Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №452/3914/25 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/3914/25

Провадження № 2/452/50/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"19" березня 2026 р. м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Бікезіної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» через систему "Електронний суд" 14 жовтня 2025 року звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № L7243001 від 27 листопада 2018 року в розмірі 30450 грн. 61 коп., яка складається з: суми заборгованості – 23267 грн.; суми інфляційних втрат – 5087 грн. 67 коп.; суми 3 % річних – 2095 грн. 94 коп., а також стягнути понесені судові витрати, а саме: 5000 грн. - витрати на правничу допомогу та 2422 грн. 40 коп. сплачений судовий збір.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 27 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» (далі первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № L7243001. В інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФК «Дінеро» присвоєно номер № L7243001, паралельно з номером договору № AG9180347, який зазначено в документах (на сайті) кредитора. Договір укладено в електронній формі. Первісний кредитор виконав умови кредитного договору та перерахував на рахунок відповідачки безготівковим шляхом кошти, натомість позичальниця не виконала умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого виникла заборгованість. Згідно детального розрахунку заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро», загальний розмір заборгованості становив 23267 грн., яка складалася з тіла кредиту у розмірі 10600 грн.; заборгованості по відсоткам за користування кредитом у розмірі 2067 грн., а також іншими заборгованостями (в тому числі комісією та пенями) у розмірі 10600 грн.

Між ТОВ «Фінансова компанія «Дінеро» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 1 липня 2019 року укладено договір відступлення права вимоги № 01072019, на підставі чого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі за договором кредитної лінії № L7243001, за яким ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» набуло прав кредитора відносно відповідачки.

Станом на дату укладення договору № 01072019 від 1 липня 2019 року відступлення права вимоги, сума заборгованості відповідачки перед новим кредитором - ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» за кредитним договором становила 23267 грн.

Відповідно до протоколу загальних зборів № 1706 від 25 липня 2024 року перейменовано ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС».

Всупереч умов кредитного договору та вимог закону відповідачка належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання щодо повернення суми кредиту та сплати процентів і комісії, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед новим кредитором ТОВ «ВІН ФІНАНС» в загальному розмірі 30450 грн. 61 коп. з урахуванням 3 відсотків річних та інфляційних втрат (а.с. 1-15).

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1893948 від 15 жовтня 2025 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22).

Ухвалою судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; відповідачці запропоновано надати відзив на позовну заяву (а.с.23).

Представник позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС», будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав повністю, не заперечуючи проти заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 , яка належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, в порядку п. 3) ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явилася, про поважні причини неприбуття суд не повідомила, відзив на позов не надала.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавиться провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, ухвалою суду від 19 березня 2026 року прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою всіх учасників справи, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши такі фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За загальним правилом (ч. 1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, при цьому кожна сторона відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дінеро» 27 листопада 2018 року укладено договір кредитної лінії № L7243001. Договір укладено в електронній формі.

Договір складається зі Спеціальних умов Договору кредитної лінії та Загальних умов Договору кредитної лінії, а також будь-яких змін або доповнень до них.

З довідки про ідентифікацію вбачається, що ОСОБА_1 14.11.2018 року подала заявку на отримання кредиту та на її фінансовий номер телефона, який був вказаний нею, було відправлено Otp-пароль 250183.

Відповідно до п. 2.1.2. договору ОСОБА_1 , ввівши Otp-пароль підтвердила, що приймає та підписує пропозицію та підтверджує укладення Договору на основі загальних умов кредиту.

Згідно п. 3.1. договору, Кредитор зобов`язався надати кредит Позичальнику в межах лінії кредитної лінії, на основі Заяви Позичальника та за умови їх схвалення, а Позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю Суму наданого кредиту.

Відповідно до п. 4.1. договору, за користування сумами, які надаються в якості Кредиту за Договором та в межах Ліміту кредитної лінії, Позичальник повинен сплачувати Кредитодавцю Відсотки по Кредиту за відсотковою ставкою, яка зазначається в Спеціальних умовах Кредиту. Оплата Відсотків по кредиту здійснюється до останнього Терміну оплати. Відсотки по Кредиту обчислюються за весь період часу, коли Кредит використовувався Позичальником, починаючи з першого з дня надання Кредиту та закінчуючи днем, коли всю суму наданого кредиту було повернуто Кредитодавцю для короткострокового кредиту, або закінчуючи днем, коли повну суму відповідного Договірного платежу, встановлено в Графіку платежів, було сплачено Кредитодавцю для довгострокового кредиту. Ставка відсотків за Кредитом є змінюваною і залежить від тривалості Кредиту.

Згідно із п. 4.2. договору, якщо позичальник не погасив кредит до останнього Терміну оплати, Позичальник повинен сплатити Пеню за кожен день затримки, яка обчислюється як відсоток, зазначений у спеціальних умовах Кредиту, що застосовується до простроченої суми Договірних компенсацій, починаючи з першого дня після закінчення Терміну оплати та до повного погашення простроченої частини Договірних компенсацій. Нарахування пені припиняється, коли досягнуто максимального розміру Пені, передбаченого Законодавством.

Відповідно до спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9180347, ліміт кредитної лінії становить 10625,00 грн. Потенційний ліміт кредитної лінії – 20000,00 грн. Сума кредиту (надана сума кредиту) 10600,00 грн. Строк кредиту 30 днів, до 27.12.2018 року. Відсоткова ставка в день початково зазначеної тривалості кредиту 0,65%. Реальна річна відсоткова ставка 234%. Комісія за організацію продовження від 12 до 29% від несплаченої суми кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту – 12667,00 грн. Штраф – 50% від простроченої суми наданого кредиту (а.с.32).

Згідно із спеціальними умовами для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії № AG9180347 Комісія за організацію продовження у зв`язку з простроченою заборгованістю становить за 7 днів – 795 грн., за 14 днів – 1219,00 грн., за 30 днів – 2003,00 грн. (а.с.35).

Згідно із додатковою угодою до спеціальних умов для короткострокового кредиту Договору кредитної лінії №AM175969 дата повного погашення кредиту – 02.03.2019 року (а.с.40).

Згідно розрахунку заборгованості за Договором AG9180347 за період 27 листопада 2018 року – 1 липня 2019 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Дінеро» за тілом кредиту становить: 10600 грн.; процентами для початкового зазначеної тривалості: 2067 грн.; нарахованими штраф/пеня: 5300 грн.; комісією за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю: 5300 грн., що разом становить: 23267 грн. (а.с.29-31).

Між Первісним кредитором Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінеро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» 01 липня 2019 року укладено Договір відступлення прав вимоги № 01072019, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК «Дінеро» передає (відступає) ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» за плату, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» приймає належні ТОВ «ФК «Дінеро» права грошової вимоги до Боржників за Кредитними договорами вказаними у Реєстрах Боржників, укладеними між ТОВ «ФК «Дінеро» та Боржниками (Портфель Заборгованості).

Відповідно до п.1.2. Договору відступлення прав вимоги, внаслідок передачі (відступлення) Портфеля Заборгованості за цим Договором, ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» заміняє ТОВ «ФК «Дінеро» у Кредитних Договорах, що входять до Портфеля Заборгованості та відповідно вказані у Реєстрах Боржників, та набуває прав грошових вимог ТОВ «ФК «Дінеро» за цими Кредитними договорами, включаючи право вимагати від Боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань Боржників за Кредитними договорами.

Згідно із п.6 договору, у відповідності до умов цього Договору ТОВ «ФК «Дінеро» передає (відступає) ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Права вимоги до Боржників які виникли у ТОВ «ФК «Дінеро» внаслідок укладення з Боржниками Кредитних договорів та надання Кредитором Боржникам кредитних коштів, та які входять до Портфелю Заборгованості. Загальний розмір Портфеля Заборгованості Боржників, Права вимоги до яких відступаються, визначаються станом на дату підписання Сторонам Актів прийому-передачі. Оформлення відступлення Права Вимоги відбувається в наступному порядку: а) один раз на два тижні Сторони підписують Акти прийому-передачі та ТОВ «ФК «Дінеро» передає ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в електронному вигляді Реєстри Боржників, що передаються Кредитором ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» в рамках даного Договору.

За цим Договором ТОВ «ФК «Дінеро» передає, а ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» приймає Права Вимоги в розмірі Портфеля Заборгованості. Для підтвердження дійсності Прав Вимоги, що відступаються, ТОВ «ФК «Дінеро» надає ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» Кредиторові Документацію в порядку, передбаченому цим Договором.

З Реєстру Боржників від 01.07.2019 року до Договору відступлення прав вимоги вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість у сумі 23267 грн., що складається з: заборгованості за тілом кредиту 10600 грн.; процентами 2067 грн.; нарахованими штраф/пеня: 5300 грн.; комісією за підготовку та направлення документів/повідомлень у зв`язку з простроченою заборгованістю: 5300 грн. (а.с.43-45).

Відповідно до Наказу ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» від 25.07.2024, було перейменовано з 25.07.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Довіра та Гарантія» у Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС».

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ст.627 Цивільного кодексу України)

Відповідно до положень ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

В статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

Положенням ч.1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.

Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 року у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 року у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 року у справі № 234/7723/20.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням (ст.610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

За положеннями п.1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтею 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанова Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17).

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DOMBO BEHEER B.V. v. THE NETHERLANDS, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27 жовтня 1993 року).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи. Подавши свої докази, позивач реалізував своє право на доказування і одночасно виконав обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки відповідачка в порушення умов договору свої зобов`язання належним чином не виконала, не забезпечивши своєчасного повернення запозичених коштів, у позивача виникло право вимагати від відповідача повернення суми кредиту.

Відповідачка ОСОБА_1 не скористалася своїм правом щодо спростування позовних вимог, розміру заборгованості, зазначеною позивачем.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» у частині стягнення заборгованості за кредитом у сумі 23267 грн. підтверджуються належними, достатніми, достовірними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачки суму збитків з урахуванням 3 % річних в розмірі 2095 грн. 94 коп. та суму збитків інфляційних втрат за несвоєчасне виконання кредитних зобов`язань 5087 грн. 67 коп. за період з 23.02.2019 року по 23.02.2022 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, згідно із п. 15 Перехідних Положень Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України був встановлений карантин, який відмінений з 30 червня 2023 року Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже з врахуванням п.15 Перехідних Положень Цивільного кодексу України, такі суми збитків підлягають стягненню частково за період з 01.07.2019 року (дата укладання договору відступлення права вимоги) по 23.02.2022 року, а саме:

?інфляційні витрати в розмірі 68,03 грн. (період з 01.07.2019 року (дата укладання договору відступлення права вимоги)

IIc (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) = 1.00292390

Інфляційне збільшення: 23 267,00 x 1.00292390 - 23 267,00 = 68,03 грн.

?3 відсотки річних

з 01/07/2019 до 31/12/2019 23 267,00 x 3 % x 184 : 365 : 100= 351,87 грн.

з 01/01/2020 до 12/03/2020 23 267,00 x 3 % x 72 : 366 : 100=137,31 грн.

З урахуванням викладеного, на переконання суду, з відповідачки підлягає стягненню на користь позивача заборгованість в розмірі 23 824,22 грн. (23 267,00 (сума боргу) + 68,03 (інфляційне збільшення) + 489,19 (3% річних) = 23 824,22 грн.).

З приводу вимоги позивача про відшкодування понесених ним судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено в дохід держави судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп., що підтверджено наданою платіжною інструкцією

№ 284011008 від 16 серпня 2024 року.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ВІН ФІНАНС» задоволено частково, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (78,2 %) в сумі 1894,32 грн.

При зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесених витрат на правничу допомогу в сумі

5000 грн., що підтверджуються письмовими доказами, а саме: договір № 36, укладений 25 квітня 2024 року між ТзОВ «ФК «Довіра та гарантія» та адвокатським бюро «Анастасії Міньковської, додаткову угоду від 25 квітня 2024 року, акт від 9 жовтня 2025 року та детальний опис робіт, на підставі яких вартість надання правової допомоги (складання позовної заяви, направлення через підсистему Електронний суд).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Враховуючи викладене та ті обставини, що позовні вимоги задоволені частково,

суд вважає, що підлягає стягненню з відповідачки в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу 2000,00 грн.

Таким чином, у відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «ВІН ФІНАНС» підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в розмірі 1894,32 грн. та витрат за надання правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 81, 89, 133, 141, 247, 259 , 263, 265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 610, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором № AG9180347 (L7243001) від 27 листопада 2018 року у розмірі 23 824,22 (двадцять три тисячі вісімсот двадцять чотири) грн., 22 (двадцять дві) коп., з яких: 23 267,00 грн. - сума боргу, 68,03 грн. - інфляційні втрати, 489,19 грн. – 3 відстоки річних.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1894,32 грн. та витрати за надання правничої допомоги в розмірі 2000,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Самбірського міськрайонного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІН ФІНАНС», юридична адреса: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 38750239.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлений 19 березня 2026 року.

Суддя