Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №308/2911/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/2911/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бедьо В.І., розглянувши матеріали, які надійшли з військової служби правопорядку, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , курсант, солдат, за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВУ №29 від 03.02.2026, вбачається, що 31.01.2026 близько 21 год 00 хв ОСОБА_1 самовільно залишив розташування підрозділу та перебував у списках військовослужбовців які самовільно залишили військову частину НОМЕР_1 .

Отже, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме: самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

В судове засідання особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення смс-повістки, за мобільним номером телефону, який зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Незважаючи на виклики суду, ОСОБА_1 , станом судового провадження не цікавився, в судові засідання не з`являвся.

За таких обставин, враховуючи встановлені законодавством строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, суддя вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього.

Дослідивши та оцінивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суддя приходить до наступних висновків.

Дослідивши протокол про вчинення адміністративного правопорушення та додатки до нього, суддя приходить до висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, доведена повністю.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВУ №29 від 03.02.2026; медичною характеристикою від 01.02.2026 року; Витягом з наказу №522 від 24.12.2025 року.

Дослідивши матеріали справи, суддя вважає, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-11 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, не встановлено.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить із змісту ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом`якшують/обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому суддя вважає за можливе призначення ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, передбаченому санкцією ст.173-11 ч.3 КУпАП, а саме: в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, оскільки на думку суду саме цей вид адміністративного стягнення буде відповідати вимогам ст. 23 КУпАП, тобто буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Керуючись ч. 3 ст.172-20,221,284,285,289,294,173-20 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області Бедьо В.І.