Рішення від 18 березня 2026 р. у справі №642/7087/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

"19" березня 2026 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа 642/7087/25

Провадження 2/642/119/26

19 березня 2026 року

м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання – Вольвич Є.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Харкові цивільну справу за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11 листопада 2025 до Холодногірського районного суду м.Харкова звернувся представник позивача ХМР - Августинюк В.І. з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просить суд зобов`язати ОСОБА_1 привести за власний рахунок об`єкт благоустрою – земельну ділянку комунальної форми власності до вимог законодавства у сфері благоустрою та демонтувати самовільно влаштовану прибудову, де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до технічних характеристик, що містяться в матеріалах інвентаризаційної справи № 32244 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради до поверхового плану будівлі від 01.06.2001 та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі та стягнути витрати зі сплати судового збору у сумі 2 422,40 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що Харківська міська рада є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ця земельна ділянка розташована в межах населеного пункту - м. Харкова.

Відповідно до ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Отже, відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Також, частиною 1 статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 40 цього Закону, самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами. Для здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, виконанням Правил благоустрою території населеного пункту, в тому числі організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян, утримання в належному стані закріплених за підприємствами, установами, організаціями територій, сільські, селищні, міські ради можуть утворювати інспекції з благоустрою населених пунктів.

Відповідно до п. 1.2 рішення 7 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 №199/21 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» утворено, зокрема: - Департамент земельних відносин Харківської міської ради (1.2.1.) - Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (1.2.2.); - Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (1.2.4.) (далі - Інспекція з благоустрою).

Рішенням Харківської міської ради від 12.10.2021 № 200/21 «Про внесення змін до положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання», зі змінами, у відповідності до пунктів 1.9, 1.10, 1.12 затверджені Положення: - про Департамент земельних відносин Харківської міської ради (додаток 134); - про Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (додаток 135); - про Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (додаток 137). Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради є правонаступником Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради в частині повноважень щодо архітектурно - будівельного контролю, благоустрою та паркування.

Відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 № 7/20 (зі змінами), Інспекція з благоустрою є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою, входить до складу Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради та діє на правах відділу без права юридичної особи.

Інспекція з благоустрою забезпечує проведення рейдів та перевірок території міста Харкова щодо виявлення фактів самовільного виконання земляних, ремонтних, будівельних, монтажних робіт, огородження територій загального користування та/ або вчинення інших дій, що супроводжуються порушенням об`єктів (елементів) благоустрою та/або погіршенням їх наявного стану.

Окрім іншого, відповідно до п. 3.2.7 цього Положення, Інспекція з благоустрою має право виявляти факти самочинного будівництва.

До об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування (ст. 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Під час проведення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою, Інспекцією з благоустрою, на підставі виданого начальником Інспекції з благоустрою направлення для проведення перевірки території міста Харкова № 139-Н від 07.10.2025, у відповідності до ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», § 8 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами) (далі - Правила), було здійснено перевірку благоустрою міста Харкова, а саме: фасаду та прилеглої території до нежитлової будівлі літ. «А-3-4» де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 за адресою: м. Харків, пров. Лопанський, 2/2.

Під час перевірки встановлено, що об`єкт (елемент) благоустрою являє собою земельну ділянку комунальної форми власності за адресою: АДРЕСА_1 на якій виконані роботи з влаштування прибудови до фасаду нежитлової будівлі літ. «А-3-4», де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4, чим порушується об`єкт благоустрою.

Актом перевірки благоустрою міста Харкова № 139-А від 20.10.2025, встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м.Харкова, а саме: під час перевірки з виходом на місце візуальним оглядом зовні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці комунальної форми власності, в рівні першого поверху виявлено факт проведених робіт з влаштування прибудови до фасаду нежитлової будівлі літ. «А-3-4», де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 (на вказаному об`єкті проведені зовнішні опоряджувальні роботи, облаштована покрівля, віконні отвори відсутні, встановлені металеві жалюзі), що не відповідає плануванню, технічним характеристикам нежитлової будівлі літ. «А-3-4», та експлікації до схеми розташування будівель та споруд наявних в матеріалах інвентаризаційної справи № 32244 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на будівлю АДРЕСА_1 (далі - інвентаризаційна справа), тобто під час проведених робіт було здійснено втручання в несуче- огороджувальні конструкції нежитлової будівлі, змінено геометричні форми та зовнішній вигляд фасаду нежитлової будівлі, який було спроектовано за архітектурно-планувальним завданням та носить системний характер єдиний для всього будинку та не передбачає наявність прибудов.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 в літ. «А-3-4» загальною площею 56,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В. 15.12.2008 та зареєстрованим в реєстрі за № 1293.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності або користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними або юридичними особами не зареєстровано.

Відповідно інформації, наданою Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради (лист від 05.11.2025 № 3014/0/605-25), містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва по АДРЕСА_1 та, зокрема, але не виключно щодо нежитлових приміщень підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 по АДРЕСА_1 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не надавались.

Згідно листа Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради № 9013/0/226-25 від 06.11.2025 повідомлено, що в Департаменті з інспекційної роботи Харківської міської ради та у Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному у вільному доступі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (за посиланням e-construction.gov.ua), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації з травня 2011 року, відсутня інформація стосовно документів дозвільного та декларативного характеру зокрема, але не виключно, на нежитлові приміщення першого поверху підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Тобто будівельні роботи зазначеного об`єкта виконані без декларативно-дозвільних документів, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 16. п. 1, ч. 2 ст. 17, ст. 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; п. 5.7.1.1., п. 7.2.5, п. 7.2.5.1 Правил благоустрою міста Харкова.

Зазначена реконструкція фасаду будівлі літ. «А-3-4» за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ХХХІІ, 2, 3, 4 не відповідає конфігурації зазначеної у поверховому плані від 01.06.2001 та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі, які містяться у матеріалах інвентаризаційної справи.

Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова № 139- П від 07.10.2025 (строком усунення до 17.10.2025) відповідно до п. 8.4.7.3. Правил було закріплено на об`єкті благоустрою та розміщено на офіційному сайті Харківської міської ради.

Під час виходу на місце 20.10.2025 щодо перевірки виконання вимог Припису № 139- П встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано та будь-яка інформація про його виконання до Інспекції з благоустрою не надходила.

Таким чином, під час здійснення заходів самоврядного контролю Інспекцією з благоустрою було виявлено факт проведених робіт з влаштування прибудови до фасаду нежитлової будівлі літ. «А-3-4» за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4, на земельній ділянці комунальної форми власності без належним чином отриманих та зареєстрованих декларативно-дозвільних документів, в результаті чого змінився зовнішній вигляд та конфігурація будівлі.

У зв`язку з чим Харківська міська рада як власник земельної ділянки звернулася до суду з даною позовною заявою з метою захисту порушених Відповідачем прав внаслідок здійснення ним самочинного будівництва на земельній ділянці комунальної власності.

Ухвалою суду від 14.11.2025 справу прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження (а.с.39).

Ухвалою суду від 08.01.2026 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду (а.с.93).

В судове засідання представник позивача ХМР – Безродна І.В. не з`явилася, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, своєчасно, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, простть суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення (а.с.105-106).

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 неодноразово в судові засідання не з`являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на його зареєстроване місце проживання, в його електронний кабінет, шляхом оголошення на сайті «Судової влади» про виклик особи, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв від нього на адресу суду не надходило, не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Так, відповідно ч.2 ст.210 ЦПК України, суд розглядає справу по суті протягом 30 днів з початку розгляду справи по суті.

Пунктом 1 ч.3 ст.223 ЦПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Так як провадження в даній цивільній справі триває значний час (позовна заява подана до суду 11.11.2025), у сторін було достатньо часу надати всі докази в обґрунтування позову та його заперечення, повідомити суд про всі обставини, які їм відомі, відповідач не надав суду поважних причин неявки в судове засідання, суд ухвалив проводити судове засідання за його відсутності відповідно до положень п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України.

Крім того, відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4,5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду по захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Положеннями ч. 1ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.12 ЦПК України та відповідно до ч.ч.1,5 та 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасникам справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 2 статті 78 ЦПК України зазначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна: нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 в літ. «А-3-4» загальною площею 56,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 на праві приватної власності належать ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Панченко О.В. 15.12.2008 та зареєстрованим в реєстрі за № 1293 (зв.а.с.21).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності або користування на земельну ділянку по АДРЕСА_1 за будь-якими фізичними або юридичними особами не зареєстровано (а.с.22).

Під час проведення заходів самоврядного контролю у сфері благоустрою, Інспекцією з благоустрою, на підставі виданого начальником Інспекції з благоустрою направлення для проведення перевірки території міста Харкова № 139-Н від 07.10.2025, у відповідності до ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», § 8 Правил благоустрою території міста Харкова, затверджених рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 № 504/11 (зі змінами) (далі - Правила), здійснено перевірку благоустрою міста Харкова, а саме: фасаду та прилеглої території до нежитлової будівлі літ. «А-3-4» де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.19).

Під час перевірки встановлено, що об`єкт (елемент) благоустрою являє собою земельну ділянку комунальної форми власності за адресою: АДРЕСА_1 , на якій виконані роботи з влаштування прибудови до фасаду нежитлової будівлі літ. «А-3-4», де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4, чим порушується об`єкт благоустрою (а.с.20-21).

Актом перевірки благоустрою міста Харкова № 139-А від 20.10.2025, встановлено факт порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та Правил благоустрою м.Харкова, а саме: під час перевірки з виходом на місце візуальним оглядом зовні встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , на земельній ділянці комунальної форми власності, в рівні першого поверху виявлено факт проведених робіт з влаштування прибудови до фасаду нежитлової будівлі літ. «А-3-4», де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 (на вказаному об`єкті проведені зовнішні опоряджувальні роботи, облаштована покрівля, віконні отвори відсутні, встановлені металеві жалюзі), що не відповідає плануванню, технічним характеристикам нежитлової будівлі літ. «А-3-4», та експлікації до схеми розташування будівель та споруд наявних в матеріалах інвентаризаційної справи № 32244 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради на будівлю АДРЕСА_1 (далі - інвентаризаційна справа), тобто під час проведених робіт було здійснено втручання в несуче- огороджувальні конструкції нежитлової будівлі, змінено геометричні форми та зовнішній вигляд фасаду нежитлової будівлі, який було спроектовано за архітектурно-планувальним завданням та носить системний характер єдиний для всього будинку та не передбачає наявність прибудов (зв.а.с.20).

Згідно листа Департаменту містобудування та архітектури Харківської міської ради від 05.11.2025 № 3014/0/605-25, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва по АДРЕСА_1 та, зокрема, але не виключно щодо нежитлових приміщень підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 по АДРЕСА_1 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не надавались (зв.а.с.22).

Відповідно до листа Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради № 9013/0/226-25 від 06.11.2025, в Департаменті з інспекційної роботи Харківської міської ради та у Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному у вільному доступі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (за посиланням e-construction.gov.ua), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації з травня 2011 року, відсутня інформація стосовно документів дозвільного та декларативного характеру зокрема, але не виключно, на нежитлові приміщення першого поверху підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 у будівлі за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.22).

Тобто будівельні роботи зазначеного об`єкта виконані без декларативно-дозвільних документів, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 16. п. 1, ч. 2 ст. 17, ст. 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; п. 5.7.1.1., п. 7.2.5, п. 7.2.5.1 Правил благоустрою міста Харкова.

Зазначена реконструкція фасаду будівлі літ. «А-3-4» за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 не відповідає конфігурації зазначеної у поверховому плані від 01.06.2001 та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі, які містяться у матеріалах інвентаризаційної справи (а.с.23-27).

Припис про усунення порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, Правил благоустрою території міста Харкова № 139-П від 07.10.2025 (строком усунення до 17.10.2025) відповідно до п. 8.4.7.3. Правил було закріплено на об`єкті благоустрою та розміщено на офіційному сайті Харківської міської ради (а.с.19).

Під час виходу на місце 20.10.2025 щодо перевірки виконання вимог Припису № 139-П встановлено, що вимоги зазначеного припису не виконано та будь-яка інформація про його виконання до Інспекції з благоустрою не надходила.

Тобто, під час здійснення заходів самоврядного контролю Інспекцією з благоустрою було виявлено факт проведених робіт з влаштування прибудови до фасаду нежитлової будівлі літ. «А-3-4» за адресою: АДРЕСА_1 , де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 на земельній ділянці комунальної форми власності без належним чином отриманих та зареєстрованих декларативно-дозвільних документів, в результаті чого змінився зовнішній вигляд та конфігурація будівлі.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що територіальні громади є суб`єктами права власності на землі комунальної власності і реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: - усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 725-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області» визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Харківської області. В додатку до Розпорядження зазначено, що до Харківської міської територіальної громади входить територія міста Харкова.

Отже, Харківська міська рада є власником земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки ця земельна ділянка розташована в межах населеного пункту - м. Харкова.

Частиною 1 ст. 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до ст.12 Закон України «Про благоустрій населених пунктів» суб`єктами у сфері благоустрою населених пунктів є органи державної влади та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, органи самоорганізації населення, громадяни.

Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Також, частиною 1 статті 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень виконавчих органів міських рад належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів.

Частиною 1 ст. 40 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що самоврядний контроль у сфері благоустрою населених пунктів здійснюється сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами.

Таким чином, за змістом вказаних положень законів, вирішення питань щодо регулювання земельних відносин, належить до виключної компетенції Харківської міської ради, яку органу місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду міста Харкова, та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1.2 рішення 7 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 12.10.2021 №199/21 «Про внесення змін до структури виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання» утворено, зокрема: Департамент земельних відносин Харківської міської ради, Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради, Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради.

Рішенням Харківської міської ради від 12.10.2021 № 200/21 «Про внесення змін до положень виконавчих органів Харківської міської ради 8 скликання», зі змінами, у відповідності до пунктів 1.9, 1.10, 1.12 затверджені Положення: - про Департамент земельних відносин Харківської міської ради (додаток 134); - про Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради (додаток 135); - про Інспекцію з благоустрою Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради (додаток 137). Департамент з інспекційної роботи Харківської міської ради є правонаступником Департаменту територіального контролю та земельних відносин Харківської міської ради в частині повноважень щодо архітектурно - будівельного контролю, благоустрою та паркування.

Відповідно до Положення про Інспекцію з благоустрою, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 09.12.2020 № 7/20 (зі змінами), Інспекція з благоустрою є самостійним виконавчим органом Харківської міської ради, який утворюється Харківською міською радою, входить до складу Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради та діє на правах відділу без права юридичної особи.

Інспекція з благоустрою забезпечує проведення рейдів та перевірок території міста Харкова щодо виявлення фактів самовільного виконання земляних, ремонтних, будівельних, монтажних робіт, огородження територій загального користування та/ або вчинення інших дій, що супроводжуються порушенням об`єктів (елементів) благоустрою та/або погіршенням їх наявного стану.

Окрім іншого, відповідно до п. 3.2.7 цього Положення, Інспекція з благоустрою має право виявляти факти самочинного будівництва.

До об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування (ст.23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону правомірними.

Відповідно до статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків (частина 2). Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3).

Згідно з частиною 1 статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Правовий аналіз наведеної норми дозволяє виділити наступні ознаки самочинного будівництва: об`єкт нерухомого майна збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети у встановленому порядку; відсутність належного дозволу чи належно затвердженого проекту для будівництва; створення об`єкта з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Кожна із зазначених ознак є самостійною і достатньою для того, щоб визнати об`єкт нерухомого майна самочинним будівництвом. Тому, при вирішенні спору, що виникає у зв`язку з будівництвом на земельній ділянці об`єкта нерухомості, повинно досліджуватися питання наявності документів про виділення земельної ділянки, дозвільної документації на будівництво спірних об`єктів та відповідність побудованого об`єкта будівельним нормам і правилам (постанови Верховного Суду від 10.01.2019 у справі № 915/1376/17, від 24.07.2019 у справі №910/10932/17).

У розумінні частини 1 статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, капітального ремонту, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта.

Норма частини 1 статті 376 ЦК України підлягає застосуванню до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна конфігурації, площі та кількості приміщень, втручання в несучі конструкції, улаштування дверних прорізів у капітальних стінах тощо).

Такі висновки викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №752/8153/14-ц (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.04.2025 у справі № 904/3031/24).

Таким чином, проведені роботи за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної форми власності є самочинним будівництвом з огляду на наступне.

Щодо самовільного використання земельної ділянки комунальної власності, яка не відведена для цієї мети.

Згідно зі статями 13, 14 Конституції України земля с основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Земля та її надра є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Згідно з ч. 3 ст. 79 ЗК України, право власності на земельну ділянку розповсюджується на простір, що знаходиться над та під поверхнею ділянки на висоту і на глибину, необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Отже, відповідно до вимог наведеного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Статтею 125 ЗК України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до листа Департаменту земельних відносин Харківської міської ради №9690/0/225-25 від 21.10.2025 інформація щодо чинних договорів оренди землі на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня.

Використання Відповідачем земельної ділянки комунальної власності шляхом її незаконної реконструкції порушує вимоги земельного, цивільного, містобудівного законодавства, законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, майнові права територіальної громади міста Харкова, зокрема право власності територіальної громади на земельну ділянку, що підриває конституційно визначені матеріальні та економічні основи місцевого самоврядування.

Вказана позиція відображається у постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2020 року у справі № 648/533/16-ц (провадження № 61-20574св19), у якій суд дійшов висновку про те, що в разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, в тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема з позовом про усунення перешкод у розпоряджанні власністю.

Щодо виконання будівельних робіт без повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 запроваджено декларативний принцип оформлення замовником документів, які надають право виконувати будівельні роботи на об`єктах будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1).

Частиною 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1, та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 встановлено, що будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) та об`єктів,

будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта; видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Пунктом 13 Порядку № 466 передбачено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 2-1 подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, подання повідомлення про початок будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), здійснюється за декларативною процедурою.

З наведеного слідує, що право на проведення будівельних робіт стосовно об`єкта класу наслідків (СС1) набувається особою після подання відповідного повідомлення.

Як вже зазначалось раніше, листом Департаменту з інспекційної роботи Харківської міської ради № 9013/0/226-25 від 06.11.2025 повідомлено, що в Департаменті з інспекційної роботи Харківської міської ради та у Реєстрі будівельної діяльності, розміщеному у вільному доступі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (за посиланням e-construction.gov.ua), який містить відповідну інформацію стосовно документів, що дають право на виконання будівельних робіт та засвідчують прийняття об`єктів до експлуатації з травня 2011 року, відсутня інформація стосовно документів дозвільного та декларативного характеру, зокрема, але не виключно, на нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 в будівлі за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Розділу 3 пункту 3.21 Державних будівельних норм України А.2.2-3- 2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» під реконструкцією розуміється перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об`єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (загальна площа, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня, доступність для маломобільних груп населення.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і огороджувальних конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

З огляду на вищезазначене, Відповідачем в порушення вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» до початку проведення робіт з реконструкції не подано на реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт, а тому реконструкція фасаду та прилеглої території до нежитлової будівлі літ. «А-3-4» де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці комунальної форми власності, без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларативно-дозвільних документів є самочинним будівництвом, що свідчить про протиправність дій Відповідача.

Щодо обов`язковості наявності затвердженого проекту на будівництво (реконструкцію) об`єкту.

Згідно з частиною третьою статті 375 ЦК України право на забудову власник реалізує за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації (частина четверта статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Згідно із статтею 17 Закону України «Про основи містобудування» містобудівна документація - затверджені текстові і графічні матеріали, якими регулюється планування, забудова та інше використання територій. Містобудівна документація є основою, зокрема, для вирішення питань щодо розташування та проектування нового будівництва, здійснення реконструкції, реставрації, капітального ремонту об`єктів містобудування та упорядкування територій.

Положеннями статті 1 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що містобудування (містобудівна діяльність) - це цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об`єднань громадян по створенню та підтриманню повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об`єктів містобудування, спорудження інших об`єктів, реконструкцію історичних населених пунктів при збереженні традиційного характеру середовища, реставрацію та реабілітацію об`єктів культурної спадщини, створення інженерної та транспортної інфраструктури.

Статтею 5 Закону України «Про основи містобудування» визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених ст. 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 3-1) отримання права на виконання підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом та прийнятий в експлуатацію у випадках, визначених цим Законом, об`єкт (його складову).

Згідно з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження, технічні умови, завдання на проектування (ч.1 ст. 29 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності»).

У п. 3-4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово–комунального господарства Україні від 16.05.2011 № 45 (зі змінами), також передбачено, що для забезпечення проектування об`єкта будівництва замовник повинен надати генпроектувальнику (проектувальнику) вихідні дані на проектування.

Основними складовими вихідних даних є: містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Але, за інформацією наданою Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради (лист від 05.11.2025 № 3014/0/605-25), містобудівні умови та обмеження для проектування об`єктів будівництва по АДРЕСА_1 та, зокрема, але не виключно щодо нежитлових приміщень підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 по АДРЕСА_1 Департаментом містобудування та архітектури Харківської міської ради не надавались.

Відповідач в порушення приписів Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Закону України «Про архітектурну діяльність» вчинив самочинне будівництво з численними порушеннями державних будівельних норм, стандартів та правил.

Зміна зовнішніх геометричних розмірів нежитлової будівлі літ. «А-3-4» за адресою: АДРЕСА_1 , відбулась без надання відповідного дозволу уповноваженим органом на проведення будівельних робіт.

Небезпека даних протиправних дій здійснених Відповідачем полягає насамперед у порушенні під час проведення будівельних робіт, правил пожежної безпеки, санітарного благополуччя населення, державних будівельних норм та стандартів, що може призвести до тяжких та непередбачуваних наслідків у зв`язку з чим можуть виникнути надзвичайні та аварійні ситуації, руйнування несучих конструкцій споруди, що може призвести до загрози загибелі чи травмування людей.

Щодо порушення Правил благоустрою території міста.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки; прибудинкові території.

До об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування.

Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил. ( ст. 23 Закону України « Про благоустрій населених пунктів»).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» - об`єкти благоустрою використовуються відповідно до їх функціонального призначення для забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини на засадах їх раціонального використання та охорони з урахуванням вимог правил благоустрою території населених пунктів, інших вимог, передбачених законодавством.

Статтею 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Відповідно до підпункту 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально- технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Згідно пункту 44 частини 1 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» - виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить затвердження правил благоустрою територій населених пунктів.

Рішенням Харківської міської ради від 16.11.2011 № 504/11 затвердженні Правила благоустрою території міста Харкова (зі змінами), які є обов`язковими для виконання на території міста Харків (далі - Правила).

Під час перевірки об`єкту благоустрою Інспекцією з благоустрою встановлено, що відповідач порушив п.1 ч.1 ст. 16, п. 1, ч. 2 ст. 17, ст. 23 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п.5.7.1.1., п.7.2.5., п. 7.2.5.1. Правил.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 16 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» встановлено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їх частини), що перебувають у їх власності або користуванні, а також визначену правилами благоустрою території населеного пункту прилеглу до цих об`єктів територію, дотримуватися правил благоустрою території населених пунктів.

Правилами благоустрою території міста Харкова, а саме пунктом 5.7.1.1. Правил встановлюється, що на об`єктах благоустрою забороняється виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом.

Виконання робіт без Дозволу або по закінченню строку його дії забороняється і вважається самовільним (п. 7.2.5. Правил).

Забороняється проведення будівельних робіт на земельних ділянках комунальної форми власності, не відведених для зазначеної мети, або без відповідного документа, який надає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил (п.7.2.5.1. Правил).

З огляду на вищезазначене, протиправні дії Відповідача привели до істотного порушення законодавства у сфері благоустрою, зокрема Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Правил благоустрою м. Харкова, а від так суперечить інтересам територіальної громади міста.

Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Відповідно до ч. 7 ст. 376 ЦК України, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов`язана відшкодувати витрати, пов`язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Звертаючись до суду з позовом про зобов`язання ОСОБА_1 привести за власний рахунок об`єкт благоустрою – земельну ділянку комунальної форми власності до вимог законодавства у сфері благоустрою та демонтувати самовільно влаштовану прибудову, де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до технічних характеристик, що містяться в матеріалах інвентаризаційної справи № 32244 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради до поверхового плану будівлі від 01.06.2001 та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі, ХМР мотивувала такий позов порушенням права на використання земель комунальної власності, необхідністю захисту прав держави в особі Харківської міської ради, оскільки існування вказаної споруди порушує вимоги земельного, цивільного, містобудівного законодавства, законодавства у сфері благоустрою населених пунктів, майнові права територіальної громади міста Харкова, зокрема право власності територіальної громади на земельну ділянку, що підриває конституційно визначені матеріальні та економічні основи місцевого самоврядування.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодуванням завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи №202/7377/16-ц.

У частині другій статті 212 ЗК України передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 січня 2021 року у справі №442/302/17 (провадження №61-20491св19) зазначено, що «задоволення вимоги про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки шляхом знесення самочинно побудованого нежитлового приміщення за рахунок особи, яка здійснила таке самочинне будівництво є належним та ефективним способом захисту прав власника (користувача). Застосування вимог про знесення самочинного будівництва виключає застосування інших вимог власника (користувача) земельної ділянки про усунення перешкод у користуванні належною йому земельною ділянкою, в тому числі визнання недійсними договорів про відчуження майна».

Відповідач без будь-яких дозвільних документів та належним чином оформленого проекту здійснив будівництво прибудови на земельній ділянці, речове право на яку у нього відсутнє. Будівля ОСОБА_1 самочинної влаштованої прибудови порушує права Харківської міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій вона побудована.

Зазначене свідчить про обґрунтованість позову та наявність підстав для його задоволення шляхом зобов`язання відповідача ОСОБА_1 привести за власний рахунок об`єкт благоустрою – земельну ділянку комунальної форми власності до вимог законодавства у сфері благоустрою та демонтувати самовільно влаштовану прибудову, де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до технічних характеристик, що містяться в матеріалах інвентаризаційної справи № 32244 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради до поверхового плану будівлі від 01.06.2001 та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень та норми чинного законодавства України в сукупності із правовими висновками Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що при подачі позовної заяви до суду ХМР сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн (а.с.38).

Так як позовні вимоги задоволено в повному обсязі, таким чином з відповідача підлягає стягненню на користь ХМР судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 5, 6, 7, 12, 13, 43, 76-82, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Харківської міської ради до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії- задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 привести за власний рахунок об`єкт благоустрою – земельну ділянку комунальної форми власності до вимог законодавства у сфері благоустрою та демонтувати самовільно влаштовану прибудову, де розміщуються нежитлові приміщення підвальної частини №№ ХХХІІ, 2, 3, 4 за адресою: АДРЕСА_1 , привівши її у стан, що існував до здійснення самочинного будівництва, а саме до технічних характеристик, що містяться в матеріалах інвентаризаційної справи № 32244 КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради до поверхового плану будівлі від 01.06.2001 та експлікації внутрішніх площ до плану будівлі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської міської ради судовий збір у розмірі 2 422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Сторони:

Позивач: Харківська міська рада, місцезнаходження: 61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Повний текст рішення складено 20 березня 2026

Суддя Наталя ПЕТРОВА