Вирок від 17 березня 2026 р. у справі №214/9265/24 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/9265/24

1-кп/214/247/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024046750000469 від 18.10.2024 відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 20.01.2025 Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.1 ст.307, ч.1 ст. 309 КК України, із застосуванням ч.1 ст. 70 КК України, остаточно до 4 років позбавлення волі;

- 09.06.2025 Металургійним районним судом м. Кривого Рогу за ч.ч.1, 2 ст.308 КК України, із застосуванням ч.ч.1, 4 ст.70 КК України, остаточно до 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_3 ,

прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

17.10.2024 о 15:00 год. ОСОБА_2 , перебуваючи на ринку «м-н Гірницький», розташованого за адресою: м-н Гірницький, 36Б в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, де між ним та потерпілим ОСОБА_6 виникла словесна сварка, в ході якої на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_2 виник намір, спрямований на завдання фізичного болю потерпілому ОСОБА_6 .

Після чого, ОСОБА_2 , реалізуючи свій протиправний намір, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно завдав потерпілому ОСОБА_6 2 (два) удари кулаком правої руки по голові та 1 (один) удар правою ногою по лівій нозі потерпілого, завдавши тим самим фізичного болю і не спричинивши тілесних ушкоджень останньому.

Дії ОСОБА_2 належить кваліфікувати за ч.1 ст.126 КК України, за ознаками: умисного завдання побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах, зазначених в обвинувальному акті та пояснив, що жовтні 2024 року, точного часу він не пам`ятає, він побився з ОСОБА_6 , при цьому достеменно всіх обставин зазначених подій він не пам`ятає, оскільки за спливом часу він не пам`ятає всіх деталей вчиненого кримінального проступку. Він розкаюється у вчиненому та обіцяє більше подібного не вчиняти.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_2 вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченого ОСОБА_2 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений умисно завдав побоїв, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Після з`ясування обставин вчинення кримінальних правопорушень, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_2 , які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_2 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 визначається визнання вини та щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Суд також враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_2 віднесене до категорії кримінальних проступків, а також особу обвинуваченого, який раніше судимий (т.1 ст.98-93, т.2 а.с.34-37), не одружений, за місцем проживання характеризується опосередковано (т.2 а.с. 45), з 22.07.2022 звертався за медичною допомогою до лікаря-нарколога з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності (т.2 а.с.43), до лікаря-психіатра за медичною допомогою не звертався (т.2 а.с.41).

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Приймаючи до уваги наведені обставини в сукупності, суд приходить до висновку про призначення покарання ОСОБА_2 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, у виді штрафу.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КК України, вчинив 17.10.2024, тобто до ухвалення попереднього, останнього за часом, вироку Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2025.

Водночас, ч.4 ст.70 КК України передбачено, що за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.1 ст.70 КК України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

В свою чергу ч.3 ст.72 КК України визначено, що основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Таким чином, остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначеного покарання за цим вироком, з покаранням, призначеним вироком Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2025, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафу.

При цьому, на підставі ч.3 ст.72 КК України, вирок в частині призначеного покарання у виді штрафу необхідно виконувати самостійно.

Суд враховує, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого та має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Суд переконаний, що призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафу, який належить виконувати самостійно, буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст.69, 69-1, 75 КК України судом не встановлено

Строк відбування покарання ОСОБА_2 необхідно рахувати згідно вироку Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2025.

Разом з тим, необхідно зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання відбуту частину покарання за вироком Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2025.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні не обирався.

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КК України.

Призначити ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст.126 КК України у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.

На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом повного складання призначеного покарання за цим вироком, з покаранням, призначеним вироком Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2025, остаточно призначити ОСОБА_2 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна та штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

На підставі ч.3 ст.72 КК України вирок в частині призначеного ОСОБА_2 покарання у виді штрафу – виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати згідно вироку Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2025.

Зарахувати ОСОБА_2 в строк відбування покарання відбуту частину покарання за вироком Металургійного районного суду м. Кривого Рогу від 09.06.2025.

Матеріали кримінального провадження №12024046750000469 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням у справі №214/9265/24, провадження №1-кп/214/43/25.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1