Рішення від 21 січня 2026 р. у справі №309/2695/25 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2695/25

Провадження № 2/309/929/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

у складі: головуючого-судді Лук`янової О.В.

за участю: секретаря судового засідання Пилип Д.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про стягнення неустойки /пені/ за несвоєчасну сплату аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 , діючи від імені та в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення неустойки /пені/ за несвоєчасну сплату аліментів.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 13.02.2025 у справі №309/3632/24 присуджено до стягнення з відповідача ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 3500 гривень щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач аліменти на утримання сина не сплачує за період із 24.07.2024, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів у розмірі 78806грн.00коп., що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області від 17.07.2025 ВП 77578123.

Таким чином, у відповідності до ч.1 ст.196 СК України, заборгованість відповідача по сплаті пені за невиконані аліментні зобов`язання за період із 24.07.2024 по 01.07.2025 на неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 складає 39403грн., на неповнолітню доньку ОСОБА_5 – 39403грн., всього на двох дітей заборгованість становить – 78806грн.00коп., які позивачка просить стягнути з відповідача на її користь.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися. Представник позивачки ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовільнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала /а.с.37/.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи /а.с.36/, відзиву на позовну заяву не подав.

Процесуальні дії /забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження по справі тощо/ у справі не проводилися.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України: у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин суд вважає, що справу можливо вирішити в відсутність позивачки, представника позивачки та відповідача, без фіксування судового процесу.

За згодою позивачки суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що сторони – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у шлюбі з 17.05.2012, який розірвано за рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12.09.2024, що підтверджується виданим повторно відділом ДРАЦС Хустського районного управління юстиції Закарпатської області свідоцтвом про шлюб, серії НОМЕР_1 , від 07.08.2012 /а.с.14/ та рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 12.09.2024 /а.с.15-16/.

Від шлюбу сторони мають двох дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.17/, та доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.18/.

Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 13.02.2025 ухвалено стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 3500грн. щомісячно, на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 липня 2024 року і до досягнення дітьми повноліття /а.с.7-9/.

Відповідач аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не сплачує з 24.07.2024, у зв`язку із чим у нього виникла заборгованість по сплаті аліментів в розмірі 78806грн.00оп. станом на 17.07.2025, що підтверджується розрахунком заборгованості зі сплати аліментів, складеним державним виконавцем Хустського відділу ДВС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Юришинець В.М. від 17.07.2025 та 20.01.2026 у виконавчому провадженні №77578123 /а.с.19,38-40/.

Вирішуючи позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, суд зазначає таке.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 141 СК України: розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно із частиною четвертою статті 155 СК України: ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України: батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Абзацом першим частини першої статті 196 СК України встановлено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів (частина друга статті 196 СК України).

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України: при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц відступила від висновків Верховного Суду України щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у раніше прийнятих постановах від 02 листопада 2016 року у справі №6-1554цс16, від 16 березня 2016 року у справі №6-2589цс15, від 03 лютого 2016 року у справі №6-1477цс15 та від 16 березня 2016 року у справі №6-300цс16, і дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

Використовуючи вищенаведені правила для обрахунку пені зі сплати аліментів, суд бере за основу наданий розрахунок державного виконавця заборгованості зі сплати аліментів від 17.07.2025 року та помісячний розрахунок від 20.01.2026 №19.12-37/4399. У вказаному розрахунку державного виконавця чітко відображений хід нарахування аліментів за період з 27 липня 2024 по червень 2025 року включно, в межах обраного позивачем розрахункового періоду.

При цьому складена довідка дозволяє суду здійснити обрахунок за правилами, як це передбачено у вищенаведеній позиції ВП ВС, тобто за кожен місяць сплати аліментів окремо, з визначенням остаточної суми шляхом додавання визначених сум.

Так, частиною першою статті 191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Тлумачення статті 191 СК України дає підстави для висновку, що юридичне значення для визначення часу, з якого присуджуються аліменти на дитину, має час звернення до суду іншого з батьків з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

Разом із цим, для застосування зазначеної вище санкції (стягнення неустойки) до платника аліментів необхідні такі умови: існування заборгованості зі сплати аліментів, встановлених рішенням суду або за домовленістю між батьками згідно з частиною першою статті 189 СК України; наявність винних дій особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти, що призвели до виникнення заборгованості.

Загальний розмір пені за прострочення сплати аліментів за період з 24 липня 2024 року по 31 червня 2025 року становить 39403грн.23коп. на одну дитину, на двох дітей 78806грн.00коп. Зазначений розмір пені зі сплати аліментів суд вважає обґрунтованими та належним, оскільки здійснений за правилами, які наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року №333/6020/16.

Наданий до матеріалів справи позивачкою розрахунок пені суд вважає правильним та бере його до уваги при визначені розміру пені, що підлягає стягненню з відповідача за період за період з 24 липня 2024 року до 31 червня 2025 року (останній день розрахунку позивача) в сумі 78806грн.00коп..

Отже, у зв`язку з наявною заборгованістю по сплаті аліментів з відповідача підлягає стягненню пеня, яка визначена позивачкою у розмірі 78806грн.00коп..

Приймаючи до уваги, що позивачка ОСОБА_1 при пред`явленні позову була звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», на виконання вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 1211грн.20коп..

Керуючись вимогами ст.5, 10, 81, 141, 259, 263-265, 280-284, 287-289. 354-355 ЦПК України, ст.155, 180-181, 191, 196 СК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 /місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 /, від імені та в інтересах якої діє ОСОБА_2 /місце знаходження: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: НОМЕР_3 /, до ОСОБА_3 / місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_4 / про стягнення неустойки /пені/ за несвоєчасну сплату аліментів, - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку /пеню/ за несвоєчасну сплату аліментів на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_7 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період із 24.07.2024 по 01.07.2025 у розмірі 78806грн.00коп..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати в розмірі 1211грн.20коп..

Повне судове рішення складено 26 січня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Закарпатського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи /вирішення питання/ без повідомлення /виклику/ учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Хустського

районного суду: О.В.Лук`янова