Вирок від 19 березня 2026 р. у справі №184/2601/25 — Покровський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 184/2601/25

Номер провадження 1-кп/184/97/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2026 рокум. Покров

Покровський міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покров в режимі відео конференції кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025041360000368 від 06 листопада 2025 року відносно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Покров (Орджонікідзе), Дніпропетровської області, громадянин України, має базову освіту, не працює, не одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 раніше неодноразово судимий:

-вироком Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 24.04.2025 року за ч.4 ст. 186 КК, ст.69 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки;

-вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 02.12.2025 року за ч.3 ст.389 КК, ст.ст.71, 72 КК України до покарання у виді 2 роки 6 місяців обмеження волі;

-вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 07.01.2026 року за ч.1 ст.125 КК, ч.1 ст.126 КК, ч.1 ст.71 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 6 місяців 20 днів. Вирок набрав законної сили;

-вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 року за ч.4 ст.186 КК, ч.1 ст.125 КК, ч.1, 4 ст.70 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі;

-вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2026 року за ч.4 ст.186 КК, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження: прокурора – ОСОБА_4 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3

В С Т А Н О В И В :

19.10.2025 року приблизно о 10 год. 15 хв. тобто в період дії воєнного стану, введеного на території України 24.02.2022 Указом Президента України за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився у дворі багатоповерхового житлового будинку АДРЕСА_2 , де на лавці, розташованої біля третього під`їзду вищевказаного житлового будинку побачив жіночу сумку, яку незадовго до цього, без нагляду, залишила потерпіла ОСОБА_5 .

Побачивши, що виявлена ним жіноча сумка лежить на лавці без нагляду та за його діями ніхто не спостерігає у ОСОБА_3 , в цей же день та час, із корисливих спонукань виник злочинний намір спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вищезазначеної жіночої сумки та майна, яке перебувало у середині.

Реалізовуючи свій злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжки), ОСОБА_3 підійшовши до лавки, розташованої біля третього під`їзду житлового будинку №58 по вул. Торгова у м. Покров та переконавшись, що ніхто не бачить його протиправних дій, діючи умисно, таємно, повторно з корисливих спонукань, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, викрав належну потерпілій ОСОБА_5 жіночу сумку, вмістом якої був мобільний телефон марки Infinix Smart 9, вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи № 2667 від 12.11.2025 року становить 3332 грн. 60 коп., з наявною в ньому сім-картою мобільного оператора «Lifecell», три ключі від вхідних дверей.

Після вчинення таємного викрадення майна ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився в подальшому викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 3332 грн. 60 коп. Жіноча сумка, сім-карта мобільного оператора «Lifecell» та три ключі від вхідних дверей матеріальної цінності для потерпілої не складають.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, вчинена в умовах воєнного стану.

Відповідно до вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, який висунете обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Під час судового розгляду обвинувачуваний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінуємого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі та надав суду показання про те, що він дійсно 19 жовтня 2025 року в першій половині дня знаходячись поряд з будинком №58 по вул. Торговій у м. Покров, побачив на лавці біля третього під`їзду вказаного дому жіночу сумку, поряд з якою нікого не було. Тоді він пересвідчившись, що його дії ніхто не бачить, підійшов до сумки, взяв її в руки і зайшов у під`їзд, піднявся на тертій поверх, і забрав з неї мобільний телефон, сім-карту з якого витягнув та викинув, а інші речі і саму сумку залишив на місці правопорушення, приховавши її від стороннього ока. В подальшому телефон був ним закладений в ломбард «Капітал», на паспорт свого товариша, а гроші у сумі 1600 грн., які він отримав за телефон, використані на власні потреби. Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються. В скоєному обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_5 надала до суду заяву, в якій просила справу розглянути без її участі, цивільний позов не заявляла, проти розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України не заперечувала.

Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України та наслідки її застосування, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, визначивши відповідно до ч.3 ст.349 КПК України недоцільним дослідженням доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Згідно з ч. 5 ст.9 КПК України, кримінально процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх рішеннях "Ірландія проти Сполученого Королівства" від 18 січня 1978 року, "Коробов проти України" від 21 жовтня 2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, доходить висновку про те, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України та вина обвинуваченого ОСОБА_3 «поза розумним сумнівом» у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно та в умовах воєнного стану, доведена повністю.

Відповідно до вимог ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно ст. 65 КК України суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченій, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

На виконання вимог ухвали суду, відділом превентивної діяльності з ювенальної превенції Покровського ВП Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області було підготовлено досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_3 , з якою був ознайомлений обвинувачений, що він підтвердив у судовому засіданні, зауважень щодо правильності викладених у досудовій доповіді фактів обвинувачений ОСОБА_3 не надав. Згідно дослідженої досудової доповіді встановлений дуже високий ризик вчинення ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, оскільки останній не дивлячись на його молодий вік вже неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та адміністративної відповідальності (17 разів), крім цього, обвинувачений ОСОБА_3 веде антисоціальний спосіб життя, схильний до проявів агресії, як по відношенню до рідних так і по відношенню до оточуючих, може проявляти маніпуляції з метою уникнення від відповідальності за власні вчинки. На думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином; обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він був раніше судимий, зокрема, й за злочини проти власності, за місцем проживання характеризується негативно, ніде не навчається та не працює, на обліку у лікарів психіатра, нарколога і фтизіатра не перебуває, а тому вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, в мінімальних межах санкції ч.4 ст.185 КК України, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, і для досягнення мети покарання за ст. 50 КК України.

Підстави для застосування ст.ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання відсутні.

Крім цього, враховуючи, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 19.10.2025 року, суд вважає за необхідне застосувати в даному кримінальному провадженні положення ч.4 ст.70 КК України при визначенні остаточного покарання, яке слід призначити ОСОБА_3 за цим вироком у виді позбавлення волі зарахувавши, застосовуючи принцип повного поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеним за вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2026 року.

В кримінальному провадження цивільний позов заявлено не було.

Долю речових доказів, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.

Розподіляючи процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експертів у загальному розмірі 424, 08 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого на користь судового експерта.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

За правилами ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, застосовуючи принцип поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням призначеним за вироком Покровського міського суду Дніпропетровської області від 13.02.2026 року, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді 07 (семи) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання та взяття під варту з 19 грудня 2025 року.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлено.

Речові докази: сумку оливкового кольору з трьома ключами в ній, та мобільний телефон марки Infinix Smart 9, 64/6 Gb, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_5 , після набрання вироком законної сили – залишити у власності потерпілої ОСОБА_5 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь судового експерта ОСОБА_6 (р/р НОМЕР_1 , рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_2 , МФО 323583, код отримувача НОМЕР_3 в Кіровоградське РУ АТ КБ «ПриватБанк», м. Олександрія) витрати за проведення судової експертизи по даній справі на суму 424, 08 грн.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Покровський міській суд Дніпропетровської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, що перебуває під вартою, протягом тридцяти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Покровського міського суду ОСОБА_1