Рішення від 19 березня 2026 р. у справі №308/2404/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/2404/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді - Шумило Н.Б.

за участю секретарів судового засідання – Дуб В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий виклад обставин справи:

ОСОБА_1 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить визнати неправомірними дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по накладенню адміністративного стягнення на ОСОБА_3 , та скасувати постанову №3046-1 винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 31.10.2025 винесену щодо ОСОБА_3 .

Позов обґрунтовано тим, що відомості викладені у постанові №3046-1 про притягнення до відповідальності за адміністративне правопорушення за ст. 210-1 КУпАП такими що не відповідають фактичним обставинам справи. Кваліфікація подій, що відбувалися протягом спілкування позивача з представниками ІНФОРМАЦІЯ_2 спотворена, що призвело до винесення неправомірної постанови. Позивач зазначає, що жодного адміністративного правопорушення він не вчиняв, документи військового обліку оновлені вчасно, про що наявна відмітка в системі «Резерв+», відтак підстав для винесення оскаржуваної постанови не було.

За наведеного вважає дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 які відображені в оскаржуваній постанові №3046-1 від 31.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення незаконними та такими що суттєво порушили його права та свободи, гарантовані Конституцією та законами України.

Зі змісту оскаржуваної постанови випливає що повістка №1357194 була надіслана засобом поштового зв`язку на адресу реєстрації позивача зазначену в реєстрі територіальної громади. Фактична обставина надсилання повістки поштовим відправленням спростовує факт її вручення позивачу у спосіб передбачений законом.

Крім того, позивач вказує що 04.02.2026 в приміщенні Ужгородського ВДВС отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження №79951358, про що міститься відмітка на супровідному листі. У вказаній постанові зазначено, що підставою для його відкриття стала постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_2 від 31.10.2025 року №3046-1 про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. Оскільки жодних документів про накладення адміністративного стягнення в період з 31.10.2025 року до моменту звернення до підрозділу ДВС позивач не отримував, строк на оскарження оскаржуваної постанови пропущений незалежно від його волі, відтак пропущений з поважних причин. Враховуючи наведене просить поновити строк звернення до суду.

Процесуальні дії по справі:

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.02.2026 року позовну заяву було залишено без руху.

25.02.2026 позивачем подано заяву на усунення недоліків.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.02.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі.

05.03.2026 року через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив, у якому зазначено, що не визнає позовні вимоги позивача і просить відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що в порядку виконання норм законодавства, з метою виконання громадянами своїх громадянських обов`язків, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, була сформована повістка № 1357194 про виклик ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 05.12.2024 р. за адресою: АДРЕСА_1 з метою: для уточнення даних. 05.12.2024 р., громадянин ОСОБА_1 не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , про причини неявки не повідомляв, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка визначає, що громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці. Отже, вбачається наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та підстави для складання адміністративного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за вищеназваною статтею КУпАП.

ОСОБА_1 було повідомлено, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП у зв`язку із неявкою за повісткою відбудеться 30 лютого 2025 року о 10 годині 00 хвилин у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також, ОСОБА_1 було роз`яснено права згідно статті 63 Конституції України про те, що особа не несе відповідальності за відмову давати показання або пояснення щодо себе, членів сім`ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом, а також права згідно статті 268 КУпАП - знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Та повідомлено, що у випадку неприбуття на вказані дату, час та місце розгляду справи розгляд справи відбудеться без його участі. Оскільки ОСОБА_1 не з`явився на розгляд справи, а заяв про відкладення розгляду справи не надходило, як і будь-які інші повідомлення або відомості про причини неприбуття на розгляд справи, враховуючи виконання вимог ст. 268 КУпАП, розгляд справи відбувся за відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було винесено оскаржувану постанову від 31.10.2025 р. №3046-1, яку в подальшому було звернуто до примусового виконання. Просить прийняти законне і обгрунтоване рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, пояснення надали аналогічні викладеним у позові, та просили позов задовольнити. Окрім того, позивач вказав, що оскаржувана постанова та накладення на нього стягнення було незаконно, 31.10.2025 був затриманий працівниками патрульної поліції, які доставили його в ТЦК, однак до нього ніхто з працівників ТЦК не підходив, документів його не перевіряли, протоколу та постанови відносно нього не складали. В подальшому до нього викликали швидку медичну допомогу та було доставлено в лікарню через отриманий перелом.

Уповноважений представник відповідача у судове засідання не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Водночас, у відзиві на позовну заяву просять розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

При цьому, в силу вимог ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що 31.10.2025 року т.в.о. помічника начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 з правової роботи лейтенант ОСОБА_4 , складено протокол № 3046 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Суть адміністративного правопорушення: 31 жовтня 2025 року близько 17:40 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 в супроводі органів Національної поліції, де було встановлено: В порядку виконання завдань, зазначених в абзаці 11 пункту 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки норм законодавства, з метою виконання громадянами своїх громадянських обов?язків, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів, була сформована повістка № 1357194 про виклик ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09:00 год. 05 грудня 2024 року з метою: для уточнення даних, яка була направлена засобами поштового зв`язку.

Поштове відправлення за № 0610210390785 було повернуто до відправника разом із довідкою про причини повернення, підписом працівника поштового зв?язку, датою та штемпелем АТ «Укрпошта».

Причина повернення рекомендованого поштового відправлення – «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 вважається належним оповіщенням особи, тобто повістка є такою, що вручена особі. Натомість у вказані в повістці дату, час та місце, останній не з`явився, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 Порядку проведення призову. Отже, громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене.ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період. Факт вчиненого правопорушення підтверджують наявні відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов?язаних та резервістів. Водночас слід зазначити, що вказаний протокол не містить підпису особи, що притягується до адміністративної відповідальності, як і не містить запису про відмові від підпису.

31.10.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 винесено постанову № 3046-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , якою постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000,00 грн.

12.01.2026 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Троцюком В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження у ВП №79951358, про примусове виконання постанови №3046-1 виданої 31.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнути з боржника ОСОБА_1 на користь держави штраф у розмірі 34000,00 грн.

До позовної заяви також додано роздруківку з мобільного додатку "Резерв ID" щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка містить відомості про останнього, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Військовозобов`язаний. Номер в реєстрі ОБЕРІГ 300420229361193200077. Також вказано, що дані уточнено вчасно.

Також додано копію військового квитка серія НОМЕР_1 позивача, копію його паспорта громадянина України, та копію його картки фізичної особи-платника податків.

Згідно доданої до відзиву копії повістки №1357194 від 23.11.2024 вбачається, що таку створено позивачу ОСОБА_1 , якому належить з`явитися до відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки при ІНФОРМАЦІЯ_7 05.12.2025 о 09:00 годині для уточнення даних.

Згідно копії опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610210390785 слідує що таке сформовано на ім`я ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 .

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до наступного висновку.

Застосовані норми права, позиція суду та оцінка доводів:

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Щодо поновлення пропущеного строку

Право на захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується особою шляхом подання позовної заяви в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

За приписами ч.6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний подати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Як слідує з матеріалів справи, ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 17.02.2026 року вказану позовну заяву було залишено без руху. При цьому, 25.02.2026 року представником позивача на усунення зазначених в ухвалі недоліків подано заяву з проханням поновити строк на подання позовної заяви у зв`язку з поважністю причин його пропуску. Вказує, що до матеріалів справи подано копію повідомлення Ужгородського ВДВС про відкриття виконавчого провадження про стягнення з позивача штрафу, дата на якій вказана 04.02.2026.

Також під час судового засідання стороною позивача на підтвердження ознайомлення позивача з матеріалами виконавчого провадження №7995158 подано копію заяви ОСОБА_1 від 03.02.2026.

Заслухавши учасників, дослідивши подану заяву та докази надані позивачем на підтвердження обставин викладених у ній, вважаю, що причини пропуску звернення до адміністративного суду є поважними і йому слід поновити строк для звернення до суду з даним позовом.

Щодо вимоги про визнання неправомірними дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та скасування постанови

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності до закону. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Як визначено пункту 1 статті 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.287 КУпАП України постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Позивач просить скасувати постанову №3046-1 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 31.10.2025 року, винесену відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 за те, що ним порушено вимоги абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 Порядку проведення призову.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного станув Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався, який триває і на даний час.

Відповідно до ч.ч. 1-3, 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Статтею 210-1 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно ч.1 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Вказана норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.

Вирішуючи вказані вимоги слід звернути увагу на те, що відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

У ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» серед іншого зазначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки тощо визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (надалі - Порядок), що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560.

Пунктом 21 Порядку передбачено, що За викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

У пункті 27 Порядку зазначено, що під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Пунктом 41 Порядку встановлено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

З долученої стороною відповідача копії повістки №1357194 від 23.11.2024 вбачається, що таку створено позивачу ОСОБА_1 , якому належить з`явитися до відділу територіального центру комплектування та соціальної підтримки при ІНФОРМАЦІЯ_7 05.12.2025 о 09:00 годині для уточнення даних.

Також додано копію опису вкладення до рекомендованого поштового відправлення №0610210390785 на ім`я ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_2 . Водночас, відповідачем не було додано довідки про вручення чи причини повернення вказаного поштового відправлення.

Разом з тим, з отриманого трекінгу відправлення за №0610210390785 слідує, що дані про таке відправлення на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі.

Крім того, до позовної заяви позивачем додано роздруківку з мобільного додатку "Резерв ID" щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка містить відомості про останнього, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . Військовозобов`язаний. Номер в реєстрі ОБЕРІГ 300420229361193200077. Також вказано, що дані уточнено вчасно.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В той же час, згідно ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем до відзиву не надано, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази, згідно переліку ст. 251 КУпАП, які б свідчили про наявність викладеного в оскаржуваній постанові порушення або що під час розгляду адміністративної справи здійснювались заходи щодо збирання та оцінки цих доказів. Наведене свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не надав до суду жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 72 КАС України, доказів, які б підтверджували правомірність винесення оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення При цьому, відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити правомірність своїх дій на стадії судового розгляду справи, судом було забезпечено відповідачу право на подання до суду відзиву на позовну заяву, останній таким правом скористався, однак на підтвердження викладених у відзиві обставин жодних доказів не додано.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Крім того, слід зазначити, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб`єкта владних повноважень.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно позивача не було встановлено всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, при цьому належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП відповідачем не надано, у зв`язку з чим, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.

Позовна вимога про визнання неправомірними дій начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , підполковника ОСОБА_2 по накладенню адміністративного стягнення на ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, оскільки суд при розгляді справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності не може визнати дії начальника органу неправомірними, оскільки вказані повноваження не передбачені ч.3 ст. 286 КАС України, у зв`язку із чим позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі ст. ст. 5, 9, 72, 77, 80, 90, 94 242, 245, 246, 250, 255, 271, 286, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправними дій та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити частково.

Скасувати постанову №3046-1 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 31.10.2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 відносно ОСОБА_1 , - закрити.

У задоволенні решти позовних вимог,- відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повне рішення суду складено – 20.03.2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Н.Б. Шумило