Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №643/767/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/619/26

Справа № 643/767/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Салтівського районного суду міста Харкова кримінальне провадження за № 42025222080000026 від 17.09.2025, яке надійшло від Дергачівської окружної прокуратури Харківської області за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, громадянина України, з вищою освітою, офіційно працевлаштований на посаді лікаря-анестезіолога Благодійна організація «Благодійний фонд «ПДМШ», одруженого, який має на утримані трьох малолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_2 - дитину з інвалідністю, ІНФОРМАЦІЯ_3 - дитину з інвалідністю та ІНФОРМАЦІЯ_4 , раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_5 , маючи злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, шляхом створення штучних умов для надання йому неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, 17.07.2025, більш точний час в ході проведення досудового розслідування та суду встановити не виявилось можливим, перебуваючи в приміщенні службового кабінету за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, в ході особистої бесіди із ОСОБА_6 , яка діяла в інтересах ОСОБА_7 , та звернулась до ОСОБА_5 із питанням поліпшення стану здоров’я ОСОБА_7 через залежність останнього від наркотичних засобів. ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_7 може пройти курс лікування КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» та після цього може отримати медичні документи, які стануть підставою для прийняття рішення посадовими особами РТЦК та СП про виключення з військового обліку або надання відстрочки від мобілізації. Далі ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 про те, що за вказані дії вона повинна передати ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 2000 доларів США, в іншому випадку ОСОБА_7 не зможе пройти курс лікування.

Таким чином, ОСОБА_5 , створив для ОСОБА_6 штучні умови, за яких остання була вимушена надати ОСОБА_5 неправомірну вигоду, а також ОСОБА_5 створив в очах ОСОБА_6 впевненість у своїх діях, а саме реальності впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на посадових осіб медичних закладів щодо видачі громадянам України медичних документів із фіктивними діагнозами, які будуть підставою для виключення з військового обліку та на посадових осіб РТЦК та СП щодо прийняття рішення про виключення осіб з військового обліку на підставі таких медичних документів.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , 31.07.2025 оформив ОСОБА_7 на стаціонарне лікування до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня».

13.08.2025 приблизно о 12:00, більш точний час в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 перебуваючи на території КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, видав ОСОБА_6 оригінал виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 3517 на ім`я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за підписом завідуючого відділення невідкладних станів КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» ОСОБА_8 , відповідно до якої зазначено, що ОСОБА_7 перебував у стаціонарі з 31.07.2025 по 07.08.2025 та виписаний із діагнозом: розлад психіки та поведінки внаслідок вживання декількох препаратів та інших психоактивних речовин, синдром залежності.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , 16.08.2025 в ході зустрічі із ОСОБА_6 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, повідомив останній, що ОСОБА_7 необхідно повторно покласти у стаціонар начебто із погіршенням стану здоров`я останнього та задля цього отримав від ОСОБА_6 копії документів ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, шляхом створення штучних умов для надання йому неправомірної вигоди, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди, в ході зустрічі, яка відбулась 16.10.2025 за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46, ОСОБА_5 повідомив ОСОБА_6 , про те, що остання має надати йому неправомірну вигоду в сумі 2000 доларів США та 1000 гривень за виготовлення необхідної медичної документації для ОСОБА_7 з метою подальшого проходження останнім фіктивного лікуання та отримання необхідних медичних документів, які будуть підставою для виключення з військового обліку.

В подальшому, 20.10.2025 приблизно о 10:00 годині, більш точний час в ході досудового розслідування та суду встановити не виявилось можливим, ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди, для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди та особистого збагачення, діючи умисно перебуваючи за адресою: м. Харків, вул. Академіка Павлова, буд. 46, отримав від ОСОБА_6 неправомірну вигоду в сумі 2 000 доларів США (відповідно до курсу НБУ станом на 20.10.2025 становить 83 280 гривень) та 1000 гривень за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме на посадових осіб медичних закладів щодо видачі громадянам України медичних документів із фіктивними діагнозами, які будуть підставою для виключення з військового обліку та на посадових осіб РТЦК та СП щодо прийняття рішення про виключення осіб з військового обліку на підставі таких медичних документів.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та підтвердив обставини, час, місце, механізм вчинення ним кримінального правопорушення, як зазначено вище у вироку суду. Обвинувачений показав, що на час скоєння ним злочину він працював в КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» завідуючим відділення інтенсивної терапії при реанімації.

Він обіцяв ОСОБА_6 , що вплине на особу, яка буде видавати довідку та передасть отриманні від останньої гроші, а саме: 2000 дол.США та 1000 гривень, які сховав в бокову кишеню, надягнутої на нього куртки. Відразу був затриманий співробітниками поліції.

Обвинувачений у суді зазначив, що розумів, що скоював кримінальне правопорушення, але до кінця не усвідомлював тягаря наслідків та щиро розкаявся у його вчинені.

За таких обставин справи, згідно положень ч. 3 ст. 349 КПК України, враховуючи, що проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність їх позицій не викликає сумнівів. Судом роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у скоєні ним кримінального правопорушення, та кваліфікує дії обвинуваченого за ч.2 ст.369-2 КК України, тобто одержання неправомірної вигоди для себе та третьої особи, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а також пропозиція та обіцянка здійснити вплив за надання такої вигоди.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд враховує тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином. Обвинувачений раніше не судимий, офіційно працевлаштований, одружений, має на своєму утриманні трьох малолітніх дітей, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_2 - дитину з інвалідністю, ІНФОРМАЦІЯ_3 - дитину з інвалідністю та ІНФОРМАЦІЯ_4 , за попереднім місцем праці характеризується позитивно, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має місце реєстрації та місце фактичного мешкання.

При вирішенні питання про вид та міру покарання ОСОБА_5 , суд враховує його щире каяття, та визнає цю обставину, відповідно до ст.66 КК України, такою, що пом`якшує його покарання. Обставин, що обтяжують покарання останнього, які передбачені ст. 67 КК України, судом не визнані.

Під час кримінального провадження суд зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, практики Європейського суду з прав людини.

Згідно п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24.10.2003 зі змінами від 06.11.2009, звернута увага судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

З урахуванням викладеного, та враховуючи наявність пом`якшуючої обставини, даних про особу винної, а також те, що, відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, приймаючи до уваги позицію сторін обвинувачення та захисту, висловлені у судових дебатах, суд вважає можливим призначити обвинуваченому покарання за ч.2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковані його дії.

В ході досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 22.10.2025 до ОСОБА_5 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державні установі «Харківський слідчий ізолятор» на 60 днів. Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислений з моменту фактичного затримання, тобто з 20.10.2025. Визначено ОСОБА_5 суму застави у розмірі 60560 гривень з покладенням обов`язків.

23.10.2025 ОСОБА_5 був звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» по сплаті застави.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 до вступу вироку в закону силу суд залишає раніше обрану у вигляді застави.

До суду заставодавець із заявами не звертався.

Цивільний позови по справі не заявлений.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 174 КПК України, суд вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України, процесуальні витрати на залучення експерта по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 615 КПК України, суд –

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ять тисяч п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 93500 (дев`яносто три тисячі п`ятсот) гривень.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в закону силу залишити раніше обрану у вигляді застава.

Арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 23.10.2025 - скасувати.

Речові докази: купюри у кількості 2 одиниці номіналом 500 (п`ятсот) гривень з однаковим номером ГК 7784501, які поміщені до сейф-пакету PSP 2031390; купюри у кількості 20 одиниць номіналом 100 (сто) доларів США з однаковим номером КВ 1485985421, які поміщені до сейф-пакету WAR 1040849, та зберігаються в матеріалах кримінального провадження – залити в матеріалах кримінального провадження. Мобільний телефон марки iPhone 13 Pro Max, IMEI: НОМЕР_1 , поміщений до сейф-пакету HYQ 0098689, переданий для зберігання до камери зберігання речових доказів ВП № З ХРУП № З ГУНП в Харківській області за адресою: Харківська область, м. Дергачі, вул. Європейська, буд. 10 – повернути власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення ОСОБА_5 та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1