Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №642/5478/25 — Холодногірський районний суд міста Харкова

20 березня 2026 року

Справа № 642/5478/25

Провадження № 2/642/719/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 березня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Вікторова В.В.,

за участю секретаря Гриценко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 28.05.2020 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №TDB.2020.0991.9424 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Сторони погодили істотні умови договору, і відповідач своїм підписом підтвердив, що з умовами Договору (з урахуванням Правил, що розміщені на офіційному сайті Банку) ознайомлений і згодний. Позивач свої зобов`язання за договором виконав належним чином, відкривши відповідачу поточний рахунок, видавши відповідачу платіжну картку міжнародної платіжної системи та здійснивши перерахування кредитних коштів в межах лімітів кредитної лінії. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, станом на 03.09.2024 року заборгованість відповідача за кредитом становить 36519,32 грн, яка складається 12992,91 грн. - заборгованість за кредитом; 23526,41 грн заборгованість по сплаті відсотків.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс`набув право вимоги до Боржників за Основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року.

27.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс`уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором, №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року у загальному розмірі 36519 грн. 32 коп., яка складається із заборгованості за кредитом 12992,91 грн., заборгованості по сплаті відсотків 23526,41грн.

Заочним рішенням Холодногірського районного суду м. Харкова від 10 листопада 2025 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за Кредитним договором №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року у розмірі 36519 грн. 32 коп., судові витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп. та зі сплати судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп.

29.12.2025 року представник ОСОБА_1 – адвокат Васильченко Г.І. через систему «Електронний суд» звернулася до суду із заявою, у якій просила поновити пропущений строк для подання заяви та скасувати вищевказане заочне рішення. В обґрунтування заяви зазначив, що В обґрунтування заяви зазначено, що відповідач заздалегідь не був повідомлений про розгляд справи, копію ухвали про відкриття провадження по справі та копію позовної заяви з додатками не отримував через що не мав можливості скористатись процесуальними правами на захист у повній мірі. Із заочним рішенням суду відповідач не згоден частково в частині стягнутих відсотків за користування кредитними коштами, посилаючись на те, що відповідач є військовослужбовцем, у період дії військового стану в Україні він був мобілізований, проходить військову службу, відповідно, на нього розповсюджуються гарантії щодо заборони нарахування штрафних санкцій, неустойки, пені, процентів та будь-яких комісій чи інших платежів за користування кредитом згідно з положеннями п. 15 ст. 14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Будучи учасником бойових дій, відповідач звільнений від сплати судового збору. Крім того просив витребувати в ТОВ «Фінансова компанія «ЄВРОКРЕДИТ» розрахунок заборгованості за кредитним договором із зазначенням періоду нарахування відсотків , відсоткової ставки та сплачених відповідачем коштів на виконання умов кредитного договору.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 15 січня 2026 року поновлено строк для звернення, заяву про перегляд заочного рішення прийнято до розгляду, призначено судове засідання.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 23 січня 2026 року заяву про перегляд заочного рішення - задоволено. Заочне рішення Холодногірського районного суду м.Харкова від 10 листопада 2025 року у справі № 642/5478/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - скасовано. Витребувано у ТОВ «ЄВРОКРЕДИТ» розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року із зазначенням періоду нарахування відсотків за користування кредитом, розміру відсоткової ставки, суми коштів наданих кредитором та суми коштів сплачених відповідачем за умовами кредитного договору. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.02.2026 року до суду від представника позивача ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» Журавльова С.Г. на виконання ухвали суду надійшла заява разом з розрахунком заборгованості.

02.02.2026 року до суду від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Васильченко Г.І. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись, на те, що відповідач є відповідач є військовослужбовцем, у період дії військового стану в Україні він був мобілізований, проходить військову службу, відповідно, на нього розповсюджуються гарантії щодо заборони нарахування штрафних санкцій, неустойки, пені, процентів та будь-яких комісій чи інших платежів за користування кредитом згідно з положеннями п. 15 ст. 14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Крім того, позивачем не надано належного розрахунку заборгованості. Просив суд: повторно витребувати у ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит» розрахунок заборгованості за кредитним договором № TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року, укладеним між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 із зазначенням періоду нарахування відсотків за користування кредитом, розміру відсоткової ставки, суми коштів наданих кредитором та суми коштів сплачених відповідачем за умовами кредитного договору з наступними розділами: дата, основний борг, проценти застосовані (знижена, стандартна), загальна заборгованість, платежі Відповідача, оплата Відповідачем основного боргу та процентів; В задоволенні позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Єврокредит до ОСОБА_1 про стягнення боргу - відмовити у повному обсязі; Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу. Докази розміру остаточно понесених витрат на правничу допомогу будуть надані відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, тобто протягом 5 днів після ухвалення рішення судом.

05.02.2026 року до суду від представника позивача ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» Журавльова С.Г. надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив зменшити розмір позовних вимог і вважати їх наступними: стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) суму заборгованості в розмірі 12 992,91 гривень, що складається з: Заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена): 12 992,91 гривень; Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) судові витрати: зі сплати судового збору в сумі 2 422,40 гривень; на оплату професійної правничої допомоги адвоката в сумі 11 200,00 гривень.

В обґрунтування заяви посилався на те, що позивачем враховано, що відповідач є військовослужбовцем та відповідно, на нього розповсюджуються гарантії щодо заборони нарахування штрафних санкцій, неустойки, пені, процентів та будь-яких комісій чи інших платежів за користування кредитом згідно з положеннями п. 15 ст. 14 «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Тому позивач зменшує розмір позовних вимог та не заявляє вимогу про стягнення з відповідача процентів за користування кредитними коштами.

18.02.2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Васильченко Г.І. через систему «Електронний суд» надійшла заява. В якій представник просила не приймати до розгляду наданий позивачем розрахунок заборгованості, та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 20 лютого 2026 року прийнято до розгляду заяву представника позивача Журавльова С.Г. про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В подальшому визначено розглядати справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справ в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-яким не забороненим законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Частиною 1статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції», кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно до ч.1ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 1ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 28.05.2020 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Договір №TDB.2020.0991.9424 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії. Згідно з п. 1.1. Договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК». Своїм підписом відповідач підтвердила, що цей Договір разом із Правилами, Тарифами на послуги Банку складають єдиний договір, а його підписання вважається одночасно підписанням Правил, у зв`язку із чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню.

За п.1.2 Договору, банк відкрив Клієнту: поточний рахунок № НОМЕР_2 (далі - Картковий рахунок-1) в гривні: поточний рахунок № НОМЕР_3 (далі - Картковий рахунок -2) в доларах США: поточний рахунок № НОМЕР_4 (даті - Картковий рахунок -3) в Євро. (разом - Карткові рахунки) на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка, а також вішає платіжну картку міжнародної платіжної системи (далі- Картка) Картковий рахунок - І обслуговується за дебетово-кредитною схемою. Картковий рахунок -2 та Картковий рахунок-3 - за дебетовою схемою. Картка, що видається на підставі цього Договору є власністю Банку

Пунктом 2.2 Договору між сторонами узгоджено умови кредитування, зокрема розмір максимального ліміту кредитної лінії 200 000,00 грн., пільговий період для нарахування процентів по заборгованості, що виникла внаслідок здійснення операцій в торгово-сервісних мережах, до 62 днів; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитною лінією по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах у пільговий період з дати першого зняття коштів (фіксована), 0,0001% річних; процентна ставка за користування Доступним лімітом кредитної лінії по операціям, які здійснені в торгово-сервісних мережах (фіксована), 56% річних (тариф todobank)/ 48% (тариф todobank+); процентна ставка за користування кредитною лінією по операціям зняття готівки в термінальних пристроях - POS-термінал, банкомат (фіксована), 56%(тариф todobank)/ 48% (тариф todobank+); кінцевий строк до якого має бути погашена заборгованість за кредитною лінією у повному обсязі ( до 16-00 годин) 27.05.2021 р.; зобов`язання клієнта за договором не забезпечується.

Пунктом 3.1.2 Договору визначено, що Клієнт зобов`язаний при користуванні Доступним лімітом кредитної лінії: - щомісячно, не пізніше Розрахункової дати місяця, наступного за звітним, сплатити мінімальний обов`язковий платіж, в т.ч проценти та інші обов`язкові платежі передбачені Договором у розмірі, визначеному Тарифами, шляхом забезпечення надходження цих коштів на Картковий рахунок-І; погасити заборгованість та Доступним лімітом кредитної лінії до настання кінцевого строку сплати цієї заборгованості.

Згідно п. 4.10 Договору цей Договір складений у двох примірниках по одному для кожної із Сторін. Усі оформлені та підписані примірники Договору мають однакову юридичну силу.

Підписавши цей Договір відповідач підтвердив, що один примірник цього Договору із додатками, Картка та ПІН-код до неї, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту, ним отримані під підпис. З реальною річною процентною ставкою та загальною вартістю кредиту на дату укладення Договору, у письмовій формі відповідач ознайомлений.

Підписавши Заяву- анкету на відкриття рахунку та видачу платіжної картки від 28.05.2020 року відповідач підтвердив відкриття Банком поточних рахунків у гривні, доларах США, у Євро та отримання платіжної картки № 4653694300260967.

Відповідно до п. 4.2. Договору, використання і обслуговування Картрахунку та Картки регулюється Правилами, цим Договором, чинними Тарифами, затвердженими Банком у встановленому порядку, нормативними документами платіжних систем VISA International та MasterCard Worldwide та законодавством України.

Оскільки в матеріалах справи на підтвердження укладення кредитного договору наявні докази, які містять всі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк користування кредитом, процентну ставку за користування кредитом, заявка та підтвердження кредитного договору підписані власноручним підписом відповідача, суд вважає, що наявні підстави вважати, що відповідач підписав кредитний договір та був проінформований про всі істотні його умови.

Таким чином, АТ "Мегабанк" виконав свої зобов`язання за Договором, а саме п. 1.2. Договору, відкривши Відповідачу поточні рахунки, видавши платіжну картку № НОМЕР_5 та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується виписками з особового рахунку відповідача.

Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 28.05.2020 по 02.12.2022 та з 03.12.2022 р. по 03.09.2024 р., відкритим Відповідачу у Позивача.

Згідно наданого позивачем уточненого розрахунку заборгованості сума основного боргу ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року складає 12992,91грн. (а.с. 176-182).

Отже надані позивачем виписки відображають всі операції по картковому рахунку відповідача та містять всі необхідні реквізити визначені положенням та являються первинними документами, що підтверджують як користування кредитним коштами так і розмір заборгованості.

Щодо розрахунку заборгованості, позивачем залучено до позовної заяви розрахунок який містить всі необхідні параметри для з`ясування та вирахування заборгованості відповідача, отже містить достатньо даних для з`ясування розміру заборгованості відповідача за кредитним договором. Окрім того, всі цифри зазначені в розрахунку заборгованості підкріплюються первинними документами, а саме виписками по рахунку відповідача.

Таким чином, загальна сума вимог за Договором №TDB.2020.0991.9424 про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 28.05.2020 р. становить 12992,91грн., яка складається з основної суми боргу.

Отже, на виконання умов кредитного договору Банк надав Відповідачу кредитні кошти, а Відповідач в повному обсязі не повернув кредитні кошти за Кредитним договором.

09.07.2024р. відбувся електронний аукціон з продажу право вимоги за кредитними договорами в кількості 20054 од., що укладені з фізичними особами. Відповідно до протоколу електронного аукціону №GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024р. переможцем аукціону визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», код ЄДРПОУ: 40916672.

03.09.2024 року Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом GFD001-UA-20240618- 01260 від 09.07.2024 року, уклали Договір №GL1N426240 про вiдступлення (купiвлi-продажу) прав вимоги.

Відповідно до Додатка №1 до Договору №GL1N426240 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 03.09.2024 року, Банк відступив ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» право вимоги за договорами, зокрема до кредитного договору TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 р.

27.12.2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» Договір №1/12 про відступлення прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги і є поточним кредитором щодо заборгованості Боржників за Основними Договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором № TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 р.

Відповідно до Додатка №1 до Договору №1/12 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 27.12.2024 року, Банк відступив Позивачу право вимоги за договорами, зокрема до кредитного договору TDB.2020.0991.846 від 18.02.2020 р..

Відповідно до положень частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 у справі № 910/5737/15-г, від 20.03.2020 у справі № 906/703/16, від 06.02.2020 у справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 у справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини 2статті 11 ЦК України).

Відповідно до ч.1ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з частиною 1статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.

Тож, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва.

Згідно з положеннями чинного законодавства України, зокрема, відповідно до норм Цивільного кодексу України, передача права вимоги може здійснюватися шляхом відступлення права вимоги.

У даному випадку ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020р., яке раніше належало АТ «МЕГАБАНК», що надає статус правонаступника, згідно з приписів ЦК України. Таким чином, ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» є новим кредитором Відповідача.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано доказів, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку, та наданий позивачем розрахунок заборгованості не спростовано контррозрахунком.

За змістом статей 525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1ст.527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Частиною 1ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України, встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

За правилом частини 1ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Факт надання кредитних коштів підтверджується відповідними письмовими доказами. Отже, цілком обґрунтованими є доводи Позивача про порушення Відповідачем свого зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати інших платежів за користування кредитними коштами.

Постанова Верховного Суду від 12 грудня 2024 року у справі №298/825/15-ц зазначає, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, надані банком виписки за рахунками позичальника повинні бути досліджені судами з наданням оцінки у сукупності з іншими зібраними у справі доказами на предмет обставин видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість по кредиту, розмір якої відображено у розрахунку позивача.

У постанові Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі №910/1580/18 сформульовано висновок про те, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (зазначений правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21).

Враховуючи викладене, наданий Позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписка по рахунку відповідача містять ідентичні відомості щодо руху коштів за кредитним зобов`язанням.

Таким чином, Позивач довів факт надання коштів позичальнику, оскільки надав відповідні докази (зокрема виписки за рахунками Позичальника), та надані Позивачем розрахунок кредитної заборгованості підтверджено належними доказами. Факт отримання кредитних коштів Відповідачем підтверджується, зокрема, попереднім підписання кредитного договору та ознайомлення з його умовами, в результаті чого позичальник взяв на себе зобов`язання повернення кредиту, які він не виконав в повному обсязі, тобто не здійснював часткові та своєчасні погашення.

Відповідно до виписок, по особовому рахунку Позичальник здійснював погашення заборгованості за кредитним договором. Це свідчить про наявність кредитних зобов`язань та підтверджує, що Позичальник отримав відповідні грошові кошти.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост.80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст.81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.43,49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст.43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно дост.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши досліджені докази в їх сукупності, враховуючи, що кредитні кошти відповідачем добровільно не повернуті, суд дійшов висновку, що позов ТОВ «ФК «ЄВРОКРЕДИТ» є обґрунтованим, тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 в розмірі 12992 грн. 91 коп.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідност.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Статтею 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до правової позиції викладеної у Додатковій Постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Оскільки, як зазначено вище у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Таким чином, суд вважає, що розмір гонорару адвоката у сумі 11200,00 грн. неспівмірний зі складністю справи, яка відповідно до положень ЦПК України є малозначною, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження на підставі наявних у справі матеріалів, а також часом, необхідним представнику позивача для вчинення відповідних процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000,00 грн. є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.

Відповідно до вимогст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 261, 526, 530, 635, 1048, 1049, 1050, 1054, 1082 ЦК України, ст.ст.10,12,76,77,81,89,141,265,280-284,354 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров.Ушинського, буд. 1, офіс 105) заборгованість за Кредитним договором №TDB.2020.0991.9424 від 28.05.2020 року у розмірі 12992 (дванадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 91 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в тридцяти денний строк з дня його проголошення, а у разі проголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 20.03.2026 року.

Суддя В.В. Вікторов