Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №308/9206/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9206/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

,за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород, кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025071170000440 від 21 червня 2025 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Закарпатської області, Іршавського району, с. Ільниця, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, із середньою спеціальною освітою, фізична особа-підприємець, одружений, раніше не судимий.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У період часу із 08 год. 00 хв. 20 червня 2025 року по 08 год. 00 хв 21 червня 2025 року, для несення служби у добову зміну у межах Ужгородського району, заступив наряд (Майдан 10) сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у складі інспектора сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області сержанта поліції ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21.06.2025 року , близько 01 години 25 хвилин, в ході здійснення патрулювання вул. Головна, в с. Оноківці, Ужгородського району, Закарпатської області, у зв`язку з порушенням п. 19.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі – Правила дорожнього руху), відповідно до якого - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», відповідно до якого поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху, екіпажем (Майдан 10) СРПП відділу поліції № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області у складі лейтенанта поліції ОСОБА_6 та сержанта поліції ОСОБА_7 , було зупинено транспортний засіб марки «ВАЗ» моделі «21099» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який порушив п. 19.1 Правил дорожнього руху, відповідно до якого - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла.

У зв`язку з порушенням ОСОБА_4 п. 19.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі – Правила дорожнього руху), відповідно до якого - у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості незалежно від ступеня освітлення дороги, а також у тунелях на транспортному засобі, що рухається, повинні бути ввімкнені такі світлові пристрої: на всіх механічних транспортних засобах - фари ближнього (дальнього) світла, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , у порядку п. 4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року № 1395 (далі – Інструкція № 1395), після зупинки зазначеного транспортного засобу марки «ВАЗ» моделі «21099» з державним номерним знаком « НОМЕР_1 » під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , який мав місце по АДРЕСА_2 розпочали процедуру складання адміністративних матеріалів та перевірку особи водія ОСОБА_4 про вчинення інших адміністративних правопорушень.

Надалі до моменту складання адміністративних матеріалів на водія ОСОБА_4 , останній усунув проблему із відсутністю світла фари. Однак, в ході перевірки особи-водія ОСОБА_4 по службовому планшету поліцейських, було встановлено, що ОСОБА_4 , був позбавлений права керування транспортними засобами Ужгородським міськрайонним судом, і вказане правопорушення було вчинене останнім повторно протягом року. На підставі встановленого, поліцейським ОСОБА_7 було прийнято рішення про складання адміністративних матеріалів за ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки ОСОБА_4 порушив п.2.1.а. Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Після чого, 21.06.2025 року близько 1 години 40 хвилин ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, розраховуючи на можливість не складання поліцейськими щодо ОСОБА_4 протоколу про адміністративне правопорушення, тобто, на невчинення дії з використанням влади, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на надання неправомірної вигоди, користуючись нагодою, що поліцейські відкрили передню пасажирську дверку свого службового автомобіля марки «TOYOTA» моделі «Prius», номерний знак якого – « НОМЕР_2 », діставши із своєї кишені грошові кошти в сумі 100 доларів США із серійним номером: LB46912604H, поставив вказані грошові кошти на підлогу біля пасажирського сидіння, тобто, надав неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є службовими особами Національної поліції України, які відповідно до ст. 222 КУпАП уповноважена розглядати справи про адміністративні правопорушення у сфері порушення правил дорожнього руху й накладати адміністративні стягнення та згідно з п. 1 ст. 255 КУпАП уповноважені складати протоколи про правопорушення у сфері порушення правил дорожнього руху, тим самим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України – надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєному правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся та показав, що дійсно 1.06.2025 року близько 1години 40 хвилин ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, тобто, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою уникнення відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, розраховуючи на можливість не складання поліцейськими щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, тобто, на невчинення дії з використанням влади, реалізовуючи раптово виниклий намір, спрямований на надання неправомірної вигоди, користуючись нагодою, що поліцейські відкрили передню пасажирську дверку свого службового автомобіля марки «TOYOTA» моделі «Prius», номерний знак якого – « НОМЕР_2 », діставши із своєї кишені грошові кошти в сумі 100 доларів США із серійним номером: LB46912604H, поставив вказані грошові кошти на підлогу біля пасажирського сидіння, тобто, надав неправомірну вигоду, достовірно розуміючи, що поліцейські ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є службовими особами Національної поліції України. У вчиненом ОСОБА_4 щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Оскільки, прокурор ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 не заперечили щодо фактичних обставин справи, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення в повному обсязі за обставин, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги встановлення судом того факту, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин і відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, а також приписи ч. 2 ст. 394 КПК України щодо особливостей апеляційного оскарження, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченого.

Суд оцінює, що показання обвинуваченого ОСОБА_4 в повній мірі узгоджуються та відповідають суті тих подій, які викладені в обвинувальному акті, тому об`єктивних сумнівів у доведеності його вини у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, у суду не має.

Суд, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 , його щирим визнанням вини у вчиненому приходить до висновку, що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 369 КК України, як надання неправомірної вигоди службовій особі за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, дії з використанням наданого їй службового становища -кваліфіковано вірно.

Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, є працюючим .

Пом`якшуючими покарання обставинами є його щире каяття у вчиненому, активне сприяння в розкритті кримінального правопорушення та позитивні характеристики з місця проживання .

Обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

Враховуючи викладене вище , суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши йому покарання у виді штрафу.

Цивільний позов не заявлявся.

Судові витрати відсутні.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 370, 373 КПК України суд,-

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 судом не обирався.

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 25500,00 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот) грн. на користь держави.

Речові докази:

- банкнота 100 доларів США , із серійним номером: LB46912604H, які передані на зберігання до АТ «Приватбанк» конфіскувати на користь держави;

- диск DVD-R з відеозаписами з бодікамер працівника поліції на одному цифровому носієві диску - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 23.06.2025 про накладення арешту на речові докази, а саме банкнота 100 доларів США , із серійним номером: LB46912604H, - скасувати.

Вирок може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області ОСОБА_1