Постанова від 18 березня 2026 р. у справі №619/1748/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/1748/26

провадження № 3/619/644/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Коваленко Н..В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з ВП №2 Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП (ІПН) НОМЕР_1 ,

УСТАНОВИЛА:

18.03.2026 близько 17 год. 00 хв ОСОБА_1 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , не виконував неодноразове законне розпорядження (вимогу) про припинення правопорушення, а саме продовжував вчиняти домашнє насилля відносно своєї матері ОСОБА_2 .

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину визнав у повному обсязі.

Заслухавши правопорушника, вивчивши матеріали справи, та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об`єктивно, дослідивши всі обставини справи, суд дійшов наступного висновку.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Тобто, адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, котрі мають значення для правильного вирішення справи. Висновок про наявність чи відсутність у діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження усіх обставин справи в їх сукупності.

У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 185 КУпАП передбачено, що злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку, тягне за собою накладення штрафу від восьми до п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

При цьому об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку та суспільної безпеки, також у сфері державного управління.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Склад правопорушення є формальним, тобто воно вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам визначених у диспозиції статті осіб.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб`єктом правопорушення може бути особа, яка досягла 16 років.

Ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного правопорушення підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203463 від 18.03.2026, який складений у відповідності до вимог КУпАП та містить формулювання суті вчиненого адміністративного правопорушення; копією протокол АА №118035 про адміністративне затримання за ст. 261 КУпАП, копією протоколу серії ВБА № 203464 від 18.03.2026 за ч. 3 ст. 173-2; копією рапорту інспектора ПОГ СП Богодухівського РОП ГУНП в Житомирській області майора поліції Приходька В.; поясненнями ОСОБА_2 , в яких зазначено, що вона мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з сином ОСОБА_1 . Її син був та є наркозалежним та зловживає алкоголем. 18.03.2026 близько 15 годин її син вживав алкоголь , після чого почав кричати на неї, висловлювався нецензурною лексикою, відібрав у неї ліки від інсульту, які вона приймає за рецептом лікаря, лишивши її на три доби без ліків. Син її дуже лякає, кричить на неї нецензурною лайкою, п`яний їздить на автомобілі чоловіка, який помер. Просить позбавити її його присутності, оскільки вона його боїться; протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується); копією паспорта ОСОБА_1 ; довідкою №15 про проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, відповідно до якої результат 2.05 проміле, диском з відеозаписом події.

Оскільки відеофіксація, відповідно до ст.251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.

Зокрема, з оглянутого відеозапису з нагрудної камери поліцейського вбачається, що ОСОБА_1 виражався на адресу поліцейських у грубій формі, погрожував, хапав їх за формений одяг, не реагував на зауваження та прохання.

У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВБА № 203463 від 18.03.2026, підтверджені оглянутим відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та долученим до матеріалів справи.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.ст. 34, 35 КУпАП, судом не встановлено.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, наслідки вчиненого ним правопорушення та ступінь його вини, відсутність пом`якшуючих обставин вчинення правопорушення, вважаю, що адміністративним стягненням, необхідним і достатнім для виховання ОСОБА_1 у дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття та запобіганню вчиненню ним нових правопорушень повинна бути міра відповідальності у виді громадських робіт в межах санкції статті, за якою він притягується до відповідальності.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у проваджені по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Приймаючи до уваги вимоги ст. 40-1 КУпАП, суд уважає за необхідне стягнути з правопорушника на користь держави судовий збір у сумі 665 гривень 60 копійок.

Керуючись ст. ст. 40-1, ч. 2 ст. 173-2, 283- 285 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком на 60 (шістдесят) годин.

Стягнути з ОСОБА_1 , судовий збір на користь держави в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3 місяців.

Суддя Н. В. Коваленко