Постанова від 19 березня 2026 р. у справі №308/1983/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1983/26

3/308/819/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Дегтяренко К.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з УПП в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканця АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП,-

встановив:

З протоколу серії ЕПР1 №580262 від 31.01.2026 року вбачається, що 31.01.2026 о 20 год. 48 хв. в м.Ужгород по вул.Залізнична, 2г гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ21013 номерний знак НОМЕР_1 та не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16, здійснив рух прямо з правої смуги руху, де дозволено тільки праворуч, чим порушив п.8.4 ПДР, порушення інформаційно вказівних знаків. Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч.1 ст.122 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, зокрема шляхом надсилання СМС повістки на номер вказаний в заяві про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою SMS- повідомлення від 31.01.2026 року, про причини неявки не повідомив.

У постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» зазначено, що недотримання строків розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист, гарантований статтею 55 Конституції України, і негативно впливає на ефективність правосуддя та на авторитет судової влади.

З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, мала можливість отримати судові повістки за місцем проживання, проте не вживала заходів для явки до суду, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідноч.1 ст. 122 КУпАП диспозиція статті передбачає перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності та надавши їм належну правову оцінку, враховуючи характер і обставини вчиненого правопорушення, суддя приходить до висновку, про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненому підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №580251 від 31.01.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №580251 від 31.01.2026 року; копією протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №580265 від 31.01.2026 року, копією протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №580262 від 31.01.2026 року, рапортом працівника поліції, довідкою про наявність посвідчення водія згідно якої ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, DVD диском та іншими матеріалами справи.

Разом з тим, відповідно до ст.13 КУпАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

У разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Враховуючи характер та ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, обставини справи, особу порушника ОСОБА_1 , яка є неповнолітньою, приймаючи до уваги, що в матеріалах відсутні дані, які вказують про наявність у останньої самостійного заробітку, відсутності відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності раніше, з урахуванням вимог ст.ст. 13, 24-1 КУпАП, вважаю за необхідне застосувати до неї заходи впливу у вигляді попередження.

Заходи впливу, передбачені ст. 24-1 КУпАП не є адміністративними стягненнями в розумінні ст. 23 КУпАП, а є альтернативними заходами впливу, які можуть бути застосовані тоді, коли виховання неповнолітнього правопорушника є можливим без накладення адміністративного стягнення у загальному порядку. Тому, при застосуванні до неповнолітнього правопорушника заходів впливу, передбачених ст. 24-1 КУпАП, стягнення судового збору не допускається.

Враховуючи, що до неповнолітнього ОСОБА_1 , застосовано захід впливу - попередження, яке не є адміністративним стягненням, суд прийшов до висновку, що з неповнолітньої не підлягає стягненню сума судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.124, 283-285 КУпАП, ч.12 ст.5 Закону України «Про судовий збір», суддя –

постановив:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та застосувати до нього захід впливу у вигляді попередження у відповідності до ст. 24-1 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців.

Суддя Дегтяренко К.С.