чим порушив п. 15.10. «д» правил дорожнього руху України. Відповідно до ч. 1 ст. 283 та п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП інспектор УПП у Львівській області ДПП виніс постанову по справі про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу у розмірі 680 гривень. Відповідно до п.п 15.10 «д» ПДР України стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтована, винесена на підставі та у порядку передбаченому законодавством, а від так немає підстав для скасування постанови, а вимоги позивача є не обґрунтованими та задоволенню не підлягають. Доводи Позивача надані у позовній заяві спростовуються відеозаписом з реєстратора закріпленого на форменому одязі патрульного, на якому чітко зафіксовано, що припаркований транспортний засіб Позивача створює перешкоду в русі для тролейбуса.

Позивач подав клопотання про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує та просить такий задоволити.

Представник відповідач в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Розгляд справи просить проводити у її відсутності.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши письмові докази та оцінивши їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно постанови серії ЕНА №6551452 від 22.01.2026, ОСОБА_1 22.01.2026 о 20 год.34 хв. у м.Львові, по просп.Ч.Калини, 80, керуючи транспортним засобом із напівпричіпом ВС1849ХJ здійснив стоянку в місці де перешкоджає руху тролейбусів, чим порушив п.15.10."д" Правил дорожнього руху.

Частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 3 ст. 122 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил за ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.

Відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПДР України), стоянка забороняється у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів; (п.п. «д» п. 15.10 ПДР України).

Суд звертає увагу, що до матеріалів справи додано відеозаписи з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, які в розумінні ст. 251 КУпАП є належними доказами по цій справі.

Так, проаналізувавши відеозапис з нагрудного відеореєстратора інспектора поліції, судом встановлено, що цей відеозапис підтверджує, що позивач ОСОБА_1 22.01.2026 о 20 год.34 у м.Львові, по просп.Ч.Калини, 80, керуючи транспортним засобом із напівпричіпом ВС1849ХJ здійснив стоянку, внаслідок чого створив перешкоду учасникам дорожнього руху, чим порушив п. п. «д» п. 15.10. ПДР України порушення стоянки, у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або пішоходів.

Таким чином, суд вважає, що постанова про накладання адміністративного стягнення на позивача, об`єктивність якої підтверджена переглянутими під час судового засідання відеозаписом, наданим представником відповідача, є доказом правомірності поведінки суб`єкта владних повноважень у взаємостосунках з позивачем.

Доводи позивача про відсутність доказів вчинення ним адміністративного правопорушення є безпідставними та спрямовані лише на уникнення відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, винуватість в якому повністю доведена.

Наданий позивачем відеозапис є неналежним доказом, оскільки не відображає обставини вчинення адміністративного правопорушення саме в момент його фіксації, а зроблений за інших погодних умов, що впливає на сприйняття дорожньої обстановки.

Відтак, позивачем не надано доказів, які спростовують обставини, викладені поліцейським в постанові про притягнення його до адміністративної відповідальності, відтак, судом розцінюються необґрунтованими доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.122 КУпАП, та як спосіб уникнення ним адміністративної відповідальності при накладенні адміністративного стягнення.

Отже, за встановлених обставин, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що аналіз фактичних обставин справи, встановлених під час її розгляду, у їх взаємному зв`язку та сукупності мотивів, покладених в основу оскаржуваної постанови ЕНА №6551452 від 22.01.2026 року, надає підстави для висновку про доведеність у спірних правовідносинах належними та допустимими доказами вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 3 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи вищенаведене, суд уважає, що правові підстави для скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА №6551452 від 22.01.2026 відсутні.

Керуючись ст.ст. 5, 6-8, 10, 19, 20, 79, 242-246, 251, 286 КАС України, суд,

у х в а л и в :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, м. Львів, вул. Перфецького, 19.

Суддя