Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №185/2739/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2739/26

Провадження 1-кп/185/1161/26

В И Р О К

іменем України

20 березня 2026 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження

№ 12026041370000168 від 03 лютого 2026 року за обвинуваченням

неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, який має не повну середню освіту, навчається в 11-А класі Ліцею № 1 Павлоградської міської ради, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та Угоду про визнання винуватості від 24.02.2026, укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 за участю законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілого - ОСОБА_7 ,

неповнолітнього обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

законного представника - ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

установив:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у мовах воєнного стану, за таких обставин.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строк дії якого продовжено по теперішній час.

02.02.2026 приблизно о 20 год. 10 хв по 20 год. 58 год, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у маршрутному таксі №1 (АТП «КАРТЕКС»), де в останнього стався конфлікт з потерпілим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в задній частині маршрутного таксі де в ході конфлікту потерпілий впав та з його правої кишені куртки випав належний останньому мобільний телефон Samsung Galaxy A56 5G 8/256 GB, Awesome Graphite, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , після чого автобус зупинився в районі перехрестя вул. Полтавської та вул. Вокзальної та задні двері відчинилися. ОСОБА_3 вийшов на вулицю, та коли автобус поїхав, останній перебуваючи на вул. Полтавській в м. Павлограді виявив на землі мобільний телефон Samsung Galaxy A56 5G 8/256 GB, Awesome Graphite, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 . Саме тоді у ОСОБА_3 раптово виник умисел на незаконне викрадення чужого майна, а саме на таємне викрадення в період дії військового стану на території України, мобільного телефону Samsung Galaxy A56 5G 8/256 GB, Awesome Graphite, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який належить потерпілому ОСОБА_7 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді завдання матеріальної шкоди потерпілому та бажаючи їх настання, таємно, керуючись корисливим мотивом та корисливою метою, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, викрав мобільний телефон Samsung Galaxy A56 5G 8/256 GB, Awesome Graphite, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , вартість якого складає 14148 грн 42 коп.

Надалі ОСОБА_3 утримуючи при собі викрадене майно, залишив місце вчинення злочину, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, тим самим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнової шкоди на вищезазначену суму.

Відповідальність за кримінальне правопорушення, винуватим у вчиненні якого визнається ОСОБА_3 ,передбачена ч. 4 ст. 185 КК України.

Відомості про укладену угоду

24.02.2026 між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 за участю законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Угода містить формулювання та обсяг обвинувачення, а також правову кваліфікацію дій ОСОБА_3 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка відповідає тим, що зазначені в обвинувальному акті та істотні для відповідного кримінального провадження обставини.

Сторони визначили кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у мовах воєнного стану.

Угода містить інформацію про беззастережне визнання ОСОБА_3 винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Угодою про визнання винуватості встановлено, що ОСОБА_3 повністю та беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, в обсязі висунутого обвинувачення.

При вирішенні питання щодо міри покарання прокурором відповідно до вимог ст. 470 КПК України враховано обставини та узгоджено із ОСОБА_3 міру покарання за ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст. 69 КК України, ч. 2 ст. 101 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, з покладанням обов`язків, передбачених п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України.

Позиції учасників судового провадження

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав укладення угоди, зробив це добровільно. Насильства, примусу чи погроз до нього ніхто не застосовував. Обіцянок, чи будь-яких інших обставин, не передбачених угодою ніхто не надавав. Зі скаргами на сторону обвинувачення під час здійснення провадження не звертався. Обвинувачений повідомив, що беззастережно визнає свою вину. Розуміє характер обвинувачення та погоджується з його формулюванням, що зазначене в угоді.

ОСОБА_3 зазначив, що він цілком розуміє, що має право на повний судовий розгляд, у якому прокурор має довести усі обставини кримінального правопорушення. І він при цьому має право мовчати, допитати під час такого розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Однак, при цьому наполягає на укладенні угоди. Він повністю усвідомлює вид покарання, призначення якого обумовлене угодою, а також інші заходи, що будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди.

Законний представник ОСОБА_5 , в судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджену міру покарання.

Захисник ОСОБА_6 , повідомила, що здійснювала захист обвинуваченого під час досудового слідства, в тому числі під час укладення угоди. Повністю підтвердила зазначені його підзахисним дані. Просила суд прийняти рішення про затвердження угоди про визнання винуватості від 24.02.2026.

Прокурор угоду підтримав, зазначив про її добровільність. Повідомив, що кримінальне правопорушення належить до числа тих, щодо яких законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості.

Потерпілий ОСОБА_7 в судове засідання з`явився, підтвердив факт надання згоди прокурору на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 .

Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угод вимогам законодавства і при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався

При вирішенні питання щодо можливості затвердження угоди суд має встановити її відповідність вимогам законодавства та відсутність підстав для відмови у її затвердженні.

Дослідивши зміст угод про визнання винуватості, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Щодо відповідності умов угод вимогам КПК України та/або закону про кримінальну відповідальність

Судом встановлено, що укладена угода між прокурором та підозрюваним містить формулювання обвинувачення, яке прокурор вважав доведеним щодо обвинуваченого, та його правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

При цьому, сформульоване в угоді обвинувачення відображає істотні обставини цього кримінального провадження, які відповідають формулі кваліфікації дій обвинуваченого. Зокрема, це виявляється у посяганні злочинної поведінки обвинуваченого на ті суспільні відносини, які становлять об`єкт інкримінованого кримінального правопорушення; спрямованості та реалізації умислу обвинуваченого; направленості мотиву та інших значущих для кваліфікації за відповідними статтями КК України обставинах.

Таким чином, формулювання обвинувачення, зазначене в угоді, обставини, описані в обвинувальному акті, а також підтвердження обвинуваченим ОСОБА_3 цих обставин, дають можливість суду дійти висновку про існування фактичних підстав для визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 52 КПК України у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов`язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди.

Відповідно до ст. 44, 488 КПК України, встановлено обов`язкову участь законного представника неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого, як додаткова гарантія забезпечення прав і законних інтересів неповнолітнього підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні, зокрема, щодо тяжких злочинів, до якого згідно зі ст. 12 КК України належать кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_3 .

Згідно з абз. 5 ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди. Тобто, у випадку завдання шкоди не лише державним чи суспільним інтересам закон вимагає надання потерпілим письмової згоди на укладення відповідної угоди.

Так, зі змісту обвинувального акта вбачається, що кримінальним правопорушенням було завдано шкоди потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 14148,42 грн (висновок експерта № СЕ-19/104-26/4728-ТВ від 10.02.2026).

Потерпілий ОСОБА_7 , відповідно до вимог чинного законодавства надав письмову згоду прокурору на укладення угоди.

Умови угоди не суперечать вимогам закону, дії ОСОБА_3 , кваліфіковано вірно, за ними можливе укладення угоди.

Щодо відповідності умов угод інтересам суспільства

Кримінальний процесуальний закон зобов`язує прокурора при вирішенні питання укладення угоди про визнання винуватості враховувати наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидшого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень (ст. 470 КПК України).

Так, за своєю правовою природою угода про визнання винуватості являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів: з одного боку держави (публічний, або суспільний інтерес), з іншого обвинуваченого.

Суспільний інтерес є оціночним поняттям і в узагальненому виді являє собою інтерес суспільства або усередненого представника цієї спільноти, пов`язаний із забезпеченням його добробуту, стабільності, безпеки та сталого розвитку.

Дослідивши зміст угод про визнання винуватості, наявні матеріали кримінального провадження, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд дійшов висновку, що умови відповідають суспільним інтересам з огляду на таке.

Затвердження угоди про визнання винуватості забезпечить скорочення часу розгляду цього кримінального провадження, мінімізує витрати державних ресурсів, особистих ресурсів учасників кримінального провадження, а також зменшить навантаження на прокуратуру та суду, забезпечить своєчасне та невідворотне покарання обвинуваченого, а також запобіганням повторному вчиненню кримінальних правопорушень, як самими обвинуваченим, так і іншими особами.

Умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.

Істотні умови угоди, в тому числі узгоджене покарання, відповідають вимогам кримінального процесуального кодексу України.

Таким чином, не встановлено порушення угодою прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.

Судом не встановлено підстав вважати, що укладення угоди не було добровільним.

У суду не виникло жодних сумнівів у добровільності укладення угоди про визнання винуватості.

Виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань є цілком можливим.

Вивченням обвинувального акту та угоди про визнання винуватості з`ясовано, що існують підстави стверджувати, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України, належить до категорії тяжких злочинів.

Фактичні обставини, описані в обвинувальному акті, формулювання обвинувачення, вказане в угоді, підтвердження ОСОБА_3 цих обставин, дають можливість суду дійти висновку про доведеність вини обвинуваченого.

Отже, угода відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону. Підстав для відмови в затвердженні угоди немає.

Щодо відповідності умов угод вимогам закону в частині призначення покарання

Сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.

За вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, на підставі ст. 69 КК України, ч. 2 ст. 101 КК України у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, з покладанням обов`язків, передбачених п. 1-3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Покарання сторонами угоди визначено відповідно до положень статей 50, 65-67 КК України, з урахуванням характеру та тяжкості висунутого обвинувачення, а саме: особливостей і обставин вчинення: форми вини, характеру і ступеня тяжкості, даних про особу обвинуваченого, а саме ОСОБА_3 раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, навчається в 11-А класі Ліцею № 1 Павлоградської міської ради, характеризується позитивно, враховуючи його щире каяття, а також беззастережне визнання своєї винуватості, беручи до уваги інтереси суспільства, враховуючи, його вік, стан здоров`я, суд доходить висновку, що узгоджене покарання відповідає принципу законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.

Обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття, вчинення злочину неповнолітнім.

Згідно зі ст. 67 КК України обставинами, які обтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення, з урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Відповідно до п. 7 ч. 4 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь відносно неповнолітнього обвинуваченого в такому випадку не складається через те, що під час підготовчого судового засідання ухвалено судове рішення про затвердження угоди, передбаченої цим Кодексом.

Мотиви ухвалення інших рішень

Витрати пов`язані із проведенням судово-товарознавчої експертизи № СЕ-19/104-26/4728-ТВ від 10.02.2026 на проведення якої було витрачено 1782,80 грн, відповідно до вимог частини другої статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави, а у разі відсутності коштів у ОСОБА_3 , то їх необхідно стягнути з його законного представника ОСОБА_5 ,

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України, скасувавши арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 у справі 185/2026/26 (провадження № 1-кс/185/146/26), відповідно до вимог ч. 4 ст. 174 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст.ст. 373,469,472,475, 615 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.02.2026, укладену між прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 та неповнолітнім підозрюваним ОСОБА_3 за участю законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити узгоджену сторонами міру покарання із застосуванням положень ст. 69, ст. 101 КК України у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до п. п. 1, 2, 3 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Строк покарання ОСОБА_3 у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні у розмірі 1782 (одна тисяча сімсот вісімдесят дві) гривні 80 копійок, а за відсутності у ОСОБА_3 в достатній кількості відповідних коштів чи майна, стягнути з його законного представника – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18.02.2026 у справі 185/2026/26 (провадження № 1-кс/185/146/26), на мобільний телефон Samsung Galaxy A56 5G. кольору «Awesome Graphite» model SM -A5566 B/DS 8/256 GB, imeil НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 , разом з силіконовим чохлом темно-синього кольору поміщено до спец.пакету НПУ №NPU6072093.

Речові докази:

мобільний телефон Samsung Galaxy A56 5G. кольору «Awesome Graphite» model SM -A5566 B/DS 8/256 GB, imeil НОМЕР_1 , imei2 НОМЕР_2 , разом з силіконовим чохлом темно-синього кольору поміщено до спец.пакету НПУ №NPU6072093 – залишити за належністю ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України та з урахуванням обмежень визначених частиною другою статті 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно зі статтею 476 КПК України, у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення цього кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за статтею 389-1 КК України.

Суддя ОСОБА_1