Постанова від 11 березня 2026 р. у справі №629/423/26 — Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/423/26

Номер провадження 3/629/168/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2026 року суддя Лозівського міськрайонного суду Харківської області Ткаченко О.А., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Близнюки, Близнюківського району, Харківської області, громадянина України, старшого солдата в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , якому відповідно до ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП роз`яснені права,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1,124 КУпАП, -

встановив:

08.01.2026 о 12-30 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Харківській біля б.57 в с-щі Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, при зустрічному роз`їзді, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечного бокового інтервалу що призвело до зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21104» реєстраційний номер НОМЕР_4 , який рухався назустріч, в результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п.13.3 ПДР України.

Крім того, 08.01.2026 12-30 год. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Volkswagen Transporter» реєстраційний номер НОМЕР_3 , по вул.Харківській біля б.57 в с-щі Краснопавлівка, Лозівського району, Харківської області, з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, почервоніння очей), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці вчинення ДТП та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

22.01.2026 постановою суду справи були об`єднані в одне провадження з загальним номером №629/423/26.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, Адвокат Козловська Т.В. діючи в його інтересах проти притягнення останнього до адміністративної відповідальності заперечувала, надала до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, оскільки зібрані матеріали не містять належних та допустимих доказів вини, а містять низку істотних процесуальних порушень, що унеможливлюють притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, зокрема: відсутність доведеного факту керування транспортним засобом, оскільки відсутні будь-які відеозаписи моменту руху транспортного засобу та того, що ОСОБА_1 перебував за кермом транспортного засобу, відсутність законної та обґрунтованої підстави для проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння; відсутність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі та висловив свої заперечення тільки, щодо місця проведення огляду, висловивши згоду на проведення огляду в медичному закладі в м.Харків; згодом ОСОБА_1 все ж таки надав згоду на проходження огляду в м.Лозова зазначивши орієнтовний час необхідний для цього, що свідчить про бажання ОСОБА_1 пройти огляд, а не уникнути від проходження відповідної процедури; посилалась на істотні порушення процедури проведення огляду та недопустимість відповідних доказів. Крім цього, надала клопотання про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 до закінчення воєнного стану, але не більше строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 є військовослужбовцем і проходить службу в лавах ЗСУ. У разі відмови в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі просила, обрати стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами з урахуванням військового статусу особи та необхідності виконання службових обов`язків. Крім цього, просила визнати, що процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена з істотними порушеннями вимог чинного законодавства та визнати недопустимими доказами акт огляду, направлення до закладу охорони здоров`я, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП та інші матеріали, складені на підставі результатів зазначеної процедури.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Частиною 2 цієї статті не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Також слід зазначити, що наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Суддя звертає окрему увагу на те, що ОСОБА_1 скористався допомогою адвоката Козловської Т.В.

Адвокат Козловська Т.В. в судовому засіданні підтримала усі клопотання заявлені нею в інтересах ОСОБА_1 .

Суддя, розглянувши клопотання адвоката Козловської Т.В. діючої в інтересах ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про відмову у його задоволенні, оскільки Кодексом України про адміністративні правопорушення не передбачено право суду (судді) зупиняти провадження у справах про адміністративні правопорушення за обставин, наведених у клопотанні.

Крім того, нормами КУпАП, а саме положення ст. 277 КУпАП передбачають зупинення строків тільки справ про адміністративне корупційне правопорушення, у решті справ строки не зупиняються, що, у свою чергу, може спричинити можливість ухилення осіб від адміністративної відповідальності.

Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен прийти до висновку про винуватість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поза розумним сумнівом. Відповідно до вимог ст.245,251,252,280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

З аналізу ст.251,252 КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Згідно п.3,11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 14 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306.

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до диспозиції ст.124 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

За змістом п.13.3 Правил дорожнього руху під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Пунктом 1.9. Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

Вказані обставини підтверджуються наступними доказами: актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів з відмовою про проходження; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з відмовою про проходження; відеозаписом з місця події з відмовою про проходження; рапортами працівників Лозівського РВП ГУНП в Харківській області; письмовими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких водій автомобіля «Volkswagen Transporter» після ДТП в ході розмови повідомив, що він п`яний, після чого до нього підійшов невідомий чоловік та повідомив, що викликав швидку та поліцію; схемою з місця ДТП, фототаблицею; розписками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про отримання на зберігання транспортних засобів; показами інспектора ВРПП Лозівського РВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Костоглодова В.А., який в судовому засіданні пояснив, що в той день перебував на чергуванні разом з інспектором ОСОБА_5 , отримали виклик на службовий планшет про ДТП в по вул.Харківській в с-щі Краснопавлівка Лозівського району Харківської області, по прибуттю на місце події було виявлено учасників ДТП двох водіїв, у водія який представився, як ОСОБА_1 ним було виявлено явні ознаки алкогольного сп`яніння, а саме хидку ходу, запах алкоголю з порожнини рота та «невнятну» мову, водію неодноразово було запропоновано пройти огляд на місці ДТП за допомогою приладу Драгер, та в медичному закладі, однак останній від проходження огляду за допомогою приладу Драгер відмовився, стосовно проходження огляду в медичному закладі також відмовився та повідомив, що буде проходити огляд тільки в м.Харків, на що йому було роз`яснено, що згідно інструкції 1452/735, огляд водія на стан сп`яніння проводиться у найближчому медичному закладі. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі м.Лозова. В подальшому відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний матеріал за ст.130 ч.1 КУпАП, за порушення п.2.5 ПДР, тобто за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння. Крім цього, відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний матеріал за ст. 124 КУпАП, оскільки при зустрічному роз`їзді саме його автомобіль виїхав на зустрічну смугу руху внаслідок чого сталося зіткнення з автомобілем ВАЗ 21104, пошкодження у обох автомобілях були на передній лівій частині. В матеріалах справи наявні пояснення водія авто ВАЗ 21104 в яких, останній зазначив, що після ДТП водій авто «Volkswagen Transporter» повідомив йому, що виїхав на зустрічну смугу руху бо був п`яний. Водій авто ВАЗ 21104 при наданні пояснень попереджався про відповідальність за надання неправдивих свідчень, про що в бланку пояснень є відповідна графа де останній поставив особистий підпис.

Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою.

Згідно реєстру судових рішень 13.01.2026 постановою суду ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.172-20 ч.3 КУпАП, за перебування на військовій службі о 17-00 год. 08.01.2026 року в стані алкогольного сп`яніння (1,57 проміле (1проба), 1,44 проміле (2 проба))

Протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зазначені докази по справі про адміністративне правопорушення у своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі відмовився, вчинив ДТП, тому співробітники патрульної поліції мали всі підстави скласти протоколи про адміністративне правопорушення.

Твердження адвоката Козловської Т.В. про порушення працівниками поліції процедури складання протоколів про адміністративне правопорушення та відсутність доказів винуватості ОСОБА_1 у інкримінованих адміністративних правопорушеннях, є надуманими та безпідставними і такими, що направлені на введення суду в оману і до цих пояснень адвоката, суд ставиться критично і не бере їх до уваги.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, що відповідає вимогам ст.252 КУпАП.

Стосовно клопотання адвоката Козловської Т.В., про обрання стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами з урахуванням військового статусу особи та необхідності виконання службових обов`язків, суд не вбачає жодних законних підстав для звільнення від стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.130 ч.1 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного та за ст.124 КУпАП - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів та іншого майна.

Посвідчення водія при складанні протоколів про адміністративне правопорушення не вилучалося.

Відповідно до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Судом, під час розгляду справи були створені всі необхідні умови для забезпечення здійснення особою, що притягається до адміністративної відповідальності, наданих законом прав для всебічного та повного дослідження обставин справи, у порядку ст.268 КУпАП було роз`яснено права та обов`язки.

Частиною другою статті 36 КУпАП встановлено, що якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

При накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, ступінь його вини, майнове положення, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, а тому до особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Керуючись ст.24,124,284,130 ч.1 КУпАП, -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених за ст.130 ч.1, 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік (одержувач коштів: ГУК Харківської обл/Харкiвобл/21081300, код за ЄДРПОУ 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300).

Строк позбавлення права керування транспортними засобами обчислювати з дня набрання постановою законної сили.

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (одержувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), р/рUA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

На постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана апеляційна скарга в Харківській апеляційний суд через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження», відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі N 471/283/17-ц (провадження N 61-331св18, у розрізі ст.18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя Олександр ТКАЧЕНКО